Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/18729/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2024. Зареєстровано: 14.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/607/1124/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023210000000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.09.2024  Справа №607/18729/23 Провадження №1-кп/607/1124/2024
		Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:
		   головуючого  судді ОСОБА_1 
		суддів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі с/з     ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023210000000014 від 23 січня 2023 року про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурорів             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		та захисника             адвоката ОСОБА_8 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Не пізніше травня 2022 року в громадянина України ОСОБА_5 , як радикально налаштованої проти дій органів державної влади України особи, виник злочинний умисел, направлений на добровільне, зайняття посади у незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області. 
		При цьому обвинувачений ОСОБА_5 був обізнаний, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН).
		До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН: усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість, втручання, у внутрішні справи , держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної: діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання; фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави .
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 0.1 серпня 1-975 року, який підписаний СPCP, правонаступником якого є російська федерація.
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 07 березня 1955 року визнана CPСP, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лиже після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує - державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. 
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами - СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомога.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №:13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2  3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася - поважати територіальну цілісність України, підтвердила, непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. 
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано - Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою-частиною України в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		24 лютого 2022 року, у порушення вищевказаних умов міжнародних говорів, російською федерацією (далі - рф) здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни і захоплення її територій.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому було неодноразово продовжено.
		Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово купованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_5 у травні 2022 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, яке з 27 лютого 2022 року знаходиться під окупацією збройних сил російської федерації, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, сповідуючи проросійські погляди, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Кам`янка-Дніпровська та добровільно зайняв посаду так званого «судді» у незаконному судовому органі, створеному на території тимчасово окупованого м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області - так званому «Кам`янсько - Дніпровському районному суді».
		Продовжуючи свою протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, обвинувачений ОСОБА_5 займаючи посаду так званого «судді» у незаконному судовому органі, створеному на території тимчасово окупованого м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області - так званому «Кам`янсько-Дніпровському районному суді», керуючись федеральним конституційним законом від 07 лютого 2011 року 1-ФКЗ «про суди загальної юрисдикції у російській федерації», був наділений повноваженнями на здійснення правосуддя, а саме на вирішення суперечок, розгляд кримінальних, цивільних та адміністративних справ, за допомогою цивільного, адміністративного та кримінального судочинства держави агресора-російської федерації.
		В ході вказаної незаконної діяльності, з травня 2022 року по листопад 2022 року обвинувачений ОСОБА_5 згідно своїх повноважень повинен був виносити незаконні судові акти, розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші звернення.
		Отже, громадянин України ОСОБА_5 умисно, добровільно, з травня 2022 року по листопад 2022 року, займав посаду так званого «судді» у незаконному судовому органі - «Кам`янсько-Дніпровському районному суді», створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області.
		Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняттягромадянином Українипосади в незаконному судовому органі створеному на тимчасово окупованій території.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали колегії суду від 04 березня 2024 року в даному кримінальному провадженні здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5  адвокат ОСОБА_8 вказала про те, що на їїдумку ОСОБА_5 міг здійснюватисвої протиправнідії підтиском,а також зауважила, що не здобуто переконливих доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади так званого «судді» у незаконному судовому органі створеному на тимчасово окупованій території.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду.
		Зокрема, показаннями допитаного в закритому судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 
		Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
		 
		Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який зазначив про те, що ОСОБА_5 був його колегою по роботі в Кам`янсько - Дніпровському районному суді Запорізької області та перебував на посаді секретаря судового засідання судді ОСОБА_11 , в подальшому ще до повномасштабного вторгнення із займаної посади він звільнився. Після окупації їх міста рф, особисто ОСОБА_5 він не бачив, оскільки у квітні 2022 року виїхав на підконтрольну територію України, однак по розмовах своїх знайомих чув, що ОСОБА_5 повернувся до Кам`янсько - Дніпровського районного суду на посаду судді. Також таку інформацію він бачив у телеграм-каналах, в Енергодарських пабліках, де було викладено його фото і підписано, що ОСОБА_5 є працівником суду на посаді судді. При цьому вказав, що особисто процесуальних документів із підписом ОСОБА_5 він не бачив. 
		Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який вказав про те, що ОСОБА_5 знає ще із 2019 року, коли влаштувався у поліцію на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції, а пізніше перейшов до сектору кримінальної поліції, відтак неодноразово бачився з ОСОБА_5 в Кам`янсько - Дніпровському районному суді Запорізької області де вони і познайомилися. Після окупації м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, ОСОБА_5 він не бачив, оскільки виїхав на підконтрольну територію України, ще 19.03.2022. При цьому неодноразово чув від знайомих, які залишилися на окупованій території (анкетні дані таких осіб відмовився надати в цілях їх безпеки), що ОСОБА_5 повернувся до Кам`янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області на посаду «судді». Також таку інформацію він бачив в інтернет ресурсах, зокрема телеграм-каналах. Крім того доповнив, що в`їзд на підконтрольну територію України, був вільний, дуже багато працівників держаних установ залишили окуповані території, відтак на його думку у ОСОБА_5 також була можливість виїхати.
		Крім того, судом під час судового розгляду, згідно з положеннями ч. 11 ст. 615 КПК України, використані як докази та досліджені показання свідка ОСОБА_13 , надані ним 05.09.2023 під час досудового розслідування та зафіксовані засобами відеофіксації. Так, під час відтворення відеозапису допиту свідка ОСОБА_13 , встановлено, що він під час повномасштабного вторгнення у лютому 2022 році перебував із сім`єю у себе вдома в с.Партизани Запорізької області. Під час окупації він їздив на Запоріжжя, а саме возив посилки та гуманітарну допомогу людям, які перебували на окупованій території, зокрема відвідував Васильківський, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 -Дніпровський райони. При цьому зазначив, що перевезення здійснював автомобілем, який належав його знайомому, на який останній надав доручення. Під час таких перевезень він проїжджав дуже багато блокпостів, на яких на його думку стояла росгвардія; так, у кінці травня на блокпості у м. Кам`янка-Дніпровська у нього виникли проблеми через вантаж який перевозив, а саме знайшли пачку з таблетками, у якій були відсутні декілька пігулок, що викликало у них підозру. Після чого ті хто стояв на блокпості викликали «народну міліцію», до їх складу входило трою осіб, один з них був у балаклаві, інший вільно спілкувався російською, та ще один постійно мовчав. В подальшому у нього забрали техпаспорт на автомобіль та склали протокол і сказали підійти на АДРЕСА_2 , де буде розглядатися його справа. Близько через тиждень він пішов за вказаною адресою, де на будівлі на листку паперу було написано «суд рф Запорізької області», в середині сидів охоронець, який направив його у якійсь кабінет на якому також на папері було написано «суддя ОСОБА_17 ». В подальшому він постукав у вказані двері, однак ніхто не відгукувався, а вже через годину підійшов чоловік у мантії з папкою, якому він об`яснив ситуацію, що відбулася на блокпості, той натомість запитавши його прізвище, ім`я, по батькові та номер транспортного засобу і сказав зачекати. Через деякий час «суддя» в закликав його до кабінету, де повідомив, що знайшов протокол і запитав «що будемо робити», на що той йому пояснив, що автомобіль чужий та чи можливо йому сплатити штраф, у відповідь так званий «суддя» написав на листочку суму «1200», номер автомобіля та його ПІБ та сказав підійти на виході до секретаря віддати їй грошові кошти, а вона розпишеться на листку, що «оплачено», після чого вказаний листок віддати на блокпості, при цьому ОСОБА_5 зауважив що печатки на листку не може поставити, оскільки її ще не має. Надалі він зробив все як йому сказав ОСОБА_5 , та на блокпості йому повернули документ на автомобіль і попередили, щоб більше не бачили його на вказаному транспортному засобі, відтак він був змушений повернути автомобіль своєму знайомому. Після цих обстави ОСОБА_5 він більше не бачив. Також свідок вказав, що за зовнішнім виглядом вказана особа зросту близько 1,70 см, повний, з великими очима, та може його розпізнати по фото. 
		Окрім того, за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, його винуватість доводиться наступними оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:
		- копією повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення №69/5/1/2-657 від 23.02.2023, згідно якого Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області в ході виконання завдань, покладених чинним законодавством на органи СБ України, отримано інформацію про вчинення громадянином України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці нашої Держави, що виразились у його добровільному зайнятті посадив незаконному судовому органі створеному на тимчасово окупованій території, під час повномасштабної військової агресією рф щодо нашої Держави. Таким чином в діях ОСОБА_5 наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України
		(а.м.к.п. 208-210 Т.1);
		   - протоколом огляду від 22.02.2023 групи спільноти, яка зареєстрована в мессаенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 . У ході проведення огляду використовувалися ноутбук «DELL Inspirion 3521», інвентарний номер НОМЕР_1 , а також принтер «HP LaserJet P16006dn», інвентарний номер НОМЕР_2 . В ході огляду встановлено, що на сторінці міститься група спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де зареєстровано 4464 підписники, адміністратор ІНФОРМАЦІЯ_5 , один з яких є ОСОБА_17 із зображенням фотографії останнього та доданого тексту « ОСОБА_18 работал в канцелярии суда при украине сейчас стал судьей в России, точнее на оккупированой территории каменки. Все благодаря договоренности с волгой, поддержке ОСОБА_19 , пелехатой океаны и их банды».» У подальшому зайшовши у коментарі спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме її учасника ОСОБА_5 зафіксовано коментар останнього. Таким чином, в ході огляду групи спільноти, яка зареєстрована в мессенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджено, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду т.зв. судді в незаконному судовому органі - Камянсько - Дніпровському районному суді, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області.
