Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5533/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2024. Зареєстровано: 13.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.
Дата набрання законної сили: 14.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/521/204/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016160000000658

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 521/5533/19
		Номер провадження:1-кп/521/204/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2024 року м. Одеса
		       Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		з секретарями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016160000000658 від 26.10.2016 року відносно:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, непрацездатних (неповнолітніх) осіб на утриманні не маючого, без інвалідності, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток), та тимчасово проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		25.10.2016 року, приблизно о 22 годині 39 хвилин, водій ОСОБА_8 грубо порушив пункти: 1.5; 2.3. б); 8.7.3. 3); 10.1.; 16.6. та вимоги розділу 33 «Дорожні знаки» «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, які зобов`язують водія:
		п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: 
		б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення: 3) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками)»;
		п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		п. 16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов?язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»;
		Розділ 33 «Дорожні знаки» 5.Інформаційно-вказівні.
		5.16 «Напрямки руху по смугах». Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них».
		Так, в вищезазначений день та час водій ОСОБА_8 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами, керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , рухався в темний час доби на освітленій вуличним ліхтарним освітленням ділянці по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Іцхака Рабіна в Малиновському районі (на теперішній час Хаджибейський район) міста Одеси, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по три смуги Руху у протилежних напрямках, а зустрічні половини дороги поділені газоном із трамвайним полотном, з боку вулиці Інглезі у напрямку вулиці Героїв Крут, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40 км/год.
		Наближаючись до регульованого перехрестя з вулицею Генерала Петрова водій ОСОБА_8 вирішив виконати на ньому поворот ліворуч, у напрямку вулиці Радісна, проте, не переконався, що цей маневр не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим виявив самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.
		Отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у наявності попереду, автомобіля «Hyundai Accent», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який з увімкненим лівим покажчиком повороту зупинив свій автомобіль перед цим перехрестям, у попутному напрямку, у лівій смузі руху та очікував, доки у додатковій секції світлофора ввімкнеться сигнал, у вигляді зеленої стрілки, що дозволяє виїзд на перехрестя і виконання лівого повороту (розвороту), водій ОСОБА_8 заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: всупереч вимогам встановленого перед перехрестям інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», який дозволяв виїзд на перехрестя, з метою виконання маневру лівого повороту (розвороту) тільки з лівої смуги руху, перестроївся у середню смугу, по якій об?їхав автомобіль «Hyundai Accent», р/н НОМЕР_3 , та з якої виїхав на перехрестя для виконання лівого повороту, ігноруючи, одночасно, і вимоги вимкненого сигналу додаткової секції світлофора, який забороняв рух у напрямку, вказаному її стрілкою.
		У той самий час по проїзній частині вулиці Іцхака Рабіна, з боку вулиці Героїв Крут, у зустрічному для водія ОСОБА_8 напрямку, з увімкненим світлом фар, у середній смузі рухався автомобіль «MERCEDES-BENZ Е350», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який зі швидкістю близько 60 км/год, на дозволений зелений сигнал світлофора, почав виїжджати на перехрестя з вулицею Генерала Петрова, маючи намір перетнути його у прямому напрямку.
		Незважаючи на зміну дорожньої обстановки у вигляді зустрічного транспортного засобу, водій якого виїхав на перехрестя у прямому напрямку водій ОСОБА_8 , у свою чергу, вкрай уважним не був, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті не з крайньої лівої смуги, не переконався, що цей маневр буде безпечним для інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до його зупинки, не дав дорогу, зі швидкістю близько 40 км/год, через трамвайне полотно, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де відбулося зіткнення правим бортом автомобіля «DAEWOO LANOS», р/н НОМЕР_1 , з передньою частиною автомобіля «MERCEDES-BENZ E350», p/н НОМЕР_4 .
