Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/3823/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2024.
Дата набрання законної сили: 05.09.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4808/296/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090180000744

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/3823/19 
		Провадження № 11-кп/4808/296/24 
		Категорія ч. 4 ст.190 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		прокурора ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		захисника адвоката ОСОБА_10 ,
		потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 та заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_15 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року, яким
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190 (в редакції від 05.04.2001 року) та ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 05.04.2001 року), -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та звільнено від покарання на підставі ч.5 ст.74 та п.2 ч.1 ст.49 КК України. 
		ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та звільнено від покарання на підставі ч.5 ст.74 та п.3 ч.1 ст.49 КК України.
		ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (в редакції 2001 року), і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. 
		ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (в редакції 2001 року), і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього, належного засудженому, майна. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_9 визначено у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього, належного засудженому, майна. 
		До набрання вироком законної сили застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Цивільні позови потерпілих задоволено. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 1 125 000 (один мільйон сто двадцять п`ять тисяч) гривень відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. 
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 6 000 (шість тисяч) гривень судових витрат. 
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 140 000 (сто сорок тисяч) гривень відшкодування майнової шкоди завданої злочином. 
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 191 050 ( сто дев`яносто одну тисячу п`ятдесят) гривень 41 копійку відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений незаконно заволодів майном потерпілих шляхом зловживання довірою (шахрайство), а також вчинив шахрайство повторно та шахрайство, що завдало потерпілим значної шкоди, у великих розмірах та особливо великому розмірі.
		Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.
		У обвинуваченого, який будучи фізичною особою - підприємцем з 03.10.2007 року та здійснюючи діяльність згідно з класифікацією видів економічної діяльності «47.89 - Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами», не отримавши відповідно до статей 5, 6, 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, не будучи суб`єктом, уповноваженим на здійснення операцій, пов`язаних з торгівлею іноземною валютою, у не встановлені під час досудового розслідування час та місці виник умисел на заволодіння майном потерпілих шляхом зловживання довірою під приводом нібито купівлі для потерпілих доларів США за національну валюту України за курсом такої купівлі, нижчому від встановленого Національним банком України. 
		10.02.2018 року на території ринку «Прут», що в АДРЕСА_2 , обвинувачений, реалізуючи вказаний злочинний умисел, тобто діючи умисно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , з якою (потерпілою) у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав від неї грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.02.2018 року складало 81 372, 07 грн. Вказані кошти обвинувачений отримав під приводом нібито обміну для потерпілої доларів США на гривні, а в подальшому - обміну гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, для купівлі доларів США. 
		В подальшому, з метою запобігання усвідомлення потерпілою ОСОБА_16 факту заволодіння обвинуваченим її грошовими коштами шляхом обману, з метою викликати подальшу довіру у потерпілої ОСОБА_16 до нього, обвинувачений здійснював часткове повернення грошових коштів потерпілій, а саме: 10.03.2018 року, 10.04.2018 року та 10.05.2018 року на території вище вказаного ринку обвинувачений повернув потерпілій ОСОБА_16 по 300 доларів США у кожну із трьох вказаних дат, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.03.2018 року складало 7 904,69 грн., станом на 10.04.2018 року - 7 808,09 грн., станом на 10.05.2018 року - 7 865,71 грн. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_16 , обвинувачений, продемонструвавши їй свою платоспроможність, переконавши її в можливості виконання ним взятих на себе грошових зобов`язань, шляхом обману зловживання довірою потерпілої, яка не підозрювала про злочинні наміри обвинуваченого, отримав від неї 11.05.2018 року на території ринку «Тайстра», що в АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 11.05.2018 року складало 52 384, 32 грн. 
		Щоб потерпіла ОСОБА_16 не усвідомлювала факту застосування щодо неї обману обвинуваченим, останній продовжував здійснювати часткове повернення грошових коштів потерпілій а саме: а саме: 11.06.2018 року, 11.07.2018 року та 11.08.2018 року на території вище вказаного ринку «Прут» обвинувачений повернув потерпілій ОСОБА_16 по 500 доларів США у кожну із трьох вказаних дат, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом 11.06.2018 року складало 13 068,21 грн.; станом на 11.07.2018 року - 13 104, 59 грн., станом на 11.08.2018 року - 13 555, 70 грн.
		Таким чином, потерпіла ОСОБА_16 мала достатні підстави вважати, що обвинувачений після проведення операцій по обміну доларів США на гривні, а в подальшому - обміну гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, на час отримання обвинуваченим грошових коштів від потерпілої, поверне їй згідно з їх домовленістю грошові кошти до 01.01.2019 року. 
		Однак, обвинувачений, здійснивши протягом 10.03.-11.08.2018 року вказані часткові повернення потерпілій ОСОБА_16 грошових коштів на загальну суму 63 324,99 грн., не повернув їй ні до 01.01.2019 року, ні в подальшому грошові кошти на загальну суму 70 431, 40 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США, а розпорядився зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, незаконно заволодівши таким чином грошовими коштами потерпілої, чим спричинив їй майнову шкоду зазначеному розмірі (70 431, 40 грн.). 
		Крім того, у березні  квітні 2018 року на території того ж ринку «Прут» обвинувачений, реалізуючи вказаний злочинний умисел, тобто діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав від нього грошові кошти в сумі кошти на загальну суму 1 125 000 (один мільйон сто двадцять п`ять тисяч) грн. Вказані кошти обвинувачений отримав під приводом нібито обміну для потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, для купівлі доларів США. 
		При цьому, потерпілий ОСОБА_11 був переконаний в тому, що обвинувачений після проведення операцій по вище вказаному обміну гривні на долари США поверне згідно з домовленістю вказаних сторін грошові кошти (долари США) до 01.01.2019 року, оскільки обвинувачений раніше продемонстрував потерпілому свою платоспроможність, переконавши потерпілого в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, а саме раніше здійснював повне повернення грошових коштів (доларів США), які придбавав за отримані від потерпілого грошові кошти в національній валюті України. 
		Однак, обвинувачений шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_11 , у визначений ним час (до 01.01.2019 року) грошові кошті у сумі 1 125 000 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США цьому потерпілому не повернув на час ухвалення даного вироку, а розпорядився зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, незаконно заволодівши таким чином його грошовими коштами, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду в зазначеному розмірі, який на час вчинення щодо потерпілого інкримінованих злочинних діянь вважався особливо великим, оскільки цей розмір в шістсот і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.
		Крім того, 11.06.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав від нього грошові кошти в сумі кошти в сумі 20 000 грн., а згодом того ж дня (тобто 11.06.2018 р.) на території ринку «Тайстра» - грошові кошти в сумі 20 000 грн. Всі ці кошти обвинувачений отримав під приводом нібито обміну для потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, для купівлі доларів США. 
		В подальшому, з метою запобігання усвідомлення потерпілим ОСОБА_17 факту заволодіння обвинуваченим його грошовими коштами шляхом обману, з метою викликати подальшу довіру у потерпілого до обвинуваченого, останній здійснював часткове повернення грошових коштів потерпілій, а саме: 18.07.2018 року, 18.08.2018 року на території вказаного ринку «Прут» обвинувачений повернув потерпілому по 200 доларів США у кожну із цих дат, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.07.2018 року складало 5244,31 грн., станом на 18.08.2018 року - 5 534,11 грн. Крім того, 16.09.2018 року обвинувачений повернув потерпілому ОСОБА_17 на території того ж ринку в невстановлений в ході досудового розслідування час на території ринку 2 000 грн., а 23.09.2018 року - 4 000 грн.
		При цьому, потерпілий ОСОБА_17 був переконаний в тому, що обвинувачений після проведення операцій по вище вказаному обміну гривні на долари США поверне згідно з домовленістю вказаних сторін грошові кошти (долари США) до 01.01.2019 року, оскільки обвинувачений раніше продемонстрував потерпілому свою платоспроможність, переконавши потерпілого в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, а саме раніше здійснював повне повернення грошових коштів (доларів США), які придбавав за отримані від потерпілого грошові кошти в національній валюті України. 
