Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/259/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2024. Зареєстровано: 16.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/748/138/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022272010000042

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/138/24
		Єдиний унікальний № 748/259/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2024 року м. Чернігів
		 
		Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
		головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі - ОСОБА_4 , 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022720100000042 від 06 березня 2022 року за обвинуваченням :
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чадан, Тувинської АРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , 6-го танкового полку НОМЕР_2 танкової дивізії 41 загальновійськової армії Центрального військового округу, рядового на посаді санітарного інструктора, особистий номер НОМЕР_3 , відомості про судимість відсутні,
		 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України,
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тули, Тульської області, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини № НОМЕР_4 танкової дивізії 41 Загальновійськової армії Центрального військового округу (пункт постійної дислокації РФ - АДРЕСА_3 ), відомості про судимість відсутні.
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України,
		за участю прокурора  ОСОБА_7 , 
		захисника ОСОБА_8 , 
		представників потерпілих  адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		 
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		 
		Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		 
		Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 7 квітня 2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
		 
		Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		 
		24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		 
		З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		 
		Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ЕБ-П/І від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти РФ) та ін.)».
		 
		Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		 
		Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		 
		Згідно ст. 3 Конвенції з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто horsdecombat* унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		 
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; захоплення заручників; наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження; (і) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		 
		У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна сторона конфлікту зобов`язана застосовувати як мінімум такі положення:
		 
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеної Конвенції, поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.
		 
		Згідно зі ст. ст. 27, 29 вказаної Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування та образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		 
		Відповідно до ст. 31 Конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		 
		Крім того, ст. 32 Конвенції визначає, що високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		 
		Відповідно до ст. 33 вказаної Конвенції пограбування та репресії стосовно осіб, які перебувають під захистом, і їхнього майна забороняється.
		 
		У ст. 147 Конвенції зазначається, що серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		 
		Статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською PCP до проголошення незалежності України. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року. (Протокол ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР N 7960-ХІ (7960-11) від 18.08.89).
		 
		Крім того, статтею 51 визначено, що цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм.
		 
		Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		 
		Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях.
		 
		Заборонено напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій.
		 
		Присутність або пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб не повинні використовуватись для захисту певних пунктів або районів від воєнних дій, зокрема, у спробах захистити воєнні об`єкти від нападу або прикрити воєнні дії, сприяти чи перешкодити їм. Сторони, що перебувають у конфлікті, не повинні направляти пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб з метою спробувати захистити воєнні об`єкти від нападу чи прикрити воєнні операції.
		 
		Будь-яке порушення цих заборон не звільняє сторони, що перебувають у воєнному конфлікті, від їх правових зобов`язань щодо цивільного населення й цивільних осіб, у тому числі від зобов`язань вживати запобіжних заходів, передбачених у статті 57.
		 
		Також, статтею 52 визначено, що цивільні об`єкти не повинні бути об`єктом нападу або репресалій. Цивільними об`єктами є всі ті об`єкти, які не є воєнними об`єктами, як вони визначені в пункті 2.
		 
		Напади повинні суворо обмежуватися об`єктами. Що стосується об`єктів, то воєнні об`єкти обмежуються тими об`єктами, які через свій характер, розміщення, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні дії і повне або часткове руйнування, захоплення чи нейтралізація яких за існуючих у даний момент обставин дає явну воєнну перевагу.
		 
		У разі сумніву в тому, чи не використовується об`єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об`єкт використовується в цивільних цілях.
		 
		Крім того, статтею 75 Додаткового протоколу І встановлено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб.
		 
		Для реалізації злочинного наміру щодо спроб окупації території України, серед інших залучено військовий підрозділ ЗС РФ, в якому проходив службу військовослужбовець РФ ОСОБА_5 , а саме в/ч № НОМЕР_1 - 6-го танкового полку НОМЕР_2 танкової дивізії НОМЕР_5 загальновійськової армії Центрального військового округу та військовий підрозділ ЗС РФ, в якому проходив службу військовослужбовець РФ ОСОБА_6 , а саме військову частину № НОМЕР_4 танкової дивізії 41 Загальновійськової армії Центрального військового округу (пункт постійної дислокації РФ - АДРЕСА_3 ).
		 
		Так, 03.03.2022 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцями ЗС РФ, спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС РФ рухалися колоною військової техніки по автодорозі АДРЕСА_3 в напрямку с. Хмільниця Чернігівського району, таким чином, вказані особи були обізнані про міжнародний збройний конфлікт між РФ та Україною, оскільки вони особисто брали в ньому участь.
		 
		У цей час по АДРЕСА_3 у їхньому напрямку рухався автомобіль марки «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 сірого кольору, без будь-яких інших розпізнавальних знаків, емблем, окрім реєстраційного номера та логотипу виробника, під керуванням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким у салоні перебували: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на задньому пасажирському сидінні: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		 
		Помітивши біля повороту на с. Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області колону військової техніки ЗС РФ, яка просувалась по дорозі в напрямку зазначеного населеного пункту, ОСОБА_11 невідкладно з`їхав на узбіччя та зупинив автомобіль, він особисто та всі пасажири продовжили сидіти на своїх місцях, не роблячи жодних різких рухів.
		 
		Зазначені особи були одягнуті в цивільний одяг, не мали при собі будь- якої зброї, не чинили жодного опору просуванню військовослужбовцям ЗС РФ по населеному пункту АДРЕСА_1 , а тому не становили загрози для військовослужбовців ЗС РФ та, відповідно до Конвенції, мали статус захищених осіб.
		 
		Однак, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, у порушення вимог ст. ст. 4, 27, 29, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, статей 51, 52, 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілих та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що пасажири автомобіля «Renault Duster», р.н. НОМЕР_7 є цивільними особами, які перебувають під захистом, з метою їх умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті іншим людям, використовуючи вогнепальну автоматичну зброю невстановленого зразка споряджену проміжними патронами підвищеної пробивної здатності калібру 5,45x39 мм., з відстані біля 45 м. почали вести прицільний вогонь по автомобілю «Renault Duster» та пасажирам у ньому, здійснивши не менше 11 пострілів.
		 
