Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/2190/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2024.
Дата набрання законної сили: 11.09.2024
Номер судового провадження: 61-5749ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/2190/23
		провадження № 61-5749св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач - державне підприємство «Адміністрація морських портів України», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року у складі судді Якимець О. І. і постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2023 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), третя особа - Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Позовна заява мотивована тим, що з 18 червня 2013 року він перебував у трудових відносинах із відповідачем. З 10 вересня 2020 року він обіймав посаду заступника директора юридичного департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».
		Зазначав, що наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року встановлено початок простою в апараті управління підприємства до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		30 серпня 2022 року йому припинено простій та призупинено дію трудового договору до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		28 жовтня 2022 року ДП «АМПУ» видало наказ про скорочення штату і чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» та здійснив йому попередження про наступне вивільнення.
		Наказом ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к його було звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. 
		Позивач вважав, що вищевказаний наказ відповідача від 29 грудня 2022 року № 490-к є незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідач не запропонував йому вакантні посади та іншу роботу на тому самому підприємстві та не отримав від нього відмову від продовження роботи, також не повідомив його про наступне звільнення під підпис. Крім того, роботодавець не повідомив Первинну профспілкову організацію працівників ДП «АМПУ» про його звільнення за три місяціта не отримав попередньої згоди такого органу на його звільнення. Вважав, що відповідач скоротив посаду, яку він обіймав, проте фактичних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося. Зазначені дії роботодавця свідчать про недотримання ним вимог трудового законодавства щодо порядку звільнення працівників. 
		Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення працівника без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі з одночасною виплатою йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100            (далі - Порядок № 100). Вказував, що середньоденний розмір його заробітної плати становить 10 150,96 грн.
		Посилаючись на викладене,  ОСОБА_1 просив суд:
		 - поновити його на посаді заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ» з 29 грудня 2022 року; 
		- стягнути з ДП «АМПУ» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення по день поновлення на роботі.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к про звільнення ОСОБА_1 із посади заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ» з 30 грудня 2022 року.
		Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року у розмірі 645 274,20 грн. 
		Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь держави судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
		Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 тис. грн. 
		Допущено до негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, у тому числі, скорочення чисельності або штату працівників. Проте, відповідачем не було ознайомлено позивача із переліком вакантних посад у ДП «АМПУ» під особистий підпис працівника, як це передбачено положеннями частини третьої статті 49-2 КЗпП України (за два місяці), оскільки попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року та перелік вакантних посад станом на 28 жовтня 2022 року, що направлене на поштову адресу ОСОБА_2 , було вручено останньому 01 листопада 2022 року. При цьому, станом на 28 жовтня 2022 року позивачу було запропоновано, з урахуванням його освіти, кваліфікації, наступні посади: у філії «Днопоглиблювальний флот» у юридичному відділі посади юрисконсульт, м. Одеса та провідний юрисконсульт (до 18 грудня 2022 року), тобто остання посада була відсутня на день звільнення; Одеська філія у відділі правової і претензійної роботи посаду юрисконсульт (до 19 березня 2023 року); Чорноморська філія у юридичній службі посади провідний юрисконсульт юридичного відділу (до 27 грудня 2022 року), тобто посада відсутня на день звільнення, провідний інженер відділу з організації договірної роботи (до 16 грудня 2024 року), провідний інженер відділу майнових відносин.
		Крім того, судом установлено, що відповідач направляв на поштову адресу позивача перелік вакантних посад станом на 01 листопада 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року, проте останні не були надані до суду, а тому неможливо встановити, наявність яких саме посад було запропоновано позивачу з урахування його освіти, кваліфікації, стажу роботи та здатності працівника виконувати запропоновану роботу. Будь-яких доказів, які б підтверджували згоду або відмову працівника (позивача) від запропонованих посад станом на день звільнення відповідачем суду не надано.