		Однак, обвинувачений здійснивши вказані часткові повернення потерпілому ОСОБА_17 грошових коштів в загальній сумі 16 778,42 грн., не повернув йому грошові кошти в сумі 23 221, 58 грн. ні до 01.01.2019 року, ні в подальшому, незаконно заволодівши таким чином чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, чим спричинив цьому потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі. 
		Крім того, 08.07.2018 року на території ринку «Тайстра» обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав від нього грошові кошти в сумі кошти в сумі 35 000 грн., а 15.07.2018 року на території ринку «Прут» - грошові кошти в сумі 104 000 грн. 
		Щоб потерпілий ОСОБА_13 не усвідомлював факту застосування до нього обману обвинуваченим, останній з метою викликати подальшу довіру у потерпілого здійснив 24.07.2018 року на території ринку «Прут» часткове повернення грошових коштів в сумі 4 000 грн. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 , обвинувачений, продемонструвавши потерпілому свою платоспроможність, переконавши останнього в можливості виконання взятих обвинуваченим на себе грошових зобов`язань, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, отримав від останнього 24.07.2018 року на території ринку «Тайстра» грошові кошти в сумі 92 000 грн. 
		Щоб потерпілий і надалі не усвідомлював факту застосування щодо нього обману, з метою викликати подальшу довіру у потерпілого, обвинувачений 28.07.2018 року на території ринку «Прут» здійснив часткове повернення потерпілому грошових коштів в сумі 2 000 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на цю дату складало 62 449,59 грн. 
		Продемонструвавши таким чином потерпілому свою платоспроможність, переконавши останнього в можливості виконання взятих обвинуваченим на себе грошових зобов`язань, останній, продовжуючи свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 , шляхом обману та зловживання довірою потерпілого, отримав від нього в останній декаді липня 2018 року на території ринку «Прут» 26 500 грн.
		Таким чином, обвинувачений отримав у потерпілого ОСОБА_13 грошові кошти в загальній сумі 257 500 грн., за які він мав придбати долари США та передати їх потерпілому до 01.10.2018 року. Однак, обвинувачений, здійснивши вказані часткові повернення потерпілому грошових коштів в загальній сумі 66 449,59 грн., не повернув йому грошові кошти в сумі 191 050,41 грн., ні до 01.10.2018 року, ні в подальшому, незаконно заволодівши таким чином чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, чим спричинив цьому потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі, який на час вчинення щодо потерпілого ОСОБА_13 інкримінованих злочинних діянь вважався значним, оскільки цей розмір в сто і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину. 
		Крім того, у першій половині липня 2018 року, на території ринку «Прут», обвинувачений, діючи умисно, повторно з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_2 , з якою (потерпілою) у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав від неї грошові кошти в сумі 23 000 грн. під приводом нібито обміну (купівлі) для потерпілої доларів США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, для купівлі доларів США. 
		В подальшому, з метою запобігання усвідомлення потерпілою ОСОБА_18 факту заволодіння обвинуваченим її грошовими коштами шляхом обману, з метою викликати подальшу довіру у потерпілої до нього, обвинувачений здійснював часткове повернення грошових коштів потерпілій, а саме: 01.08.2018 року в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться в АДРЕСА_6 , обвинувачений повернув цій потерпілій 500 доларів США, а 15.08.2018 року (в тому ж місці) - 100 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на вказані дати складало відповідно 13 433, 36 грн. та 2 745, 89 грн. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_18 , обвинувачений, продемонструвавши їй свою платоспроможність, переконавши її в можливості виконання ним взятих на себе грошових зобов`язань щодо купівлі доларів США для потерпілої, шляхом обману і зловживання довірою потерпілої, отримав від неї 10.09.2018 року на території ринку «Прут», грошові кошти в сумі 48 000 грн., а 21.09.2018 року (в тому ж місці) - 16 000 грн. (шістнадцять тисяч) грн.
		Щоб потерпіла ОСОБА_18 не усвідомлювала факту застосування щодо неї обману обвинуваченим, останній продовжував здійснювати часткове повернення грошових коштів потерпілій, та 25.09.2018 року в приміщенні вказаного магазину «Світанок він повернув їй 1 300 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на вказану дату складало 36 544,43 грн.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_18 , продемонструвавши їй свою платоспроможність, переконавши її в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_18 , яка не підозрювала про злочинний умисел обвинуваченого, останній 25.09.2018 р. близько 12.00 год. в приміщенні того ж магазину «Світанок» отримав від потерпілої грошові кошти у сумі 36 000 грн. 
		Таким чином, потерпіла ОСОБА_18 мала достатні підстави вважати, що обвинувачений після проведення операцій по обміну гривень на долари США за курсом, нижчому від встановленого Національним банком України, на час отримання обвинуваченим грошових коштів від потерпілої, поверне їй згідно з їх домовленістю грошові кошти до 31.12.2018 року. 
		Однак, обвинувачений, здійснивши протягом 01.08.-25.09.2018 року вказані часткові повернення потерпілій грошових коштів на загальну суму 52 723,68 грн., не повернув їй ні до 31.12.2018 року, ні в подальшому грошові кошти в загальній сумі 70 276, 32 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США, а розпорядився зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, незаконно заволодівши таким чином грошовими коштами потерпілої, чим спричинив їй майнову шкоду в зазначеному розмірі, який на час вчинення щодо потерпілої ОСОБА_18 інкримінованих злочинних діянь вважався значним, оскільки в сто і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.
		Крім того, 23.07.2018 року близько 18.00 год. на території домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, під приводом нібито купівлі для потерпілого доларів США за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України на 23.07.2018 року, отримав від цього потерпілого грошові кошти в сумі 44 000 грн., а 25.07.2018 року близько 18.00 год. у тому ж місці - 92 000 грн. 
		Щоб потерпілий не усвідомлював факту застосування щодо нього обману обвинуваченим, останній з метою викликати подальшу довіру потерпілого здійснив у серпні 2018 року, часткове повернення потерпілому за вказаним місцем проживання останнього грошових коштів в сумі 24 000 грн.
		Таким чином, обвинувачений, продемонструвавши потерпілому свою платоспроможність, переконавши його в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, продовжив свою злочинну діяльність, об`єднану єдиним умислом на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_12 . Так, шляхом обману та зловживанн6я довірою останнього, який не підозрював про злочинний умисел обвинуваченого, останній 30.08.2018 року близько 14.00 год. на території ринку «Прут» отримав від цього потерпілого через третю особу, яка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати протиправність діяння, грошові кошти в сумі 23 000 грн., а 12.09.2018 року близько 15.00 год. за вказаним місцем проживання потерпілого - 47 000 грн. 
		З метою запобігання викриттю обману потерпілого обвинуваченим та підтримання подальшої довіри потерпілого до нього, обвинувачений 02.10.2018 року близько 22.00 год. здійснив часткове повернення потерпілому ОСОБА_12 за місцем його проживання грошових коштів у сумі 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 02.10.2018 року складало 14 106, 34 грн. 
		При цьому, потерпілий ОСОБА_12 був переконаний в тому, що обвинувачений після проведення операцій по обміну гривень на долари США поверне потерпілому згідно з їх домовленістю долари США до 01.01.2019 року. Однак, обвинувачений здійснивши у серпні 2018 року та 02.10.2018 року повернення цьому потерпілому грошових коштів на загальну суму 38 106,34 грн., не повернув йому ні до 01.01.2019 року, ні в подальшому грошові кошти на загальну суму 167 893, 66 грн. чи їх еквівалент в доларах США, незаконно заволодівши шляхом обману та зловживання довірою потерпілого його майном. Вказаними діяннями обвинувачений завдав потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду в зазначеному розмірі, який на час вчинення щодо цього потерпілого інкримінованих злочинних діянь вважався значним, оскільки в сто і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.
		Крім того, у другій половині дня 23.07.2018 року біля торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що знаходиться в АДРЕСА_2 обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав у потерпілого 54 000 грн. Вказані кошти були отримані обвинуваченим під приводом нібито купівлі для потерпілого доларів США за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України курсу на час отримання грошових коштів. 