		(а.м.к.п. 211-214 Т.1);
		   - витягом з розвідки на основі відкритих джерел (Open sourse intelligence, OSINT, GetContakt) щодо ОСОБА_5 , з якої вбачається що останній народився та проживає в АДРЕСА_1 , у нього наявне посвідчення водія з 21.07.2015. Крім того у розділі «Руководит или является членом организации» вказано «Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області» тощо 
		(а.м.к.п. 217-221 Т.1);
		   - інформацією наданої начальником ВКІБ Управління №69/5/1/2-22 від 30.01.2023, з якої вбачається, що в користуванні ОСОБА_5 перебуває акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_6 », зареєстрований в соцмережі «Facebook» за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (профіль приховано), та профіль « ОСОБА_18 », зареєстрований в соцмережі « ОСОБА_20 » за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 (профіль тимчасово заблоковано). Додатково встановлено, що ОСОБА_5 використовує електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_9 
		(а.м.к.п. 223-224 Т.1);
		   - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_21 на фото під №3 за рисамиобличчявпізнав ОСОБА_5 , який зайняв посаду в незаконно створеному судовому органі та на даний час працює «суддею Кам`янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області» на тимчасово окупованій території України Запорізької області.
		(а.м.к.п. 227-228 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_12 на фото під №2 за рисамиобличчявпізнав ОСОБА_5 , який зайняв посаду в незаконно створеному судовому органі та на даний час працює «суддею Кам`янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області» на тимчасово окупованій території України Запорізької області.
		(а.м.к.п. 229-230 Т.1);
		    - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_10 на фото під №2 за рисамиобличчявпізнав ОСОБА_5 , який зайняв посаду в незаконно створеному судовому органі та на даний час працює «суддею Кам`янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області» на тимчасово окупованій території України Запорізької області.
		(а.м.к.п. 231-233 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_13 на фото під №2 за рисамиобличчявпізнав ОСОБА_5 , який зайняв посаду в незаконно створеному судовому органі та на даний час працює «суддею Кам`янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області» на тимчасово окупованій території України Запорізької області.
		(а.м.к.п. 234-236 Т.1);
		   - протоколом огляду від 20.03.2023 об`єктом якого є група спільноти, яка зареєстрована в мессенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Проведеним оглядом встановлено, що на сторінці зареєстровано 285 підписників. В ході огляду спільноти встановлено, що одним із її підписників є «АВ», який у профілі особи значиться як « ОСОБА_22 ». Вказана особа у спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опублікувала інформацію (фотографію та текст) стосовно т.зв. «судді Кам`янсько - Дніпровського районного суду ОСОБА_5 », а саме: текст скриншоту №1 «Судья ОСОБА_17 ». Текст скриншоту №2 «Добрый день, кто помнит этого персонажа» !!! Это ОСОБА_23 , который с приходом русни переметнулся на их сторону и стал судьей Каменско - Днепровского районного суда, который даже табличку нормальную себе не успел сделать так хотел бить при делишках. Где сейчас эта гнида которая решала судьби нормальных людей и судила их за русские рубли». 
		Таким чином, в ході огляду групи спільноти, яка зареєстрована в мессенджері підтверджено, що ОСОБА_5 зайняв посаду т.зв. судді в незаконному судовому органі, а саме Камянсько - Дніпровському районному суді, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області.
