Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/8283/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2024.
Дата набрання законної сили: 15.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/495/903/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023166240000498

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2024 рокуСправа № 495/8283/24 Номер провадження 1-кп/495/903/2024
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.11.2023 за № 12023166240000498 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Ройлянка Татарбунарського району Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у цивільному шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, із середньою технічною освітою, військовослужбовця, звільненого з військової служби, не депутата, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		11.11.2023 приблизно о 08:30 годин, більш точну годину встановити не вдалось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, а саме: в приміщенні ванної кімнати, яка перебуває в стані ремонту та розташована в будинку за адресою:    АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та потерпілим   ОСОБА_5 ,стосовно неналежновиконаних,на думку  ОСОБА_4 , ремонтних робіт потерпілим, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час конфлікту з потерпілим, взяв до рук металевий будівельний рівень довжиною 1 метр, яким умисно наніс   ОСОБА_6 один удар по лівій руці та другий удар по тулубу зліва, внаслідок чого спричинив   ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішнього виростка лівої плечової кістки та синця лівої бічної поверхні грудної клітки.
		Вищевказані ушкодження виникли від не менш ніж дворазової прямої ударної дії тупого предмета, конструктивні особливості контактуючої поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися.
		Закритий перелом виростка плечової кістки, при звичайному своєму перебігу, призводить до розладу здоров`я тривалістю понад 21 день, тому за цим критерієм, згідно п. 2.2.2. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., відноситься до категорії середньої тяжкості.
		2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 22 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		3. Оцінка доказів.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст.349КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що визнає вину в інкримінованих йому діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.
		Зокрема пояснив, що він найняв людину на ремонт в його будинку, яка сказала, що зробить все швидко і професійно. Цією людиною був   ОСОБА_7 . Через два місяці він приїхав, а ремонту фактично не було. Він покликав сусідів, всі подивилися і сказали, що треба переробити. Проте, коли обвинувачений сказав про це потерпілому   ОСОБА_6 , той відповів на це: «В тебе дім кривий». На що обвинувачений взяв будівельний рівень і вдарив його два рази. Як   ОСОБА_7  стояв боком, так обвинувачений і вдарив його: один раз по спині, а другий раз потерпілий вже встиг прикритися рукою то по плечу. Сказав, що розкаюється у вчиненому.
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю доведена.
		Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
		4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення..
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України не встановлено.
		5. Мотиви призначення покарання.
		Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, що він раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, те, що обвинувачений має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити йому покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ст. 122 КК України. 
		Разом з тим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, відтак суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки. 
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування суд сприймає як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення. 
		Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 , з урахуванням іспитового строку та певних обмежень, встановлених судом. 
		6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій обирати немає необхідності.
		Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		Відповідно до ст.75КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ст.76КК України покласти на  ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання:
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази, а саме:
		металевий рівень червоного кольору довжиною один метр, вилучений в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1  повернути  ОСОБА_4 .
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_4 не обирати.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя                                    Ірина БРАТКІВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...