		Крім того, у другій половині дня 07.08.2018 року біля того ж торгового комплексу «Апельсин» обвинувачений отримав у цього потерпілого грошові кошти в сумі 135 000 грн., 23.08.2018 року та 23.09.2018 року отримав у тому ж місці у потерпілого грошові кошти в сумі 126 000 грн. та 75 000 грн. відповідно. Таким чином, загальна сума отриманих коштів складає 390 000 грн. 
		До вказаних передач грошових коштів обвинувачений демонстрував потерпілому свою платоспроможність, переконавши останнього в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, та здійснював повне повернення доларів США, які обвинувачений купував для потерпілого за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України курсу на час отримання грошових коштів. Таким чином, під час кожної передачі грошових коштів потерпілий був переконаний в тому, що обвинувачений після проведення операцій по обміну гривень на долари США поверне їх потерпілому до 31.12.2018 року згідно з їх усною домовленістю. 
		Однак, обвинувачений не мав наміру повернути отримані грошові кошти чи купувати за них долари США, та не повернув потерпілому ОСОБА_19 ні до 31.12.2018 року, ні в подальшому грошові кошті у загальній сумі 390 000 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США, а розпорядився зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, незаконно заволодівши ними таким чином, чим спричинив цьому потерпілому майнову шкоду в зазначеному розмірі, на час вчинення щодо цього потерпілого інкримінованих злочинних діянь вважався великим, оскільки в двісті п`ятдесят і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину. 
		Крім того, в обідню пору доби 15.08.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителя АДРЕСА_7 , з яким у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав у цього потерпілого грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 15.08.2018 року складало 82 376,79 грн.
		Вказані кошти були отримані обвинуваченим під приводом нібито проведення операцій по обміну доларів США на гривні, а потім обміну в інтересах потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України на час отримання грошових коштів. 
		З метою запобігання викриття обману потерпілого обвинуваченим та підтримання подальшої довіри потерпілого до нього, обвинувачений 18.09.2018 року на території ринку «Прут» здійснив часткове повернення потерпілому через третю особу грошових коштів у сумі 250 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на вказану дату складало 7 031,69 грн.
		Таким чином, потерпілий ОСОБА_20 мав достатні підстави вважати, що обвинувачений після проведення вище вказаних операцій по обміну національної та іноземною валют поверне потерпілому долари США згідно з їх домовленістю до 01.01.2019 року. 
		Однак, обвинувачений, здійснивши 18.09.2018 року вказане часткове грошових коштів в сумі 7 031,69 грн., не повернув ні до 01.01.2019 року, ні в подальшому потерпілому ОСОБА_20 грошові кошти в сумі 75 345, 10 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США, незаконно заволодівши шляхом обману та зловживання довірою потерпілого його майном. Вказаними діяннями обвинувачений завдав цьому потерпілому майнову шкоду в розмірі 75 345, 10 грн., який на час вчинення щодо цього потерпілого інкримінованих злочинних діянь вважався значним, оскільки в сто і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.
		Крім того, в другій половині дня 04.09.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жительки АДРЕСА_2 , з якою (потерпілою) у обвинуваченого були довірливі відносини, отримав у неї через третю особу, яка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати протиправність діяння, грошові кошти в сумі 53 000 грн., а також в другій половині дня 05.09.2018 року в тому ж місці і таким ж способом - грошові кошти в сумі 37 000 грн. та 62 000 грн. Крім того, в другій половині дня 06.09.2018 року в приміщенні торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_12 », що по АДРЕСА_2 , обвинувачений отримав грошові кошти вказаної потерпілої у сумі 250 000 грн. Таким чином , загальна сума отриманих ним грошових коштів потерпілої в становила 402 000 грн. 
		Вказані кошти були отримані обвинуваченим під приводом нібито купівлі для потерпілої доларів США за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України курсу на час отримання грошових коштів. 
		До вказаних передач грошових коштів обвинувачений демонстрував потерпілій свою платоспроможність, переконавши потерпілу в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, та здійснював повне повернення доларів США, які обвинувачений купував для потерпілої за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України курсу на час отримання грошових коштів. Таким чином, під час кожної передачі грошових коштів потерпіла був переконана в тому, що обвинувачений після проведення операцій по обміну гривень на долари США поверне їх потерпілій до 18.09.2018 року згідно з їх усною домовленістю про це. 
		Однак, обвинувачений не мав наміру повернути отримані грошові кошти чи купувати за них долари США, та не повернув потерпілій ні до 18.09.2018 року, ні в подальшому грошові кошті у загальній сумі 402 000 грн. або еквівалент зазначеної суми в доларах США, а розпорядився зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, незаконно заволодівши ними таким чином, чим спричинив цьому потерпілій ОСОБА_14 майнову шкоду в зазначеному розмірі, на час вчинення щодо цієї потерпілої інкримінованих злочинних діянь вважався великим, оскільки в двісті п`ятдесят і більше разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.
		Крім того, у другій половині дня 22.09.2018 року в приміщенні кіоску «Для душі», що знаходиться в АДРЕСА_2 , поруч із ринком «Прут» обвинувачений, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , жителя АДРЕСА_2 , отримав у цього потерпілого грошові кошти в сумі 1 200 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 22.09.2018 року складало 33 674,22 грн. Вказані кошти були отримані обвинуваченим під приводом нібито проведення операцій по обміну доларів США на гривні, а потім обміну в інтересах потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України на час отримання грошових коштів. 
		До вказаної передачі грошових коштів обвинувачений демонстрував потерпілому свою платоспроможність, переконавши потерпілого в можливості виконання обвинуваченим взятих на себе грошових зобов`язань, та здійснював повне повернення доларів США, які обвинувачений купував для потерпілої за курсом, нижчим від встановленого Національним банком України курсу на час отримання грошових коштів. Таким чином, під час передачі грошових коштів потерпілий був переконаний в тому, що обвинувачений після проведення операцій по обміну гривень на долари США поверне їх потерпілій до 01.10.2018 року згідно з їх усною домовленістю про це. 
		Однак, обвинувачений, не повернув потерпілому ОСОБА_22 ні до 01.10.2018 року, ні в подальшому жодних грошових коштів , в тому числі в доларах США, незаконно повторно заволодівши шляхом обману та зловживання довірою потерпілого його майном. Вказаними діяннями обвинувачений завдав цьому потерпілому майнову шкоду в розмірі 33 674,22.
		 
		Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 та заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_15 подали апеляційні скарги.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 просив скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 закрити за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Також просив викликати і допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 та дослідити в судовому засіданні письмові розписки, написані ОСОБА_9 від 05.10.2018 року про отримання в позику грошових коштів, блокноти із записами, які вилучені в ході обшуку, що є речовими доказами та показання потерпілих.
		В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_9 не скоював інкримінованих йому злочинів. Обвинувальний вирок постановлено за відсутності складу шахрайства, судом порушено норми матеріального та процесуального права, допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вирок ґрунтується на припущеннях. Розгляд провадження щодо ОСОБА_9 проводився упереджено, його покази судом до уваги не приймалися.