		Внаслідок вказаних дій цивільним особам спричинено тілесні ушкодження, а автомобіль Renault Duster НОМЕР_7 отримав механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальні збитки на суму 362028,55 грн.
		 
		Зокрема, ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сліпого вогнепального поранення грудної клітини, з переломом 3 ребра, розміжченням тканини лівої легені, масивною крововтратою, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого останній помер на місці події.
		 
		Харечко JI. ОСОБА_17 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сліпого вогнепального поранення грудної клітини з переломом 2 ребра, розміжченням тканини лівої легені, розриву висхідної аорти, масивної крововтрати, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого остання померла на місці події.
		 
		ОСОБА_14 спричинено тілесні ушкодження у вигляді рубців м`яких тканин тильної поверхні лівої кисті, які є наслідками загоєння ран, що виникли від дії твердих предметів, якими в тому числі могли бути рештки скла чи металу і які в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		ОСОБА_15 спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої кисті, осколкового поранення правого плеча з наявністю стороннього тіла металевої щільності у м`яких тканинах цієї ділянки, які в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		ОСОБА_13 та ОСОБА_16 тілесних ушкоджень не спричинено.
		 
		Таким чином, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, здійснили напад на цивільних осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які не брали участі в бойових діях та перебували під захистом, поєднаний з умисним вбивством ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , а також пошкодили об`єкт приватної власності цивільної особи - автомобіль марки Renault Duster», р.н. НОМЕР_7 , чим порушили вимоги ст.ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 51, ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977.
		 
		Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як підозрюваних та обвинувачених на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення та їх поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		 
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		 
		За повідомленням АТ «Укрпошта» від 23.11.2023 з 24.02.2022 року припинене приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації. (том 3 а.п.126-127)
		 
		Повістки про виклик ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». ( том 1 а.п. 48-54,58,62, 69-74, 82, том 2 а.п.47, 63, том 3 а.п. 131-140, 192-194, 229-230) Будь-які клопотання від обвинувачених на адресу суду не надходили.
		 
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.46, 47 КПК України, адвоката ОСОБА_8 уповноважено забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 
		 
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.12.2023 (том 3 а.п.195) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування за ч.2 ст.28, ч.2 ст.438 КК України стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		 
		Орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щоб забезпечити останнім можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		 
		Відповідно до вимог ч.4 ст.46 КПК України, ст.42 КПК України, п.8 ч.2 ст.51 КПК України та ч.2 ст.297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваних (обвинувачених) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснював їх захисник ОСОБА_8 , який отримував необхідні процесуальні документи, знайомилився з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Крім цього, згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.04.2024 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_8 , які був захисником на стадії досудового розслідування і ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		 
		Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинувачених для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останні викликалися у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та його електронній версії на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 у розділі «Оголошення: виклики в суд», а також на офіційному сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області.
		 
		Захисник обвинувачених здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинувачених : приймав участь у допиті потерпілих, свідків, у дослідженні доказів, виступав у дебатах.
		Суд вважає, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6  якпідозрюваних, обвинувачених, зокрема на захист та доступ до правосуддя в кримінальному провадженні, вякому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), що відповідаєправовій позиції Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Колоцца проти Італії», рішення від 12 лютого 1985 року; справа «Шомоді проти Італії», рішення від 18 травня 2004 року). Серед іншого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6  завчасно належним чином викликалися до слідчого, є повідомленими про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.438 КК України, про висунуте обвинувачення у визначеному КПК України порядку, стороною обвинувачення вживалися всі заходи щодо обов`язкової участі захисника тощо.
		Таким чином, права ОСОБА_5 та ОСОБА_6  як на стадії досудового розслідування, так і судового провадження, були забезпечені на рівні реального використання, що гарантуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
		Згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.04.2024 року провадження у справі відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснюється за їх відсутності, як спеціальне судове провадження, оскільки обвинувачені переховуються на території російської федерації, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором. Відповідно показань обвинувачені не надавали.
		 
		Разом з тим, винність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.2ст.438 КК України,підтверджується показами потерпілих, свідків, зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.
		 
		Потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що 24.02.2024 вона почула вибухи, була в паніці, зателефонувала ОСОБА_20 та вирішили їхати до с.Рогощі, де у них була дача. Вона, її чоловік, дочка сіли в автомобіль Renault Duster НОМЕР_7 , також забрали собаку. По дорозі забрали ОСОБА_20 з сином та ОСОБА_16 . Коли приїхали до с.Рогощі, сусід ОСОБА_21 запросив їх до себе на обід та також запропонував їм залишитись. У сусіда вони пробули тиждень, потім закінчились продукти, ОСОБА_20 погано себе почувала, потрібні були ліки і вони вирішили їхати до міста. ОСОБА_20 зателефонувала колишньому чоловіку, який працював в СБУ, та повідомив про їх подальші дії і сказав якою дорогою можливо їхати. Вони відразу зібрали речі, сіли в машину та 03.03.2022 приблизно в обідній час виїхали. За кермом перебував її чоловік ОСОБА_22 , на пасажирському сидінні поряд з ним ОСОБА_20 з собакою, позаду за водійським сидінням перебував ОСОБА_23 , посередині сиділа вона, а поряд з нею дівчини ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Вдягнуті вони були у цивільне, автомобіль також ніяких розпізнавальних військових знаків не мав. Від будинку ОСОБА_26 до траси був приблизно 1 км. Коли вони під`їхали до траси, то побачили колону військової техніки, до якої було приблизно 100 м. Вони з`їхали на обочину та зупинились. Військові йшли у їх бік та стріляли, їх було приблизно 10 чоловік. З іншого боку на них летів бронетранспортер. Вона нахилилась та прикрила собою дівчат. В подальшому ця група військових підбігла до них, серед них був ОСОБА_27 , якого вона впізнала, він дав команду бронетранспортеру зупинитись. Більшість військових рф були буряти чи калмики. Коли відкрили двері переднього пасажирського сидіння, то ОСОБА_20 випала, оскільки була мертва. ОСОБА_22 лежав на кермі та в подальшому з`ясувалось, що він також мертвий. Їх вивели з автомобіля та наказали лягти біля паркану, потім завели до найближчої хати, де вони перебували під постійною охороною військових рф. Вартовим був ОСОБА_28 , також підходив ОСОБА_27 . ОСОБА_28 вибачався, що так сталось. Вона питала, коли можливо забрати тіла, на що військові рф сказали, що через дві години після того як вони поїдуть. У ОСОБА_29 була порізана голова, текла кров, також у нього боліла рука, і як стало в подальшому відомо між лопаткою була куля, яка так там і залишилась. У неї також були порізи. Військові рф забрали у них документи, гаманець та гроші. Для впізнання їй пред`являли багато фотокарток військових рф, але вона змогла впізнати тільки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . В подальшому ОСОБА_13 надала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, просила застосувати запобіжний захід у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що вона прокинулась від криків мами, яка повідомила, що потрібно збиратись та їхати. Вони сіли в машину та поїхали до ОСОБА_20 , в подальшому до с.Рогощі. Коли приїхали до с.Рогощі до них прийшов сусід ОСОБА_26 та запропонував йти до нього. 03.03.2022 було прийнято рішення їхати з села. За кермом був ОСОБА_22 , поряд з ним на пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_20 , за водієм сидів ОСОБА_23 , біля нього її мама, потім вона і ОСОБА_25 . Вона на дорогу не дивилась, їхали повільно, потім зупинились та почався обстріл, було чутно як по склу прилітали кулі та відчувався запах пороху, була черга пострілів. Коли закінчились постріли вона підняла голову та побачила ОСОБА_23 , голова якого була у крові, потім подивилась на папу, який лежав на кермі. Військові рф наказали виходити по одному, направляючи автомати, та повели їх до паркану, де наказали лягти головами до землі і так вони лежали, військові рф перебували біля них, потім дозволили сісти. Вона кричала на них та питала, що з її батьком. Один блакитноокий військовий рф вибачався. Потім їх відвели до хати та приставили вартових, серед яких був цей блакитноокий, якого вона впізнала. Також впізнала ОСОБА_27 , який підійшов до машини та зупинив бронетранспортер. В подальшому ОСОБА_14 надала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, просила застосувати запобіжний захід у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Потерпіла ОСОБА_16 пояснила, що вона перебувала 24.02.2024 на вул. Родимцева, їй зателефонували та повідомили, щоб вона збиралась. Поїхали до с.Рогощі, де їх до себе запросив сусід ОСОБА_26 , який також запропонував залишитись у нього. 03.03.2022, оскільки продукти закінчились та стан ОСОБА_20 погіршився, вирішили їхати. В автомобілі перебували ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 ,, ОСОБА_24 та вона. Рухались повільно, коли побачили колону техніки, зупинились і по ним почався обстріл. Обстрід був попереду у лобове скло. Потім військові рф підійшли до них та наказали вийти з автомобіля та перейти до паркану, де вони лежали на землі десь хвилин 10, потім їм наказали перейти у будинок, де вони перебували близько двох годин. Вона запам`ятала двох військових ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . В подальшому ОСОБА_16 надала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, просила застосувати запобіжний захід у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Потерпіла ОСОБА_30 надалу заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та просила застосувати максимальну міру покарання.
		 
		Потерпілий ОСОБА_15 надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та призначити максимальну міру покарання.
		 
		Свідок ОСОБА_31 пояснив, що з 24.02.2022 ОСОБА_13 .. ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , її син ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 проживали у нього. На початку березня 2022 вони вирішили виїжджати. Вирушили близько 14 год 30 хв на своєму цивільному автомобілі, він закрив за ними ворота і зайшов у будинок. Близько 21 год прийшла ОСОБА_32 та повідомила, що ОСОБА_33 та ОСОБА_34 вбили. Він допомагав перевозити тіла. Бачив автомобіль, що стояв між двома пагорбами, на якому були пошкодження від куль та розбите скло. ОСОБА_13 сказала, що це зробили російські солдати, більше подробиці не розповідала.
		 
		Свідок ОСОБА_35 пояснив, що від с.Хмільниця до с.Довжик стояла колона військової техніки російських солдат. Він перебував на своєму подвір`ї за парканом та почув гул і потів вже побачив як проїхала машина ОСОБА_33 . Потім почув постріли. Ввечері прийшла сусідка та повідомила, що розстріляли машину. Від місця події до його будинку близько 500 м. ОСОБА_36 їхав на своєму цивільному авто та був вдягнений у цивільний одяг.
		 
		Свідок ОСОБА_37 пояснила, що 24.02.2022 російські військові розставили свою техніку по селу. Вона знала, що потерпілі приїхали до них у село та допомагали їм продуктами. Ввечері вона вийшла з хати та побачила ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_38 , у якого була забинтована рука, він сказав, що їх обстріляли, вони були в шоковому стані та попросили тачку. Потім вона зустріла ОСОБА_39 і та повідомила, що їх обстріляли. Вона попросила ОСОБА_40 допомогти та на тачці перевозили тіла ОСОБА_11 та ОСОБА_41 .
		 
		Свідок ОСОБА_42 суду пояснила, що 24.02.2024 вони сім`єю поїхали до с.Рогощі, де переховувались у підвалі будинку, оскільки було гучно та їхала російська техніка. На початку березня до них прийшли російські військові та завели потерпілих, а саме хлопця на ім`я ОСОБА_43 , у якого була поранена голова та рука, двох дівчат, одну з яких звали ОСОБА_24 , жінку у білому пальто, яку звали ОСОБА_32 . Військовослужбовець, який заводив вибачався за те, що сталось, а дівчина ОСОБА_24 на нього кричала: «Це ви його вбили». Дану особу військовослужбовця вона впізнала по фотокартці. Російські військовослужбовці наказали нікуди не виходити поки не проїда їх колона. 
		 
