Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1137/20 : не визначено.
Надіслано судом: 13.09.2024. Зареєстровано: 13.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		 
		30 серпня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  905/1137/20 
		 
		судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенкової Т.М. щодо постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №905/1137/20
		Верховний Суд під час касаційного розгляду справи №905/1137/20 мав надати відповідь щодо правильності застосування положень статті 7 Закону від 02.09.2014 №1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669-VІІ) до розрахунку розміру орендної плати за користування державним та комунальним майном, яка підлягає стягненню з орендаря.
		1.          Спір у справі виник у зв`язку з різним розумінням сторонами договору оренди статті 7 Закону №1669-VІІ, якою передбачено скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, наслідком якого стали різні підходи до порядку обрахування розміру орендної плати після поновлення обов`язку орендаря її сплачувати. 
		2.          За переконанням позивача, з моменту поновлення обов`язку орендаря сплачувати орендну плату її розмір повинен бути скоригованим з урахуванням індексу інфляції за період з моменту останнього місяця платежу (2014 рік) до дати, з якої обов`язок сплати поновлений (2016 рік). 
		 
		3.Відповідач стверджує, що за період відсутності обов`язку сплати орендної плати її розмір не повинен коригуватись на індекс інфляції, за період, коли орендна плата була скасована відповідно до положень статті 7 Закону №1669-VII, а має залишатися на рівні, який існував станом на час її скасування.
		 