		Зокрема, зазначає, що об`єктивна сторона дій обвинуваченого, описана по кожному епізоду, не відповідає дійсності і є виключно надуманою та не підтверджується жодними доказами. ОСОБА_9 стверджує, що не займався валютно-обмінними операціями, а отримував у позику грошові кошти для закупівлі товару і повертав позику за рахунок виручки від обігу товарів, між ним та потерпілими існували цивільно-правові відносини. Обману жодного не було, в кожного з учасників операції існував свій комерційний інтерес, позикодавець отримував дохід, що складав різницю позичених та повернутих грошових коштів з урахуванням зростаючого курсу валюти, а обвинувачений мав вільні грошові кошти для поповнення обігових ресурсів для закупівлі товару. Будь-якого умислу на заволодіння чужими коштами у ОСОБА_9 не виникало. Він, отримуючи в позику протягом 2017-2018 років, кожному з позикодавців постійно повертав гроші і це не був спосіб введення їх в оману, як кваліфікує слідство. Проте в подальшому позикодавці намагалися необґрунтовано примножити отримання від нього коштів. В той момент, коли ОСОБА_9 наголосив на неспроможності одномоментно виплачувати такі суми, позикодавці користуючись своє більшістю, шляхом психологічного примусу змусили його написати письмові розписки, у яких зазначили нереальні суми позичених ним у валюті коштів, хоча жодних грошових коштів він не отримував. Тобто, такі розписки є нікчемними і не можуть виступати доказом вини обвинуваченого, а швидше доказом неправомірних дій заявників. При цьому, керуючись ситуацією, яка була спровокована самими позичальниками, одна із заявників ОСОБА_24 , яка в подальшому забрала свою заяву, подану в поліцію, заволоділа 6-ма торговими точками ОСОБА_9 на ринку та усім наявним у них товаром, вартість якого склала 42000 доларів США. Через неправомірні дії ОСОБА_25 , обвинувачений втратив можливість до повернення грошових коштів, які були вкладені у товар. 
		По кожному з епізодів ОСОБА_9 вказує наступне. ОСОБА_16 , сама проявила ініціативу позичати йому гривні, щоб мати з цього відповідну вигоду. Він дійсно систематично позичав кошти в останньої від жовтня 2017 року по серпень 2018 року, які він постійно повертав з урахуванням винагороди. При цьому, ОСОБА_16 після пред`явлення йому підозри втягнула у надання йому таких позик свого зятя ОСОБА_17 та свого брата ОСОБА_20 , якого він взагалі не знає та грошові кошти в нього не позичав ні безпосередньо, ні через третіх осіб. Крім того, не позичав коштів у ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . Не заперечує, що позичав кошти в ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . ОСОБА_19 , однак усі позичені кошти з відсотками він їм повернув. Визнає, що позичав кошти у ОСОБА_22 та ОСОБА_13 , якому частково повернув борг, та за наявної можливості поверне їм кошти. 
		Зауважує, що стороною захисту 15.03.2024 року було подано клопотання про визнання письмових розписок від 05.10.2018 року недопустимими доказами, проте таке клопотання не було вирішено судом в момент його подання. Натомість суд у вироку помилково визнав письмові розписки допустимими доказами, без врахування фактору реальності отримання коштів в момент їх складання. Вказує, що договір позики є реальним і вважається укладеним в момент отримання коштів, чого не відбувалося. Так, потерпілі в судових засіданнях вказували на те, що жодних грошових коштів в день підписання розписок 05.10.2018 року їм не передавали, тим більше у валюті. Більше того, свідки ствердили, що розписки були написані під тиском групи осіб. Зазначений у розписках термін повернення грошових коштів до кінця 2018 року не давав підстав порушувати щодо ОСОБА_9 кримінальну справу на наступний день після їх написання  06.10.2018 року. Висновки експертизи про відсутність ознак впливу на обвинуваченого під час написання письмових розписок є сумнівним, оскільки для порівняння експертом взагалі не відбиралися в обвинуваченого зразки почерку, в тому числі у звичайному стані, відтак предмет дослідження був відсутній.
		Вважає, що притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ст. 190 КК України відбулося на підставі суперечливих показань потерпілих, які усно стверджували про факт передачі коштів, проте ні дати такої передачі, ні сум грошових коштів пригадати конкретно не могли. Потерпілі не змогли підтвердити і пояснити в чому полягав їх обман зі сторони обвинуваченого та як виявлялось зловживання їхньою довірою.
		Вказує, що суд безпідставно критично оцінив показання свідка ОСОБА_23 і фактично не прийняв їх до уваги. Так, ОСОБА_23 вела записи в блокнотах, які були вилучені під час обшуку в її помешканні, стверджувала, що там вказані відомості щодо повернення грошових коштів, однак, суд до уваги ці обставини не прийняв, і у вироку не навів будь-яких інших доказів на спростування показань даного свідка. При цьому, 15.03.2024 року суд невмотивовано відмовив стороні захисту у додатковому допиті свідка ОСОБА_23 , що перешкодило у зв`язуванні суттєвих обставин справи. Під час допиту свідків та потерпілих суд поверхнево з`ясовував суть повідомленої ними інформації, джерела їх обізнаності. 
		На думку захисника, визнаючи ОСОБА_9 винним за ч.ч.1,2,3,4 ст. 190 КК України (в редакції 2001 року) суд першої інстанції допустив неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого.
		Крім того, зазначає, що в оскаржуваному вироку не зазначено підстав задоволення цивільних позовів потерпілих, не наведено доказів та мотивів щодо їх вирішення. Відсутні докази та обґрунтування моральної шкоди, присудженої ОСОБА_11 , не наведено характеристик ступеня та глибини моральних страждань і доказів таких. 
		Разом з тим, сторона захисту вважає, що призначене ОСОБА_9 покарання є надмірно суворим та не відповідає особі обвинуваченого і обставинам скоєного ним кримінального правопорушення. Судом першої інстанції не враховано те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше правопорушень не допускав, позитивно характеризується, має на утриманні дітей. 
		Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_15 просить скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання: за ч.1 ст. 190 КК України  у виді обмеження волі на строк 1 рік, та звільнити від покарання на підставі ч.5 ст.74 та ст. 49 КК України; за ч.2 ст. 190 КК України  у виді обмеження волі на строк 2 роки, та звільнити від покарання на підставі ч.5 ст.74 та ст. 49 КК України; за ч.3 ст. 190 КК України (в редакції 05.04.2001)  у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч.4 ст. 190 КК України (в редакції 05.04.2001)  у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього, належного засудженому, майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом частково складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_9 визначити у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього, належного засудженому, майна. В решті вирок залишити без змін.
		Разом з тим, до початку апеляційного розгляду заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_15 відмовився від апеляційної скарги на підставі ст. 403 КПК України, тому апеляційна скарга прокурора колегією суддів не розглядалась.
		 
		Під час апеляційного розгляду: 
		- обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник підтримали доводи та вимоги своєї апеляційної скарги;
		- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого;
		- потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 просили залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченого.
		Потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, хоча судом приймались необхідні заходи для забезпечення їх права на участь у судовому розгляді. При цьому, останні не повідомили про причини своєї неявки до суду та не просили відкласти розгляд провадження, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за їх відсутності.
		 
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 посилається на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним, оскільки суд, допускаючи неповноту судового розгляду, неправильно встановив фактичні обставини та прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Вказує на відсутність в обвинуваченого умислу на шахрайство, а також на те, що дії обвинуваченого мають лише ознаки цивільно-правових відносин.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані доводи були предметом дослідження суду першої інстанції, внаслідок чого було встановлено їх неспроможність.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 у заволодінні майном потерпілих шляхом зловживання довірою (шахрайство), а також у вчиненні шахрайства повторно та шахрайства, що завдало потерпілим значної шкоди, у великих розмірах та особливо великому розмірі, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, які оцінені судом відповідно до положень ст. 94 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.
		Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд першої інстанції обґрунтував показаннями потерпілих, свідків та дослідженими письмовими доказами.
		Так, потерпіла ОСОБА_14 в суді першої інстанції надала показання про те, що до 2018 року вона була знайома з обвинуваченим близько 15 років, а саме з моменту відкриття ринку «Прут», сім`ї потерпілої та обвинуваченого перебували в дружніх відносинах. Протягом близько 1,5 року всім підприємцям на вказаному ринку було відомо, що обвинувачений має можливість купити долари США за курсом, нижчим, ніж існував. У квітні 2018 року чоловік потерпілої купив через обвинуваченого долари США, а також у серпні того ж року потерпіла придбала таким чином 100, 200 доларів США. При цьому обвинувачений розповідав, що такі операції здійснює його знайомий банкір. Тому потерпіла, довіряючи обвинуваченому, передала йому грошові кошти для купівлі для неї долари США по курсу, нижчому від курсу, який існував на той час. Зокрема, потерпіла передала йому на протязі 3-х днів на початку вересня 2018 року 4 суми: 53000 грн., 37 000 грн., 62 000 грн. і 250 000 грн. Майже кожного разу при отриманні коштів була присутня дружина обвинуваченого. Строк передачі доларів США за ці суми сторони встановили до 18.09.2018 року. Того дня обвинувачений повернув їй 1800 доларів США, однак, одразу ж після цього, просив їх знову йому позичити. Потерпіла додатково передала йому ще 8000 грн., та вони домовилися, що він поверне їй 2100 доларів США. Крім того, 18.09.2018 року обвинувачений просив потерпілу почекати ще 1-2 тижні, після спливу яких, а саме 01.10.2018 року повідомив, що не зможе повернути грошові кошти. 
