Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11286/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1721/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.08.24
		 
		Справа № 522/11286/23
		Провадження № 1/кп/522/1721/24
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		29 серпня 2024 року                        
		Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі, в порядку ч.3 ст. 323 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000049 від 07.02.2023 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України,
		-у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_8 
		захисника - адвоката ОСОБА_9 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Орієнтовно у період з 2014 року по 2015 рік, однак не пізніше літа 2015 року (точні дата і час судом не встановлені) у громадянина України ОСОБА_7 , який проживав у місті Одесі та сповідував комуністичну ідеологію, виник злочинний умисел на вчинення активних дій на шкоду державній безпеці України. Так, ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Одесі, був невдоволеним чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію створення так званої "Новороссии" та ідею неприйняття державності України, являвся прихильником приєднання території України до російської федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень на кшталт так звани х "л/днр". Крім того, ОСОБА_7 у вищевказаний період часу підтримував збройну агресію російської федерації проти України, яка мала місце з 2014 року на території Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим, визнавав її правомірною та підшукував способи сприяти їй. ОСОБА_7 усвідомлював, що російська федерація здійснює неспровоковану військову агресію та збройний напад проти України, у зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел, направлений на надання російській федерації, її державним органам, організаціям і представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, для реалізації якого він залишив місто Одесу та виїхав на тимчасово окуповану території Донецької області у місто Донецьк, де в подальшому 19.05.2017 отримав так званий "паспорт громадянина днр".
		У січні 2023 року, однак не пізніше 10.01.2023 року(більш точні дата та час судом не встановлені) ОСОБА_7 , являючись громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, керуючись ідеологічним мотивом, спрямованим на досягнення мети встановлення так званого "русского мира" на території України, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі представникам артилерійської бригади 1-го Армійського корпусу так званої "днр", тобто збройному формуванню держави-агресора, наступних матеріальних ресурсів: рідини для артилерії "ПОЖ-70" ("противооткатная жидкость") у кількості 3 бочок, об`ємом по 220 літрів; буржуйок і гуманітарної допомоги, про що зняв і опублікував в мережі Інтернет на каналі "ПриZрак Новороссии" у російському багатоплатформовому месенджері "Telegram" пропагандистський відеоролик-звіт з собою та представником збройного формування держави-агресора за веб-адресою: АДРЕСА_2 . 
		В подальшому, продовжуючи злочинну діяльність, у січні 2023 року, однак не пізніше 13.01.2023 (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_7 , являючись громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, керуючись ідеологічним мотивом, спрямованим на досягнення мети встановлення так званого "русского мира" на території України, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі представникам т.зв. "народной милиции днр", тобто збройному формуванню держави-агресора, наступних матеріальних ресурсів: 10 буржуйок, 240 комплектів термобілизни, 50 спальних мішків, 150 пар рукавиць, засоби гігієни, одяг, гуманітарні предмети тощо, про що зняв і опублікував в мережі Інтернет на каналі "ПриZрак Новороссии" у російському багатоплатформовому месенджері "Telegram" пропагандистський відеоролик-звіт з собою та представником збройного формування держави-агресора за веб-адресою: АДРЕСА_3 . 
		Далі, продовжуючи злочинну діяльність, у січні 2023 року, однак не пізніше 15.01.2023 (більш точні дата та час судом не встановлені) ОСОБА_7 , являючись громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, керуючись ідеологічним мотивом, спрямованим на досягнення мети встановлення так званого "русского мира" на території України, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі представникам т.зв. "народной милиции днр", тобто збройному формуванню держави-агресора, наступних матеріальних ресурсів: автомобілю "ВАЗ Нива", автомобілю "УАЗ", навушників тощо, про що зняв і опублікував в мережі Інтернет на каналі "ПриZрак Новороссии" у російському багатоплатформовому месенджері "Telegram" пропагандистський відеоролик-звіт з собою та представником збройного формування держави-агресора за веб-адресою: АДРЕСА_4 . 
		Збройні формування держави-агресора, яким ОСОБА_7 надає допомогу, приймають участь у бойових діях проти України.
		Обвинувачений  ОСОБА_7 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, у судові засідання не з`явився. На судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» не прибув без поважної причини, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 
		Згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси Одеської області від 30 листопада 2023 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111-2 ч.1 КК України, проведено відповідно до ч.3ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Суд вважає,що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7  в об`ємі,встановленому вироком,повністю доведенасукупністю наступнихдосліджених усудовому засіданнідоказів,які ретельноперевірені таоцінені зточки зоруїх належності,допустимості,достовірності,достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги досліджені у судовому засіданні.
		Судом були досліджені наступні письмові докази:
		- витяг із ЄРДР №22023160000000049 від 7 лютого 2023 року, згідно якого зазначено, що громадянином України ОСОБА_7 вчинено умисні дії, спрямовані на допомогу державі  агресору (пособництво) та збройним формуванням держави  агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави  агресора та її збройним формуванням; 
		- протокол огляду інформації від 23.02.2023 року, у ході якого в соціальній мережі Телеграм оглянуто аккаунт "ПриZрак Новороссии", яким користується ОСОБА_7 . Установлено, що зазначений аккаунт містить інформацію про наявність 172610 підписників. Детальним оглядом висвітленої на зазначеному каналі інформації встановлено три відеопублікації від 10,13,15 січня 2023 року, на яких ОСОБА_7 разом із іншими невстановленими членами незаконних збройних формувань так званої «Л/ ДНР» оприлюднює особисті звіти про передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам незаконних збройних формувань так званої «Л/ ДНР» та зс рф. До протоколу долучено скріншоти відео публікацій та оптичний носій інформації СД-Р із копіями зазначених публікацій;
		- перегляд в судовому засіданні трьох відеопублікацій від 10,13,15 січня 2023 року, на яких ОСОБА_7 разом із іншими невстановленими членами незаконних збройних формувань так званої «Л/ ДНР» оприлюднює особисті звіти про передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам незаконних збройних формувань так званої «Л/ ДНР» та зс рф;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 3 квітня 2023 року, під час якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_7 , який є її троюрідним братом. Впізнала його за рисами обличчя. Не бачила його з 2015 року, після його переїзду.
