Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 939/1435/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2024. Зареєстровано: 13.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/939/110/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000528

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 939/1435/22
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		12 вересня 2024 рокуБородянський районний суд
		Київської областів складі:головуючої судді ОСОБА_1 , 
		членів колегії  суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участі секретарів судового засідання  
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		потерпілої  ОСОБА_7 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката 
		ОСОБА_9 ,дистанційно іззастосуванням власних технічних засобів,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000528 від 03 жовтня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, 
		    у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиноюпершою статті438КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		24 лютого 2022 року, о 05-й годині, президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
		Цього ж дня збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і збройних сил РФ, здійснено пуски крилатих і балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Починаючи з 05-ї години 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та заподіянні матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		При цьому, при веденні воєнних дій військовими РФ порушуються правила, закони та звичаї ведення війни, що передбачені міжнародним гуманітарним правом, зокрема Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03 липня 1954 року (далі  Конвенція від 12 серпня 1949 року), та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 08 червня 1977 року, який ратифікований із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18 серпня 1989 року (далі  Додатковий протокол І).
		До зазначеної злочинної діяльності вищим політичним і військовим командуванням РФ залучено ОСОБА_8 , який проходить військову службу на посаді заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці.
		Так, 24 лютого 2022 року над частиною Київської області було встановлено контроль військовими РФ, до складу яких були задіяні військові окремих підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 , Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, а саме військові НОМЕР_1 окремого моторизованого батальйону «Південь» НОМЕР_2 окремої бригади оперативного призначення Північно-кавказького округу військ національної гвардії РФ, 141 спеціального моторизованого полку «Північ» імені героя Російської Федерації Ахмата-Хаджі Кадирова 46 окремої бригади оперативного призначення Північно-кавказького округу військ національної гвардії РФ, загону мобільного особливого призначення «Ахмат-Грозний» Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці (далі  військові РФ Чеченської Республіки).
		Головою Чеченської Республіки ОСОБА_10 для контролю та керівництва військовими вказаних окремих підрозділів під час їх участі у військових діях в Україні направлено заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці ОСОБА_8 .
		ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме, що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, перетнувши 24 лютого 2022 року в складі вказаних вище підрозділів Північно-кавказького округу військ національної гвардії Російської Федерації, Управління федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці державний кордон України в районі АДРЕСА_2 , 05 березня 2022 року прибув до Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за адресою: АДРЕСА_3 , де того ж дня, 05 березня 2022 року в порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5), 53, 55 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст. 69 Додаткового протоколу І надав накази своїм підлеглим військовослужбовцям зібрати всіх цивільних осіб в одному місці, відібравши у них мобільні телефони, та, усвідомлюючи відсутність належних умов для утримання такої кількості цивільних осіб без постійного надходження до закладу продуктів харчування, води, ліків, надав наказ підлеглим йому військовим РФ Чеченської Республіки облаштувати пост, забороняючи цивільним особам залишати заклад. 
		У результаті виконання наказу ОСОБА_8 цивільним особам, які перебували у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням упродовж значного часу, з 05 березня 2022 року по 15 березня 2022 року, обмежувався доступ до їжі, води, ліків і медичного обслуговування, спілкування з близькими, вільного переміщення та інших необхідних потреб.
		Крім того, 05 березня 2022 року з метою зняття відеоролику ОСОБА_8 , у порушення вимог статей 31, 32, 34, 49 (5) Конвенції від 12 серпня 1949 року, ст. 51 Додаткового протоколу І, діючи умисно, погрожуючи зброєю цивільним особам, які знаходилися в приміщенні Бородянського психоневрологічного інтернату, змушував директора інтернату ОСОБА_7 надати під відеозапис свідчення щодо вдячності за звільнення від нацистської влади. 
		Таким чином, ОСОБА_8 , у порушення норм міжнародного права, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, а також надав накази про вчинення таких дій.
		Також, ОСОБА_8 , будучи заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, здійснюючи керівництво діями військових РФ Чеченської Республіки, діючи умисно, достовірно розуміючи, що він є учасником збройного конфлікту, а саме, що він діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, а також статус цивільних осіб, які підлягають захисту згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, в порушення вимог ст. 28 Конвенції від 12 серпня 1949 року, ч. 7 ст. 51 Додаткового протоколу І, перебуваючи біля приміщення Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за адресою: АДРЕСА_3 , з метою власного захисту та захисту позицій військових РФ Чеченської Республіки, перешкоджання ЗС України у веденні військових дій у цьому районі, надав 05 березня 2022 року наказ підлеглим військовим розмістити безпосередньо по периметру ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням військову техніку та облаштувати біля ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням свої позиції. На виконання незаконного наказу ОСОБА_8 військові РФ Чеченської Республіки того ж дня безпосередньо по периметру ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням розмістили військову техніку, в тому числі реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», самохідні артилерійські установки, а також облаштували свої позиції біля Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, що утримувалися до 15 березня 2022 року. В подальшому, із зазначеної техніки здійснювався обстріл наближених населених пунктів та позицій Збройних Сил України. У зв`язку з тим, що у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням військовими РФ Чеченської Республіки утримувалось близько 500 цивільних осіб, таке розміщення позицій та військової техніки дозволяло мінімізувати можливість вогню у відповідь, а отже військовими використовувались вказані цивільні особи у якості «живого щита» для власного захисту та захисту позицій, а також для перешкоджання Збройних Сил України у веденні військових дій у тій зоні. 
		Таким чином, ОСОБА_8 віддав наказ про вчинення іншого порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Судовий розглядкримінального провадженняздійснювався впорядку спеціальногосудового провадженнявідповідно доухвали Бородянськогорайонного судуКиївської областівід 01березня 2023року завідсутності обвинуваченого ОСОБА_8 (in absentia), який показань суду не давав.
		Під час судового розгляду судом були досліджені такі докази.
		Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні засвідчила, що вона працює директором Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, який знаходиться у АДРЕСА_3 . Починаючи з 24 лютого 2022 року вона знаходилася на робочому місці цілодобово. Вперше групи військових РФ вона побачила 25 лютого, а 27 лютого поблизу інтернату з`явився їхній блокпост, який фактично заблокував можливість вільного пересування, виходу з території інтернату та доступу до продуктів харчування і ліків у зв`язку з обстрілами з даного блокпосту. Після того, як було встановлено блокпост, навколо інтернату постійно стояла різна військова техніка. До подій, які відбувалися 05 березня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_8 вона не знала, бачила його лише в цей день. Станом на 05 березня 2022 року в інтернаті перебували близько 500 осіб, з яких 350  люди з діагнозом та інвалідністю, які постійно перебували в закладі, та 75 хворих осіб і 14 дітей, які 26 лютого 2022 року були евакуйовані до них у заклад з Київського обласного центру ментального здоров`я, який знаходиться у селищі Ворзель. Крім того, в інтернаті перебували близько 10 співробітників і місцеві жителі. На той час у них було небагато продуктів харчування. Оскільки забезпечення закладу необхідними умовами, продуктами харчування і медикаментами відбувається за бюджетні кошти відповідно до плану графіку закупівель, то необхідних медикаментів і продуктів харчування, а також лікарів, у закладі не було, з 24 лютого 2022 року постачання не відбувалося. Світло, вода, опалення і зв`язок теж були відсутні. 05 березня 2022 року, в обід, на територію інтернату увірвалися військові РФ у кількості приблизно 70 осіб, які були одягнуті в камуфляж, мали при собі зброю, гранати, ножі, в кожного були пов`язані георгіївські стрічки та на правій руці стрічка сріблястого кольору. Оскільки вони були без балаклав і обличчя були відкриті, було видно, що це особи кавказької національності, схожі на чеченців. Крім того, на територію інтернату заїхало не менше 20 одиниць техніки, а під ворота підігнали танк, дуло якого було направлено на інтернат. Коли військові зайшли на територію інтернату, вона була у фойє і спускала людей у підвал. Їх усіх вивели у хол і поставили під приціл, підопічних роздягали та оглядали на предмет татуювань, забрали телефони. Військові РФ були на всій території інтернату, ходили зі зброєю по всіх кімнатах, виламували двері, які були зачинені, обшукували повністю будівлю, погрожували їм стратою і вбивством, якщо вони нацисти або якщо переховують військових чи тероборону, залякували тим, що все заміновано і їх підірвуть. Потім один із військових вивів її з будівлі та під прицілом повів, як він сказав, до командира, який спочатку запитав її ім`я, після чого сказав, що його звати ОСОБА_12 . Вона розуміла, що ОСОБА_12 командир, оскільки разом із ним постійно ходило 6-10 військових, ніби його охороняли, та лише він віддавав усім накази. Після того, як військові разом із нею обійшли всю територію закладу, ОСОБА_12 сказав їй, що все буде добре, якщо вони запишуть коротеньке відео, та наказав стати їй на плацу. Вони вивели під прицілом людей, навпроти неї стояли «кадирівці» зі зброєю, а позаду неї стояло декілька військових із опущеною до низу зброєю. Вона почала плакати, в зв`язку з чим ОСОБА_12 почав злитися, казав їй, що потрібно посміхатися, а не плакати. Також сказав, що вона має подякувати ОСОБА_13 , коли вона запитала за що саме, то він відповів «за то, что вы живы». Потім дав команду розпочинати відеозйомку на телефон і почав говорити, що він ОСОБА_14 , полковник російської армії, назвав війська, але вона їх не запам`ятала, говорив, що вони прийшли не вбивати, а звільнити Київ від нацистів, і після його слів, коли він до неї звернувся, вона подякувала за те, що вони живі. На цьому відеозапис закінчився і ОСОБА_15 дав їй дозвіл піти. Після того, як вона зайшла в приміщення, то втратила свідомість, а тому як вони виїжджали вона не пам`ятає, але відразу після цього вони поїхали. Додатково зазначила, що за період з початку військових дій і до моменту евакуації з інтернату, в закладі померло 9-12 чоловік, вважає, що причиною їх смерті стало відсутність необхідних ліків і медичної допомоги.
		Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 14 вересня 2022 року про залучення її як потерпілої, 05 березня 2022 року військовослужбовці РФ із застосуванням зброї захопили приміщення Бородянського психоневрологічного інтернату, директором якого вона є, знищили матеріальні цінності закладу та в подальшому утримували підопічних і працівників закладу, чим спричинили фізичні та моральні страждання (т. 3, а.с. 55).
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 засвідчив суду, що працює столяром у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, директором якого є потерпіла ОСОБА_7 ; обвинуваченого ОСОБА_8 знає у зв`язку з подіями, які є предметом даного судового розгляду. По обіді 05 березня 2022 року він був на роботі та, як і весь персонал, виконував свої робочі обов`язки. Військовослужбовці РФ під`їхали на БТР до центральних воріт будинку інтернату та ударом БТР відкрили ворота. Військових було не менше двох десятків, всі були озброєні, мали автомати, ножі та відеокамери. На той час в інтернаті перебувало 350 хворих людей, які постійно проживали в них у закладі, та більше 60 осіб, у тому числі діти, які буди доставлені з іншого інтернату. Підстав вважати, що інтернат це військовий об`єкт не було, оскільки персонал на 90% складається із жінок, було лише 6-7 чоловіків з охорони. Військовослужбовці РФ під прицілом зброї вивели всіх у хол, жінок і чоловіків поставили в окремі шеренги та почали допитувати. Коли їх поставили в шеренги, була думка, що чоловіків розстріляють. Крім того, вони обшукували все приміщення, вибивали двері, перевіряли наявність зброї і поранених військових, забрали у всіх телефони. Після того, як ОСОБА_7 повідомила, що вона директор закладу, їхній командир вийшов у центр і представився полковником російської армії ОСОБА_15 , почав розпитувати про заклад і про наявність військовослужбовців, а потім у жорсткій формі, погрожуючи вбивством, їм заборонили виходити за територію інтернату; він (свідок) розумів, що саме ОСОБА_15 є командиром, оскільки лише він віддавав накази та всі його беззаперечно слухали. Військовослужбовці РФ на території закладу перебували приблизно дві години, після чого навколо інтернату були розміщені протитанкові установки, САУ та 40-ка ствольний «Град», який стояв на відстані 120-150 метрів від території закладу. Вважає, що військовослужбовці РФ розмістили «Град» у цьому місці для того, щоб уникнути пострілів у відповідь, оскільки поблизу нього перебувало 400 осіб мирного населення. Після того, як ОСОБА_15 заборонив їм виходити, з 05 березня до 13 березня за територію інтернату не виходили, з дозволу ОСОБА_15 мали доступ лише до криниці, яка знаходилася на відстані 4-5 метрів, для того, щоб набрати питної води, та до котельні. Також, ОСОБА_15 дозволив їм палити на території закладу вогнище для приготування їжі. Крім того знає, що по периметру закладу перебували підрозділи чеченців, оскільки він з ними спілкувався, коли вони також набирали воду з криниці. Приблизно 13 березня 2022 року вони були евакуйовані.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 суду засвідчила, що працює інструктором з трудової адаптації у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, директором якого є потерпіла ОСОБА_7 ; з обвинуваченим ОСОБА_8 познайомилася у 2022 році за обставин, які є предметом даного судового розгляду. 