		Крім того потерпіла стверджувала, що на зборах на ринку, які зібрав сам обвинувачений 05.10.2018 р., були присутні близько 30 осіб. Обвинувачений їм всім обіцяв, що поїде за кордон на роботу та поверне потерпілим та іншим своїм кредиторам позичені кошти, оскільки на ньому заробили треті особи, яким він передавав ці кошти. Позикодавці пропонували назвати цих осіб, щоб спробувати встановити з ними діалог та вирішити питання про повернення фактично позичених обвинуваченим грошових коштів. Однак, він відмовився назвати цих третіх осіб. Розписки потерпілим обвинувачений писав 05.10.2018 року саме у доларах США, бо він мав повернути кошти саме в такій валюті, хоча і отримував суми позики в гривнях. Розрахунок заборгованості робився по тому курсу обміну валют, по якому потерпілі домовлялися з обвинуваченим. І тому, обвинувачений має повернути їй 14000 доларів США, які розраховані по нижчому курсу купівлі долара США, ніж існував на той час. Йому ніхто не погрожував, він писав розписки добровільно. Після цього потерпілі і обвинувачений пішли до Коломийського районного відділу поліції з метою звернення із заявою про вчинення обвинуваченим щодо потерпілих шахрайських дій. 
		Показання потерпілої ОСОБА_14 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_26 , який повністю підтвердив те, що обвинувачений, зловживаючи довірою потерпілої, заволодів її коштами в сумі 14000 доларів США.
		Зокрема, свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_14 . Він знайомий з обвинуваченим понад 10 років, останньому і свідок, і вказана потерпіла передавали на ринку «Прут» грошові кошти для купівлі доларів США по курсу, нижчому, ніж був встановлений на той час. При цьому, обвинувачений сам пропонував свідку та його дружині купити долари США на вказаних умовах. Тому, починаючи з квітня 2018 року, потерпіла ОСОБА_14 передавали обвинуваченому кошти для купівлі 1000 доларів США, яку обвинувачений повернув згідно з їх домовленістю через тиждень після передачі йому коштів.Тому згодом, свідок та його дружина, будучи впевнені в дотриманні обвинуваченим своїх обіцянок і надалі, оскільки він двічі їх виконав, передавали йому протягом квітня - серпня 2018 року грошові кошти для придбання значно більших сум доларів США. Однак, після вказаного періоду обвинувачений не виконав своїх зобов`язань та повідомив дружині свідка про неможливість їх виконання, пояснюючи, що його обманули інші особи. Хто саме так вчинив він не повідомляв. Тому свідок вважає, що вказана версія є вигаданою обвинуваченим. Свідок був присутній при написанні обвинуваченим розписки, яка стосується неповернення кошів потерпілій ОСОБА_14 , обіцяючи поїхати за кордон на роботу щоб заробити та повернути їй та іншим потерпілим кошти. При написанні розписки ніхто йому не погрожував. В момент написання розписки обвинувачений жодних коштів не отримував, оскільки він їх вже раніше отримав. Потерпілій ОСОБА_14 не повернуто обвинуваченим належні їй 14000 доларів США.
		Зі змісту показань потерпілого ОСОБА_13 вбачається, що 08.07.2018 року на території ринку «Тайстра» обвинувачений, з яким у потерпілого були довірливі відносини, отримав від нього грошові кошти в сумі 35 000 грн., а 15.07.2018 року на території ринку «Прут» - грошові кошти в сумі 104 000 грн. 24.07.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений частково повернув грошові кошти в сумі 4 000 грн. та того ж дня отримав від потерпілого на території ринку «Тайстра» грошові кошти в сумі 92 000 грн. 28.07.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений здійснив часткове повернення потерпілому грошових коштів в сумі 2 000 євро, однак, згодом, вкінці липня 2018 року обвинувачений знову позичив у потерпілого 26 500 грн. Таким чином, обвинувачений отримав у потерпілого грошові кошти в загальній сумі 257 500 грн., за які він мав придбати долари США та передати їх потерпілому до 01.10.2018 року. Однак, обвинувачений, здійснивши вказані часткові повернення потерпілому грошових коштів в загальній сумі 66 449,59 грн., не повернув йому грошові кошти в сумі понад 190 000 грн., що обвинувачений підтвердив у власній розписці, яку добровільно писав у жовтні 2018 року. 
		Згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_20 , 15.08.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений отримав від нього грошові кошти в сумі 3000 доларів США під приводом нібито проведення операцій по обміну доларів США на гривні, а потім - обміну в інтересах потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України. 18.09.2018 року на території ринку «Прут» обвинувачений здійснив часткове повернення потерпілому через третю особу грошових коштів у сумі 250 доларів США, однак, він решту коштів, тобто 2750 доларів США, так і не повернув. Про ці свої невиконані зобов`язання обвинувачений у жовтні 2018 року писав розписку добровільно. 
		Показання потерпілого ОСОБА_20 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_27 , яка повністю підтвердила те, що обвинувачений, зловживаючи довірою потерпілого, заволодів його коштами.
		Так, ОСОБА_27 пояснила суду, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_20 . Вона разом з своїм чоловіком зверталися до Коломийського районного відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області з письмовими заявами щодо неповернення обвинуваченим грошових коштів в сумі приблизно 3 000 доларів США. цьому потерпілому. Останній передавав обвинуваченому грошові кошти через свою сестру, потерпілу ОСОБА_16 , тобто цей потерпілий не мав безпосередньої домовленості з обвинуваченим щодо купівлі доларів США. Свідку також відомо, що обвинувачений написав розписку про те, що він зобов`язується повернути кошти потерпілому, однак, не виконав цього зобов`язання.
		В своїх показаннях потерпіла ОСОБА_16 зазначила, що 10.02.2018 року на території ринку «Прут», що в АДРЕСА_2 , обвинувачений, з яким у потерпілої були довірливі відносини, отримав від неї грошові кошти в сумі 3000 доларів США під приводом нібито обміну для потерпілої доларів США на гривні, а в подальшому - обміну гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого Національним банком України, для купівлі доларів США. В подальшому, обвинувачений здійснював часткове повернення грошових коштів потерпілій, а саме: 10.03.2018 року, 10.04.2018 року та 10.05.2018 року на території вище вказаного ринку обвинувачений повернув потерпілій ОСОБА_16 по 300 доларів США. 11.05.2018 року на території ринку «Тайстра», обвинувачений знову позичив у потерпілої грошові кошти в сумі 2000 доларів США, після чого з метою підтримання її довіри тричі здійснював влітку 2018 року щомісяця часткові повернення потерпілій по 500 доларів США. Однак, решту грошових коштів в доларах США обвинувачений не повернув, що в еквіваленті на гривні складало 70431, 40 грн. Про ці свої невиконані зобов`язання обвинувачений у жовтні 2018 року писав розписку добровільно. 
		Потерпілий ОСОБА_22 в суді першої інстанції надав показання про те, що вкінці вересня 22.09.2018 року в приміщенні кіоску «Для душі», що знаходиться в АДРЕСА_2 , поруч із ринком «Прут» обвинувачений отримав у цього потерпілого грошові кошти в сумі 1 200 доларів США під приводом нібито проведення операцій по обміну доларів США на гривні, а потім обміну в інтересах потерпілого гривень на долари США по курсу, нижчому від встановленого на той час. До вказаної передачі грошових коштів обвинувачений демонстрував потерпілому свою платоспроможність, та здійснював повне повернення доларів США, які обвинувачений купував для потерпілого на вказаних умовах. Однак, обвинувачений, не повернув потерпілому грошових коштів, в тому числі в доларах США. Про ці свої невиконані зобов`язання обвинувачений у жовтні 2018 року писав розписку добровільно. 
		Згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_12 , він перебував у дружніх відносинах з обвинуваченим близько 15 років до 2018 року. У 2018 році обвинувачений запропонував йому купити долари США за нижчим курсом, ніж існував на той час, і діяло таке правило, що чим довший період позики, то тим нижчий курс купівлі долара США Так, якщо термін позики складав 1 місяць, то курс встановлювався 25 грн. за 1 долар США ; якщо 3 тижні - то 26 грн. за 1 долар США ; якщо 2 тижні - 27 грн. за 1 долар США. В першій половині 2018 року обвинувачений належно виконав вказану домовленість та вчасно повернув потерпілому 1000 доларів США та інші суми. Такі операції мали місце близько 5-6 разів. У липні 2018 року обвинувачений отримував грошові кошти і за місцем проживання потерпілого, і в своїй торговій точці на ринку. Загальна сума цих коштів становить 140 000 грн. або 5000 доларів США, які належали матері потерпілого. На початку жовтня 2018 р. обвинувачений попросив потерпілого зібратися 05.10.2018 р. біля ТЦ «Європа». Під час цих зборів, де були присутні кілька десятків осіб, він повідомив, що його «кинув» валютчик, через якого здійснювалися вказані обмінні операції. 
		За змістом показань потерпілого ОСОБА_11 , до вказаних подій він був знайомив з обвинуваченим на протязі п`яти років, та вони перебували в хороших стосунках. В лютому 2018 року на продовольчому ринку в м.Коломия Івано-Франківської області обвинувачений запропонував йому придбати долари США за курсом їх купівлі, нижчим, ніж існував на той час, через знайомого «валютчика». Потерпілий погодився придбати невелику суму цієї валюти, в межах 100-300 доларів США та передав обвинуваченому гривні для цього. Останній виконав свою обіцянку та вже наступного передав потерпілому долари США. Повіривши в добросовісність обвинуваченого, потерпілий став передавати йому все більші суми гривень для купівлі доларів США. Так, на початку березня 2018 року він передав обвинуваченому 625 000 грн., за які останній мав повернути потерпілому через місяць, 25 000 доларів США. Однак, тобто на початку квітня 2018 року обвинувачений повідомив потерпілому, у «валютчика», через якого обвинувачений здійснює вказані операції з купівлі іноземної валюти, діє акція, і тому може бути «гарний» курс для такої купівлі. Довіряючи обвинуваченому, який раніше належно виконував свої зобов`язання по купівлі іноземної валюти для потерпілого, останній на початку квітня 2018 року передав обвинуваченому 500 000 грн. Таким чином, останній отримав від потерпілого 1 125 000 грн., за які мав повернути останньому вкінці квітня 2018 року 45 000 доларів США. Однак, у вказаний період повернення грошових коштів обвинувачений заспокоїв потерпілого, пояснюючи, що «валютчик» перебуває на відпочинку за кордоном. Однак, зазначені кошти навіть частково не були повернуті потерпілому. У жовтні 2018 року обвинувачений добровільно писав розписку про те, що він позичив у потерпілого 45 000 доларів, тиск на нього ніхто не чинив, при написанні цієї розписки були також присутні дружина обвинуваченого, її сестра та чоловік останньої. Крім того, потерпілий був присутній та вказаний як свідок при написанні обвинуваченим 05.10.2018 року розписки про позику грошових коштів у потерпілого ОСОБА_19 . Жодного тиску на обвинуваченого при написанні цієї розписки також не чинилося.
		З показань потерпілого ОСОБА_17 вбачається, що влітку 2018 року він передав обвинуваченому протягом одного дня 40 000 грн. (в різний час по 20 000 грн.). з метою купівлі доларів США за курсом, нижчим від курсу, встановленого Національним банком України, оскільки обвинувачений був знайомий з особою, яка може здійснити такі валютні операції. Потерпілий довіряв обвинуваченому, оскільки був знайомий з ним, так як вони здійснювали підприємницьку діяльність в торгівельних точках на ринку «Прут», і раніше обвинувачений понад 10 разів виконував свої зобов`язання щодо такої купівлі доларів США в невеликих сумах, зокрема, по 200 доларів США. При передачі вказаних коштів (40000 грн.) обвинуваченому була присутня його дружина, яка записувала в зошит хто і яку суму йому давав. Однак, обвинувачений, отримавши у потерпілого ОСОБА_17 40000 грн., частково повертав йому в гривнях та в доларах США грошові кошти. Не повернутими із цієї суми залишилися кошти в сумі 23221,08 грн. Обвинувачений повідомив, що не зможе їх повернути, оскільки його обманула особа, яка здійснювала вказані валютні операції. При цьому на запитання потерпілого обвинувачений також повідомив, що він не знайомий особисто з цією особою і не має її контактних даних, що було дуже дивно, адже обвинувачений передав цій особі великі грошові суми та раніше запевняв потерпілого, що вказана особа є перевіреною і їй можна довіряти. 05.10.2018 року обвинувачений у присутності інших потерпілих писав письмову розписку про те, що він позичив у потерпілого ОСОБА_17 23221,08 грн. та зобов`язувався їх повернути до 01.01.2019 року. Однак, незважаючи на це, того ж дня потерпілі звернулися із заявами про злочини, вчинені обвинуваченим, до Коломийського районного відділу поліції. ОСОБА_17 , оскільки потерпілі не вірили у те, що обвинувачений поверне вказані кошти в зазначений строк. 
		Потерпіла ОСОБА_18 в суді першої інстанції зазначила, що у 2018 обвинувачений запропонував їй купити долари США за курсом, меншим, ніж існував на той час, оскільки обвинувачений знайомий з особою, яка здійснить таку купівлю. Тому потерпіла неодноразово передавала йому гривні для купівлі невеликих сум цієї валюти в розмірах 100, 300, 500 доларів США за курсом 24-25 грн. за 1 долар США, а згодом і на більші суми цієї валюти. Мали місце випадки, коли обвинувачений повертав частинами, через різні періоди від дня отримання коштів (через тиждень, через місяць), чим довший був період позики, то тим нижчий був курс для купівлі доларів США. При цьому обвинувачений жодного разу не попереджував про те, що можуть бути проблеми з виконання ним своїх зобов`язань щодо повернення потерпілій доларів США, щоразу при отриманні для цього коштів він гарантував належне повернення вказаної валюти. Однак, обвинувачений не повернув потерпілій 4 500 доларів США, які повинен був повернути до кінця 2018 р. Потерпіла вела письмовий облік переданих обвинуваченому гривень. 05.10.2018 року обвинувачений писав розписку про те, що позичив у потерпілої 4500 доларів США, оскільки саме в такій валюті він обіцяв повернути потерпілій грошові кошти. При написанні розписки він обіцяв, що поїде за кордон і поверне потерпілим заборгованість. До моменту першої передачі грошових коштів потерпіла була знайома з обвинуваченим близько 2-3 років. Кошти передавала йому більше 10 разів, та він щоразу належно повертав придбані для потерпілої долари США. Тому вона довіряла обвинуваченому. Він не повернув потерпілій долари США, які мав придбати за 3-4 останні суми переданих йому гривень. Потерпіла також зазначила, що вказані домовленості не були позикою, адже сторони не встановлювали жодних відсотків за користування предметом позики. Обвинувачений вів облік у своєму зошиті, і потерпіла так розписувалася. Розписка обвинуваченим була написана 05.10.2018 р. Того ж дня потерпіла ОСОБА_18 разом з іншими потерпілими звернулися в орган поліції. 
