Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3199/19 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2024. Зареєстровано: 16.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/335/3887/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017220000000461

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3199/19  1-кс/335/3887/2024 
		 
		 
		11 вересня 2024 року м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника (прокурора) ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження №42017220000000461 від 24.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.191 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У провадженні судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017220000000461 від 24.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, 
		У судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2024, прокурором ОСОБА_11 заявлено судді ОСОБА_7 відвід з підстав п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, у зв`язку з незгодою з процесуальним рішенням про відмову в задоволенні клопотання прокурора про примусовий привід обвинувачених, про що зазначено у журналі судового засідання під час здійснення фіксації судового процесу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
		05.09.2024 за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями, вказана заява передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
		Про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді, учасники кримінального провадження, а також суддя ОСОБА_7 повідомлялися своєчасно та належним чином.
		В доповідній суддя ОСОБА_7 просила розгляд заяви провести без її участі, проти задоволення заяви заперечила через її безпідставність та невмотивованість.
		В судовому засіданні заявник (прокурор)  ОСОБА_3  підтримав свою заяву та зазначив про те, що у судовому засіданні 04.09.2024 року було заявлено відвід судді ОСОБА_7  з підстав  п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді. В обґрунтування своєї заяви прокурор посилається на те, що у судовому засіданні, яке відбулось 19.06.2024, були присутні всі учасники кримінального провадження, зокрема один захисник та прокурори були присутні в залі судового засідання, другий захисник та обвинувачені були присутні по відеоконференцзв`язку. Прокурор зазначив, що кримінальне провадження знаходиться на стадії дослідження доказів, зокрема окремі докази містять інформацію на дисках та флеш носіях, які потребують перегляду за допомогою технічних засобів. Враховуючи, що захисник та обвинувачені перебували в режимі відеоконференції, одночасно відтворити відеозапіс доказів та здійснювати звукозапис в судовому залі, в якій приймали участь, не було такої технічної можливості, з чим власне і погодилась суддя. З цих підстав, суддею ОСОБА_7 було прийнято рішення та повідомлено учасників процесу судового провадження, що наступне судове засідання має відбутись за участю всіх учасників в залі судового засідання. Наступне судове засідання не відбулось з причин хвороби обвинуваченого, інші обвинувачені в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. В судовому засіданні 04.09.2024 обвинувачені та захисник були присутні по відеоконференцзв`язку, до зали судового засідання не з`явились та повідомили про те, що судом прийнято рішення про їх участь в судовому засіданні по відеоконференції. Проте, судом було зазначено про обов`язкову явку всіх учасників в судове засідання. Враховуючи вищевикладене, прокурор, у зв`язку з тим, що обвинувачені не з`явились за вимогою суду до зали, керуючись ч. 2 ст. 139 КПК України, звернувся до суду з клопотанням про привід обвинувачених. Судом в задоволені клопотання прокурора про привід обвинувачених відмовлено та поставлено на обговорення питання щодо подальшого дослідження письмових доказів. Однак, з вищевикладених підстав технічні можливості не дозволили їх дослідити. На думку прокурора, суддя ОСОБА_7 непослідовна у своїх рішеннях при розгляді даних питань в даному кримінальному провадженні та безпідставно відмовила прокурору у здійсненні приводу, оскільки це було єдине рішення забезпечення явки учасників в зал судового засідання. 
		Прокурор ОСОБА_4 підтримала викладені заявником підстави щодо відводу. Також зазначила, що в даному випадку слід керуватись ст. 22 КПК України, відповідно до якої суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Всупереч даної норми, суд фактично позбавив такої можливості прокурором надавати докази, які містяться інформацію на носіях, а саме на дисках та флеш-носіях, що перешкоджає подальшому розгляду, у зв`язку з чим просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_7 .
