Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 166/1025/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/166/85/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030570000212

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 166/1025/24
		провадження № 1-кп/166/85/24
		категорія: 227
		ВИРОК
		іменем України
		11 вересня 2024 року                            смт.Ратне
		Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024030570000212, внесене до ЄРДР 23.05.24, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жиричі Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		установив:
		ОСОБА_6 23 травня 2024 року, близько 17 години 54 хвилини, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen» модель «Vento» реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч вимогам п. п. 1.7, 2.3 б), 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями відповідно до постанов Кабінету Міністрів України), діючи з необережністю, не маючи перешкод технічного або іншого характеру, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відведення, не переконався, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухаючись із перевищенням допустимої швидкості руху в населених пунктах - понад 50 км/год по вулиці Центральній в селище Ратне Ковельського району Волинської області, у напрямку руху від села Прохід до м. Ковель, проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, а саме своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, маючи об`єктивну можливість при дотриманні Правил дорожнього руху України виявити та уникнути наїзду на пішохода, допустив наїзд на неповнолітнього ОСОБА_7 , який перебігав проїзну частину дороги зліва направо відносно руху автомобіля.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження: закриту черепно - мозкову травму: забій м`яких тканин голови, забій - розмізження головного мозку із крововиливами під його оболонки та проривом в шлуночкову систему; закриту травму грудної клітки: забій органів грудної клітки, правобічний пневмоторакс, крововиливи в корені легень; перелом правих поперечних відростків L1-L3, перелом правої сідничної кістки; множинні садна всього тіла, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого. Комплекс виявлених тілесних ушкоджень міг виникнути внаслідок контакту потерпілого із виступаючим до переду частинами (деталями) автомобіля право - боковою поверхнею тіла з послідуючим відкиданням тіла на дорожнє покриття, ударі та ковзанні об нього. Дані тілесні ушкодження виникли в швидкій послідовності одне за одним та могли утворитися за обставин та час дорожньо - транспортної пригоди.
		Причиною смерті ОСОБА_7 є закрита черепно - мозкова травма, яка супроводжувалась забоєм - розмізженням головного мозку з крововиливами під його оболонки.
		Таким чином, у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. п. 1.7, 2.3 (б), 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України:
		-п. 1.7 водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.
		-п. 2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		-п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		-п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
		-п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;
		-п. 12.9 б водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и»пункту 30.3 цих Правил.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватість у вчиненому визнав повністю, дав показання про те, що він 23 травня 2024 року близько 17 години рухався автомобілем на вул. Центральна у смт. Ратне в напрямку із с. Жиричі Ковельського району Волинської області з швидкістю близько 70 км/год. На вулиці Центральна він бачив групу дітей (4-5 чоловік), однак вони знаходились поодаль від тротуару з протилежної сторони дороги. У зустрічному щодо його руху напрямку рухався мікроавтобус, який об`їжджав припаркований у напрямку руху мікроавтобуса автомобіль. У якийсь момент позаду мікроавтобуса на дорогу вибігла дитина, яку він побачив уже посеред дороги. Він намагався уникнути зіткнення, застосував екстрене гальмування, однак у тих дорожніх умовах, що склалися, уникнути зіткнення не вдалося. Дитина ударилася в передній лівий бік автомобіля, упала на капот й відлетіла на декілька метрів попереду. Він зупинився, взяв дитину на руки й завіз її у лікарню. Зазначив, що дитина перебігала дорогу поза пішохідним переходом. Визнав, що однією із причин ДТП є перевищення ним швидкості руху. У скоєному розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, зазначив, що надавав потерпілій допомогу на лікування дитини, особисто був донором крові для потерпілого, організував здачу крові іншими особами, відшкодував витрати на поховання потерпілого, на даний час продовжує надавати допомогу його сім`ї, відкликається на кожне прохання батьків хлопчика про допомогу. 
		Потерпіла ОСОБА_4 показала, що про трагедію вона дізналася із телефонного дзвінка чоловіка, очевидцем якої вона не була, оскільки перебувала на роботі. Із слів малолітньої дочки ОСОБА_8 їй стало відомо, що вона, її брат  ОСОБА_9 , інші діти гуляли на вулиці Центральна, поблизу якої проживають. Під наглядом дорослих у той час вони не перебували, однак про заборону наближатися до проїзної частини їм відомо. Обвинувачений після зіткнення завіз сина в лікарню, який згодом у лікарні м. Луцька помер. ОСОБА_6 постійно надавав допомогу в його лікуванні, згодом  транспортуванні із обласної лікарні до смт. Ратне його тіла та похованні. Обвинувачений і на даний час продовжує допомогати її сім`ї, відгукується на кожне прохання про допомогу, її малолітня дочка приїздила до обвинуваченого та його сестри додому погостити, на що вона погоджувалася, аби відволікти дитину від емоційних переживань. Дочка обізнана із тим, що причиною смерті її брата є спричинена ОСОБА_6 ДТП, однак із прихильністю ставиться до нього, зважаючи на його доброзичливу поведінку. Вказала, що оскільки до життя сина повернути неможливо, тому просить не позбавляти обвинуваченого волі.
		Суд установив, що фактичні обставини справи ніхто з учасників судового провадження не оспорює, останні правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд уважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і кваліфікує такі його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.
		Згідно із статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. З огляду на принципи співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують відповідно до положень статей66,67 КК України.