		Крім того, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_10 , яка пояснила суду наступне. Останній раз вона бачила ОСОБА_7 під час демонстрацій за росію, коли була пожежа в м. Одесі. Вона прийшла до його матері, яка сильно хворіла і на сьогоднішній день вже померла. ОСОБА_7 сказав, що була пожежа і він говорив всім, хто був на площі на демонстрації, щоб вони йшли звідти. У нього була позиція за росію. ОСОБА_10 вважає, що ОСОБА_7 зараз на Донеччині, бо коли ОСОБА_7 втік, то його мати сказала, що він саме там. На похороні у матері його не було. Він втік десь у 2013 чи 2014 році. ОСОБА_7 знімав події біля будинку профсоюзів і викладав це все у Інтернет. Приблизно в 2014-2015 роках свідок з ним не спілкувалася. Мати ОСОБА_7 сказала, що він втік, бо підтримував росію, він хотів щоб тут була малоросія і тому поїхав реалізовувати свою позицію. ОСОБА_10 казали, що ОСОБА_11 на Донеччині волонтерив. Сестра сказала, що її син  ОСОБА_7 нас зрадив, побоювався СБУ, що його заберуть і тому втік. Він був за малоросію.
		По відео №1 до протоколу огляду свідок опізнала свого племінника і вказала, що це ОСОБА_7 . 
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Неможливість проведеннядопиту обвинуваченого ОСОБА_7  жодним чиномне впливаєна повнотусудового розглядуі напереконання судущодо доведеності«поза розумнимсумнівом» винуватостіобвинуваченого ОСОБА_7  у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ним інкримінованого злочину.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд також враховує, що дане кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст.323 КПК України, за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Відповідно до вимог ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудовогорозслідуваннятаспеціального судовогопровадження(inabsentia) були використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого. Також, суд пересвідчився, що існували процесуальні підстави для здійснення спеціального досудового та судового провадження, про що є відповідні рішення судів, в яких наведені належні мотиви і достатні обґрунтування. Також, судом забезпечено публікацію повісток про виклик обвинуваченого в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому вручались захиснику. З урахуванням чого суд та сторона обвинувачення дотрималась усіх гарантій, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України для забезпечення правосуддя у межах розгляду даного кримінального провадження. 
		Відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_7 про час та дату всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр». Інтереси ОСОБА_7 захищались адвокатом, як під час досудового розслідування, так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового розслідування, а також у судовому засіданні порушені не були.
		Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображені у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Отже,на підставіоб`єктивноз`ясованихобставин,підтверджених доказами,дослідженими упроцесі судовогорозгляду йоціненими судомза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,вислухавши поясненнясвідка,оцінивши вищезазначенідослідженні усудовому засіданнідокази зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а їхсукупність -з точкизору достатностіта взаємозв`язку,суд дійшоввисновку,що подіязлочину,у вчиненніякого обвинувачується ОСОБА_7 мала місце,винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальномуправопорушенні знайшласвоє повнепідтвердження підчас судовогорозгляду ікваліфікує його діїза ч.1 статті 111 -2 КК України: пособництво державі-агресору, а саме  умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та збройним формуванням, вчиненні громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та її збройним формуванням. 
		Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Захисник просила ухвалити у справі виправдувальний вирок за недоведеністю причетності ОСОБА_7 до інкримінованого злочину, посилаючись на те, що наявних доказів явно недостатньо для висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111-2 ч.1 КК України.
		Суд критично оцінює доводи сторони захисту, з огляду на наступне. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
		У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину та його винуватість доведено сукупністю зібраних вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів, наданих суду стороною обвинувачення, які містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України. Поза розумним сумнівом доведено кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації його діяння. Тому суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_7 . 
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 за вчинений злочин, суд виходить з наступного. 
		Згідно зі статтею 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.
		При призначенні ОСОБА_7 покарання суд враховує характер і ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, особу обвинуваченого. 
		Злочин вчинений ОСОБА_7 є особливо тяжким злочином, вчиненим проти основ національної безпеки України.
		ОСОБА_7 є громадянином України, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 20.05.2020 перебуває у розшуку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України - судом не встановлено.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_7 переховується від суду, з урахуванням ступеня тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, приймаючи до уваги обставини, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.111-2 Кримінального Кодексу України.
		Також суд, призначаючи покарання, вважає необхідним застосувати додаткові покарання у вигляді конфіскації майна та позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, виконавчих органах та органах місцевого самоврядування. 
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази до кримінального провадження не долучались. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		На підставі статей 50, 65 -67 КК України та керуючись статтями 323, 370 - 374, 395 КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111-2 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 12(дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, виконавчих органах та органах місцевого самоврядування строком на 12 (дванадцять) років, з конфіскацією всього майна. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня звернення вироку до виконання  з моменту затримання ОСОБА_7 . 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити та надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...