		4.На думку відповідача, базовим для розрахунку розміру орендної плати після поновлення обов`язку її сплати має бути березень 2014 року (останній повний місяць платежу, який передує періоду відсутності зобов`язання зі сплати орендної плати). Лише з моменту поновлення обов`язку зі сплати орендної плати при розрахунку її розміру індекс інфляції враховується, але не в сукупності за минулий період, а з наступного місяця після поновлення обов`язку оплати. 
		5.          Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підхід позивача до порядку обрахування розміру орендної плати ґрунтується на правильному тлумаченні Закону №1669-VІІ, який не містить положень, які змінюють порядок та підхід до розрахунку орендної плати.
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		6.          Позивач (також по тексту далі - Фонд, орендодавець) звернувся до суду з позовом до відповідача (також по тексту далі - ТДВ "Шахта "Білозерська", орендар) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.07.2020 про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості з орендної плати в сумі 22 937 114,09 грн, яка виникла протягом січня - травня 2020 року, 693 821,77 грн пені за період з 07.03.2020 до 24.06.2020 та відшкодування понесених судових витрат у розмірі 354 464,04 грн.
		7.          Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору оренди в частині своєчасної та повної сплати орендної плати протягом січня - травня 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість та наявні підстави для нарахування пені за період з 07.03.2020 до 24.06.2020.
		8.          Господарський суд Донецької області рішенням від 24.05.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з ТДВ "Шахта "Білозерська" на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 22 937 114,09 грн, пеню у розмірі 689 832,69 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду
		9.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі по тексту - об`єднана палата) для відступу від висновку щодо застосування норми права (статті 7 Закону №1669-VII та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) [далі - Методика]), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №922/1063/17.
		10.          Верховний Суд в ухвалі від 19.12.2023 зазначив, зокрема, що ключовим питанням є правильність застосування, зокрема, положень статті 7 Закону №1669-VII до розрахунку розміру орендної плати за користування державним та комунальним майном, яка підлягає стягненню з орендаря. У постанові від 27.02.2018 у справі №922/1063/17 Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру орендної плати за червень 2016 року необхідно керуватись ставкою орендної плати, яка підлягала б сплаті у травні 2016 року, незалежно від обставини зупинення їх нарахування орендодавцем на виконання Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". При цьому, при розрахунку розміру орендної плати за травень 2014 року правомірним є також застосування повної ставки орендної плати за квітень 2014 року.
		11.          Колегія суддів в ухвалі від 19.12.2023 не погодилася із таким висновком, вказавши, що після поновлення зобов`язань у червні 2016 року розмір орендної плати за користування державним та комунальним майном повинен відповідати розміру орендної плати останнього повного місяця, в якому діяло зобов`язання по оплаті; тобто, орендна плата за червень 2016 року за своїм показником має відповідати розміру орендної плати останнього повного місяця, в якому діяло зобов`язання по оплаті - березень 2014 року та має визначатися без застосування сукупного індексу інфляції за період, у який була скасована орендна плата (з 14.04.2014 до 07.06.2016), що повністю відповідає положенням Закону №1669-VІІ та Методики.
		Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
		12.           Фондом (орендодавець) і ТДВ "Шахта "Білозерська" (орендар) укладено 13.11.2008 Договір оренди, за умовами якого:
		- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Відокремленого підрозділу "Шахта "Білозерська" Державного підприємства "Добропіллявугілля", вартість якого становить 309    674 638,59 грн (п.1.1);
		- орендна плата встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2008 року - 1 464 170,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень та листопад 2008 року (п.3.1);
		- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору оренди);
		- розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством (п.3.4);
		- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати ( п.3.5);
		- цей Договір укладено строком на 49 років, що діє з 13.11.2008 до 13.11.2057 включно (п.10.1).
		Між сторонами укладено низку договорів про внесення змін до Договору оренди, зокрема: Договір №1 від 08.05.2009 та Договір №2 від 28.12.2009, якими внесились зміни у визначенні іншого розміру орендної плати у зв`язку із збільшенням вартості державного майна цілісного майнового комплексу ТДВ "Шахта "Білозерська".
		Обґрунтування позиції Об`єднаної палати у цій справі
		13.          Об`єднана палата не вбачає підстав для відступлення від висновків, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №922/1063/17.
		14.          Об`єднана палата також вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
		15.          Зокрема у постанові наведене таке: 
		« 82. Об`єднана палата зазначає, що з`ясування змісту положень ст.7 Закону №1669-VII потребує дослідження як граматичного (текстового) значення окремих слів та термінів, що містяться у ній, так і цільового спрямування правового припису у співвідношенні з логічною суттю формулювань законодавчого акта.
		83. Об`єднана палата бере до уваги, що відповідно до преамбули Закону №1669-VІІ цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО, та осіб, які проживають у зоні проведення АТО або переселилися з неї під час її проведення.
		84. Отже, ст.7 зазначеного Закону законодавець передбачав надання суб`єктам, на які поширюється дія цієї статті, лише тимчасової пільги у вигляді звільнення від сплати орендної плати, і не передбачав надати таким суб`єктам іншої пільги у вигляді зниження розміру орендної плати на майбутнє., що матиме постійний характер. Тому при визначенні розміру орендної плати після закінчення пільгового періоду слід враховувати індекс інфляції за вказаний період, оскільки тимчасове скасування орендної плати не зупиняє інфляційних процесів, які протягом такого періоду об`єктивно відбувалися у державі.
		85.Таке тлумачення відповідатиме також призначенню природи індексації орендної плати як компенсації орендодавцю втрат від знецінення грошових коштів за відповідний період, що відбувалося в силу об`єктивних процесів протягом спірного періоду».
		16.          У судовому засіданні від 30.08.2024 більшістю голосів суддів Об`єднаної палати прийнято постанову, якою: касаційну скаргу ТДВ "Шахта "Білозерська" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №905/1137/20 залишено без змін.
		З ухваленим Верховним Судом судовим рішенням у цій справі не можу погодитися з таких підстав.
		17.          З огляду на предмет та підстави заявлених вимог, характер спірних правовідносин, вважаю за необхідне наголосити, що правові відносини у цій справі регламентуються, зокрема: Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992, який втратив чинність на підставі Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ, Законом №1669-VІІ, Методикою, тощо.
		18.          Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій правильно визначили правову природу договору, який укладений сторонами, зокрема, як договір найму (оренди). 
		19.          Частина перша статті 283 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлює, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 
		20.          Згідно з частинами першою та шостою статті 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		21.          Серед інших істотних умов договору найму істотною умовою є орендна плата з урахуванням її індексації (стаття 10 Законом України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992, який втратив чинність на підставі Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ).
		22.          Судами досліджено пункт 3.1 Договору оренди, який зокрема передбачив, що орендна плата встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2008 року - 1 464 170,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень та листопад 2008 року.
		23.          Абзац перший пункту 4 Методики (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.
		24.          Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 13 Методики).
		25.          Закон №1669-VII (набрав чинності 15.10.2014) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО, та осіб, які проживають у зоні проведення АТО або переселилися з неї під час її проведення.
		 
		26.          Указом Президента України від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
		 
		27.          Згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" вся територія Донецької області віднесена до районів проведення АТО з 07.04.2014.
		 
		28.          Стаття 1 Закону №1669-VІІ визначає період проведення АТО як час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України.
		 
		29.          Територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася АТО, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014.
		 
