Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/18442/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано судом: 11.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2024.

Номер судового провадження: П/520/20372/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 вересня 2024 р. Справа № 520/18442/24
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень
		У С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031- НОМЕР_1 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за адресою: ( АДРЕСА_1 ), за 2023 рік, на загальну суму 387,77 грн;
		- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2048180-2405-2031- НОМЕР_1 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за адресою: ( АДРЕСА_2 ), за 2023 рік, на загальну суму 465,99 грн;
		- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2048068-2405-2031- НОМЕР_1 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за адресою: ( АДРЕСА_3 ), за 2023 рік, на загальну суму 655,41 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2047815-2405-2031-UA63120270000028556, №2048180-2405-2031-UA63120270000028556 та № 2048068-2405-2031-UA63120270000028556 від 25.06.2024 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України. Позивач зазначила, що відповідач невірно нарахував позивачу податок на нерухоме майно, оскільки квартира АДРЕСА_4 (1 під`їзд, 6 поверх) є знищеною в березні 2022 року внаслідок воєнних дій, а відносно квартир за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_3 , ставка податку повинна встановлюватися в розмірі 0 відсотків. Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, тому звернулася до суду з даним позовом.
		Ухвалою судді від 08.07.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому виклав свої заперечення проти позову. Зазначив, що загальна площа квартир, що перебувають у власності позивача, становить 90,03 кв.м., що перевищує показник критерію зазначеної позивачем пільги, а отже, квартири, що перебувають у власності позивача, є об`єктами стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до яких застосовується пільга, встановлена ПК України, а саме зменшення бази оподаткування на 60 кв.м. Отже, контролюючим органом відповідно до вимог ПК України, до об`єктів житлової нерухомості позивача застосовано пільгу в розмірі 60 м2. Щодо оподаткування об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , під. 1, пов. 6, відповідач зазначив, що позивача не було позбавлено можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподаткованих будівель для вірного розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом застосування вірних коефіцієнтів для обчислення такого податку. Проте, позивачем не вчинялися дії щодо звірки даних для обчислення податку відповідно до податкового законодавства та документи на підтвердження знищення майна не надавалися. Також, право власності на вищевказану квартиру припинено 22.02.2024, а податкове зобов`язання нараховано за податковий період - 2023 рік. Відповідач зазначив, що контролюючим органом правомірно нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить відмовити в задоволенні позову. 
		Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій підтримала свою позицію, викладену в позовній заяві, та зазначила, що заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що в силу дії запровадженої Харківською міською радою пільги з квартир площею до 85,00 кв.м. підлягає справлянню податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0 % з 01.03.2017. Загальний розмір об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача, складає 66.9 кв.м., отже відповідачем мала бути застосована ставка податку - 0 % при розрахунку позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також, позивач зазначила, що вона зверталася до відповідача з заявою для проведення звірки даних щодо нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до якої додала документи для підтвердження знищення належної їй квартири та припинення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. 
		Позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, що не заперечується сторонами.
		Так, у власності позивача обліковується наступне майно:
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 55,6 к.м. за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки власності - 1/2 (27,8 кв.м.), спільна часткова власність;
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 39,1 к.м. за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки власності - 1;
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 69,4 к.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки власності - 1/3 ( 23,13 кв.м.), спільна часткова власність; право власності припинено з 22.02.2024.
		Зазначені відомості вбачаються з витягу з Державного реєстру речових прав від 29.02.2024 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.04.2024. (а.с. 110-114)
		ГУ ДСП у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
		- від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031-UA63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , за 2023 рік, на загальну суму 387,77 грн; (а.с. 12)
		- від 25.06.2024 № 2048180-2405-2031-UA63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , за 2023 рік, на загальну суму 465,99 грн; (а.с. 13)
		- від 25.06.2024 № 2048068-2405-2031-UA63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, як власнику об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , за 2023 рік, на загальну суму 655,41 грн. (а.с. 14)
		Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернулася до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі за текстом - ПК України).
		У відповідності до пп.1.1 ст. 1 ПК України, зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп.4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 статті 36 ПК України). 
		Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК України.
		Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Об`єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
		Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Згідно пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
		Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031-UA63120270000028556, суд зазначає наступне. 
		Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031-UA63120270000028556 позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , за 2023 рік, на загальну суму 387,77 грн. 
		Позивач зазначає, що квартира АДРЕСА_4 (1 під`їзд, 6 поверх), є знищеною в березні 2022 року внаслідок воєнних дій, у зв`язку з чим з 22.02.2024 припинено право власності позивача на зазначену квартиру. 
		Перевіряючи зазначені обставини, судом встановлено наступне.
		Відповідно до акту комісійного обстеження об`єкта - будинку багатоквартирного, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , встановлено, що технічний стан будівлі незадовільний, наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій. Орієнтовна дата пошкодження об`єкта - 06.03.2022. Ймовірні причини пошкодження об`єкта - руйнування внаслідок ракетних обстрілів з боку РФ й вибуху засобів ураження та пожежі. (а.с. 18-23) 
		Згідно звіту про результати обстеження технічного стану багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , наявні пошкодження несучих огороджувальних конструкцій внаслідок потрапляння засобів ураження. (а.с. 24-104)
		Згідно висновку про знищення/знесення майна об`єкт за адресою: АДРЕСА_6 , знищено внаслідок воєнних дій від 05.03.2022. (а.с. 105-109)
		Тобто, є підтвердженим факт, що будинок за адресою: АДРЕСА_6 , та відповідно квартира позивача № 21 у даному будинку знищені в березні 2022 року. 
