Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/2248/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 16.09.2024. Зареєстровано: 16.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.

Номер судового провадження: 2/740/984/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 740/2248/22 
		Провадження № 2/740/984/24
		 
		                                       РІШЕННЯ
		іменем України
		       12 вересня 2024 року                                                м.Ніжин
		               Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
		судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пулинець Ю.О.,
		за участі позивача ОСОБА_1 , представників відповідача- Лосєва А.М. , Толочко Ю.С. ,
		       розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		встановив:
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-в/ч НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов мотивований тим, що він працював у в/ч НОМЕР_1 на посаді пожежного пожежної команди. Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31 липня 2018 року за №149 з 01 серпня 2018 року його переведено з посади пожежного пожежної команди на посаду пожежного пожежної обслуги за його згодою до заміщення цієї посади військовослужбовцем, з посадовим окладом 2079 грн. Пунктом 2.1 наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 січня 2022 року №6 його увільнено з посади пожежного пожежної обслуги з 12 січня 2022 року у зв`язку з укладенням контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу зі збереженням роботи, займаної посади і середньої заробітної плати. У червні 2022 року він виявив, що йому не надходить заробітна плата, у зв`язку з чим він звернувся з відповідним зверненням до відповідача. Згідно з листом від 17 червня 2022 року за підписом командира в/ч НОМЕР_1 , який він отримав 25 червня 2022 року, йому стало відомо про своє звільнення 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 9.1 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №37 на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору, так як його було призначено на посаду військовослужбовця відповідно до наказу Міністра оборони України від 29 травня 2017 року №292 «Про заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами», тоді як указом Президента України «Про введення військового стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 з 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан. Зазначав, що він працював за строковим трудовим договором та уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України під час дії особливого періоду та продовжує службу під час дії військового стану, а тому його звільнення у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України є незаконним. Просить визнати незаконним та скасувати п.9.1 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року за №37 про звільнення його з посади пожежного пожежної обслуги відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору; поновити його на посаді пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року та допустити до негайного виконання рішення в цій частині; стягнути з в/ч НОМЕР_1 на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 лютого 2022 року до поновлення на посаді пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 .
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 02 серпня 2022 року відкрито провадження у справі із її розглядом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Відповідно до відзиву від 16 серпня 2022 року представник відповідача Кізь І. позов не визнає з посиланням на те, що позовні вимоги не відповідають обставинам справи та не можуть бути підставою для визнання незаконним наказу та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зазначає, що позивача було переведено на посаду пожежного пожежної обслуги за його згодою до заміщення цієї посади військовослужбовцем, на підставі наказу МОУ від 29 травня 2017 року № 292 «Про заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами». Оскільки 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, то дія вищевказаного Наказу не може застосовуватися, оскільки в/ч перейшла на штат воєнного часу, тому всі особи, які тимчасово заміщували посади військових у мирний час, були звільнені та заміщені на військовослужбовців з метою якісного та своєчасного виконання завдань, які покладені на ЗСУ відповідно до ст.17 Конституції України. Крім того, з 12 січня 2022 року ОСОБА_1 проходить службу у в/ч НОМЕР_2 і виплата грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Таким чином позивача звільнено законно на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору, оскільки посаду, яку він займав, було заміщено військовослужбовцем у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 09 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, провадження у даній справі закрито із роз`ясненням позивачу права звернення до суду за правилами адміністративного судочинства.
		Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 09 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки позивач на посаді пожежного не проходив публічну службу і не перебував у публічно-правових відносинах з відповідачем, що згідно зі ст.19 КАС України є необхідними ознаками для віднесення справи до юрисдикції адміністративних судів, відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах. 
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 03 травня 2024 року заявлений самовідвід судді (попередній склад, яким закрито провадження у справі) у даній справі.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2024 року справу передано судді Олійнику В.П., яким відповідно до ухвали від 10 травня 2024 року прийнято до провадження вказану справу із продовженням її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Відповідно до заяви від 11 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати п.9.1. наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року за №37 про звільнення його з посади пожежного пожежної обслуги відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору; поновити його на посаді пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року та допустити до негайного виконання рішення в цій частині; стягнути з в/ч НОМЕР_1 на його користь 222508,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року, з 24 лютого 2023 року по 11 вересня 2024 року, та за кожний наступний день нараховувати по 439,74 грн до дня поновлення на посаді.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги за обставин згідно з позовною заявою та заявою від 11 вересня 2024 року, пояснивши, що звільнився із військової служби за сімейними обставинами у лютому 2023 року, подальший судовий розгляд після дослідження всіх матеріалів справи просить продовжувати за його відсутності.