		В результаті ДТП пасажиру автомобіля «DAEWOO LANOS», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з її смертю на місці пригоди, а саме:
		а) відкрита черепно-лицьова травма та травма шиї: забійна рана тім?яно-потиличної ділянки голови справа, крововилив в м?яких тканинах тім?яно-потиличної ділянки голови справа, перелом нижньої щелепи з обох сторін поміж 6-м та 7-м зубами, циркулярний перелом основи черепу, крововиливи під м?які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, крововилив в бічні шлуночки головного мозку, розрив атланто-окципітального зчленування, повний поперечний розрив стовбура головного мозку, крововилив під передньою породільною зв`язкою шийного відділу хребта;
		б) закрита травма тулуба: синець лівої бічної поверхні грудної клітки, крововилив в м?яких тканинах передньої поверхні грудної клітки, перелом грудини поміж 2-м та 3-м ребрами з крововиливом в м?яких тканинах внутрішньої поверхні грудини, переломи 2-5-го правих ребер по навкологрудинній лінії та 2-9-го правих ребер по лопатковій лінії з крововиливами та множинними розривами пристінкової плеври, переломи лівих ребер: 2,3-го ребер - по навкологрудинній лінії, 2-4-го ребер - по середній пахвовій лінії, 5,6-го ребер - по передній паховій лінії, 3-9-го ребер - по лопатковій лінії з крововиливами та розривами пристінкової плеври, забій та розриви легенів, неповні розриви бронхів у коренів легенів, розрив передньої поверхні навколосерцевої сумки, повний поперечний розрив верхньої порожнистої вени та повний поперечний розрив грудної частини аорти на рівні 4-го грудного хребця з крововиливом в навколоаортальну клітковину, м?які тканини заднього середостіння і плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 150 мл рідкої крові та згорток крові, масою 140 г, в лівій плевральній порожнині 250 мл рідкої крові та згорток крові, масою 280 г), крововилив у коріння брижі тонкої кишки, множинні розриви діафрагмальної та вісцеральної поверхонь правої та лівої часток печінки, розриви діафрагмальної поверхні селезінки;
		в) травма кінцівок: синці передньої та зовнішньої поверхні лівого плеча в верхній, середній та нижній третинах, синець задньої поверхні лівого передпліччя в середній третині, синець задньої поверхні правого ліктьового суглобу, синці передньої поверхні правого передпліччя в середній третині, множинні синці передньої та зовнішньої поверхонь обох стегон та гомілок в верхній, середній та нижній третинах, синець передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки у верхній третині.
		Смерть ОСОБА_12 настала від поєднаної травма голови, шиї та тулуба у вигляді перелому кісток основи черепу, розриву атланто-окципітального зчленування та повного поперечного розриву стовбура головного мозку, множинних переломів ребер, розривів легенів, верхньої порожнистої вени та грудної частини аорти з крововиливом у плевральні порожнини, розривів печінки та селезінки, спричинених їй при дорожньо-транспортній пригоді.
		Отже, водій ОСОБА_8 належним виконанням вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 8.7.3. 3); 10.1.; 16.6. та вимог розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії перебувають у причинному зв?язку з фактом настання події цієї пригоди.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та надав покази, які аналогічні за змістом фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, а саме те, що в жовтні 2016 року він керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», рухаючись по вул. І. Рабіна до регульованого перехрестя з вулицею Генерала Петрова вирішив виконати на ньому поворот ліворуч, у напрямку вулиці Радісна, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де відбулося зіткнення з автомобілем «MERCEDES». В результаті ДТП пасажирці автомобіля «DAEWOO», під його куруванням, а саме його знайомій ОСОБА_12 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв?язку з її смертю на місці пригоди. Цивільний позов визнав в повному обсязі, але до теперішнього часу нічого не відшкодував. У вчиненому кається та просить суд суворо не карати.
		Потерпіла ОСОБА_13 у судове засідання не з`явилась, проте в матеріалах справи наявна її заява про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за її відсутності. Покарання просить призначити на розсуд суду, цивільний позов підтримує повністю.
		Представник ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790), яка є цивільним відповідачем у даному провадженні, у судове засідання жодного разу не з`явився. З клопотанням або заявами не звертались. 