		Пленум Верховного Суду України у Постанові від 23.12.2005 №14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» висловив позицію про те, що при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК Українисуди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Прокурор просив призначити винному покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, потерпіла висловила прохання не позбавляти обвинуваченого волі, сторона захисту  звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням протягом дворічного іспитового строку з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
		Суд за нормами кримінального закону вправі вибирати у визначених законом межах заходи примусу певного виду і розміру. Така дискреційна функція суду потребує взяття до уваги й оцінки усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Справедливість покараннямає визначатисяз урахуваннямінтересів усіхсуб`єктівкримінально-правовихвідносин,а такожінших осібз поглядупідвищення рівняїх безпекишляхом запобіганнявчиненню новихзлочинів інадання підставправомірно очікувативідповідну протиправномудіянню реакціюдержави,що єважливим чинником юридичної захищеності людини.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд бере до увагиступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, за формою вини  необережним кримінальним правопорушенням, ураховує наслідки злочину  спричинення смерті малолітньої дитини, тому доходить переконання про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням суд виходить із таких міркувань.
		За приписами ч. 1ст. 75 КК Україниякщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.403,405,408,429цьогоКодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відтак, обов`язковою умовою застосування цієї норми є сукупність обставин, які б із достатньою переконливістю свідчили про можливість виправлення особи без відбування покарання.
		Суд ураховує дані про особу обвинуваченого, який унаслідок молодого віку не має достатнього життєвого досвіду, хоча й притягувався в 2016 році за результатами угоди про визнання винуватості до кримінальної відповідальності за ст. 246 КК України із застосуванням покарання у виді штрафу, однак судимість погашена, за місцем проживанняхарактеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психітра не перебуває, хоча й неофіційно, однак займається суспільно корисною працею у виді періодичних підробітків за місцем мешкання. Даними про порушення ОСОБА_6 у минулому правил дорожнього руху суд не володіє. 
		Суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої виправлення ОСОБА_6 можливе без реального позбавлення або обмеження волі. 
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, про яке свідчить, крім визнання обвинуваченим факту скоєння кримінального правопорушення, жаль з приводу вчиненого, осуд своєї поведінки, бажання виправити наслідки злочину, надання матеріальної та іншої допомоги потерпілій. 
		Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
		Крім цього, суд ураховує причетність до ДТП малолітнього потерпілого, який, як пішоход, перебігав дорогу в невстановленому для цього місці, поза пішохідним переходом.
		Незважаючи на те, що думка потерпілої не є визначальною при призначенні покарання, однак суд з огляду на наведені вище обставини бере до уваги позицію ОСОБА_4 , яка будь-яких претензій до обвинуваченого не має, повідомила про надання їй і дотепер останнім матеріальної допомоги, та наполягає на незастосуванні до винного позбавлення волі. 
		Оскільки покараннямає наметі нетільки кару,а йвиправлення засуджених,суд уважаєці обставинитакими,що даютьпідстави длявисновку проможливість виправлення ОСОБА_6  безреального відбуванняосновного покарання,у зв`язкуз чимуважає заможливе звільнитийого відвідбування основногопокарання звипробуванням ізпокладенням передбаченихст.76КК Україниобов`язків.
		Визначаючи тривалість іспитового строку, з огляду на наслідки вчиненого злочину суд доходить висновку про доцільність і необхідність випробування обвинуваченого протягом трирічного іспитового строку, передбаченого законом. 
		Саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам статей50,65 КК Українита принципу пропорційності, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, не становитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
		Санкція ч. 2ст. 286 КК Україниє кумулятивною, тобто передбачає наявність як основного, так і додаткового виду покарання.
		Оскільки порушенняПравил дорожнього руху, допущене ОСОБА_6 , потягло тяжкі наслідки у виді смерті дитини, суд призначає останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк  три роки.
		Суд стягуєз обвинуваченогопроцесуальні витратина залученняекспертів урозмірі14388,32 грн (757,28 грн+6058,24 грн+7572,8 грн). 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Так, автомобіль марки «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід повернути законному власнику, яким є ОСОБА_10 ; осипи скла, уламки від автомобіля  знищити; медичну карту стаціонарного хворого№2264, видану на ім`я ОСОБА_7 , а також відеозапис на флешнакопичувачі «Goodroom micro SD 32 GB» - залишити в матеріалах кримінального провадження, що знаходяться у прокурора.
		При цьому, накладений на автомобіль, осипи скла та уламки автомобіля згідно з ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду від 28.05.24 арешт слід скасувати. 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права керування транспорними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вінпротягом трирічногоіспитового строкуне вчинитьнового кримінальногоправопорушення тавиконає покладеніна ньогообов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів урозмірі 14388 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 32 коп.
		Речові докази: 
		-автомобіль «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території ВП №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути законному власнику, яким є ОСОБА_10 , житель АДРЕСА_1 ;
		-осипи скла №1 та №2 у спеціальних пакетах №PSP1188967 та №PSP1188968, уламки від автомобіля у спеціальному пакеті №PSP1188969, які зберігаються у камері схову ВП №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити;
		-медичну карту стаціонарного хворого №2264, видану на ім`я ОСОБА_7 , а також відеозапис на флешнакопичувачі «Goodroom micro SD 32 GB» - залишити в матеріалах кримінального провадження, що знаходяться у прокурора.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 28.05.24 на автомобіль марки «VolkswagenVento»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,осипи склата уламкиавтомобіля,скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом. 
		Вирок може бути оскарженийдо Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадженнякопію вироку мають право отримати в суді.
		   
		Суддя Ратнівського 
		районного суду             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...