		Також, позивач зазначила, що 10.04.2024 вона зверталася до відповідача з заявою для проведення звірки даних, щодо нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при цьому доказів звернення до суду не подала. 
		Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час. 
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022) пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.22 такого змісту: «Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України».
		У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ, який набрав чинності з 06.05.2023, підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції.
		Так, пунктом 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ") визначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості: за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна; за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Враховуючи положення ст. 58 Конституції України та зважаючи на те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, за спірним в даній справі податковим повідомленням-рішенням нараховувався за 2023 рік, у даному випадку має застосовуватися підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023.
		Як встановив суд, майно позивача, а саме об`єкт житлової нерухомості: АДРЕСА_1 , було знищене саме в березні 2022 року внаслідок воєнних дій, що відображено в наданих позивачем документах, а саме в акті комісійного обстеження об`єкта - будинку багатоквартирного, звіті про результати обстеження технічного стану багатоквартирного житлового будинку, висновку про знищення/знесення майна, та з 22.02.2024 позивач зареєстрував припинення права власності на вказаний об`єкт житлової нерухомості.
		Зважаючи на норми пункту 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ) та те, що нерухоме майно позивача, а саме квартира АДРЕСА_4 , знищена в березні 2022 року внаслідок бойових дій, про що внесено дані до Реєстру майна, позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно за об`єкт даної житлової нерухомості.
		Таким чином, контролюючим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, спірне податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031- НОМЕР_1 є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.
		Щодо податкових повідомлень-рішень від 25.06.2024 № 2048180-2405-2031-UA63120270000028556, яким визначено ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , за 2023 рік, на загальну суму 465,99 грн, та від 25.06.2024 № 2048068-2405-2031-UA63120270000028556, яким визначено ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , за 2023 рік, на загальну суму 655,41 грн, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що у власності позивача станом на 2023 рік обліковується наступне майно:
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 55,6 к.м. за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки власності - 1/2 (спільна часткова власність); розмір частки позивача - 27,8 кв.м.;
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 39,1 к.м. за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки власності - 1.
		Зазначені відомості вбачаються з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.04.2024. (а.с. 112-114)
		Суд при цьому не враховує об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 69,4 к.м. за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, як вже було встановлено судом, такий об`єкт житлової нерухомості було знищено в березні 2022 року, тому, фактично, позивач не міг користуватися таким об`єктом.
		Судом встановлено, що при формуванні спірних податкових повідомлень-рішень податковий орган застосував ставку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки - 1 %.
		Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на 11 сесії Харківської міської ради прийнято рішення від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п.4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017.
		Так, додатком 1 рішення від 22.02.2017 року №542/17 визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п.1 додатку №1); ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п.3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток (п.2 додатку №1); ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків (п.3 додатку №1).
		При цьому, у п.4 рішення Міської ради №542/17 указано, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017р.
		Таким чином, у силу дії запровадженої Харківською міською радою пільги з квартир площею до 85,00 кв.м. підлягає справлянню податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0% з 01.03.2017.
		Як вже було встановлено судом, у власності позивача станом на 2023 рік обліковувалося наступне майно:
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 55,6 к.м. за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки власності - 1/2 (спільна часткова власність); розмір частки позивача - 27,8 кв.м.;
		- квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 39,1 к.м. за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки власності - 1.
		Виходячи з цього, загальний розмір об`єктів житлової нерухомості, що перебували у власності ОСОБА_1 станом на 2023 рік, складав 66.9 кв.м.
		Тобто, площа квартир, належних позивачу, не перевищувала 85,00 кв.м.
		Пунктом 3 рішення встановлено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених п. 2 цього рішення. Об`єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов`язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору визначаються відповідно до норм Податкового кодексу України.
		У пунктах 1, 2 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 зазначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
		Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що контролюючим органом відповідно до вимог ПК України, до об`єктів житлової нерухомості позивача застосовано пільгу щодо зменшення бази оподаткування на 60 кв. м. 
		Положеннями пп.266.4.2 п.266.4. ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		У свою чергу, пунктом 3 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 визначено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
		Зважаючи на те, що загальна площа квартири позивача, яка стала об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, становить 66,9 кв.м., то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи (в даному випадку, позивач) встановлюється в розмірі 0 відсотків.
		Посилання відповідача на положення пп.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПК України, згідно якого не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, суд вважає необґрунтованими, оскільки рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалися індивідуальні пільгові ставки податку для окремих фізичних осіб, а було встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб.
		Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено підстав для застосування при формуванні спірних податкових повідомлень-рішень ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки - 1 %, відтак, спірні податкові повідомлення-рішення від 25.06.2024 № 2048180-2405-2031- НОМЕР_1 та № 2048068-2405-2031-UA63120270000028556 прийнято безпідставно та необґрунтовано, тому такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Так, на виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не надано доказів на підтвердження своєї позиції у справі, з яких суд міг би встановити дійсність фактів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.
		Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
		З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, частково не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
		Отже, суд дійшов до висновку про задоволення позову. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягав сплаті у розмірі 968,96 грн, оскільки адміністративний позов подано через систему "Електронний суд", проте позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
		Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
		Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень  задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.06.2024 № 2047815-2405-2031-UA63120270000028556, яким  ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості, за 2023 рік, у сумі 387,77 грн.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.06.2024 № 2048180-2405-2031-UA63120270000028556, яким  ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості, за 2023 рік, у сумі 465,99 грн.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.06.2024 № 2048068-2405-2031-UA63120270000028556, яким  ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості, за 2023 рік, у сумі 655,41 грн.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Дмитро ВОЛОШИН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...