25 лютого 2022 року вона приїхала на роботу на чергування і залишилася, оскільки зранку 26 лютого виїхати з інтернату вона не могла, бо вже їхали колони танків. У підвальному приміщенні інтернату було організовано бомбосховище і в її обов`язки входило організовувати санітарний догляд людей, які в ньому перебували. На території інтернату українських військовослужбовців не було, перебували лише цивільні особи, персонал закладу та підопічні в кількості приблизно 400 осіб, серед яких були особи з психіатричними хворобами, які потребують стороннього догляду, а також діти, в тому числі, яких привезли з Кічеєвської лікарні. 05 березня 2022 року, в першій половині дня, до них в інтернат прийшли військовослужбовці РФ не слов`янської зовнішності, це були «кадирівці», дуже добре екіпіровані та озброєні, мали автомати з оптичними прицілами, гранати, запасні ріжки, каски та камуфляж були елітні; якщо відбувався якийсь необережний рух, то вони відразу наводили зброю. У підвал де вона перебувала разом із підопічними зайшло приблизно 6 осіб і ОСОБА_15 . Коли вони зайшли, то люди були налякані та схвильовані, тому ОСОБА_15 представився і назвав своє звання, сказав, що він несе відповідальність за своїх підлеглих і пообіцяв, що ніхто не постраждає, якщо ніхто не буде залишати територію закладу, а якщо ні  то будуть стріляти на ураження; його всі слухали беззаперечно. ОСОБА_15 запитав у неї чи є на території інтернату військові, на що вона повідомила про те, що в закладі перебувають лише цивільні, які не несуть для них ніякої загрози. Вона попросила нічого не ламати та показала ОСОБА_15 спочатку одну кімнату, а коли йшли до іншої він передумав, оскільки було чути запах людей, які одягнуті в підгузки, та сказав вийти на вулицю; обшук у підвалі не проводили. Коли вони вийшли на вулицю, ОСОБА_15 почав розпитувати про територію закладу, а також сказав, що якщо спалять хоча б ще одну колону, то від інтернату не залишиться каміння на камінні. Проте, дозволив пересуватися по території інтернату та ходити до криниці за водою; в подальшому це все відбувалося під прицілом автоматчиків, які були в кущах. Також дозволив палити вогнище для приготування їжі. Коли із закутку в супроводі кількох «кадирівців» вийшла ОСОБА_7 і повідомила, що саме вона виконує обов`язки директора, то ОСОБА_15 залишив її (свідка) і пішов разом із директором оглядати територію інтернату, а вона залишися біля підвалу та заспокоювала людей; в однієї із жінок сталася істерика, вона впала на коліна та просила не вбивати людей. Після того, як повернулася у підвал вона (свідок) їх не бачила. На території закладу військовослужбовці РФ були приблизно годину. Також, після цих подій, біля зупинки на відстані 50 метрів від інтернату чергував автомобіль, який скоріше за все глушив зв`язок, і танк. Поряд на полі військовослужбовці РФ закопали міноменти, які були направлені на виїзд із селища Бородянки та на територію інтернату, в зв`язку з чим територія закладу повністю прострілювалася. Трохи далі за мінометами в полі стояли, приблизно дві, установки «Град», з яких стріляли в сторону с. Загальці. До заборон ОСОБА_15 , які він висловив 05 березня, можна було вийти за територію закладу, після цього вільно виходити вони не могли, бо їм забороняли та казали, що будуть стріляти на ураження, пересувалися виключно територією інтернату, виходили лише за водою; коли набирали воду, то вона бачила, що за кущами сидять автоматчики. В зв`язку з тим, що на вулиці було холодно, був навіть сніг, приміщення охололо, тому вони спали одягнені, вкриваючись ковдрами. Приблизно 08 березня від переохолодження померло 4 людей, потім також були померлі. 13 березня 2022 року їх евакуювали. 
		Свідок ОСОБА_18 суду засвідчила, що працює у ОСОБА_11 психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням на посаді головного бухгалтера, з потерпілою ОСОБА_7 перебуває у трудових відносинах, оскільки вона є директором інтернату; обвинуваченого ОСОБА_8 особисто не знає. Після обіду 05 березня 2022 року на територію інтернату увірвалися автомобілі, вийшло дуже багато військових, їх було не менше 20 осіб, усі були озброєні. На той час коли військові зайшли на територію закладу, вони перебували в підвалі. Військові зайшли в підвал, викликали директора, питали чи є в них зброя і військові. Також ці військові обійшли територію інтернату та всі підвали, потім сказали, щоб за територію ніхто не виходив і пішли; в інтернаті вони були дві години. Бачила особу не української і не російської національності, який серед цих військових був головним та чи був це безпосередньо обвинувачений ОСОБА_15 сказати не може. Після того, як вони пішли, за територію інтернату ніхто не виходив, бо там стояли військові, навколо інтернату цілодобово стояла військова техніка. Також зазначила, що з 24 лютого будівля інтернату не опалювалася, у приміщенні було сім градусів морозу, води не було, вони використовували воду з криниці, яку брали після того як військові помпами відкачають з неї воду на власні потреби, або користувалися водою із ставка. Медикаменти та продукти харчування у наявності були, проте не було на чому приготувати, готували їжу на вогнищі. 13 березня вони були евакуйовані з інтернату.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_19 суду засвідчила, що працює діловодом у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, потерпіла ОСОБА_7 директор даного закладу; з обвинуваченим ОСОБА_8 особисто не знайома. Станом на 05 березня 2022 року в приміщенні інтернату перебувало близько 350 підопічних, серед яких багато людей з обмеженими можливостями, працівники закладу та місцеві жителі, серед яких були діти; вона була в інтернаті разом із своєю родиною, у тому числі з тринадцятирічним онуком. Вранці 05 березня, коли вона встала та піднялася на перший поверх, то побачила, що в холі стоїть багато їхніх підопічних і персонал в оточенні військових, так званих «кадирівців». Військові були гарно екіпіровані, з автоматами, всі були молоді, зростом під два метри, мали бороди. Як вони потрапили на територію інтернату вона не знає, бо була в підвалі. Спочатку ці військові стояли та говорили на «своїй» мові, а потім забрали директора та пішли з нею по всій території закладу, обшукали всю територію, підсобні приміщення, усі кабінети, в кабінетах працівників на першому поверсі вибивали двері; говорили, що якщо знайдуть у них тероборону, то їм буде дуже погано, нікого не відпускали до тих пір, поки з директором не обійшли всю територію закладу. Керівника цих військових вона не бачила, бо заспокоювала підопічних, у яких стався напад через страх військових людей зі зброєю; чула як хтось відрекомендувався, назвав своє прізвище ОСОБА_15 і посаду, здається підполковник, але ОСОБА_15 в натовпі їй безпосередньо видно не було. Після проведення огляду військові на території інтернату не розміщувалися і приблизно через годину покинули заклад. Після того, як вони пішли з інтернату ОСОБА_7 через стрес, у зв`язку з перебуванням озброєних військових, втратила свідомість. Після цих подій, змоги покидати територію інтернату не було, бо військові перебували навпроти інтернату, на дорозі був блокпост, військові стріляли по вікнах інтернату, а тому всі боялися і за територію закладу не виходили. Також повідомила, що в березні 2022 року на вулиці було холодно, вони мерзли. В закладі був запас продуктів і ліків, для технічних потреб вони брали воду з озера, а для приготуванні їжі  з криниці біля інтернату, їжу готували серед подвір`я на вогнищі; намагалися набрати воду до того часу, коли військові приїдуть на блокпост. Військові ніякого забезпечення, у тому числі продуктів харчування, дров чи теплого одягу, їм не надавали. Знає, що в період з 05 березня до 13 березня у закладі помирали люди, бо їх хоронили на території інтернату. 13 березня відбулася евакуація осіб, які перебували в інтернаті.