		Свідок ОСОБА_44 вказав, що вони переховувались у будинку в с.Рогощі, чули постріли, потім до їх подвір`я зайшли військові рф та спитали чи можливо привести поранених. В подальшому завели жінок та парня, обшукали будинок і наказали не виходити поки їх колона не проїде. Також він чув розмову одного військового рф з потерпілою, який казав, що не хотів вбивати. Вказав, що потерпілі були одягнуті у цивільний одяг та їх машина не мала відповідних розпізнавальних знаків військової техніки.
		 
		Свідок ОСОБА_45 суду пояснила, що вона з сім`єю перебувала в с.Рогощі, чула як їзала по селу військова техніка. В подальшому від сусідки дізналась про обстріл цивільного автомобіля, якому були сім`ї Бобрових та ОСОБА_46 . Вона допомагала перевозити тіла та здійснити їх поховання. Повідомила, що всі потерпілі були одягнуті у цивільне.
		 
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 42022272010000042 за ч. 2 ст. 28 ч.2 ст.438 КК України було зареєстроване 06.03.2022 з повідомлення в засобах масової інформації, розпочато досудове розслідування. ( том 1 а.п.93-120)
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.04.2022 встановлено координати місця розстрілу цивільного населення, грунтової дороги зі слідами протектора автомобіля. В ході огляду було виявлено та вилучено фрагменти бамперу, фрагмент теплозвукоізоляції, упаковку від сухпайка «Армія росії». ( том 1 а.п.121-126)
		 
		Відповідно до протоколу огляду від 09.04.2022 оглянуто автомобіль марки «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 , на якому зафіксовано пошкодження. ( том 1 а.п.127-138)
		 
		У відповідності до протоколу додаткового огляду автомобіля від 19.05.2022 вилучено три фрагменти куль. ( том 1 а.п.139-146)
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.05.2022 оглянута місцевість та складена графічна схема місця розстрілу, місця виявлення гільз та місця куди зіштовхнули автомобіль. В ході огляду виявлено та вилучено фрагмент заднього двірника автомобіля та оскол автомобільного скла, 3 автоматні гільзи. ( том 1 а.п.147-155)
		 
		Висновком експерта № СЕ-19/125-22/4100-БЛ від 23.07.2022 за результатами проведеної судової експертизи зброї доводиться, що на наданих на дослідження трьох гільзах є сліди від частин вогнепальної зброї: сліди бойків, сліди країв вікон ударників, сліди патронних упорів, сліди зачепів викидачів, сліди відбивачів та сліди країв вікон ствольних коробок. Сліди бойків, сліди країв вікон ударників, сліди патронних упорів та слід відбивача ( на гільзі із маркувальними позначеннями «17 85») на гільзах придатні для ідентифікації зброї з якої вони були видалені при пострілах. ( том 1 а.п. 160-164)
		 
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-22/4099-БЛ від 16.07.2022 за результатами проведеної судової експертизи зброї на наданих на дослідження двох із трьох фрагментах оболонок куль, найбільшими розмірами 20х9х7 мм та 15,5х10,2х6,5 мм є сліди внутрішньої поверхні каналу ствола, які придатні для ідентифікації стволу зброї, з якої були стріляні кулі, частинами яких були дані фрагменти. ( том 1 а.п.169-175)
		 
		Висновком експерта № СЕ-19/125-23/7714-БЛ від 15.08.2023 за результатами проведеної судової експертизи зброї доводиться, що наданий на дослідження предмет, який був виявлений та вилучений під час патологоанатомічного дослідження трупу ОСОБА_11 є сердечником кулі. Один сердечник кулі, що наданий на дослідження, є частиною кулі-сталевим сердечником 5,45 мм ( 5.45х39) проміжного патрона. Зразок патрона, сталевий сердечник якого наданий на дослідження, призначений для проведення пострілів з автоматів та кулеметів відповідного калібру. ( том 1 а.п.181-183)
		 
		Висновком експерта № СЕ-19/125-23/7715-БЛ від 15.08.2023 за результатами проведеної судової експертизи зброї доводиться, що наданий на дослідження предмет, який був виявлений та вилучений під час патологоанатомічного дослідження трупу ОСОБА_12 , є сердечником кулі. Один сердечник кулі, що наданий на дослідження, є частиною кулі-сталевим сердечником 5,45 мм ( 5.45х39) проміжного патрона. Зразок патрона, сталевий сердечник якого наданий на дослідження, призначений для проведення пострілів з автоматів та кулеметів відповідного калібру. ( том 1 а.п.187-190)
		 
		Як слідує з протоколу огляду місця події від 23.06.2023 проведено детальний огляд автомобіля «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 з фіксацією пошкоджень та траєкторії польоту кулі, з залученням статистів. Зафіксовано 11 вхідних отворів на оглянутому транспортному засобі. ( том 1 а.п.193-208)
		 
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-23/8247-БЛ від 27.09.2023 одне пошкодження розмірами 27х36 мм на лобовому склі автомобіля марки «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 , яке було вилучено в ході огляду місця події, було утворене під кутом ззовні в середину справа наліво по відношенню до зовнішньої частини лобового скла автомобіля. Всі інші пошкодження на лобовому склі автомобіля були утворені слідоутворюючими об`єктами ззовні в середину. ( том 1 а.п.216-223)
		 
		У відповідності до протоколу ексгумації від 09.04.2022 проведена ексгумація трупу ОСОБА_12 та трупу ОСОБА_11 , також було вилучено дерев`яні таблички з іменами померлих. ( том 1 а.п.225-229)
		 
		Висновком експерта № 639 за результатами проведеної судово-медичної експертизи доводиться, що при дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне сліпе поранення грудної клітки з переломом 2 ребра, розміжченням тканини лівої легені, розривом висхідної аорти; наявність вхідного вогнепального отвору в лівій передньо-боковій поверхні грудної клітки, металевого циліндричного предмета ( сердечника кулі) діаметром 0,4 см в м`яких тканинах грудної клітки. Цей комплекс тілесних ушкоджень утворився незадовго перед смертю 03.03.2022 від пострілу з вогнепальної зброї снарядом, що ранить з неблизької відстані за межами дії додаткових факторів пострілу та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть її настала від масивної крововтрати, внаслідок сліпого вогнепального поранення грудної клітки. Враховуючи дані, отримані під час дослідження трупних явищ, експерт вважає, що смерть могла настати 03.03.2022. Після отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати обмежений обсяг цілеспрямованих рухів та пересуватись до втрати свідомості внаслідок крововтрати. Смерть могла настати через короткий проміжок часу ( до 1 години) після отримання комплексу тілесних ушкоджень. Напрям раневого каналу зліва направо, спереду назад та дещо зверху вниз. Напрям раневого каналу дозволяє вважати, що дульний зріз зброї був розташований зліва та спереду відносно грудної клітки. Морфологічні характеристики вхідної рани, раневого каналу та наявність в кінці раневого каналу циліндричного металевого предмету діаметром 0,4 см ( сердечнику кулі)  дозволяє вважати, що поранення було спричинено кулею калібру 5,45 мм. ( том 1 а.п.235-239)
		 