		З показань потерпілого ОСОБА_19 слідує, що обвинувачений пропонував йому заробити додаткові грошові кошти від здійснення операцій по обміну доларів США на гривні, а в подальшому купівлі доларів США за курсом, нижчим від курсу, встановленого Національним банком України, оскільки обвинувачений був знайомий з особою, яка може здійснити такі валютні операції. Потерпілий довіряв обвинуваченому, оскільки був знайомий з ним, так як вони здійснювали підприємницьку діяльність в торгівельних точках на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_14 ». Тому 23.07.2018 року потерпілий передав обвинуваченому грошові кошти в сумі 54000 грн., а 07.08.2018 року  135 000 грн. з умовою вищевказаної купівлі за них доларів США та повернення останніх потерпілому до 23.08.2018 року. Однак, до вказаної дати обвинувачений не повернув потерпілому жодних коштів, проте обіцяв сплатити відсотки за подальше користування коштами. Тому 23.08.2018 року потерпілий знову передав обвинуваченому 126 000 грн., а 23.09.2018 року - 75 000 грн. з метою вказаної купівлі для потерпілого доларів США. При передачі грошових коштів 23.07.2018 року був присутній потерпілий ОСОБА_11 , а при інших - дружина потерпілого ОСОБА_19 . Однак, 05.10.2018 року обвинувачений зібрав потерпілих біля вищевказаного торгового центру «Європа» та повідомив, що «його кинули», і що свої грошові зобов`язання перед потерпілими він не може виконати, був готовий писати відповідні розписки про позику грошових коштів та повідомив, що має намір їхати за кордон щоб заробити грошові кошти з метою їх повернення потерпілим. Однак, обвинувачений не повернув потерпілому жодних коштів навіть на час допиту останнього (02.06.2022 р.). Загальна сума цих коштів складає 390 000 грн., яка станом на час написання обвинуваченим розписки про вказану позику (05.10.2018 р.) була еквівалентна 14 000 доларів США, і тому саме остання сума вказана в цій розписці. Жодного тиску на обвинуваченого під час написання розписки не чинилось. З приводу вказаних шахрайських дій обвинуваченого потерпілий звернувся в орган поліції 09.10.2018 року. 
		Разом з цим, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідка ОСОБА_28 , яка вказувала, що особисто бачила як обвинувачений позичав грошові кошти в інших осіб, які займалися торгівельним бізнесом на ринку «Прут», а зобов`язувався повернути долари США. Крім того, свідок пояснила, що була особисто присутня при добровільному написанні обвинуваченим розписок на зборах, які зібралися на ринку вкінці робочого дня 05.10.2018 року. Під час цих зборів обвинувачений повідомив позикодавців, що його «кинули», і що зникла та особа, через яку він здійснював купівлю іноземної валюти, а також запевняв, що в майбутньому поверне позикодавцям позичені грошові кошти, прохаючи дозволу поїхати на роботу за кордон щоб заробити кошти. Також, свідок була очевидцем того, що в серпні 2018 року обвинувачений позичав у потерпілої ОСОБА_18 грошові кошти у приміщенні магазину, де вона торгувала, а також була очевидцем ще одного епізоду отримання обвинуваченим грошових коштів. До вказаного часу протягом двох років всім підприємцям на ринку було відомо, що за посередництвом обвинуваченого можна купити долари США за курсом, нижчим від того, який існував на той час, і обвинувачений не одноразово доводив це такими купівлями валюти для інших підприємців на ринку, внаслідок чого він здобув їхню довіру. Свідок мінімум двічі була очевидцем передачі обвинуваченим придбаних для них і за їхні кошти доларів США. Однак, свідку відомо, що за деякий час до 05.10.2018 року він припинив повертати підприємцям отримані від них грошові кошти.
		Також, суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_29 , який надав показання про те, що, що він був присутній на зборах на ринку у жовтні 2018 року, під час яких обвинувачений писав розписки на прохання тих підприємців, яким він зобов`язувався повернути позичені у них грошові кошти. На цих зборах були присутні приблизно 10-12 осіб. Свідка було запрошено на ці збори щоб посвідчити факт написання обвинуваченим розписки про вказане грошове зобов`язання перед потерпілою ОСОБА_18 , якій обвинувачений не повернув позичені у неї 3 500 доларів США та 1000 євро. Після цього свідок разом з потерпілими та обвинуваченим пішов до Коломийського районного відділу поліції, де потерпілі, і, зокрема, ОСОБА_18 писали заяви про вчинені щодо них злочини.
		Доводи захисника про те, що потерпілі під психологічним тиском змусили обвинуваченого ОСОБА_9 написати розписки про позичення у них коштів, яких він насправді не отримував, колегія суддів вважає безпідставними. 
		Так, зі змісту показань потерпілих вбачається, що ОСОБА_9 добровільно написав розписки саме в той час, коли вони вирішили звернутися до поліції про вчинення обвинуваченим правопорушення, відомості про яке 06.10.2018 року були внесені до ЄРДР за №12018090180000967. 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені доводи сторони захисту можуть бути перевірені тільки в межах кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_9 щодо можливих неправомірних дій заявників.
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що узгодженість показань потерпілих вказує на наявність в обвинуваченого ОСОБА_9 умислу саме на заволодіння грошима потерпілих шляхом зловживання довірою та відсутність в обвинуваченого наміру повертати потерпілим їхні кошти.
		Суд першої інстанції обґрунтовано, на підтвердження встановлених фактичних обставин та доведеності вини обвинуваченого, послався на сукупність письмових доказів, що були досліджені при розгляді кримінального провадження та відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності доказів.
		Зокрема, згідно з даними висновку експерта № CE-19/109/09-149114/19 від 10.07.2019 року рукописні написи «Розписка Я ОСОБА_9 , паспорт СС 860366 ін. код НОМЕР_1 позичив у Ятлук Людмили НОМЕР_2 (чотири п`ятсот тисяч американских доларів США). Зобов`язуюсь віддати вказану суму до 31 серпня 2018 р. Мною написано власноруч при здоровому розумі в присутності свідків.» у розписці від 01.06.2018 року виконані ОСОБА_9 . Ознак, які б свідчили про дію збиваючих факторів внутрішнього або зовнішнього характеру при виконанні досліджуваного рукописного тексту у розписці від 05.10.2018 року не виявлено (т.4 а.п. 40-46).
		Відповідно до протоколу огляду предмету від 31.07.2019 року, предметом огляду є розписка, яка являє собою один аркуш білого паперу в синю клітинку, що нагадує аркуш із учнівського зошита. На одному боці аркуша наявні рукописні написи, виконані чорнилом фіолетового кольору. Із тексту розписки вбачається, що вона адресується гр. ОСОБА_18 від імені ОСОБА_9 . Де зазначена сума, яку ОСОБА_9 позичив у ОСОБА_30 - 4500 доларів США, а також вказана дата - 31.08.2018, до якої він зобов`язується повернути вказані грошові кошти. В розписці також зазначені свідки, в присутності яких написана дана розписка - ОСОБА_29 та ОСОБА_28 . Навпроти прізвищ вказані серії паспортів та стоять підписи із датою - 01.06.2018. В кінці документу зазначена дата його складання - 01.06.2018 та підпис. (т.4 а.п. 47).
		Згідно з даними висновку експерта №СЕ-19/109/09-151ПЧ/19 від 24.07.2019 року, «Розписка Я ОСОБА_9 Паспорт СС 860366 ін. код НОМЕР_1 позичив у ОСОБА_12 5.000 $ (п`ять тисяч доларів). Зобов`язуюсь віддати вказану суму до першого січня 2019 р. при цьому були присутні свідки:» та рукописні написи: «Розписка написана мною власноруч, в чому я розписуюсь (підпис) ОСОБА_9 5 жовтня 2018» у розписці від 05.10.2018 року виконані ОСОБА_9 . Ознак, які б свідчили про дію збиваючих факторів внутрішнього або зовнішнього характеру при виконанні досліджуваного рукописного тексту у розписці від 05.10.2018 року не виявлено (т.4 а.п.149-153).