		Свідок ОСОБА_20 суду засвідчила, що працює поваром у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, директором якого є потерпіла ОСОБА_7 ; з обвинуваченим ОСОБА_8 особисто не знайома. Станом на 05 березня 2022 року в інтернаті проживало 330 підопічних, також приходили інші люди, серед них були діти, яким в закладі надавали притулок; загалом в інтернаті перебувало близько 500 осіб. Військовослужбовців Збройних Сил України, українських озброєних підрозділів чи правоохоронців на території інтернату не було. 05 березня коли вона вийшла в зал, де вони роздають підопічним їжу, бачила, що збирається техніка, навколо інтернату стояли автомобілі та танки чи БТР, які були направлені на територію закладу, а тому стало зрозуміло, що військові готуються зайти в інтернат, і вони спустилися у підвал. Як тільки вони спустилися у підвал, то почули гуркіт дверей, двері в підвал були вибиті та їм сказали вийти. Вони піднялися нагору та побачили високих, бородатих хлопців, які построїли їх у приміщенні холу та сказали віддати телефони. ОСОБА_21 багато військових з автоматами, які були направлені на людей. Потім зайшов чоловік невисокого зросту, чорнявий, не слов`янської зовнішності, який сказав, що вони не будуть їх розстрілювати та щоб вони подякували за це ОСОБА_13 . Після того, як військові в супроводі ОСОБА_7 оглянули територію інтернату, то їм заборонили виходити за територію закладу та наказали залишатися у приміщенні. Коли військові пішли з інтернату, ОСОБА_7 стало погано і вона втратила свідомість. Вважала, що, оскільки військові заходили в інтернат, то нічого доброго з цього не буде та їх будуть розстрілювати, а тому в цей же день, біля 17-ї години, вона (свідок), знаючи маршрут, залишила заклад і більше не поверталася, вийшла з інтернату через корівник і пішла до лісу, разом із нею вийшла її колега; чи могли інші люди при бажанні таким самим чином покинути інтернат вона не знає.
		Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_22 суду засвідчив, що працює охоронцем у ОСОБА_11 психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, директором якого є потерпіла ОСОБА_7 ; з обвинуваченим ОСОБА_8 не знайомий. Був очевидцем того, як до криниці, з якої вони набирали воду на інтернат, на великому автомобілі приїхали чеченці, їх було шість чоловік, вони походили навколо криниці, а потім сіли в автомобіль і під`їхали до воріт інтернату. Ворота та хвіртка були зачинені, тому вони автомобілем розбили ворота та заїхали на територію закладу. Коли він до них підійшов, то вони наказали йому скласти руки за спину та запитали хто директор, він провів їх у приміщення і покликав ОСОБА_7 ; хлопці були здорові, в гарному військовому одязі, мали автомати. Потім військові сказали, щоб позвали всіх людей, які є у закладі, після чого наказали чоловікам і жінкам стати по різні сторони, перевіряли документи та забирали мобільні телефони, в кого вони були в наявності. Військові були на території інтернату приблизно півгодини, після того як вони залишили заклад, директору стало погано. Також зазначив, що після того як військові пішли він з приміщення не виходив, директор виходити за територію не дозволяла, бо там були росіяни; бачив, що навколо інтернату їздила військова техніка, з поля стріляли по с. Загальці. В березні їх вивезли з інтернату.
		Свідок ОСОБА_23 суду засвідчив, що працює охоронцем у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, який знаходиться у АДРЕСА_3 . З потерпілою ОСОБА_7 він перебуває у трудових відносинах, оскільки вона є директором даного інтернату; обвинуваченого ОСОБА_8 до подій, які є предметом даного судового розгляду не знав, зустрівся з ним під час окупації. 05 березня 2022 року він знаходився на роботі та виконував свої посадові обов`язки. Приблизно після обіду він почув жіночий крик про те, що військові заходять на територію інтернату. Він сказав, щоб усі ховалися у підвал і, коли підбіг до вікна, то побачив, що частина військових, вибивши ворота, вже проникла на територію, також побачив «Урал» і броньовану військову техніку, здається БМП. Коли військові зайшли в приміщення, то навели на нього зброю та наказали стояти, бо будуть стріляти на ураження, вони перевірили його на наявність зброї і почали витягувати людей з підвалу та вивели всіх у хол. Військові були чеченцями, їх було чоловік 15, мали повністю всю амуніцію, бронежилети, каски кулуарові, сучасні автомати ОСОБА_24 з лазерними прицілами, знаків розрізнення вони не мали, на них були георгіївські стрічки; зрозумів, що вони чеченці, оскільки вони говорили між собою на «своїй» мові, а він має військовий досвід, раніше служив на Кавказі. До нього підійшов один із військових, представився, здається підполковником ФСБ, ОСОБА_15 і перевірив у нього документи, було видно, що ОСОБА_15 керівник цих військових. Військові проводили обшук приміщення, ламали двері в кабінетах і палатах, говорили, що вони прийшли до них для викоренення нацистів, захистити та звільнити від націоналізму та фашистської влади. Потім троє чеченців забрали його та повели оглядати територію інтернату, він підкорявся їхнім наказам, бо вони були озброєні. Коли вони повернулися, то він побачив, що ОСОБА_15 спілкується із директором ОСОБА_7 , чув як він їй говорив про те, що якщо вона не дасть інтерв`ю і не скаже ті слова, які потрібно, то всім буде погано, після чого вона втратила свідомість. У нього військові нічого не забирали, але знає, що в багатьох людей відібрали телефони; йому особисто погрожували вбивством у разі, якщо він візьме зброю. Також, вони заборонили виходити за територію інтернату, дозволили виходити лише для того, щоб набрати води з криниці або з озера. На території закладу військові перебували приблизно годину, після чого ні самих військових, ні військової техніки на території інтернату не було, але за інтернатом вони весь час слідкували з окопів, які були поряд, пускали біженців, які приходили, проте назад нікого не випускали. На дорозі, метрів за 300 від закладу, був їхній блокпост, з лівої сторони від інтернату стояла САУ. Крім того бачив, як летіли снаряди з установки «Град», яка була за інтернатом, в сторону с. Загальці; до 05 березня 2022 року ні САУ, ні «Град» біля інтернату не бачив, йшли лише колони техніки. Також повідомив, що на той час в інтернаті перебували лише підопічні та персонал, військових Збройних Сил України, поліцейських чи будь-яких озброєних людей на території закладу не перебувало. Серед підопічних, яких було приблизно 400 осіб, були неповнолітні діти; всі вони потребували стороннього догляду. Підвозу продуктів харчування не було, вони використовували ті продукти, які були в них у наявності. З 05 березня до 13 березня було дуже холодно, опалення не було, за цей час в інтернаті померло 5 чи 6 людей від переохолодження. 13 березня вони були евакуйовані з інтернату.