		Відповідно до висновку експерта № 1002 проведеної додаткової судово-медично експертизи трупа ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження могли утворитись за механізмом встановленим матеріалами досудового розслідування та під час допитів потерпілих ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 .. На тілі ОСОБА_12 був виявлений раневий канал, що починався на шкірі в лівій передньо-боковій поверхні грудної клітки, проходив через м`які тканини і м`язи грудної клітки, пристінкову і вісцеральну плевру, ліву легеню, аорту і закінчувався в м`яких тканинах 4-го грудного хребця зліва. Даний раневий канал мав напрям зліва-направо, спереду-вниз, дещо зверху-вниз та довжину до 30 см. ( том 2 а.п.104-111)
		 
		Висновком експерта № 638 за результатами проведеної судово-медичної експертизи доводиться, що при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне сліпе поранення грудної клітки з переломом 3 ребра, розміжченням тканини лівої легені; наявність вхідного вогнепального отвору в лівій задньо-боковій поверхні грудної клітки, металевого циліндричного предмета ( сердечника кулі) діаметром 0,4 см в м`яких тканинах грудної клітки. Цей комплекс тілесних ушкоджень утворився незадовго перед смертю 03.03.2022 від пострілу з вогнепальної зброї снарядом, що ранить з неблизької відстані за межами дії додаткових факторів пострілу та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть його настала від масивної крововтрати, внаслідок сліпого вогнепального поранення грудної клітки. Враховуючи дані, отримані під час дослідження трупних явищ, експерт вважає, що смерть могла настати 03.03.2022. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати обмежений обсяг цілеспрямованих рухів та пересуватись до втрати свідомості внаслідок крововтрати. Смерть могла настати через короткий проміжок часу ( до 1 години) після отримання комплексу тілесних ушкоджень. Напрям раневого каналу зліва направо та дещо зверху вниз. Напрям раневого каналу дозволяє вважати, що дульний зріз зброї був розташований зліва відносно грудної клітки. Морфологічні характеристики вхідної рани, раневого каналу та наявність в кінці раневого каналу циліндричного металевого предмету діаметром 0,4 см ( сердечнику кулі)  дозволяє вважати, що поранення було спричинено кулею калібру 5,45 мм. ( том 1 а.п.244-247)
		 
		Відповідно до висновку експерта № 1003 проведеної додаткової судово-медично експертизи трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження могли утворитись за механізмом встановленим матеріалами досудового розслідування та під час допитів потерпілих ОСОБА_13 .. ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 .. На тілі ОСОБА_11 був виявлений раневий канал, що починався на шкірі в лівій задньо-зовнішній поверхні грудної клітки, проходив через м`які тканини і м`язи грудної клітки, пристінкову і вісцеральну плевру, ліву легеню і закінчувався в м`яких тканинах 6-го грудного хребця. Даний раневий канал мав напрям зліва-направо дещо зверху-вниз та довжину до 22 см. ( том 2 а.п.94-101)
		 
		Висновком експерта № 59 за результатами проведеної судово-медичної експертизи доводиться, що у ОСОБА_14 виявлені рубці м`яких тканин тильної поверхні лівої кісті, котрі являються наслідками загоєнні ран, що виникли від дії твердих предметів, якими в тому числі могли бути рештки скла чи металу, і, як усі в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Висловитись щодо конкретної дати утворення вищевказаних тілесних ушкодень не надається можливим через відсутність об`єктивних судово-медичних даних, однак експерт не виключає можливості їх утворення 03.03.2022. Тілесні ушкодження, що могли мати місце у ОСОБА_14 , виникли від дії твердих предметів, висловитись щодо індивідуальних характеристик травмуючої поверхні яких, за отриманими при проведенні експертизи судово-медичними даними, не надається можливим. ( том 2 а.п.2-4)
		 
		Відповідно до висновку експерта № 336 за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_15 станом на 03.03.2022 мались тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої кисті, осколкового поранення правого плеча з наявністю стороннього тіла металевої щільності у м`яких тканинах цієї ділянки. Всі описані ушкодження могли утворитись в строк 03.03.2022, як на це вказано в постанові про призначення даної експертизи.Тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої кисті, осколкового поранення правого плеча з наявністю стороннього тіла металевої щільності у м`яких тканинах цієї ділянки, як в сукупності, так і кожне окремо, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Для утворення описаних ушкоджень потерпілому було необхідно завдати не менш ніж два впливи, що травмували в місця утворення ушкоджень (права кисть та праве плече). Експерт вважає можливим утворення описаних ушкоджень внаслідок дії, в тому числі, твердих металевих предметів з високою кінетичною енергією (куль,уламків боєприпасів). ( том 2 а.п.15-20)
		 
		Висновком експерта № СЕ-19/125-23/11967-БЛ від 21.11.2023 за результатами проведеної експертизи зброї доводиться, що надані на дослідження об`єкти, вилучені під час ОМП від 19.05.2022 в с.Рогощі є частинами боєприпасів, а саме трьома гільзами бойових проміжних патронів, калібру 5,45х39 мм. Дві гільзи, які мають маркувальне позначення «60 85», стріляні з одного екземпляра зброї, а одна гільза з маркувальним позначенням «17 85» стріляна з іншого екземпляра зброї. ( том 2 а.п.85-91)
		 