		30.          Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, затвердженого розпорядженнями КМУ від 30.10.2014 №1053-р (дію зупинено згідно з розпорядженням КМУ від 05.11.2014 №1079-р): від 02.12.2015 №1275-р, місто обласного значення Добропілля (Добропільська міська рада): м. Білицьке, смт. Водянське (Білицька міська рада); м. Білозерське, с-ще Бокове (Білозерська міська рада); смт Новодонецьке (Новодонецька селищна рада) віднесено до території де здійснювалася АТО (пп.9 п.1).
		 
		31.          Статтею 7 Закону №1669-VІІ передбачено: «скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції».
		32.          Законом від 17.05.2016 №1365-VІІ "Про внесення змін до Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування", який набрав чинності 08.06.2016, статтю 7 Закону викладено у новій редакції: "Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертю статті 4 цього Закону".
		33.          Судами на підставі доказів встановлено місцезнаходження юридичної особи - ТДВ "Шахта "Білозерська" за адресою: 85013, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17.
		34.          Отже, положення Закону №1669-VІІ з 14.04.2014 до 07.06.2016 підлягають застосуванню до відповідача, який здійснював свою діяльність на території проведення АТО, адже, з 08.06.2016 виконання зобов`язання за Договором оренди відповідача у частині оплати орендної плати за користування державним майном поновлено.
		35.           У контексті подальшого тлумачення звертаю увагу і на пункт 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», який передбачає зупинити на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №30, ст. 416) в частині індексації орендної плати.
		35.1. Частина перша статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом до 2016 рік) передбачала, що «Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки  орендованого майна».
		36.          Виходжу з того, що індекс інфляції є складовою орендною плати. Вказане твердження ґрунтується на системному аналізі вказаних вище норм щодо орендної плати за договором оренди.
		37.          Дійсно, Закон №1669-VІІ не містить визначення терміну «скасування», в тому числі, у контексті словосполучення «скасування орендної плати». Відзначаю, хоч визначення поняття «скасування» не передбачено в цьому закону, втім вказаний термін є широко застосовним в як юридичній науці так і законодавцем. 
		38.          Тлумачення правових норм - це розумовий процес, спрямований на осмислення та з`ясування дійсного змісту норм права з точки зору забезпечення органічної єдності «духу» і «букви» закону та сприяння їх практичній реалізації, а також результат такої діяльності - умовивід щодо дійсного значення відповідних правових норм. 
		38.1. Під «буквою» закону за доктриною теорії права розуміють буквальне значення юридичного тексту, що містить положення нормативно-правового акта, а «дух» закону передає дійсний зміст норм права, що містяться у відповідному акті, з урахуванням правових принципів, на яких він ґрунтується, в їх субординації між собою. 
		39. В правовій науці існую різні правотлумачні підходи, які в свою чергу обумовлені метою тлумачення та набором способів і засобів, необхідних для її (мети) досягнення. 
		39.1. У континентальній правовій науці зазвичай розрізняють суб`єктивні й об`єктивні тлумачні підходи щодо права. 
		Суб`єктивний тлумачний підхід орієнтований на наміри законодавця або на спільний намір договірних сторін у міжнародному договорі, а відтак орієнтований на встановлення суб`єктивного сенсу правового положення, тоді як об`єктивний тлумачний підхід - на те, що в дійсності сказав законодавець або договірні сторони за міжнародним договором, а відтак орієнтований на встановлення об`єктивного сенсу. 
		39.2. В англо-американській системі права використовується поділ на оригіналізм і неоригіналізм.
		Оригіналізм - це статичний тлумачний підхід права, що орієнтований на незмінне історичне значення положення позитивного права, тобто намір законодавця чи об`єктивне історичне значення закону на час ухвалення і не визнають динамічного тлумачення. В той час як неоригіналізм -це динамічне тлумачення не зв`язане з історичним значенням положень Конституції й законів і що право можна й треба пристосовувати за посередництва тлумачення до обставин, в яких воно діє зараз.
		39.3. Ці класифікації у сучасній теорії права поєднують в такі способи: статично-суб`єктивні, статично-об`єктивні , динамічно-суб`єктивні, динамічно-об`єктивні . Втім окремо, науковці виокремлюють ще змішані (несинтетичні) та синтетичні підходи до тлумачення. 
		39.4. Сукупність прийомів аналізу змісту норм права нормативних актів є способом тлумачення, якими (способами тлумачення) є: граматичний (мовний, текстовий), логічний, систематичний, історичний або іншими словами ретроспективний, еволюційний, телеологічний (цільовий). Останнім часом науковці виокремлюють ще спеціально-юридичне тлумачення, яке застосовується для уяснення змісту нормативно-правових норм, в яких використовуються спеціальні терміни та словосполучення юридичних понять. 
		 