		Допитана як свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні засвідчила, що працює завідуючою господарством у ОСОБА_11 інтернаті з геріатричним відділенням, керівником якого є потерпіла ОСОБА_7 ; з обвинуваченим ОСОБА_8 знайома не була. 05 березня 2022 року так, як і з 24 лютого, вона знаходилася на роботі та виконувала свої посадові обов`язки по догляду за підопічними. Приблизно в другій половині дня вони побачили, що на подвір`я інтернату заїхала військова техніка, яка саме точно сказати не може, бо не розуміється на цьому, було приблизно 3-4 машини, а тому вони відразу спустилися у підвал. Зайшли озброєні військові, які наказали всім вийти з підвалу, після чого поставили всіх працівників і підопічних у коридорі та взяли в кільце під приціл зброї. Військових було щонайменше 15-20 чоловік, мали зброю з прицілом. Серед військових був один чоловік, який представився директору керівником і назвав своє прізвище; ОСОБА_15 - високого зросту чоловік, кавказької зовнішності, він розмовляв російською і чеченською мовою, але між собою військові говорили на чеченській мові. Також військові говорили їм про те, що вони прийшли їх визволити та щоб вони мали право носити георгіївські стрічки, питали чи є на території закладу зброя і військові. Потім вони примусово повели директора та охоронця ОСОБА_26 оглядати з ними територію закладу та приміщення, повиривали двері, вони шукали військових; погрожували їм, що буде якщо вони знайдуть зброю чи військових. Ці військові знаходилися на території закладу приблизно годину, у подальшому територію інтернату залишили, але перебували поблизу інтернату; після візиту військових залишилося пошкоджене майно. На той час у закладі перебувало 700-800 людей, серед яких було 350 підопічних, працівники та люди з Бородянської територіальної громади, діти були також. Інтернат був забезпечений лише тим, що було в наявності в закладі, підвозу продуктів харчування не було. Після того, як військові пішли з інтернату, виходити за межі території закладу ніхто не міг, бо вони заборонили та сказали, що люди в інтернат заходити можуть, а виходити ні. Вважає, що військові контролювали територію інтернату, оскільки вони після того, як приходили в заклад, то неподалік встановили блокпост і вели спостереження за інтернатом. В інтернаті люди були до 20 березня, за цей час у закладі померло 5 осіб у зв`язку з ненаданням кваліфікованої допомоги хворим. Також повідомила, що техніку навколо інтернату бачили з 24 лютого 2022 року, з 05 березня навколо закладу теж стояла техніка; вона, зокрема, бачила велику машину, яка могла стріляти 20-40 залпами, чула та бачила, як ця машина працювала.
		З копії рапорту начальника 2 відділу 3 управління Головного управління з протидії системним загрозам управління державою ДЗНД БУ України від 23 березня 2022 року щодо виявлення кримінального правопорушення вбачається, що 24 лютого 2022 року громадяни Російської Федерації  службовці зведеного загону службовців Росгвардії сформованого з чеченців, підрозділ яких приблизною кількістю 1200 осіб складається із батальйонів «Сєвєр», «Юг» та ОМОН, з території Республіки Білорусь незаконно перетнули державний кордон України в районі м. Прип`ять (зона відчуження), після чого з початку березня 2022 року більша його частина розмістилася в районі тимчасово окупованих населених пунктів Київської області. Перебуваючи в населених пунктах Іванків, Бородянка, Бабинці, Немішаєве, Гостомель та Лютіж, службовці вказаного підрозділу Росгвардії застосовували зброю, вчиняли вибухи та підпали, а також вчиняли інші дії (в тому числі насильницького характеру), які створювали небезпеку для життя та здоров`я місцевого населення та заподіяли їм значної майнової шкоди. Вказані дії здійснювалися з метою впливу на прийняття рішень і невчинення дій представниками органів державної влади та місцевого самоврядування щодо виконання конституційного обов`язку по захисту суверенітету та територіальної цілісності України (т. 2, а.с. 5-6).
		Зазначені обставини вказані і в повідомленні першого заступника начальника Департаменту  начальника ГУ «Д» ДЗНД СБ України про вчинене кримінальне правопорушення (т. 2, а.с. 7-8).
		Згідно відповіді Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України за № 5/6//3/3-4715 від 05 травня 2022 року, встановлено, що безпосереднє керівництво «кадирівцями» щодо вторгнення в Україну та здійснення ними на території України терористичних актів та інших злочинів, здійснював помічник голови Чеченської республіки по силовому блоку  громадянин Російської Федерації полковник ОСОБА_8 , а також встановлено його особисту причетність до скоєння низки військових злочинів проти мирного населення України, а саме коли він перебував на території селища Бородянки Київської області. Зокрема, 05 березня 2022 року ОСОБА_8 особисто перебував у захопленому Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням, де загін під його керівництвом насильно утримував на території закладу близько 800 цивільних осіб, погрожуючи їм розправою (т. 2, а.с. 183-184, 185).
		Відповідно дорапорту старшогооперуповноваженого вОВС ДЗІСДНП України під час тимчасового проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що на території Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області, а саме в селищі Бородянка по вул. Ветеранів, 1 знаходиться Бородянський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням. Після початку повномасштабного вторгнення військовослужбовців ЗС, ВНГ та інших військових формувань РФ на територію України та зокрема на територію Київської області, з 24 лютого 2022 року в Бородянському психоневрологічному інтернаті знаходилися підопічні закладу та в подальшому перебували також місцеві мешканці поруч розташованих будинків. У подальшому на територію ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату, який є цивільним об`єктом прийшли військовослужбовці НОМЕР_3 , так звані «кадирівці», під командуванням заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ по ЧР полковника ОСОБА_8 , у подальшому здійснили затримання мирного населення та підопічних ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату, які є цивільними особами, та в подальшому використовували їх у якості заручників для запобігання атаки ЗС України, з подальшим розміщенням військової техніки, зокрема реактивної і ствольної артилерії дальньої дії, особового складу підрозділів на території і по периметру території Бородянського психоневрологічного інтернату. В результаті чого цивільні особи, перебуваючи в даному закладі, використовувалися у якості «живого щита» в зоні відповідальності підрозділу ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 198, 199-200).