		Встановивши, що дії відповідача щодо прийняття наказу про звільнення позивача були неправомірними, суд першої інстанції визнав вказаний наказ протиправним, прийнятим з порушення процедури вивільнення працівника, передбаченої статтею 49-2 КЗпП України. Відповідачем не доведено законність звільнення позивача відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Позивач на день звільнення не був членом Первинної профспілкової організації, а тому відсутні підстави для застосування статті 43 КЗпП України, а саме щодо надання попереднього згоди такого органу на звільнення працівника, членом якої він є.
		При визначенні середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив із того, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з посадового окладу за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. У цьому випадку, беручи до уваги, що позивача було звільнено з посади 29 грудня 2022 року, останні два місяця - це жовтень та листопад 2022 року. Відповідно до довідки ДП «АМПУ» від 23 серпня 2023 року № 10-04-01.01-26/83 заробітна плата позивача за жовтень та листопад 2022 року складає по 64 829 грн за кожен місяць, кількість робочих днів 21 день (жовтень 2022 року) та 22 дні (листопад 2022 року). Тобто заробітна плата позивача у жовтні-листопаді 2022 року становила загалом 129 658 грн. Відтак, середньоденна заробітна плата становить 3 015,30 грн. Період з моменту звільнення позивача з роботи по день ухвалення судового рішення, тобто з 30 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року становить 214 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складатиме 645 274,20 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 40 тис. грн, то суд першої інстанції, оцінюючи складність цієї справи, предмет спору, складання заяв по суті, участь представника позивача у судових засіданнях, тобто виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а також з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 тис. грн, що відповідатиме критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
		Суд першої інстанції послався на відповідну судову практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Апеляційну скаргу ДП «АМПУ» задоволено частково.
		Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року у частині дати поновлення позивача на посаді та у частині суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу змінено. Поновлено ОСОБА_1    на посаді заступника директора департаменту з майнової та договірної       роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ» з 29 грудня 2022 року.
		Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року у розмірі 648 289,50 грн (без урахування податків та інших обов`язкових платежів).
		У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8 тис. грн. 
		Частково погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на роботодавця з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. За змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Станом на день звільнення позивач не був ознайомлений з переліком усіх вакантних посад у ДП «АМПУ», як це передбачено положеннями частини третьої статті 49-2 КЗпП України.
		Встановлено, що 28 жовтня 2022 року ДП «АМПУ» направило на поштову адресу ОСОБА_1 наказ від 09 вересня 2022 року № 66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці», наказ від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, перелік вакантних посад станом на 28 жовтня 2022 року. 
		Зазначену кореспонденцію ОСОБА_1 було вручено особисто 01 листопада 2022 року. Отже, передбачений положеннями статті 49-2 КЗпП України двомісячний строк для попередження про звільнення почався з 02 листопада 2022 року та закінчився 02 січня 2023 року.
		29 грудня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 490-к «Про звільнення»         ОСОБА_1 було звільнено з 29 грудня 2022 року за пунктом 1                частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності     та штату працівників). Підстава: попередження про наступне вивільнення         від 28 жовтня 2022 року, наказ ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату і чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», протокол № 1/2022 загальних зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року.
		Отже, отримавши 01 листопада 2022 року вказані документи поштовим відправленням, позивач у порушення статті 49-2 КЗпП України не був ознайомлений не пізніше, ніж за два місяці до звільнення (29 грудня 2022 року), із переліком вакантних посад у ДП «АМПУ» під особистий підпис працівника, як це передбачено пунктом 2 наказу ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ». При цьому, пунктом 1 наказу ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» посаду позивача визначено скоротити з 30 грудня 2022 року, тоді як позивача звільнили з посади на день раніше - 29 грудня 2022 року.
		Відповідач направляв на поштову адресу позивача перелік вакантних посад станом на 01 листопада 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року, однак останні не були надані до суду, а тому неможливо встановити, наявність яких саме посад було запропоновано позивачу з урахування його освіти, кваліфікації, стажу роботи та здатності працівника виконувати запропоновану роботу станом на день звільнення позивача.
		До апеляційної скарги відповідачем були додані нові докази, а саме: перелік вакантних посад станом на 01 листопада 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року.        Проте вказані докази за результатами розгляду клопотання відповідача про долучення нових доказів до матеріалів справи залишенні без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
		Отже, встановити, які саме посади були запропоновані позивачу з урахуванням його освіти, кваліфікації, стажу роботи та здатності працівника виконувати запропоновану роботу, відповідачем не надано.
