Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/1167/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2024. Зареєстровано: 14.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.

Номер судового провадження: 2/335/76/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/1167/23  2/335/76/2024 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2024 року м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з постачання теплової енергії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з постачання теплової енергії, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.11.2021 по 30.10.2022 позивач надавав відповідачу послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у нежитлові приміщення №№ НОМЕР_1 а, 42а, площею 125,3 кв.м., які належать на праві власності відповідачу, на загальну суму 42 257,45 грн. 
		Позивач вказує, що станом на 01 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір № 72220411 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 , між Позивачем та ОСОБА_1 з 01 листопада 2021 року є укладеним. Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, відповідно обсяг спожитої енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
		Ухвалою судді від 15.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
		15.05.2023 року від представника відповідачка адвоката Димитрашко Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позову, посилаючись на те, що вказані приміщення належать відповідачці з 14.07.2015 року на підставі Договору купівлі - продажу. Відповідач не є споживачем послуги з постачання теплової енергії у нежитлових приміщеннях №№ 41а, 42а за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки послуга обігріву вказаних приміщень через центральне опалення не відбувається, у вказаних нежитлових приміщеннях відсутні прилади опалення. Також, представник відповідача вважає, що договір, на який посилається позивач є неукладеним з огляду на те, що позивачем не розміщено повідомлень про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу (правову) допомогу адвоката. (а.с. 60)
		13.06.2023 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, де зазначено, що 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. Вказує, що якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначилися з моделлю організації договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту опублікування, такий договір вважається укладеним з 01.11.2021 р., у вимогах відповідача про стягнення судових витрат просить відмовити, а позов задовольнити в повному обсязі. (а.с. 82)
		23.07.2024 року представник відповідача надав додаткові пояснення у справі, в яких вказував, що нежитлові приміщення №№ 41а, 42а, що належать на праві власності відповідачці, знаходяться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , відносяться до категорії «не опалюваної площі», на підтвердження чого надав Акти обстеження підвальних приміщень багатоквартирного будинку від 25.06.2024 року, в якихвказано, що у приміщеннях відповідачки опалювальні прилади  відсутні, і відповідно до проведеного обстеження та діючого законодавства підвальні приміщення власника ОСОБА_1 визнані комісією  окремими приміщеннями з транзитними мережами опалення. 
		Також, до додаткових пояснень представником відповідача надано Технічні паспорти ТОВ «Бюро Технічної Інвентаризації, оформлення землі та нерухомості» від 24.02.2024, де в графі 16 «Вид опалення» «Нежитлове приміщення №42а підвалу», «Нежитлове приміщення №41а підвалу» -вказано «НІ».У примітках «Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації при технічній інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» зазначено, що «Під час технічної інвентаризації встановлено, що в підвальному приміщенні відсутнє централізоване опалення». Представник відповідача зазначає, що з розрахунків Концерну «МТМ» про оплату за надані послуги з період з 01.11.2021 по 30.11.2022 рр. вбачається, що оплата відповідачу нараховується як за опалювальне приміщення, що є помилковим. Зауважує, що зазначені у позові нежитлові приміщення є окремими приміщеннями з транзитними мережами опалення, відмінними від опалювального приміщення. Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщень з індивідуальним опаленням, або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, розраховуються за іншою формулою Методики, а не як розраховано позивачем за нормою Методики, яка передбачає нарахування за надання послуг опалення приміщення, в якому розміщена система опалення. Представник відповідача наводить контррозрахунок суми заборгованості у спірний період, згідно якого заборгованість становить 2209,85 грн.
		Представник позивача, згідно ст. 128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи для проведення перерахунку заборгованості.
		Представник відповідачки - адвокат Димитрашко Д.В. подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що проти позовних вимог Позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
		Враховуючи, що неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, наданих сторонами. 
		Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам частини другоїстатті 247 ЦПК України.
		Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
		Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
		Відповідач ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень підвалу літ. А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 14.07.2015 р.
		Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташовані нежитлові приміщення, обладнано вузлом комерційного обліку. Нежитлові приміщення відповідача не оснащене приладом розподільного обліку.
		Факт постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких позивачем було розпочато та закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку.
		Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		У спірний період правовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - перша редакція Методики 315) і наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2022 р. № 358, яким внесено зміни до Методики № 315 (далі - друга редакція Методики № 315).
		Згідно з ч. 1ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року(далі - Закон №2189-VIII) визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
		Як передбачено п.п. 35, 36 «Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. року № 830, Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
		За приписамист.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 Закону України № 2189-VIII, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
		Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
		Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, відповідно до положення ч. 1ст. 9 Закону України № 2189-VIII.
		Згідно зі ст. ст. 19, 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання»(далі - Закон № 2633-IV), споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
		Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з ч.ч. 2,3,7ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цимЗаконом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
		Згідно із ч. 7ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5ст. 13 цього Закону.