		39.5. Граматичне тлумачення є початковим та відправним серед усіх способів тлумачення, оскільки юридичні норми існують тільки в мовній формі. Прийоми дослідження спрямовані на з`ясування значення окремих слів, термінів, змісту норми залежно від розміщення у тексті сполучників, розділових знаків, прийменників. Зміст норм досліджується з погляду їх текстової форми. Логічне тлумачення - спосіб уяснення, яке базується на використанні законів і правил формальної логіки. Систематичне тлумачення- використовує системний підхід під час аналізу норм права, окремих статей та в цілому законів. Увага дослідника зосереджується на пошуку головного змісту норми права, що тлумачиться, шляхом визначення місця цієї норми серед норм даного нормативного акта та її порівняння з чинними нормами інших інститутів і галузей права. Історичний (ретроспективний) спосіб тлумачення допомагає встановити зміст норми права, враховуючи умови їх виникнення, факти пов`язані з історією виникнення норми, що тлумачить. Особливість даного способу полягає в тому, що використовуються джерела, які перебувають за межами системи права (конкретно-історичні умови, соціально-економічна і політична атмосфера, обставини, причини, чинники, що викликали прийняття відповідних норм права, встановлення за документами з архівів, стенограм обговорення проєктів відповідних нормативно-правових актів органів, що займалися підготовкою законопроектів, матеріалів, що надруковані в пресі та інших засобах інформації тоді, коли проєкти обговорювалися, до них робилися зауваження та пропозиції, схвалювалися чи відхилялися). Еволюційний спосіб тлумачення передбачає установлення змісту нормативно-правових актів з урахуванням реальних умов життя суспільства, в яких норма права функціонує. Телеологічний або цільовий спосіб тлумачення здійснюється шляхом аналізу змісту правової норми з метою виявлення і розкриття цілей прийняття правової норми у співвідношенні з нею граматичної і логічної суті формулювань законодавця, що містяться в текстах нормативно-правових актів.
		 
		39.6. Зазначене вище ґрунтуються на доктринальному розумінні щодо підходів та способів тлумачення права та використана юридична енциклопедія (ред. кол.: Шемшученко Ю.С.).
		40. Застосування юридичної норми може здійснюватися шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми із застосуванням належних способів щодо такого тлумачення.
		 
		41. Враховуючи, що граматичне тлумачення є початковим та відправним серед усіх способів тлумачення, то звертаюсь до Тлумачного словника української мови з метою з`ясування значення «скасувати». 
		 
		41.1. Скасовувати, ую, уєш, недок., скасувати, ую, уєш, док., перех. має значення: 1) визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати, відміняти; 2) те саме, що ліквідувати.
		 
		42. Отже, скасування правила, на мою думку, передбачає відсутність чинності (анулювання) скасованого правила та неможливість його застосування з цього моменту (у даному випадку з моменту набрання чинності Закону №1669-VІІ).
		 
		43. З преамбули Закону №1669-VІІ убачається, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		 
		43.1. У пояснювальній записці до проєкту Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в пункті «Мета і завдання прийняття нормативно-правового акту» визначено, що метою прийняття Закону є вжиття тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		 
		43.2. У пункті 3 «Загальна характеристика і основні положення нормативно-правового акту» пояснювальної записки, зокрема, передбачено: «положення законопроекту поширюються на суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Передбачається, що строк дії (чинності) цього нормативного акту поширюється на період проведення антитерористичної операції з моменту набрання ним чинності. Законопроектом пропонується встановлення мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості по кредитним зобов`язанням, громадянам України, місце проживання яких знаходиться на території проведення антитерористичної операції або переселилися з неї у період проведення антитерористичної операцій».
		 
		43.4. У висновку на проєкт Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (реєстр. №4313а, від 21.07.2014) в абзаці першому вказане таке: «У проекті, як зазначено у Пояснювальній записці до нього, пропонується запровадити ряд «тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (у подальшому - АТО) та осіб, які проживають на зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення». Його прийняття, на думку суб`єкта права законодавчої ініціативи, допоможе не допустити значного погіршення соціально-економічного становища зазначених осіб, зупинити явища суцільної кризи у господарському секторі та сприятиме стабілізації загальної ситуації у регіонах проведення АТО».
		 