		Судом було вжито усі можливі заходи задля забезпечення участі представника страхової компанії, проте приймаючи до уваги те, що особа до суду жодного разу не прибула, є підстави вважати, що поведінка страхової компанії свідчить про небажання приймати участь під час розгляду справи, тому суд вважає, що з метою розгляду недопущення порушення розумності строків кримінальне провадження слід розглянути за їх відсутності.
		Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, стосуються вирішення питання цивільного позову, долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження та відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, що характеризують його особу, стосуються вирішення питання цивільного позову, долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Під час допиту обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив, що він, за викладених в обвинувальному акті обставин, керуючи транспортним засобом вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої. 
		Показання ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. 
		Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття.
		       Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом не встановлено.
		При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та необережним злочином; особу ОСОБА_8 , його вік (61 рік) та соціальне положення (неодружений та неповнолітніх дітей на утриманні не має), стан здоров`я (наявність хронічних захворювань, зокрема проходив лікування від туберкульозу обох легень на стаціонарному лікуванні в Одеській медичній частині №21); те, що особа осудна, працездатна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; відомості щодо зловживання обвинуваченим алкогольними напоями чи наркотичними засобами - відсутні; в момент ДТП був тверезим, що підтверджуються результатом токсикологічного дослідження; повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та повністю визнає позовні вимоги потерпілої, отже готовий нести відповідальність за вчинене; відсутні відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху; відсутність добровільного відшкодування завданої шкоди; те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		       На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу ОСОБА_8 , та його ставлення до вчиненого, позицію прокурора в судових дебатах, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 основного покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі, а також додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки дане кримінальне правопорушення пов`язане з експлуатацією транспортного засобу, а протиправні дії обвинуваченого пов`язані з грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху України, що призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого наступила смерть потерпілої.
		       Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.
		В рамках даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_13 було заявлено цивільний позов (з уточненням) до ОСОБА_8 та ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790).
		Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди передбачає, що особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди, зокрема законодавець передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика (МТСБУ) про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. 
		Судом встановлено, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 надійшов до суду разом з обвинувальним актом.
		       Так, потерпіла ОСОБА_13 просить суд стягнути на її користь:
		- з обвинуваченого ОСОБА_8 моральну шкоду, заподіяну смертю матері у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень;
		- з ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) страхове відшкодування на суму 52 200 (п`ятдесят дві тисячі двісті) гривень, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника на загальну суму 12 226 (дванадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок та моральну шкоду у сумі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень.
		Щодо вирішення позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_8 суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України). Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України. 
		Судом встановлено, що шкода завдана потерпілій ОСОБА_13 була заподіяна обвинуваченим ОСОБА_8 , у зв`язку з чим цивільний позов заявлено до останнього як до особи, що заподіяла її. 
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов визнав в повному обсязі та беззаперечно, враховуючи, що визнання цивільного позову обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст.174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Щодо вирішення позовних вимог до ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) в частині страхового відшкодування (регламентної виплати), суд приходить до наступних висновку про відсутність підстав для задоволення з огляду на наступне.
		Так, п. 27.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, п. 27.2. встановлено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Тобто, у разі смерті потерпілого право страхове відшкодування (регламентна виплата) мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлої особи або особи, які мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (а також дитина потерпілого, народжена після його смерті). Отже, коло осіб, які мають право на страхове відшкодування (регламентна виплата) визначеної п. 27.2 зазначеного вище Закону, ділиться на дві групи: 
		1) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого (факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування);
		2) особи, які мали на день смерті потерпілої особи право на одержання утримання та дитина потерпілої особи, народжена після його смерті (положеннями ст. 1200 ЦК України встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди у разі смерті потерпілої особи, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України встановлено, що шкода може бути відшкодована дитині померлого до досягнення нею 18 (вісімнадцяти) років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 (двадцяти трьох) років).