		Доказів обрання співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однієї з моделей організації договірних відносин, визначених ч. 1ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», сторонами суду не надано.
		Системний аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії є укладеними між сторонами з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимогЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
		Пунктом 5 індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - договір) передбачено, що виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідач) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
		Згідно з п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
		Пунктом 34 передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
		Згідно з п. 36 договору, під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
		Відповідно до п. 38 договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
		Позивачем на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача за період з 01.11.2021 по 30.11.2022 на загальну суму 42257,45 гривень було надано Розрахунок основного боргу за договором №72220411, рахунки за надані послуги за договором №72220411, які містять загальну кількість та вартість наданих послуг, які не можливо перевірити. 
		Рахунки за постачання теплової енергії, надані позивачем у паперовому вигляді. Докази направлення їх на адресу (місцезнаходження/реєстрації, місце надання послуги, електронну) відповідачки суду надано не було.
		Представник відповідача посилається на неправильність визначення типу приміщення, що належить відповідачці та розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем.
		З огляду на вимогистатей12, 13,ч.7 ст.81 ЦПК України, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому відповідач, в будь-якому випадку не позбавлений права здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
		Матеріалами справи підтверджено, що нежитлове приміщення відповідачки знаходиться у підвалі будинкуза адресою: АДРЕСА_1 .
		У примітках «Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації при технічній інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» зазначено, що під час технічної інвентаризації встановлено, що в підвальному приміщенні відсутнє централізоване опалення.
		Розділом 3Національних стандартів з проектування ДСТУ - НБА .2.2 - 5: 2007 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків» визначено терміни:
		п. 3.7. неопалювальний підвал - це підвал, в якому відсутні джерела тепловиделення.
		п. 3.8. опалювальний підвал - підвал в якому передбачені опалювальні пристрої для підтримання завданої температури.
		Згідно Акту обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку від 25.06.2024 року, що належить ОСОБА_1 , члени робочої комісії, в присутності уповноваженого представника власника підвального приміщення ОСОБА_2 , провели технічний огляд внутрішніх систем (мереж) теплопостачання підвального приміщення №41а, площею 69,6 кв.м., приміщення № 42а, площею 50,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено: опалювальні прилади відсутні, самовільно демонтовані радіатори або наявне відгалуження на радіатори  відстуні, вказується довжина ізольованого/неізольованого трубопроводу, наявні огороджувальні/декоративні конструкції (обшивка гіпсокартоном). Відповідно до проведеного обстеження та діючого законодавства вказані підвальні приміщення власника ОСОБА_1 визнані «окремими приміщеннями з транзитними мережами опалення».
		Отже, як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення №41а, 42а літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_1 , знаходяться у підвалі вказаного будинку, не обладнані приладами опалення. У вказаних нежитлових приміщеннях проходять трубопроводи опалення, які зашиті гіпсокартоном, які виконують функцію транзиту теплоносія.
		Наданий позивачем до позову розрахунок заборгованості цю ситуацію не враховує. 
		Відповідно до термінів, передбачених Методикою в першій редакції:
		- опалюване приміщення - приміщення будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
		- неопалюване приміщення - приміщення у будівлі, яка забезпечується тепловою енергією від централізованого або автономного джерела теплопостачання та у якому не нормується температура внутрішнього повітря і відсутні опалювальні прилади будь-якого типу.
		В розділі VІІІ Методики в першій редакції - Вимоги щодо забезпечення нормативної температури визначено, що Нормативна температура у приміщеннях житлових будинків становить
		- у опалюваних приміщеннях будинків, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено до 01 жовтня 2005 року, - 18° C;
		- у будинках, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено після 01 жовтня 2005 року, та у будинках, проектну документацію на капітальний ремонт яких затверджено після 12 березня 2011 року, - згідно з державними будівельними нормами.
		Таким чином, нежитлове приміщення№41а, 42а літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачці - підпадає під термін неопалюване приміщення.
		Відповідно до терміну Методики 315 в першій редакції, обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення - втрати теплової енергії у трубопроводах поза межами опалюваних приміщень, а також обсяг теплової енергії від транзитних ділянок трубопроводів цієї системи, що надходить у приміщення з індивідуальним опаленням та приміщення, у якому комунальна послуга з постачання теплової енергії не надається.
		Абзацем 2 пункту 1 розділу V «Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП» Методики в першій редакції встановлено, що Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, складається із Загального, що розподіляється між усіма приміщеннями та Індивідуального, що дорозподіляється на неопалюване приміщення за обсяг теплової енергії, що надходить від трубопроводів у це приміщення.