		Крім того, незважаючи на те, що пунктом 3 наказу ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» визначено, що у разі письмової відмови працівників від переведення на інші запропоновані вакантні посади, провести необхідні заходи щодо їх звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували згоду або відмову працівника (позивача) від запропонованих посад станом на день звільнення.
		Таким чином, роботодавець не може вважатися таким, що належно виконав вимоги статті 40, статті 49-2 КЗпП України щодо належного та своєчасного повідомлення працівника про звільнення, а також щодо працевлаштування працівника.
		Разом з тим, судом першої інстанції помилково поновлено позивача на посаді з 30 грудня 2022 року, а не з 29 грудня 2022 року, тобто з дати, з якої його було звільнено відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к, тому в цій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а саме в частині дати поновлення на посаді позивача й, відповідно, в частині обчислення розміру середнього заробітку.
		При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вірно керувався положеннями Порядку № 100, виходячи із середньоденної заробітної плати, яка становила 3 015,30 грн.Період з моменту звільнення позивача з роботи по день ухвалення судового рішення, тобто з 29 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року становить 215 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складатиме 648 289,50 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, під час вирішення питання про визначення суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд вказує суму без відрахування з неї податків і зборів. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань.
		Оскільки позивач на день звільнення не був членом Первинної профспілкової організації, а відтак відсутні підстави для застосування статті 43 КЗпП України, а саме щодо надання попереднього згоди такого органу на звільнення працівника, членом якої він є.
		Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду. 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг 
		У касаційній скарзі ДП «АМПУ», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов у цій частині задовольнити у повному обсязі. 
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року за касаційною скаргою ДП «АМПУ» відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду м. Києва.Клопотання ДП «АМПУ» про зупинення виконання судових рішень задоволено. Виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, зупинено до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2024 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі.Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
		У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «АМПУ», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за касаційними скаргами ДП «АМПУ» і  ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року призначено до судового розгляду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги 
		Касаційна скарга ДП «АМПУ» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що                    з 30 серпня 2022 року позивач не був присутній на роботі у зв`язку з призупиненням із ним дії трудового договору, тому ДП «АМПУ» 28 жовтня 2022 року направило на поштову адресу ОСОБА_1 наказ від 09 вересня 2022 року № 66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці», наказ від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, перелік вакантних посад станом на 28 жовтня 2022 року. Вказану кореспонденцію ОСОБА_1 було отримано 01 листопада 2022 року. Також зазначену кореспонденцію було надіслано на електронну адресу позивача. У подальшому ОСОБА_1 надсилалися переліки вакантних посад станом: на 31 жовтня 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року. Таким чином, ДП «АМПУ» неодноразово надсилалися поштою позивачу переліки вакантних посад, які він отримував, а отже, був ознайомлений про вакантні посади на підприємстві. Проте, він не надав згоди на переведення на жодну із запропонованих йому посад. Положення статті 49-2 КЗпП України не містить обов`язку роботодавця ознайомлювати працівника з попередженням про наступне вивільнення та з вакантними посадами саме під особистий підпис, а тому висновки судів попередніх інстанцій в цій частині є помилковими. Отже, ДП «АМПУ» належним чином виконало положення частини другої статті 40 КЗпП України.
		Судами не враховано, що останнім робочим днем позивача є саме 29 грудня 2022 року, що підтверджується табелем обліку робочого часу останнього за грудень 2022 року, відповідно до якого за 29 грудня 2022 року проставлено позначку «і», оскільки з ОСОБА_1 було призупинено дію трудового контракту. Крім того, рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі № 758/11111/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (день звільнення) у розмірі 883 113 грн (без врахування податків та інших обов`язкових платежів). Таким чином, 29 грудня 2022 року є останнім робочим днем ОСОБА_1 , за який він отримав заробітну плату та який не може враховуватися при розрахунку середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку зі звільненням. При цьому, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що ОСОБА_1 у період з 16 січня 2023 року по 27 січня 2023 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, тому із суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу мають бути виключені суми середнього заробітку за дні, коли позивач перебував на лікарняному, оскільки за такий час позивачу має бути призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з листками непрацездатності, що складає 10 робочих днів. 
