Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/8516/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано судом: 12.09.2024. Зареєстровано: 13.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ 
		 
		12 вересня 2024 рокуСправа № 280/8516/24 м.Запоріжжя
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
		за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
		до - Запорізької міської ради (69105, місто Запоріжжя, проспект Собороний, будинок 206, код ЄДРПОУ 04046915)
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		11 вересня 2024 року ОСОБА_1 (далі  позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення їх позову до Запорізької міської ради (далі  відповідач), в якій заявник просять суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:
		- Забезпечити позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, до подання позову, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20 травня 2024року, № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня № 10" Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради», до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
		В обґрунтування заяви вказує, що не погоджуються з рішенням Запорізької міської ради від 20 травня 2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» та має намір звернутися до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування. Стверджує, що оскаржуване рішення є вочевидь протиправним так як є скороченням мережі закладів охорони здоров`я, таким, що суперечить Конституції України, Закону України Закону «Основи законодавства України про охорону здоров`я», та порушує права та інтереси КНП "МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, трудові права позивача та працівників. Зазначає, що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури, яке не підлягає припиненню під час дії воєнного стану, а також не підпадає під проведення реформи в сфері охорони здоров`я, в межах якої здійснюється реорганізація шляхом приєднання. Вказує також, що у випадку ухвалення рішення про задоволенні позовних вимог після закінчення процесу реорганізації буде відсутній ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, оскільки юридична особа КНП "МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не буде юридично існувати. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
		За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
		Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
		Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпеченозупиненням дії індивідуального актаабо нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
		Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		За матеріалами заяви судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є законність та обґрунтованість рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ».
		Згідно правових позицій Верховного Суду, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
		Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18.
		Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 600/1136/20-а зазначав, що щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.
		У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
		Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
		Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.
		Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року в справі№ 640/17408/19, від27 лютого 2020 року в справі № 640/16242/19.
		Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20, від24 листопада 2020 року у справі № 640/9636/20.
		За змістом заяви про забезпечення позову в обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявники посилаються на очевидну протиправність оскаржуваного рішення.
		Однак, суд зазначає, що доводи заявника, які, на її переконання, вказують на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, в контексті спірних правовідносин, можуть бути підтвердженні виключно під час судового розгляду, на підставі з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, які такі доводи і обставини можуть підтвердити.
		Натомість висновки суду першої інстанції про очевидну протиправність рішення можуть свідчити про правову позицію суду наперед до розгляду справи по суті.
		Відтак, суд відхиляє наявність такої підстави як очевидна протиправність оскаржуваного рішення.
		Натомість, суд вважає достатньо обґрунтованими посилання заявника на те, що реалізація (виконання) оскаржуваного рішення, за умови невжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, унеможливить поновлення її порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.
		Так, частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення установлено статтею 107 Цивільного кодексу України.
		Крім того, згідно статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
		У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.
		Частиною шостою статті 4 Закону про реєстрацію визначено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
		Тому, у разі відсутності вжиття заходу забезпечення позову є обґрунтована послідовність настання наслідків того, що на дату набрання законної сили судовим рішенням у справі з приводу оскарження рішення Запорізької міської ради № 197 від 20.05.2024р., КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР вже не буде існувати як самостійна юридична особа. 
		Процесуальне правонаступництво у вказаній справі згідно положень КАС України може мати місце після державної реєстрації припинення заявника, однак це нівелює сам зміст незгоди позивачів із оскаржуваним рішенням щодо реорганізації та робить існування права на судовий захист примарним.
		Заслуговують на увагу також доводи заявника, щодо дії Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 року № 174, з якої вбачається, що впровадження медичної реформи відтерміновано до закінчення шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Запорізькій області. Окрім того, КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР, є об`єктом критичної інфраструктури в розуміння Закону України «Про критичну інфраструктуру», який є складовою законодавства у сфері національної безпеки.
		Тому, з метою забезпечення стабільності роботи КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР та надання ним медичних послуг, не завдання життєво важливим національним інтересам та національної безпеки України, суд вважає за можливе вжити заходів із забезпечення позовної заяви.
		Щодо співмірності застосованого судом заходу, то слід зазначити, що негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких звернулися заявники до суду, значно перевищують негативні наслідки від відтвермінування дії рішення, що оскаржено в судовому порядку. 
		Тому, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 .
		Керуючись статтями 150-157, 241, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити. 
		Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення - до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20 травня 2024 року № 197 "Про реорганізацію юридичної особи - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ", до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
		 
		Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана суддею 12 вересня 2024 року.
		 
		Суддя Р.В. Сацький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...