		43.5. Отже, приходжу до висновку, що суб`єкт права законодавчої ініціативи, приймаючи зазначений закон бажав допомогти не допустити значного погіршення соціально-економічного становища зазначених осіб, зупинити явища суцільної кризи у господарському секторі та сприяти стабілізації загальної ситуації у регіонах проведення АТО, та метою цього закону є вжиття тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		44. Частиною четвертою статті 14 ЦК України вказано, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
		45. Індекс інфляції є складовою орендної плати та є істотною умовою договору з огляду на вище вказані в цій окремій думці міркування.
		46. Скасування статтею 7 Закону №1669-VІІ орендної плати, складовою якої є індекс інфляції, в розумінні зобов`язального права є припиненням зобов`язання згідно з нормами статей 14, 598 ЦК України. Тому в орендодавця відсутні як підстави щодо отримання орендної плати у цей період, так і щодо її нарахування за цей період. 
		47. Математично розрахунок орендної плати здійснюється так:
		47.1. Перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:
		Опл. міс.=Опл  ________________   12х Ід.о. х Ім,де Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати (пункт 12 Методики).
		47.2. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 13 Методики).
		48. З огляду на математичні формули, якими визначається розмір орендної плати за базовий місяць та механізм коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць , беручи до уваги, що індекс інфляції є невід`ємною складовою при обчисленні розміру орендної плати, а скасування статтею 7 Закону №1669-VII орендної плати фактично анулює (скасовує) об`єкт інфляції, то логічно й очевидно, що у орендодавця відсутні підстави для нарахування розміру анульованої (скасованої) орендної плати з коригуванням на щомісячний індекс інфляції протягом квітня 2014 - травня 2016 років. 
		49. Таким чином, застосування індексів інфляції за період анульованої (скасованої) орендної плати при розрахунку орендної плати у подальшому відсутнє, оскільки, база для застосування індексу інфляції у періоді законодавчо скасованої орендної плати, відсутня. 
		50. Ураховуючи граматичний, логічний, систематичний, еволюційний та телеологічний способи тлумачення статті 7 Закону №1669-VII, приходжу до висновку, що тлумачення "скасувати орендну плату" у контексті застосування положень статті 7 Закону №1669-VІІ слід тлумачити так, що цією нормою фактично анульовано (відмінено) обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати, як істотної умови договору оренди, так і анульовано (відмінено) її нарахування у певний період, визначений Законом. 
		 
		51. З огляду на вказані вище способи тлумачення, проходжу до висновку щодо буквального тлумачення статті 7 Закону №1669-VII.
		52. Вказаний висновок, також ґрунтується і на такому.
		53. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерело права.
		54. ЄСПЛ у своїй сталій практиці застосовує правило про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
		55. Показовим у питанні застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням є остаточне рішення ЄСПЛ в справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, у зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
		55.1. Щодо вимог «якості» закону, то ЄСПЛ вказує на те, що «закон» повинен бути належним чином доступним та передбачуваним. Це означає, що людина повинна мати можливість у разі необхідності за належної правової допомоги передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. 
		55.2. У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
		55.3. Як зазначено у спеціальному Дослідженні Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія; Venice Commission) під назвою «Мірило правовладдя» («Rule of law checklist», розроблене і затверджене на 106-й пленарній сесії 11- 12 березня 2016 року), поняття «право» (law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права, всі з яких є зобов`язальної природи. Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним (рішення ЄСПЛ у справах «Achour v. France», заява №67335/01, п. 42; «Kononov v. Latvia» [ВП], заява №36376/04, п 185).
		56. Отже, вважаю, що Об`єднана палата мала застосувати правило про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням, яке повністю узгоджується зі статтею 8 Конституції України, а також частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка передбачає, що суд, при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		57. Таким чином, орендна плата за червень 2016 року за своїм показником має відповідати розміру орендної плати останнього повного місяця, в якому діяло зобов`язання з оплати - березень 2014 року, та має визначатися без застосування сукупного індексу інфляції за період, у який була скасована орендна плата (з 14.04.2014 до 07.06.2016), що повністю відповідає положенням Закону №1669-VІІ та Методики.
		58. За моїм переконанням, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування статті 7 Закону №1669-VII та Методики, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №922/1063/17.
		59. З урахуванням вищевикладеного, на мою думку, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень. 
		 
		60. Втім, з огляду на предмет і підстави позову, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно також здійснити оцінку проведеного позивачем нарахування заборгованості відповідача з урахуванням пені, встановлення його обґрунтованості/необґрунтованості, а тому, беручи до уваги частину другу статті 300 ГПК України, приходжу до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		 
		 
		Окрему думку викладено у порядку статті 34 ГПК України.
		 
		Суддя                                                                                          Тетяна Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...