		Захисник ОСОБА_12 в судовому засіданні 11.09.2024 заперечив повністю проти заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_7 . Вважає заяву безпідставною, надуманою та необґрунтованою. Зазначив, що стаття 75 КПК України, містить вичерпний перелік підстав щодо відводу суду. Вказав, що прокурор, посилаючись на ч.4 ст. 75 КПК України, щодо упередженості судді, не вказав мотиви та не надав доказів. Також, зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивований, а тому рахування стороною обвинувачення засідань, посилань на новий термін кримінального процесуального законодавства, послідовність чи не послідовність дій судді, це не є підставою для відводу. Судом прийнято рішення щодо проведення судових засідань за участю обвинувачених в режимі відеоконференції. Також, зауважив, що відповідно до ст. 336 КПК України, під час воєнного стану обвинувачені можуть скористатись відеоконференцзв`язком. Доводи прокурора фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу.
		Захисник ОСОБА_6 проти заяви заперечив та зазначив, що посилаючись на те, що мотиви прокурора виникли після того, як йому було відмовлено в клопотанні про відвід, що фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням судді. Суддя виклав свої мотиви в рішенні, що не оскаржується, однак заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок. Така підстава як незгода з процесуальним рішенням, не може бути підставою для відводу. Жодних інших сумнів щодо упередженості судді прокурор не навів. Крім того, прокурором необґрунтовано процесуальні підстави для того, щоб обвинувачені з`явились особисто в судове засідання. 
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
		Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст.75,76 КПК України.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
		Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу особисту заінтересованість судді в результаті провадження, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		       Згідно із вимогами ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		       Тобто, довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте як законне та справедливе.
		       Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
		       Так, Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
		       За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя особисту заінтересованість в результаті провадження у даній справі.
		       Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів втому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
		       У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
		       Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п.43).
		       Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви що до цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
		       Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		Судом встановлено, що прокурор фактично висловлює незгоду про дистанційну участь обвинувачених у режимі відеоконференції, оскільки з технічних причин виникли труднощі у дослідженні доказів, та з відмовою в задоволенні його клопотання про привід обвинувачених.
		       У цьому зв`язку, викладені прокурором факти не містять у собі достатніх підстав, які би свідчили про необ`єктивність чи упередженість головуючого судді.
		Також, наведені в заяві обставини про відвід судді ОСОБА_7 не містять належних та підтверджених обставин, які б вказували на її заінтересованість в результаті провадження та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного процесуального рішення у справі.
		       Разом з тим, в основу заяви про відвід покладені доводи про незгоду з процесуальними рішеннями та діями судді ОСОБА_7 , проте ці твердження не відносяться до обставин, що виключають участь судді у розгляді кримінального провадження. 
		       Оцінка судових рішень судді на предмет їх законності, оцінка мотивів суду, які покладені в основу таких рішень, форма таких рішень, а так само і поведінка судді при їх ухваленні, не може бути предметом розгляду суду цієї ж інстанції в рамках розгляду заяви про відвід судді.
		       Процесуальна діяльність судді ОСОБА_7 (у тому числі, процедура розгляду заяв та клопотань) та судові рішення підлягають оскарженню в передбаченому процесуальним законодавством порядку. Наявність у осіб, які приймають участь у справі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не можуть бути підставою для відводу судді, і всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.        
		Таким чином, не погодження з процесуальними рішеннями та діями судді не є підставою для його відводу та не свідчать про упередженість судді у розгляді цієї справи.
		Суд зазначає, що суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, не зважаючи на будь - які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а право подавати скарги на дії судді можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов`язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб і може бути розцінене як намагання здійснити тиск на суд при здійсненні правосуддя.        
		Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід судді, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та достатніми доказами наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 .
		За таких обставин суд вважає, що заявлений відвід судді не містить даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені ст.ст. 75, 76 КПК України.
		Виходячи з вищевказаного, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
		Суд вважає необхідним, за власною ініціативою, виправити описку допущену судом при складанні та оголошенні вступної та резолютивної частини ухвали суду від 11.09.2024 року, а саме замість номеру справи - № 335/2091/19, вважати вірним номер справи- № 335/3199/19.        Керуючись ст. ст. 75, 81, 376 КПК України, суд
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження № 42017220000000461 від 24.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, по справі №335/3199/19 - залишити без задоволення.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Повний текст ухвали проголошено 16.09.2024 о 12 годині 45 хвилин.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...