		Департаментом кіберполіції Національної поліції України відпрацьовано інформацію, наявну у відкритих джерелах загальнодоступної мережі Інтернет і сформовано досьє відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, із зазначенням контактних даних, кола оточення, родинних зв`язків; досьє містить відомості зокрема про військову діяльність ОСОБА_8 , який до 2013 року проходив службу в спец. підрозділі особливого призначення ФСБ РФ «Альфа» та перебуває під санкціями у Сполучених Штатах Америки від 10 грудня 2020 року як особа, яка порушила права людини (т. 2, а.с. 205, 207-209).
		При проведенні огляду 03 серпня 2022 року в період з 14-ї години 15 хвилин до 15-ї години 50 хвилин, об`єктом якого є публікації, активні облікові записи мобільних додатків і соціальних мереж автором або учасником яких є ОСОБА_8 виявлено, що він у період з 2013 року до 01 лютого 2017 року займав посаду помічника голови Чеченської Республіки по силовому блоку та брав участь у навчанні чеченського спецназу та спецпідрозділу «Терек» Національної гвардії Росії; у групі спецназу Чечні ймовірно приймав участь у військовій агресії на території України, а саме в Київській і Луганській областях; керував підрозділами спецназу на території АДРЕСА_4 ; встановлено публікацію газети «ГАЗЕТА.RU», де ОСОБА_8 доповідає голові Чеченської Республіки ОСОБА_27 про визволення АДРЕСА_4 (т. 2, а.с. 213-215).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, потерпіла ОСОБА_7 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнала на фото № 2 ОСОБА_28 , який 05 березня 2022 року перебував на території Бородянського психоневрологічного інтернату та погрожував їй (т. 3, а.с. 5-9).
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, свідок ОСОБА_23 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 3 ОСОБА_28 , який 05 березня 2022 року перебував на території Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням і представлявся полковником російської армії (т. 3, а.с. 14-18).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2022 року, свідок ОСОБА_16 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 1 Мартинова Данііла, військовослужбовця РФ (т. 3, а.с. 44-46 ).
		Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 16 вересня 2022 року та відтвореним у судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту, потерпіла ОСОБА_7 у АДРЕСА_3 на місці розповіла та показала, що 05 березня 2022 року в момент захоплення ОСОБА_11 психоневрологічного інтернату вона перебувала в фойє на першому поверсі та побачила як до центрального входу під`їхала військова техніка та автомобілі, які, вибивши ворота, заїхали на територію інтернату. Коли вона допомагала підопічним спуститися до підвального приміщення, у заклад почали забігати озброєні військові. Вона вийшла до військовослужбовців у фойє і повідомила, що вона є директором закладу. В фойє також перебував персонал і пацієнти, які не встигли спуститися у підвальні приміщення. Військові, які були не слов`янської зовнішності та розмовляли невідомою їй мовою, наводили зброю на людей. У цей час інші військові проводили обшук приміщень, виламували двері кабінетів. У подальшому декілька військовослужбовців повідомили, що відведуть її до «головного», після чого вивели її з приміщення на вулицю, де вона побачила багато військовослужбовців РФ. Потім вона спілкувалася з їх керівником та обходила з ним усю територію закладу, весь час коли вони йшли їх супроводжували військові зі зброєю. Коли вони повернулися до центрального входу, особа, яку вона ідентифікувала як керівника, повідомила про те, що потрібно прийняти участь у зйомці відеоролику та подякувати президенту РФ. Після чого її поставили попереду підопічних і персоналу, попереду та позаду стояли військові, частина з яких навела на них зброю. Потім до неї підійшла особа, до якої її підводили як до «головного» та почав говорити під відеозапис: «Я полковник ОСОБА_29 армии ОСОБА_30 , мы пришли не для того, чтобы убивать мирное население, а для того, чтобы освободить вас от нацистской власти». Після чого за вказівкою ОСОБА_15 вона мала подякувати ОСОБА_13 , натомість вона сказала «спасибо, что мы живы». Потім вона відійшла та втратила свідомість. Крім того, ОСОБА_7 повідомила про те, що по периметру закладу розташували військову техніку, з якої здійснювали обстріли навколишніх населених пунктів, а переміщення людей, які перебували в інтернаті, була обмежена периметром закладу (т. 3, а.с. 60-61, 62). 
		Відповідно до листів директора Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням ОСОБА_31 , 05 березня 2022 року заклад було захоплено військовослужбовцями РФ, які утримували працівників і пацієнтів у заручниках; у період тимчасової окупації військовослужбовцями ЗС та іншими військовими формуваннями РФ було викрадено та знищено майно закладу на загальну суму 1481464 гривні 61 копійка (т. 3, а.с. 63-76).
		Згідно з протоколом огляду від 22 вересня 2022 року, в період часу з 09-ї години 30 хвилин до 10-ї години 45 хвилин було відтворено фото та відеоматеріали, створені ОСОБА_7 під час перебування у психоневрологічному інтернаті в селищі Бородянка в період окупації військовослужбовцями Російської Федерації з 24 лютого 2022 року по 13 березня 2022 року, що також підтверджується відтвореним у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що на фотознімках № 1-6 зображено пошкодження майна, внаслідок дій військовослужбовців РФ, фотознімках № 7, 8 зображено військову техніку РФ, а на фотознімках № 9, 10  поховання підопічних, які померли в період окупації військовими РФ (т. 3, а.с. 78, 79, 80-89).
		Відповідно до протоколу огляду від 22 квітня 2022 року та відтвореного в судовому засіданні відеозапису слідчої дії, при дослідженні Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено відеозапис тривалістю 15 секунд, який розміщений 07 березня 2022 року, з військовослужбовцями не української національності, які перебувають у населеному пункті Київської області та проводять відеозйомку навколишньої обстановки, частково розмовляють іноземною мовою; по центру кадру знаходиться ОСОБА_32 , який безпосередньо повідомляє на відео наступне: «У нас все нормально, работаем уже в пригороде Киева, вешаем флаги, находим схроны, все вроде бы нормально, без проишествий. Без потерь. Работаем, двигаемся дальше по плану. Вечером выйдем на связь» (російською мовою) (т. 3, а.с. 90-94, 95). 