		Представник відповідача Толочко Ю.С. у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що позивача звільнено, оскільки штаб перейшов на воєнний стан, а посада позивача передбачена у мирний час; у даний час наявна посада пожежного пожежної обслуги, яку займає військовослужбовець, подальший судовий розгляд після дослідження всіх матеріалів справи просить продовжувати за її відсутності.
		Інші заяви, клопотання сторін станом на 11 вересня 2024 року відсутні.
		Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права. 
		Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 31 липня 2018 року за №149 ОСОБА_1 , пожежного пожежної команди, переведено з 01 серпня 2018 року на посаду пожежного пожежної обслуги, за його згодою, до заміщення цієї посади військовослужбовцем, з посадовим окладом 2079 грн.
		11 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 3 роки, який набрав чинності 12 січня 2022 року.
		Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12 січня 2022 року №4 капітана ОСОБА_1 з 12 січня 2022 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.
		Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 , пожежного пожежної обслуги, з 12 січня 2022 року увільнено від роботи у зв`язку з укладенням контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу зі збереженням за ним місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
		Відповідно до п.9.1. наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №37 звільнено з 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 , пожежного пожежної обслуги, відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору, який був призначений на посаду військовослужбовця відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29 травня 2017 року № 292 «Про заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами».
		Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_1 від 16 серпня 2022 року-відповідно до штату посада пожежного пожежної обслуги у мирний та військовий час є військовою посадою, штатна категорія «солдат», НОМЕР_6.
		Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23 лютого 2023 року за №54 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пп. «г» (через сімейні обставини) п.3 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу".
		Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Положеннями ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. 
		Статтею 2 даного Закону встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України-у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		У листі Міністерства оборони України за №322/2/8417 від 01 жовтня 2015 року «Щодо особливого періоду» зазначено, що особливий період в Україні настав із 17 березня 2014 року на підставі Указу №303/2014 та триває, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації на Сході України.
		Саме з періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (17 березня 2014 року) відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язано настання особливого періоду, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування у умовах мирного часу.
		Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
		Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України. 
		Правові та організаційні засади заміщення в мирний час окремих військових посад Збройних Сил України цивільними особами (на умовах строкового трудового договору) визначено Порядком заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 29 травня 2017 року за №292.
		У п.2 розділу І даного Порядку передбачено, що у Збройних Силах України в мирний час можуть заміщатися цивільними особами окремі військові посади, які включені у Тимчасовий перелік військових посад Збройних Сил України, які в мирний час можуть заміщатися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), у тому числі посади, укомплектовані військовослужбовцями-жінками, на період їх відпусток у зв`язку з вагітністю та пологами, а також посади, укомплектовані військовослужбовцями на період їх відпусток по догляду за дитиною.
		Строк дії строкового трудового договору з працівниками, які заміщують вакантні військові посади, визначається до призначення на цю посаду військовослужбовця (п.1 розділу ІІІ даного Порядку).
		Згідно з Тимчасовим переліком військова посада пожежний (код посади 570) може заміщатися цивільною посадою пожежний (код посади 5161). Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_1 від 16 серпня 2022 року-відповідно до штату посада пожежного пожежної обслуги у мирний та військовий час є військовою посадою, штатна категорія «солдат», НОМЕР_6.
		Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 31 липня 2018 року було призначено на посаду пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 до заміщення цієї посади військовослужбовцем відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29 травня 2017 року № 292 «Про заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами» (на умовах строкового трудового договору). Отже, позивач займав посаду пожежного пожежної обслуги у даній в/ч, як цивільна особа, а не як військовослужбовець.
		Також судом встановлено, що 11 січня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки, який набрав чинності 12 січня 2022 року, із відповідним зарахуванням до в/ч НОМЕР_2 12 січня 2022 року, та увільненням 12 січня 2022 року від роботи пожежним у в/ч НОМЕР_1 із збереженням за ним місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
		Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема ч.3 ст.119 КЗпП України, якою (у редакції, що діяла до 19 липня 2022 року) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.
		Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни та у ч.3 ст.119 КЗпП слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
		Таким чином, із набранням чинності вказаного відбулись зміни у регулюванні трудових відносин за участі працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, тобто з 19 липня 2022 року роботодавець звільнений від обов`язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, зі збереженням за цими працівниками лише місця роботи і посади.