		У абзаці 9 п.1 розділу ІІ Порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу у будівлі теплової енергії зазначено, що для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем відповідно до пункту 4 розділу V Методики «Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП».
		В пункті 4 розділу V Методики зазначено, що обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення, у тому числі стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, визначається розрахунково за результатами енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього будинку.
		Qспінд.ф.с.= 0,86х10-6х14(t-tвн.норм)х 1 х d х ф, Гкал, (19,)
		де0,86 х 10 -6 -перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних
		величин;
		14 -загальний коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні неізольованого трубопроводу, Вт / (м -2х К);
		t -температура внутрішньої поверхні трубопроводу, °C; для будь-якого трубопроводу внутрішньобудинкової системи опалення за опалювальний період приймається - 45 °C, для будь-якого трубопроводу внутрішньобудинкової системи ГВП - 52,5 °C;
		t вн.норм- нормативна внутрішня температура для кімнати/приміщення, що приймається з урахуванням положень пункту 1 розділу VI цієї Методики для опалювального періоду, °C;
		l -довжина транзитного трубопроводу, м;
		d -зовнішній діаметр трубопроводу, м;
		ф -кількість годин у розрахунковому періоді, год.
		Однак, позивачем для визначення кількості теплової енергії застосовується формула 8 Методики № 315 в першій редакції. У такій формулі вказано показникSпр.і-площаi-го опалюваного приміщення визначається згідно з п.10 розділу І цієї Методики.
		Так, пунктом 10 встановлено, що базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі є опалювана площа приміщень зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
		Нежитлове приміщення відповідачки відноситься до неопалюваного підвалу, а отже позивачем застосовувалась не вірна формула для визначення кількості теплових втрат та, як наслідок, заборгованість за період з 01.11.2021  30.11.2022 р. була завищена безпідставно.
		В новій редакції поняття «неопалюване приміщення» виключили та з`явились інші терміни:
		- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії.
		- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
		Таким чином, обсяг теплових втрат для приміщень у підвалі потрібно визначати по формулі 23, що знаходиться у розділі ІV «Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудикові потреби опалення» Методики у другій редакції від 28.01.2022 де застосовується показник:
		Lпідв. -довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах.
		Така формула майже аналогічна формулі 19 з Методики № 315 у першій редакції та відрізняється лише тим, що не потрібно знати діаметр труб та не застосовується температура для підвалів, оскільки нормами ДБН вона взагалі не визначена.
		Qопалфунк.в.б.с.= 0,86 х 10-6 х qвтр.підв. х 1підв. хmопал.розр,Гкал,
		де0,86 * 10-6-перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
		qвтр.підв= 11 Вт/м-питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в підвалах, техпідпіллях, на горищі, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %;
		l підв-довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, м;
		m опал.розр-фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.
		Перевіривши контррозрахунок, наведений представником відповідачки, суд вважає, що для визначення теплових втрат від ізольованих трубопроводів у підвалі потрібно застосовувати формулу 23 Методики 315 у другій редакції.
		Для визначення теплового навантаження на будівлю позивачем застосовується формула2.12 КТМ204 України 244-94.
		В розшифровці формули зазначено, що
		tвн= 18оС- усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря опалюваних будинків (передостанній абзац арк.3 та передостанньому абзаці арк.6 та арк.7 відповіді № 1699/42-2798 на адвокатський запит № 07/03 від 07.03.2023),
		Тобто, теплове навантаження розраховується виключно для приміщень де встановлена нормативна температура + 18оС.
		В таблиці № 4 ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки» та аналогічній таблиці № 2 ДБН В 2.2-15:2019 «Житлові будинки» для підвалів нормативна температура не визначена.
		Таким чином, теплове навантаження для підвалів не розраховується, а тому нарахування по умовно-постійній частині тарифу є безпідставним.
		В свою чергу, представником відповідачки здійснено контррозрахунок, з яким погоджується суд, із застосуванням одноставкового тарифу, який було затверджено рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради №374 від 11.10.2021, №3 від 13.01.2022, №39 від 10.02.2022.
		Відтак, суд вважає завищеними нарахування позивачем заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 42257,45 гривень.
		З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем безпідставно нараховано відповідачці заборгованість у сумі 42257,45 грн., жодних зауважень до контррозрахунку представника відповідача позивачем надано не було, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 2209,85 грн.
		Відповідно до п. 6 ч.1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
		Відповідно дост. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
		Отже, відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2684 гривень, оскільки він сплачений в мінімальному розмірі. 
		У відзиві на позов представником позивача, відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, заявлено про подання доказів про розмір понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з цим судом не вирішується питання щодо розподілу таких витрат. 
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89,141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2022 року у сумі 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 85 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
		В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
		Повне найменування сторін у справі згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137.
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
		 
		 
		 
		Суддя         В.В. Калюжна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...