		Відповідно до протоколу огляду предмету від 31.07.2019 року, предметом огляду є розписка, яка являє собою один аркуш білого паперу в синю клітинку, що нагадує аркуш із учнівського зошита. На одному боці аркуша наявні рукописні написи, виконані чорнилом фіолетового кольору. Із тексту розписки вбачається, що вона видана ОСОБА_9 , про те, що він позичив у ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 5000 доларів США, які зобов`язується повернути до першого січня 2019 року. В розписці також зазначені свідки, в присутності яких написана дана розписка - ОСОБА_31 , ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . Навпроти прізвищ стоять підписи. Вкінці документу зазначено, що розписка написана ОСОБА_9 , стоїть підпис та зазначена дата її складання  05.10.2018 року. (т.4 а.п. 154).
		Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109/09-150ПЧ/19 від 22.07.2019 року, рукописні написи «Розписка Я ОСОБА_9 Паспорт СС 860366 ін. код НОМЕР_1 позичив у ОСОБА_32 1.000 Євро і 3.500 $ зобов`язуюсь віддати вказану суму до першого жовтня 2018 при цьому були присутні свідки» та рукописні написи: «Розписка написана мною власноруч, в чому і розписуюсь ОСОБА_9 5 жовтня 2018» у розписці від 05.10.2018 року виконані ОСОБА_9 . Ознак, які б свідчили про дію збиваючих факторів внутрішнього або зовнішнього характеру при виконанні досліджуваного рукописного тексту у розписці від 05.10.2018 року не виявлено (т. 4 а.п. 167-174).
		Відповідно до протоколу огляду предмета від 26.07.2019 року, предметом огляду є розписка, яка являє собою один аркуш білого паперу в синю клітинку, що нагадує аркуш із учнівського зошита. На одному боці аркуша наявні рукописні написи, виконані чорнилом фіолетового кольору. Із тексту розписки вбачається, що вона видана ОСОБА_9 , про те, що він позичив у ОСОБА_32 грошові кошти у сумі 1000 євро та 3500 доларів США, які зобов`язується повернути до жовтня 2018 року. В розписці також зазначені свідки, в присутності яких написана дана розписка - ОСОБА_22 , ОСОБА_31 та ОСОБА_28 . Навпроти прізвищ стоять підписи. В кінці документу зазначено, що розписка написана ОСОБА_9 , стоїть підпис та зазначена дата її складання - 05.10.2018 року ( т.4 а.п. 175).
		Згідно з даними висновку експерта № СЕ-19/109/09-154ПЧ/19, складеного 26.07.2019 року, рукописні написи «Розписка Я ОСОБА_9 Паспорт СС 860366 ін. код НОМЕР_1 позичив у ОСОБА_22 1200 доларів (тисячу двісті доларів). Зобов`язуюся віддати вказану суму до першого жовтня 2018 р. при цьому були присутні свідки:» та рукописні написи: «Розписка написана мною власноруч в чому і розписуюсь ОСОБА_9 5 жовтня 2018» у розписці від 05.10.2018 року виконані обвинуваченим. Ознак, які б свідчили про дію збиваючих факторів внутрішнього та/або зовнішнього характеру при виконанні досліджуваного рукописного тексту у розписці від 05.10.2018 року не виявлено (т. 5 а.п.111-116).
		Відповідно до протоколу огляду предмета від 30.07.2019 року, предметом огляду є розписка, яка являє собою один аркуш білого паперу в синю клітинку, що нагадує аркуш із учнівського зошита. На одному боці аркуша наявні рукописні написи, виконані чорнилом чорного кольору. Із тексту розписки вбачається, що вона видана обвинуваченим, про те, що він позичив у ОСОБА_22 грошові кошти у сумі 1200 доларів США, які зобов`язується повернути до 01.10.2018 року. В розписці також зазначені свідки, в присутності яких написана дана розписка - ОСОБА_13 та ОСОБА_33 . Навпроти прізвищ наявні їх підписи. В кінці документу зазначено, що розписка написана ОСОБА_9 , стоїть підпис та зазначена дата її складання  05.10.2018 року (т. 5 а.п.133).
		Колегія суддів вважає, що вищевказані докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9  у вчинені правопорушень. 
		Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції перевірялись доводи сторони захисту про визнання письмових розписок недопустимими доказами, та встановлено їх неспроможність, оскільки стороною захисту не надано підтверджуючих документів про те, що обвинувачений вживав заходи щодо спростування правомірності написаних ним розписок, а також доказів про примушування його до виконання цивільно-правових зобов`язань чи вимагання передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з ознаками вчинення кримінального правопорушення. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично до показань свідка ОСОБА_23 , з огляду на те, що вказані показання суперечать встановленим судом обставинам вчинення кримінальних правопорушень та спростовуються як показаннями потерпілих та свідків, допитаних у судовому засіданні, так і дослідженими у судовому засіданні протоколами огляду предмета та висновками експертів.
		Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були прийняті необхідні заходи щодо перевірки доводів обвинуваченого про його невинуватість.
		Зокрема, саме за ініціативою сторони захисту допитувалась свідок ОСОБА_23 , яка добровільно надала пояснення щодо обставин, які вважала за необхідне повідомити суду першої інстанція, оскільки у відповідності до вимог ст.63 Конституції України мала право не надавати пояснення стосовно свого чоловіка ОСОБА_9 . 
		Враховуючи вимоги ч.3 ст.404 КПК України колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для повторного допиту зазначеного свідка у судовому засіданні апеляційної інстанції, оскільки судом не встановлені обставини, які свідчать про неповноту або неправильність допиту вказаного свідка в суді першої інстанції. 
		Відповідно до ст.190 КК України під шахрайством слід розуміти заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. 
		Тобто обов`язковою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є спосіб вчинення цього кримінального правопорушення, серед яких виділяють: 1) обман; 2) зловживання довірою. 
		Зловживання довірою полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.
		Особливості шахрайства полягають в тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на нього, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов`язаний це зробити.
		Обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою, ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.
		Отримання грошей (майна) під умовою виконання зобов`язання, яке в подальшому не було виконане, може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому випадку, коли особа ще в момент заволодіння грошима (майном) хотіла їх привласнити та не мала наміру виконувати взяте на себе зобов`язання.
		Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. 
		Суд у вироку навів докази по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.190 КК України (в редакції від 05.04.2001 року), та дав аналіз цим доказам після їх дослідження, тому немає підстав вважати, що в провадженні допущена неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції належним чином з`ясовані обставини, що характеризують об`єкт, об`єктивну та суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для кримінального провадження. Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника про відсутність належних доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є безпідставними і такі апеляційним судом відхиляються.
		Перевіряючи вирок суду в частині справедливості призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що посилання сторони захисту на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, є обґрунтованими.
		Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також те, що із 2018 року обвинуваченим навіть частково не відшкодовано потерпілим завдану їм майнову шкоду, позицію деяких потерпілих про призначення обвинуваченому суворого покарання за умови не повернення їм грошових коштів, та відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Колегія суддів приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_9 частково відшкодував потерпілим завдану майнову шкоду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і протягом тривалого строку, який пройшов після вчинення ним кримінальних правопорушень, інших правопорушень не вчиняв. 
		Колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 66 КК України визнає вищевказані обставини такими, що пом`якшують покарання, та вважає, що вони свідчать про наявність правових підстав для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання. 
		Враховуючи характер вчинених ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, відсутність настання суспільно-небезпечних наслідків, думки потерпілих, за наявністю обставин, які пом`якшують покарання та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, апеляційний суд вважає за необхідне, пом`якшити обвинуваченому призначене покарання та призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного засудженому майна. 
		На думку колегії суддів, саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_9 відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України, є співмірним зі ступенем тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і даним про його особу, справедливим, необхідним і достатнім, сприятиме досягненню мети покарання, що регламентована у ст. 50 КК України, - виправленню обвинуваченого та попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		В силу п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.
		Згідно з ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом`якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції необхідно змінити.
		 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково. 
		Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 змінити в частині покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (в редакції 2001 року) та призначення остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України. 
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (в редакції 2001 року) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного засудженому майна. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного засудженому майна. 
		В решті вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року залишити без змін. .
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...