		 (а.м.к.п. 237-240 Т.1);
		- протоколами огляду від 20.07.2023, відповідно до якого за допомогою «VPN» проведено огляд законодавства рф, що містить у всесвітній мережі Інтернет щодо судів загальної юрисдикції рф за посиланням: 
		ІНФОРМАЦІЯ_10 ,http://rg.ru|documents|2023|04|06|fz87.html
		(а.м.к.п. 1-52 Т.2);
		   - протоколом огляду від 24.07.2023 інформації яка знаходиться у месенджері «Telegram» відносно ОСОБА_5 . Зокрема перейшовши за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 _731 виявлено спільноту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якій міститься зміст переписок групи спільноти
		(а.м.к.п. 53-59 Т.2);
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від02.09.2023,яка проводилася з 07.08.2023по 30.08.2023-зняття інформаціїз електроннихінформаційних системмесенджера «Telegram»,що зареєстрованийза номероммобільного операторазв`язку НОМЕР_3 ,який використовує ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Також за номером мобільного телефону НОМЕР_3 , який використовує остання міститься абонент «Муж мой» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який використовує ОСОБА_5 . Крім цього оглядом встановлено що у повідомленні від 15.12.2023 абонента «Муж мой» - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та абонента « ОСОБА_25 » - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка використовує інтернет - месенджер «Telegram», за номером мобільного телефону НОМЕР_3 , останній скидає повідомлення від «Никита» з посиланням на ІНФОРМАЦІЯ_13 , відкривши яке вбачається сторінка «Законопроект № 258552-8 «О создании судов российской федерации на территории Запорожской области и о внесении изменений в отдельные законодательные акты российской федерации. Окрім цього у меснджері а саме у папці «files», під назвою «Документы на личность» міститься ряд документів громадянина України ОСОБА_5 
		(а.м.к.п. 69-90 Т.2).
		Зібрані в ході досудового слідства докази суд вважає такими, які відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України отримані в порядку, встановленому КПК України, є належними та допустимими. 
		За повідомлення Управління СБ України у Тернопільській області обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 на стадії судового розгляду публікувались на офіційному веб-сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Згідно ухвали колегії Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2024 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_8 , яка також була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування. При цьому захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 , приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступі у дебатах.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. 
		Разом з тим, судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. 
		В свою чергу твердження сторони захисту щодо здійснення ОСОБА_5 протиправних дій під можливим тиском та відсутності доказів щодо добровільності ним зайняття посади так званого «судді» у незаконному судовому органі, суд не бере до уваги, адже вина ОСОБА_5 повністю підтверджується, як письмовими матеріалами даної справи так і показами свідків допитаних безпосередньо в судовому засіданні, які серед іншого, підтвердили факт перебування ОСОБА_5 на посаді судді у незаконному судовому органі. Крім того колегія суддів враховує покази свідка ОСОБА_12 , який серед іншого зауважив, що виїзд з окупованих територій, зокрема території на якій також перебував ОСОБА_5 був вільний, відтак на думку суду перешкод залишити окуповану територію у обвинуваченого не було. Також, покази свідка ОСОБА_13 на думку суду в цілому підтверджують добровільність зайняття ОСОБА_5 посади так званого «судді», адже як зазначив свідок, під час розгляду його справи у незаконному судовому органі, ОСОБА_5 поводив себе впевнено та його поведінка не вказувала на те, що на нього був здійснений будь-який примус з боку представників окупаційної влади.
		Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчиняв вказані злочинні дії, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, тощо. Жодних доводів, які б давали підстави вважати вищезазначені докази недостовірними чи недопустимими, стороною захисту під час судового розгляду не наведено. 
		Окрім цього покази свідка ОСОБА_13 надані ним під час досудового розслідування, зафіксовані засобами відеофіксації узгоджуються з дослідженими доказами та показами вищевказаних свідків, та які, згідно ч. 11 ст. 615 КПК України, використані як докази у даному кримінальному провадженні.
		Суд вважає, що покази вказаних свідків мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, вони є логічними, послідовними, повними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Не довіряти показам вказаних свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого судом не встановлено. 
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого  ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному судовому органі створеному на тимчасово окупованій території.
		Окрім цього, суд бере до уваги те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обвинувачений винний у його вчиненні та підлягає покаранню.
		Суд при призначенні ОСОБА_5 покарання враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
		При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер вчинених дій останніх, що направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України, особу винного, його вік, стан здоров`я. Обставин, які б пом`якшували чи б обтяжували покарання суд не вбачає. 
		За такихобставин, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправленнята перевихованняобвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляціїйого відсуспільства єнеможливим,а томуйому слідпризначити покаранняза санкцієючастини статіобвинувачення зач.7ст.111-1КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах чи органах, що надають публічні послуги, з конфіскацією належного йому на праві власності майна. 
		При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст.55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого "Згідно з положеннями ст.55КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».
		Призначення вказаного покарання ОСОБА_5 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Строк відбуттяпокарання ОСОБА_5  слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року, суд вважає, слід залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах строком на 14 (чотирнадцять) років та з конфіскацією однієї другої частини належного йому на праві власності майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року  залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку. 
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1 
		Судді                                     ОСОБА_2 
		                                        ОСОБА_3 
		 
		  Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...