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-23/4478-ПС від 15.01.2024 за результатами проведеної судово-психологічної експертизи ситуація, яка сталася 03 березня 2022 року та досліджується в даному кримінальному провадженні є психотравмувальною для ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Внаслідок психотравмувальної дії ситуації, яка сталася 03 березня 2022 року ОСОБА_14 спричинені моральні страждання. ( том 2 а.п.116-127)
		 
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-23/4479-ПС від 15.01.2024 за результатами проведеної судово-психологічної експертизи ситуація, яка сталася 03 березня 2022 року та досліджується в даному кримінальному провадженні є психотравмувальною для ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внаслідок психотравмувальної дії ситуації, яка сталася 03 березня 2022 року ОСОБА_13 спричинені моральні страждання. ( том 2 а.п.132-144)
		 
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-23/4477-ПС від 15.01.2024 за результатами проведеної судово-психологічної експертизи ситуація, яка сталася 03 березня 2022 року та досліджується в даному кримінальному провадженні є психотравмувальною для ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Внаслідок психотравмувальної дії ситуації, яка сталася 03 березня 2022 року ОСОБА_16 спричинені моральні страждання. ( том 2 а.п.149-163)
		 
		Висновком експерта № 250 додаткової судової автотоварознавчої експертизи доводиться, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу  автомобіля легкового «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 , внаслідок його обстрілу з автоматичної зброї 03.03.2022, станом на дату обстрілу 03.03.2022 складає 362028,55 грн. ( том 2 а.п.166-214)
		 
		Відповідно до рапорту о/у ВКП ЧРУП встановлені мобільні номера, якими користуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , також встановлені мобільні номера, якими користувались потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , мобільні телефони яких були викрадені військовослужбовцями рф. ( том 2 а.п.218)
		 
		За результатами опрацьованої інформації мобільних терміналів встановлено, що мобільні номери, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фіксувались у період з 24.02.2022 по 16.03.2022 в районі веж зв`язку автодороги Рогощі-Табаївка-Хмільниця. ( том 2 а.п.219-248, том 3 а.п.1-29)
		 
		Відповідно до повідомлення військової частини у період з 24.02.2022 по 28.03.2022 противник у складі БТГр 74 омсбр 41 А Центрального ВО, БТГр 80 тп НОМЕР_2 тд Центрального ВО в ході наступу здійснював переміщення підрозділів по автомобільній дорозі Ріпки, Рівнопілля, в тому числі через с.Рогощі та с.Хмільниця. ( том 3 а.п.31-32)
		 
		На виконання доручення опрацюванням інформації, а також за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем, встановлено особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ( том 3 а.п.36-39, 46-48, 51-56, 198-221)
		 
		Також, військовою частиною надані установчі дані на ОСОБА_5 . ( том 3 а.п.57)
		 
		За повідомленням Державної прикордонної служби України ідентифіковані військові частини, які брали участь в організації та веденні бойових дій, що здійснювали наступ у напрямку с.Рогощі, серед яких в тому числі 41 загальновійськова армія ( в/ч НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ) у складі 90 танкова дивізія ( в/ч НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 ): 6 танковий полк (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ). ( том 3 а.п.61-62)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2022 потерпіла ОСОБА_16 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_6 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали та який після розстрілу привів їх до будинку в с.Рогощі. ( том 3 а.п.63-65)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2023 потерпіла ОСОБА_16 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_5 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали та який утримував їх до будинку в АДРЕСА_5 . ( том 3 а.п.66-68)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2022 потерпіла ОСОБА_13 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_6 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали. ( том 3 а.п.69-71)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09. 09.2022 потерпіла ОСОБА_13 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_5 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали. ( том 3 а.п.72-74)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.03.2023 потерпіла ОСОБА_14 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_6 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали, внаслідок чого загинув її батько та ОСОБА_47 .. Також вказала, що дана особа приводила їх до будинку в АДРЕСА_5 , де примусово утримувала. ( том 3 а.п.75-78)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.03.2023 потерпіла ОСОБА_14 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_5 , який причетний до розстрілу автомобіля, в якому вони їхали, внаслідок чого загинув її батько та ОСОБА_47 .. Також вказала, що дана особа примусово утримувала їх у будинку в АДРЕСА_5 . ( том 3 а.п.79-82)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2022 свідок ОСОБА_44 впізнав на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_6 , який 03.03.2022 знаходився у дворі за адресою: в АДРЕСА_5 . ( том 3 а.п.83-85)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2023 свідок ОСОБА_44 впізнав на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_5 , що може бути причетний до розстрілу людей. ( том 3 а.п.86-88)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.03.2023 свідок ОСОБА_42 впізнала на фото особу, на якому, як слідує з додатку до протоколу, зображено ОСОБА_5 , що 03.03.2022 привів до їх місця проживання жінку на ім`я ОСОБА_32 , двох дівчат, хлопця на ім`я ОСОБА_43 . ( том 3 а.п.89-92)
		 
		Під час слідчого експерименту 10.10.2022 потерпіла ОСОБА_13 на місці детально розповіла та показала переміщення їх автомобілю, розташування пасажирів, місце перебування колони військових, які рухаючись до них відкрили вогонь. В подальшому вказала як їм наказали лягти за землю біля будівля, після чого завели до будинку. ( том 3 а.п.97-99)
		 
		Під час слідчого експерименту 10.10.2022 потерпіла ОСОБА_14 на місці детально розповіла та показала переміщення їх автомобілю, розташування пасажирів, місце, де вони зупинились, вказала, що група військових бігла в їх бік та стріляли. ( том 3 а.п.100-102)
		 
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 10.10.2022 потерпіла ОСОБА_16 на місці детально розповіла та показала рух їх автомобіля, місце де вони зупинились та вказала, що група військових бігла в їх бік і стріляли. Потім військові наказали їм вийти з машини та посадили на землю. Також вказала на будинок, куди їх завели військові рф.( том 3 а.п.103-105)
		 