		При проведенні огляду 04 травня 2022 року в період з 14-ї години 10 хвилин до 19-ї години 10 хвилин, у ході дослідження даних у мережі Інтернет, а саме у відеохостингу «YouTube» виявлено відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 , заступник начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, який знаходиться у Київській області, автодорога «Прип`ять-Чорнобиль», біля стели з написом «Прип`ять», що знаходиться при в`їзді до населеного пункту Прип`ять Вишгородського району Київської області та здійснює регулювання проїзду військової техніки з відповідними позначеннями білого кольору у вигляді латинської літери «V», що підтверджується відповідним протоколом і відтвореним у судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії (т. 3, а.с. 96-101, 102).
		Згідно з протоколом огляду від 10 травня 2022 року та відтвореного в судовому засіданні відеозапису слідчої дії, з 15-ї години 50 хвилин до 18-ї години 20 хвилин, при дослідженні даних у мережі Інтернет, а саме в соціальній мережі «Facebook», виявлено відеозапис на якому зображений, зокрема, ОСОБА_8 у військовому однострої в оточенні інших військовослужбовців військ національної гвардії РФ батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 », які зображені без відповідних розпізнавальних знаків, з георгіївськими нашивками та сріблястого кольору пов`язками на передпліччях рук, а також військова техніка з відповідними позначеннями білого кольору у вигляді символу «V»; відеозапис здійснено в АДРЕСА_3 (зображення № 5) (т. 3, а.с. 103-111, 112).
		05серпня 2022року вперіод часуз 10-їгодини 10хвилин до10-їгодини 25хвилин булопроведено оглядділянки місцевостіпоруч зістелою «Прип`ять»,що розташованаза координатами51.389296,30.077017у АДРЕСА_2 ,де проводиласявідеозйомка військовослужбовцівфедеральної службинаціональної гвардіїРосійської Федераціїпо ЧеченськійРеспубліці,яка буларозміщена 04травня 2022року умережі Інтернет,а самев сервісівідеохостингу «YouTube»з назвою« ІНФОРМАЦІЯ_6 » (російською мовою), що також підтверджується відтвореним у судовому засіданні відеозаписом слідчої дії і відповідним протоколом огляду (т. 3, а.с. 113-117, 118).
		З протоколуогляду від10серпня 2022року вбачається,що придослідженні Telegram-каналу« НОМЕР_4 »,виявлено відеоматеріал,що буврозміщений 08травня 2022року о21-йгодині 28хвилин,на якомузафіксовано розмовуміж ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у формівідеозв`язку задопомогою мобільноготелефону,в ходіякої ОСОБА_8 розповідає пробойові діїу містіПопасна Луганськоїобласті, що підтверджується відеозаписом даної слідчої дії, відтвореним у судовому засіданні (т. 3, а.с. 119-127, 128-133, 134).
		Відповідно до протоколу огляду від 18 серпня 2022 року, при дослідженні посилання «Официальный сайт Росгвардии» встановлено, що до складу Федеральної служби військ ІНФОРМАЦІЯ_7 , територіальним органом якого є Управління Федеральної служби військ Національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці; заступник начальника управління  полковник ОСОБА_8 (т. 3, а.с. 135-163).
		Згідно з протоколом огляду від 06 вересня 2022 року та відтвореним у судовому засіданні відеозаписом слідчої дії, при дослідженні інтернет-сервісу SecureWatch, який надає доступ до супутникових знімків компанії «MAXAR», на електронній мапі було знайдено місце розташування психоневрологічного інтернату в селищі Бородянка; на супутниковому знімку, який датований 11 березня 2022 року, зафіксований психоневрологічний інтернат у селищі Бородянка, а також об`єкти, що зовні схожі на військову техніку та військові інженерні споруди. Також, у вказаному інтернет-сервісі було виявлено супутниковий знімок датований 17 грудня 2019 року, на якому встановлено відсутність військових об`єктів (т. 3, а.с. 164, 165-167, 168). 
		При проведенні огляду 12 вересня 2022 року в період з 15-ї години 15 хвилин до 17-ї години 25 хвилин, у ході дослідження інстаграм-каналу chp.checchnya, виявлено публікацію викладену 27 лютого з відеозаписом тривалістю 42 секунди, на якому зображено рух військової техніки з нанесеною на корпус білою фарбою літерою «V»; на задньому плані відеозапису знаходиться стела білого кольору з назвою населеного пункту «Припять», яка відповідно до даних « ІНФОРМАЦІЯ_8 » знаходиться за географічними координатами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; на відеозаписі з лівої сторони зображений ОСОБА_8 , який станом на 24 лютого 2022 року займав посаду заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці. При подальшому огляді з використанням веб-браузеру Google Chrome здійснено пошук на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_8 », за результатом якого виявлено фотографії місцевості, де було здійснено вказаний відеозапис, що підтверджується відповідним протоколом і відтвореним у судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії (т. 3, а.с. 169-178, 179-180, 181).
		04 жовтня 2022 року в період часу з 13-ї години 40 хвилин до 17-ї години 10 хвилин при дослідженні Telegram-каналу «Kadyrov_95» були виявлені публікації, фото- та відеоматеріали із зображенням ОСОБА_8 разом з іншими особами у військовій формі без відповідних розпізнавальних знаків, з георгіївськими нашивками та нашивками з літерою «Z» і пов`язками сріблястого кольору на передпліччях рук, а також зі стрілецькою зброєю, в тому числі під час військових дій на території України, про що свідчать публікації додані до вказаних відеозаписів, а також відеоматеріали із зображенням ОСОБА_8 разом із ОСОБА_10 та їх спілкування у формі відеозв`язку за допомогою мобільного телефону, що також підтверджується відтвореним у судовому засіданні відеозаписом слідчої дії і відповідним протоколом огляду (т. 3, а.с. 182-207, 208-210, 211).
		Відповідно до протоколу огляду від 04 жовтня 2022 року та відтвореного в судовому засіданні відеозапису слідчої дії, при дослідженні відеозапису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що розміщений 02 березня 2022 року в мережі Інтернет на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_10 », тривалістю 09 хвилин 15 секунд, було встановлено, що вказаний відеозапис є збіркою невеликих відеозаписів і фотознімків із зображенням, у тому числі ОСОБА_8 , інших осіб у військовій формі, військової техніки; крім того вказаний відеозапис містить аудіозаписи розмов ОСОБА_8 з ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 212-223, 224).
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 обвинувачення, висунуте щодо ОСОБА_8 , підтримав і просив призначити ОСОБА_8 за частиною першою статті 438 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні стверджував, що через відсутність у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_8 не встановлено його умислу та вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення; вважав, що підстав для ухвалення щодо ОСОБА_8 обвинувального вироку немає, а тому просив обвинуваченого ОСОБА_8 виправдати.
		Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості і достовірності та з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
		При цьомусуд враховує,що відповіднодо статті337КПК України,судовий розглядпроводиться лишестосовно особи,якій висунутообвинувачення,і лишев межахвисунутого обвинуваченнявідповідно дообвинувального акта,крім випадків,передбачених цієюстаттею.З метоюухвалення справедливогосудового рішеннята захиступрав людиниі їїосновоположних свободсуд маєправо вийтиза межівисунутого обвинувачення,зазначеного вобвинувальному акті,лише вчастині зміниправової кваліфікаціїкримінального правопорушення,якщо цепокращує становищеособи,стосовно якоїздійснюється кримінальнепровадження.
		Зважаючи на особливості спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_8 як учасника кримінального провадження, яке відбулось за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження.
		Відповідно до частини п`ятої статті 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя та суд виходили з того що інкриміноване ОСОБА_8 діяння та поведінка обвинуваченого підпадали під вимоги, визначені частиною другою статті 297-1 КПК України.
		Відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне та інше представництво в суді.
		Суд враховує, що на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України від 26 серпня 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для надання безоплатної вторинної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_8 був призначений адвокат ОСОБА_33 , який приймав участь під час досудового розслідування (т. 2, а.с. 113-114, 115, 116), а в подальшому на підставі постанови від 04 жовтня 2022 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_8 був призначений адвокат ОСОБА_9 , який приймав постійну і активну участь під час досудового розслідування і судового розгляду (т. 2, а.с. 156-157, 158, 159).
		Відповідно до постанови слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України від 12 вересня 2022 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_8 оголошено розшук (т. 2, а.с. 123-124).
		Згідно з постановою слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України від 04 жовтня 2022 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_8 оголошено міжнародний розшук (т. 2, а.с. 153-154).
		За ухвалоюслідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року, підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 2, а.с. 140, 141-147).
		Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, було надано дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000528 від 03 жовтня 2022 року, спеціального досудового розслідування стосовно громадянина РФ ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті "Офісу Генерального прокурора" одночасно з повістками про виклик ОСОБА_8 до слідчого (т. 2, а.с. 170, 171, 172-173, 174-175, 176, 177-178).
		Про всі судові засідання, які проводились у цьому кримінальному провадженні в Бородянському районному суді Київської області, обвинувачений був завчасно проінформований у встановленому ч. 3 ст. 323 КПК України порядку  шляхом публікації повісток в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  в газеті "Урядовий кур`єр", на офіційному веб-сайті "Офісу Генерального прокурора" та на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області. (т. 1, а.с. 40-41, 45-46, 56-57, 62-63, 68, 105-106, 108-109 (підготовчі засідання), 198-199, 206-207, 221-222, 223-224, 245-246, 249-250; т. 4, а.с. 24-25, 26-27, 37, 38-39, 48, 50-51, 62-63, 64-65, 91-92, 93-94, 104-105, 110-111, 119, 122-123, 150, 153-154, 184-185).
		Відповідно доухвали підготовчогосудового засіданняБородянського районногосуду Київськоїобласті від01березня 2023року судовийрозгляд кримінальногопровадження здійснювавсяу порядкуспеціального судовогопровадження завідсутності обвинуваченого ОСОБА_8  (in absentia).
		Суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_8 , його належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Бородянському районному суді Київської області.
		Порушень процесуального законодавства під час цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.
		Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує, що відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 Женевської конвенціїпро захистцивільного населенняпід часвійни від12серпня 1949року (Конвенція від 12 серпня 1949 року), ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Згідно з частиною 1 статті 4 Конвенції від 12 серпня 1949 року, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 6 Конвенції від 12 серпня 1949 року, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Відповідно до статей 28, 29 Конвенції від 12 серпня 1949 року, присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Згідно зі статтями 31, 32, 34, 49, 53 Конвенції від 12 серпня 1949 року забороняється, зокрема: 
		будь-який примус фізичного чи морального порядку до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей;
		застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей;
		захоплення заручників;
		затримувати окупаційною державою осіб, що перебувають під захистом, на території, що є особливо небезпечною у зв`язку з веденням воєнних дій, за винятком випадків, коли це є необхідним для забезпечення безпеки населення або у зв`язку з особливо вагомими причинами військового характеру;
		знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій.
		Згідно статті 55 Конвенції від 12 серпня 1949 року окупаційна держава зобов`язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичним матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Додатковий протокол I), положення даних конвенцій та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Згідно достатті 51вказаного Протоколу,цивільне населення й окремі цивільніособи користуютьсязагальним захистомвід небезпек,що виникаютьу зв`язкуз воєннимиопераціями.З метоюздійснення цьогозахисту,на доповненнядо іншихзастосовуваних нормміжнародного права,за всіхобставин сліддодержувати такихнорм. Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях. Присутність або пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб не повинні використовуватись для захисту певних пунктів або районів від воєнних дій, зокрема у спробах захистити воєнні об`єкти від нападу або прикрити воєнні дії, сприяти чи перешкодити їм. Сторони, що перебувають у конфлікті, не повинні направляти пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб з метою спробувати захистити воєнні об`єкти від нападу чи прикрити воєнні операції.
		Статтею 69 вказаного Протоколу передбачено обов`язок окупаційної держави максимально можливою мірою використовуючи наявні в неї засоби і без будь-якої дискримінації, забезпечити одягом, постільною білизною, засобами притулку та припасами, істотно важливими для виживання цивільного населення окупованої території, а також предметами, необхідними для відправлення релігійних обрядів.
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 року, Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. 
		Як встановлено судом, потерпіла ОСОБА_7 , а також особи,які перебувалив Бородянськомупсихоневрологічному інтернатіз геріатричнимвідділенням  є цивільними особами та не були учасниками збройного конфлікту, а тому знаходились під захистом зазначених норм міжнародного права. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 на час вчинення інкримінованих йому діянь був заступником начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці, тобто, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, був законним учасником міжнародного збройного конфлікту, а тому він не може нести індивідуальну кримінальну відповідальність лише за факт участі у збройному конфлікті. Водночас відповідно до частини 2 статті 44 Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, всі комбатанти зобов`язані додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, і таким чином за воєнні злочини, які є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, комбатанти несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.
		З урахуванням викладеного суд кваліфікує кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_8 за частиною першою статті 438 КК України, як жорстоке поводження з цивільним населенням, віддання наказів про вчинення таких дій, а також віддання наказів про вчинення іншого порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем збройних сил держави  агресора, за наявною інформацією  раніше не судимий.
		Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, а також осіб, які страждають на психічний розлад.
		На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкції частини першої статті 438 КК України  у виді позбавлення волі. 
		Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
		Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання в порядку звернення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 залишитипопередній - у вигляді тримання під вартою.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини 3 статті 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подану обвинуваченим, щодо якого ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копії вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області.
		 
		 Головуюча-суддяОСОБА_34 
		 
		 
		Члени колегії  судді 
		 
		ОСОБА_35

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...