		Відтак, обов`язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку передбачався включно до дня, що передує дню набранням чинності цим даним Законом (18 липня 2022 року). З 19 липня 2022 року правові підстави для збереження середнього заробітку за таким працівником відсутні. 
		Початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч.3 ст.24 даного Закону).
		За поданими суду доказами позивач ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 12 січня 2022 року, а виключений зі списків даної в/ч від 23 лютого 2023 року, тобто з 12 січня 2022 року на позивача поширюються гарантії, передбачені ч.3 ст.ст.119 КЗпП України, за якими до закінчення воєнного стану або до дня закінчення проходження позивачем військової служби (у даному випадку до 23 лютого 2023 року) за ним зберігається місце роботи та посада пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 (Код НОМЕР_3). У зв`язку з дією гарантій позивач в період з 12 січня 2022 року до 23 лютого 2023 року не міг бути звільнений за п.2 ст.36 КЗпП України (що вказано в оспореному наказі) за жодних підстав, при цьому відповідачем не надано доказів щодо призначення на посаду, з якої звільнено позивача, військовослужбовця, зокрема і станом на 24 лютого 2022 року, що передбачено у п.1 розділу ІІІ Порядку заміщення в мирний час окремих військових посад у Збройних Силах України цивільними особами (на умовах строкового трудового договору). Введення 24 лютого 2022 року воєнного стану, на що посилається відповідач, не може бути автоматичною підставою для звільнення позивача.
		За таких обставин п.9.1. наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №37 від 24 лютого 2022 року про звільнення позивача ОСОБА_1 з посади пожежного пожежної обслуги відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України не ґрунтується на положеннях закону та є незаконним, а саме звільнення 24 лютого 2022 року-передчасним, у зв`язку з чим вказаний пункт наказу є незаконним і підлягає скасуванню. 
		Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
		З даних підстав позивач ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді пожежного пожежної обслуги в/ч НОМЕР_1 (Код НОМЕР_3) з 24 лютого 2022 року.
		Середній заробіток, по встановлених судом обставинах, підлягає стягненню за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року (із врахуванням змін до ч.3 ст.119 КЗпП України, які набрали чинності 19 липня 2022 року), що становить 97 робочих днів.
		Відповідно до  Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N100, середньомісячна  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов`язана  відповідна  виплата.  
		Згідно з поданими позивачем даними з Пенсійного фонду щодо застрахованої особи його фактичний заробіток у в/ч НОМЕР_1 у січні 2022 року-7492,72 грн, у лютому 2022 року-6033,96 грн.
		Середньоденний заробіток позивача становить 417,19 грн (7492,72+8777,70/39 робочих днів за січень-лютий 2022 року=417,19 грн).
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів) за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року становить 40467,43 грн (417,19 грн*97 робочих днів=40467,43). Вказана сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача. Підстави для стягнення 222508,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року, з 24 лютого 2023 року по 11 вересня 2024 року, та за кожний наступний день по 439,74 грн до дня поновлення на посаді, у судовому засіданні не встановлені. Позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до ст.430 ЦПК України рішення про поновлення на роботі та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9000 грн, підлягає негайному виконанню.
		Позивач, який при зверненні до суду сплатив 992,40 грн судового збору (платіж за №1017472254 від 20 липня 2022 року), відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, при цьому за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі № 755/12623/19), у зв`язку з чим сплачені 992,40 грн судового збору підлягають поверненню позивачу, а судовий збір у розмірі 1984,80 грн (992,40*2=1984,80) підлягає стягненню із відповідача у дохід держави.
		При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		ухвалив:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати п.9.1. наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №37 від 24 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади пожежного пожежної обслуги відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України.
		Поновити  ОСОБА_1 на посаді пожежного пожежної обслуги Військової частини НОМЕР_1 (Код НОМЕР_3 ) з 24 лютого 2022 року.
		Стягнути із Військової частини НОМЕР_1 , Код НОМЕР_3 , місцезнаходження в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання  в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (сорок тисяч чотириста шістдесят сім) грн 43 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів).
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
		Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9000 (дев`яти тисяч) грн.
		Повернути  з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , місце проживання  в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , сплачений ним 20 липня 2022 року відповідно до платежу за №1017472254 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.
		Стягнути із Військової частини НОМЕР_1 , Код НОМЕР_3 , місцезнаходження в м.Ніжині Чернігівської області, у дохід держави 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		 
		Суддя                                                                В.Олійник
		 
		Повне рішення суду складене 16 вересня 2014 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...