		Під час слідчого експерименту 11.03.2023 свідок ОСОБА_42 на місці детально розповіла та показала як військові рф привели до їх будинку жінку, двох дівчат та хлопця, який був поранений. Вказала, що один з військових рф вибачався за те, що сталося. Дівчина на ім`я ОСОБА_24 кричала, що вони вбили її батька. ( том 3 а.п.106-110)
		 
		Під час слідчого експерименту 09.11.2023 свідок ОСОБА_48 розповіла та показала на місці як вона у вікно бачили розстріляний автомобіль. ( том 3 а.п.111-116)
		 
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 09.11.2023 свідок ОСОБА_35 на місці розповів та показав як він бачив автомобіль під керуванням ОСОБА_33 та з того боку куди поїхав даний автомобіль він почув постріли. Вказав на місці, де знаходилась колона військової техніки та розстріляний автомобіль. ( том 3 а.п.117-122)
		За загальним визначенням воєнні злочини  це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (порушення законів і звичаїв війни), за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність фізичних осіб на національному та міжнародному рівнях. Посилання на серйозні порушення заборон містяться як у договірному, так і у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві.
		   Положеннями Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, що ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954 закріплений статус осіб, які перебувають під захистом, та яким має бути поводження з ними, зокрема містяться положення, спільні для територій сторін конфлікту та для окупованих територій.
		   Відповідно до ст.3 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі Конвенція) у разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна сторона конфлікту зобов`язана застосовувати як мінімум такі положення: з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хтоhors de combatунаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії. Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; b) захоплення заручників; c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження; d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
		Згідно зі ст. ст. 27, 29 вказаної Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування та образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		 
		Відповідно до ст. 31 Конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		 
		Крім того, ст. 32 Конвенції визначає, що високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		 
		Відповідно до ст. 33 вказаної Конвенції пограбування та репресії стосовно осіб, які перебувають під захистом, і їхнього майна забороняється.
		 
		У ст. 147 Конвенції зазначається, що серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		 
		   У відповідності до ст.51 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів ( Протокол І) від 08 червня 1977 року, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм. Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення. Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях. Напади невибіркового характеру заборонено. До нападу невибіркового характеру належать: a) напади, не спрямовані на конкретні воєнні об`єкти; b) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретні воєнні об`єкти; або c) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені, як це вимагається згідно з цим Протоколом; і які, таким чином, у кожному такому випадку поражають воєнні об`єкти й цивільних осіб або цивільні об`єкти, не розрізняючи їх. Серед інших належить вважати невибірковими такі види нападів: a) напад шляхом бомбардування будь-якими методами або засобами, при якому як єдиний воєнний об`єкт розглядається ряд явно пов`язаних один з одним і розрізнюваних воєнних об`єктів, розміщених у місті, у селі чи в іншому районі, де сконцентровані цивільні особи або цивільні об`єкти; і b) напад, котрий, як можна очікувати, попутно потягне за собою втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та шкоду цивільним об`єктам, або те й інше разом, які були б надмірними щодо конкретної і безпосередньої воєнної переваги, якої передбачається таким чином досягти. Заборонено напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій. Присутність або пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб не повинні використовуватись для захисту певних пунктів або районів від воєнних дій, зокрема у спробах захистити воєнні об`єкти від нападу або прикрити воєнні дії, сприяти чи перешкодити їм. Сторони, що перебувають у конфлікті, не повинні направляти пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб з метою спробувати захистити воєнні об`єкти від нападу чи прикрити воєнні операції. Будь-яке порушення цих заборон не звільняє сторони, що перебувають у воєнному конфлікті, від їх правових зобов`язань щодо цивільного населення й цивільних осіб, у тому числі від зобов`язань вживати запобіжних заходів, передбачених у статті 57. 
		 
		   За положеннями ст.75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 8 червня 1977 року тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Конвенціями 995_151, 995_152, 995_153, 995_154 або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб. Заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: a.1) вбивство; a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні;a.3) тілесні покарання; a.4) каліцтво; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; c) взяття заручників; d) колективне покарання; e) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій. Жінки користуються особливою повагою і їм забезпечується захист, зокрема, від зґвалтування, примусу до проституції і будь-яких інших форм непристойних посягань. Діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. 
		Щодо міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надана ВР України.
		Згідно з положеннями статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України.
		У розділі XV «Перехідні положення» Конституції України, а саме у статті 1 зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
		Статтями 6, 7 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
		Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
		Конвенція про захист цивільного населення під час війни підписана 12.08.1949, набрала чинності 21.10.1950.
		Українською РСР ця Конвенція була ратифікована Указом Президії Верховної Ради від 03.07.1954 із застереженнями та набрала чинності для України 03.01.1955.
		Отже, Женевські конвенції від 12.08.1949 безумовно є частиною національного законодавства, застосовними до збройного конфлікту на території України, діючи для України у порядку правонаступництва, як і для РФ. Україна також є стороною усіх Додаткових протоколів до ЖК від 12.08.1949.
		Відповідно до ч. 5 ст. 3 КК України закони України про кримінальну відповідальність мають відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, й положення ст. 438 КК України в частині інкримінованого злочину такими є.
		Військовослужбовці ЗС РФ ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , перебуваючи разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ бачили рух цивільного автомобіля, в якому перебували цивільні особи та зупинились, не здійснюючи будь-яких рухів, які могли бути сприйняті як агресивні в бік колони військової техніки, разом з тим останні, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, здійснили напад на цивільних осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які не брали участі в бойових діях та перебували під захистом, внаслідок даного нападу здійснили умисне вбивство ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , а також пошкодили об`єкт приватної власності цивільної особи - автомобіль марки Renault Duster», р.н. НОМЕР_7 , чим порушили вимоги ст.ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 51, ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977.
		 
		Вина військовослужбовців ЗС РФ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували у складі 90 танкової дивізії 41 загальновійськової армії Центрального військового округу та рухались разом з іншими військовими рф по автодорозі с.Рогощі в напрямку с.Хмільниця, у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, які узгоджуються з показами допитаних в судовому засіданні потерпілих на свідків.
		 
		Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_44 вказали саме на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як на осіб причетних до розстрілу автомобіля та вбивстві ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. Під час пред`явлення фотокарток для впізнання вказані потерпілі та свідки впізнали саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Висновками експертів доведено, що смерть ОСОБА_11 та ОСОБА_12 настала від масивної крововтрати, внаслідок сліпого вогнепального поранення грудної клітки. Також висновками експертів доведено, що у ОСОБА_14 виявлені рубці м`яких тканин тильної поверхні лівої кісті, котрі являються наслідками загоєнні ран, що виникли від дії твердих предметів, якими в тому числі могли бути рештки скла чи металу, у ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої кисті, осколкового поранення правого плеча з наявністю стороннього тіла металевої щільності у м`яких тканинах цієї ділянки. Висновками судово-психологічної експертизи доведено завдання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 моральних страждань. Протоколами огляду та висновками експертів доведено здійснення не менше 11 пострілів по цивільному автомобілю.
		 
		Зібрані та долучені до матеріалів кримінального провадження, а також досліджені в судовому засіданні протоколи огляду місця події, протоколи огляду речей, протоколи слідчого експерименту, висновки експертів, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, є такими що відповідають при їх складанні вимогам кримінального процесуального кодексу України, є такими, що підтверджують обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом, а отже є належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні та такими, що узгоджуються між собою, а також з показами допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідків та доводять винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм кримінальному правопорушенні.
		Сторона обвинувачення,на якупокладено тягардоведення висунутогообвинувачення,подала судуістотні доказита достатніпояснення стосовнообставин порушеннязаконів тазвичаїв війниобвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 
		Водночас, й з урахуванням форми цього судового розгляду, важливо відзначити, що сторона захисту у будь-якому разі не діяла формально.
		Суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Враховуючивстановлені обставинисправи тадосліджені всудовому засіданнідокази вїх сукупності,суд вважає доведеноювинуватість обвинуваченого ОСОБА_5  у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що передбачено ч.2 ст.28 ч.2 ст.438 КК України.
		Суд,дотримуючись вимогст.94КПК України,за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінивши кожендоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,вважає,що винуватістьОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Враховуючивстановлені обставинисправи тадосліджені всудовому засіданнідокази вїх сукупності,суд вважає доведеноювинуватість обвинуваченого ОСОБА_6   у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що передбачено ч.2 ст.28 ч.2 ст.438 КК України.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як передбачено ч.2. ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Суд враховує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні умисного, закінченого, особливо тяжкого злочину, а саме порушення законів та звичаїв війни, що поєднане з умисним вбивством.
		Обставин, що пом`якшують покарання Донгаку ОСОБА_49 не встановлено.
		 
		Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб та з використанням умов воєнного стану. 
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
		 
		Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб та з використанням умов воєнного стану. 
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке являється злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, порушення законів і звичаїв ведення війни і становить значну суспільну небезпеку з огляду на дику та варварську поведінку обвинуваченого у сучасному світі, що не може мати місця у 21 сторіччі та нівелює, зводить нанівець всі досягнення сучасної цивілізації в області миру та гуманності людства, при цьому враховується, що людина,її життята здоров`явизнаються найвищоюсоціальною цінністю,дані про особу обвинуваченого, який хоча і не притягувався до кримінальної відповідальності і органу досудового розслідування не вдалося здобути даних щодо особи обвинуваченого, але його протиправні дії характеризують його як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів, співчуття, совісті й свідчать про ігнорування ним норм не тільки міжнародного права, а й норм людського співжиття, повне знецінення в його свідомості життя інших людей, презирливе ставлення до їх страждань як фізичних, так і моральних, судом враховується що потерпілі не мали жодного відношення до військовослужбовців, не чинили опору, їх автомобіль не відносився до військових об`єктів, при цьому ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем ЗС РФ, достеменно розумів, що в складі військового формування вторгається на територію незалежної та суверенної держави, відчував свою безкарність, судом також враховується відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обтяжуючих покарання обставин, а отже суд, з урахуванням думки потерпілих, дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання саме у виді довічного позбавлення волі, що в даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке являється злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, порушення законів і звичаїв ведення війни і становить значну суспільну небезпеку з огляду на дику та варварську поведінку обвинуваченого у сучасному світі, що не може мати місця у 21 сторіччі та нівелює, зводить нанівець всі досягнення сучасної цивілізації в області миру та гуманності людства, при цьому враховується, що людина, її життя та здоров`я визнаються найвищою соціальною цінністю, дані про особу обвинуваченого, який хоча і не притягувався до кримінальної відповідальності і органу досудового розслідування не вдалося здобути даних щодо особи обвинуваченого, але його протиправні дії характеризують його як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів, співчуття, совісті й свідчать про ігнорування ним норм не тільки міжнародного права, а й норм людського співжиття, повне знецінення в його свідомості життя інших людей, презирливе ставлення до їх страждань як фізичних, так і моральних, судом враховується молодий вік обвинуваченого, але судом також враховується що потерпілі не мали жодного відношення до військовослужбовців, не чинили опору, їх автомобіль не відносився до військових об`єктів, при цьому ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, достеменно розумів, що в складі військового формування вторгається на територію незалежної та суверенної держави, відчував свою безкарність, судом також враховується відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обтяжуючих покарання обставин, а отже суд, з урахуванням думки потерпілих, дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання саме у виді довічного позбавлення волі, що в даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		 
		На думку суду таке покарання обинуваченим перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 
		У справі маються процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 104410 грн 08 коп., які підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави з кожного по 52205 грн 04 коп.
		 
		Речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.2 ст.438 КК України і призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання.
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.2 ст.438 КК України і призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його фактичного затримання.
		 
		Стягнутиз  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користьдержави по52205грн 04коп. процесуальних витрат за проведення експертиз.
		 
		Речові докази: автомобіль марки «Renault Duster», p.н. НОМЕР_6 залишити в розпорядженні ОСОБА_13 ; фрагмент бамперу, фрагмент теплоізоляції, упаковку від сухпайку «Армія росії», три фрагменти куль, фрагмент заднього двірника авто та оскол автомобільного скла, три автоматні гільзи  знищити.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинувачених, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює. 
		 
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя     ОСОБА_1 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...