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_13 , яка є донькою померлої гр. ОСОБА_12 , на момент смерті матері було 26 років, крім того будь-яких доказів, що остання перебувала на утриманні померлої та потребувала матеріальної допомоги суду не надано, відтак є всі підстави вважати, що ОСОБА_13 не підпадає під перелік осіб, які мають право на страхове відшкодування (регламентна виплата) визначене п. 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Щодо вирішення позовних вимог до ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступних висновку про наявність підстав для задоволення з огляду на наступне.
		Так, п. 27.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Вказаний пункт закону не містить будь-яких вікових обмежень стосовно дітей (усиновлених) померлої особи.
		Оскільки судом встановлено, що померла гр. ОСОБА_12 є матір`ю гр. ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_10 та копією свідоцтва про шлюб гр. ОСОБА_14 серії НОМЕР_6 (згідно якого прізвище особи після реєстрації - ОСОБА_15 ).
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», станом на момент ДТП мінімальна заробітна плата складала 1450 гривні.
		Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди становить 17 400 гривень (1450 гривень * 12).
		Щодо вирішення позовних вимог до ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) в частині відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, суд приходить до наступних висновку про наявність підстав для задоволення з огляду на наступне.
		Так, п. 27.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Згідно доданих до цивільного позову документів судом встановлено, що загальна сума витрат ОСОБА_13 на поховання матері та на спорудження надгробного пам`ятника становить 12 226 (дванадцять двісті двадцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок), що підтверджується рахунком-фактурою б/н від 29.10.2016 року з приводу оформлення документів та організації проведення поховання на суму 7500 гривень + договором замовлення на організацію проведення поховання від 29.10.2016 року на суму 625 гривень + квитанцією на ритуальні (санітарні та косметичні) послуги на суму 1500 гривень + договором замовлення на організацію проведення поховання №018555 від 29.10.2016 року на суму 1060,20 гривень, чеком від 29.11.2016 на суму 1541,59 гривень.
		Враховуючи викладене, з ПрАТ СК «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) на користь ОСОБА_13 підлягає стягненню загальна сума в розмірі 29 626 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд приходить до наступного.
		В рамках даного кримінального провадження, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.09.2023 року відносно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було неодноразово продовжено та який діє й на теперішній час.
		Враховуючи призначений вид покарання, суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін, як гарантію виконання вироку суду.
		Згідно з постановою Верховного Суду України від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII), згідно якої попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
		Таким чином, на підставі викладеного, ОСОБА_8 слід зарахувати у строк покарання, строк його знаходження під вартою у даному кримінальному провадженні, а саме період з 01.09.2023 року до дня набрання цим вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.10.2016 року, скасувати повністю.
		Питання щодо долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Документально підтвердженні судові витрати у даному кримінальному провадженні на загальну суму 12 392 (дванадцять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 60 (шістдесят) копійок підлягають стягненню з ОСОБА_8 .
		Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати винним  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.
		Обраний відносно  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін. Запобіжний захід у виді тримання під вартою припиняє свою дію після набрання вироком суду законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в рамках даного кримінального провадження, а саме період з 01.09.2023 року до дня набрання цим вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
		Стягнути з  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 12 392 (дванадцять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ) про стягнення з  ОСОБА_8 та Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 281 826 (двісті вісімдесят одну тисячу вісімсот двадцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ) моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) на користь ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ) моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення та витрати на поховання померлої та на спорудження надгробного пам`ятника у загальній сумі 29 626 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.10.2016 року, скасувати повністю.
		Речові докази, відповідно до постанов слідчого від 26.10.2016 року та 03.04.2017 року, а саме:
		- автомобіль «MERCEDES-BENZ», р/н НОМЕР_4 - вважати повернутим його власнику за належністю; 
		- автомобіль «DAEWOO Lanos», p/н НОМЕР_8 - повернути власнику за належністю або уповноваженій ним особі;
		- компакт-диск «ALERUS» номер: « НОМЕР_9 », з відеофайлом: HCVR_ch1_main 20161025213700_20161025214059 , який містить інформацію про обставини кримінального правопорушення - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12016160000000658 від 26.10.2016 року.
		       Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
		Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                                                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...