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1  мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували положення Порядку № 100 без врахування внесених змін до нього. Порядок № 100 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, містить імперативне правило розрахунку середньої заробітної плати працівника, який безперервно працює на підприємстві тривалий час та, відповідно, має два місяці роботи, в яких йому виплачувалася заробітна плата, у зв`язку з чим працівник має відповідний розрахунковий період, який в обов`язковому порядку враховуються для розрахунку його середньої заробітної плати. Пункт 2 Порядку № 100 міститься в Розділі II «Період, за яким обчислюється середня заробітна плата», який визначає порядок визначення розрахункова періоду, а саме: двох попередніх місяців роботи працівника, в яких йому виплачувалась заробітна плата, виходячи з якої обчислюється його середня заробітна плата. У пункті 2 Порядку № 100, а саме в абзаці 6 міститься імперативне уточнення, яким чином визначати останні два місяці роботи працівника, де вказано, що «час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду». Отже, розрахунковим періодом працівника для визначення його середнього заробітку є лише його два місяці роботи, в яких йому виплачувалась заробітна плата, а всі інші місяці, в яких працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключаються з розрахункового періоду. 
		Судами не враховано, що з 18 червня 2013 року до 29 грудня 2022 року (включно) він безперервно перебував у трудових відносинах з ДП «АМПУ». При цьому, з 01 березня 2022 року по 29 серпень 2020 року (включно) він перебував у простої, що підтверджується наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язаних з введенням воєнного стану в України» (зі змінами). У період простою, встановленого відповідно до статей 34, 113 КЗпП України, за ним заробіток зберігався частково. Тому, відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100 період з 01 березня 2022 року по 29 серпня 2022 року (включно), виключається з розрахункового періоду. З 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (включно) за ініціативою ДП «АМПУ» було призупинено дію трудового договору, укладеного із ним, що підтверджується наказом ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ». У період дії призупинення трудового договору він не працював відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» і за ним не зберігався заробіток. Тому, відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100 період з 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (включно), виключається з розрахункового періоду. 29 грудня 2022 року його було звільнено з роботи з посади заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи апарату управління, що підтверджується наказом ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к «Про звільнення». У день звільнення - 29 грудня 2022 року ДП «АМПУ» не було відновлено дію трудового договору, укладеного із ним, незважаючи на те, що день звільнення є останнім робочим днем працівника. 
		Отже, відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100 період з березня по грудень 2022 року, виключається з розрахункового періоду. Враховуючи те, що відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100 період з березня по грудень 2022 року включається з розрахункового періоду, розрахунковий період, який має бути врахований для обчислення середньої заробітної плати, що відповідає імперативним нормам Порядку № 100, є січень - лютий 2022 року, які були останніми двома календарними місяцями його роботи, в яких йому виплачувалась заробітна плата.
		Проте, суд першої інстанції здійснив розрахунок його середньої заробітної плати на підставі довідки ДП «АМПУ» від 23 серпня 2022 року № 10-04-01.01-26/83, яка незрозумілим чином опинилася у матеріалах справи та містила недостовірну інформацію про його заробітну плату у жовтні, листопаді 2022 року, яку він взагалі не отримував, оскільки у вказаних місяцях не працював на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з призупиненням за ініціативи ДП «АМПУ» дії трудового договору, укладеного із ним. Тобто, рішення суду ґрунтується на доказі, який містить недостовірну інформацію та не подавався до суду у порядку ЦПК України. При цьому, судом першої інстанції порушено імперативні норми Порядку № 100 щодо обов`язкового виключення з розрахункового періоду місяців, в яких працівник відповідно до закону не працював, та визначення розміру середнього заробітку працівника виходячи з розрахункового періоду, а саме з двох місяців роботи працівника, в яких йому виплачувалась заробітна плата.
		Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, розрахував середню заробітну плату, виходячи з його посадового окладу, встановленого у штатному розписі, на підставі абзаців третього-п`ятого пункту 4 Порядку № 100, які при наявності розрахункового періоду, а саме двох місяців роботи, в яких працівнику виплачувалась заробітна плата, не застосовується. Тобто, рішення суду в частині розрахунку середнього заробітку прийнято у порушення імперативних норм Порядку № 100 щодо визначення середньої заробітної плати виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, які є розрахунковим періодом працівника. При цьому, судом апеляційної інстанції безпідставно проігноровано преюдиційні факти, які встановлені під час розгляду справи № 758/11111/22, для визначення розміру його середньоденної та середньомісячної заробітної плати. Так, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі № 758/11111/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, встановлено, що розмір його, ОСОБА_1 , середньоденної заробітної плати становить 10 150,96 грн.
		Крім того, судами не враховано, що станом на 29 грудня 2022 року (день звільнення) він був профспілковим представником Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ», обраним 20 червня 2013 року відповідно до протоколу установчих зборів від 20 червня 2013 року № 1, який є керівним органом профспілки у період між профспілковими зборами та відповідно до пункту 6.3 Статуту Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ», затвердженого протоколом установчих зборів від 20 червня 2013 року, який зареєстровано Шевченківським районним управління юстиції у м. Києві на підставі наказу від 02 липня 2013 року № 204/02-01, є виборним профспілковим органом профспілки. У період з 03 листопада 2022 року по 01 лютого 2023 року (включно) всі рішення зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року, оформлених протоколом або іншим документом, незалежно від його форми, складеного за результатом проведення 28 жовтня 2022 року зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ», були зупиненні ухвалою суду та не діяли.
		Отже, суди попередніх інстанцій належним чином не встановили всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, у частині поширення на нього, ОСОБА_1 , державних гарантій, передбачених статтею 252 КЗпП України та статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у зв`язку з чим мотивувальна частина постанови Київського апеляційного суду підлягає зміні з урахуванням його доводів, викладених у касаційній скарзі.
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. 
		Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги 
		У липні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив  ОСОБА_1 на касаційну скаргу ДП «АМПУ», в якому зазначено, що доводи роботодавця  є необґрунтованими та безпідставними. Посилання відповідача на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду є нерелевантними до обставин цієї справи. Судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України щодо порядку вивільнення працівників та обов`язку роботодавця пропонувати працівнику, що скорочується, вакантні посади. Висновок суду апеляційної інстанції в частині визначення дати поновлення працівника є правильним, оскільки поновлення працівника відбувається з дати його звільнення на підставі рішення суду. Посилання ДП «АМПУ» на те, що у період з 16 січня 2023 року по 27 січня 2023 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, тому із суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу мають бути виключені суми середнього заробітку за дні, коли позивач перебував на лікарняному, так як за такий час йому має бути призначена та виплачена допомога на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не заслуговують на увагу. У частині п`ятій статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній станом на 01 січня 2023 року, визначено, що страхові виплати, передбачені цим Законом, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена сім`ї. З 27 січня 2023 року пройшло вісімнадцять місяців, у зв`язку з чим правові підстави для здійснення страхових виплат за період з 16 січня 2023 року по 27 січня 2023 року відсутні. Страхові виплати на користь позивача на теперішній час не здійснено. При цьому, доводи про необхідність виключення із періоду вимушеного прогулу 10 робочих днів, коли позивач перебував на лікарняному, відповідач у суді першої інстанції не заявляв і такі судом не досліджувалися. 
		У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП «АМПУ» на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Зазначено, що оскільки позивач перебував у тривалому простої (більше чотирьох місяців), у нього відсутній розрахунковий період, тому при визначенні розміру середнього заробітку за обставинами цієї справи, необхідно виходити із встановленого йому розміру посадового окладу. Вказане узгоджується із відповідними правовими висновками Верховного Суду. При цьому, обчислення середньої заробітної плати позивача у справі № 758/11111/22 не має преюдиційного значення для справи, яка переглядається, оскільки події, з якими пов`язана необхідність такого обчислення, не є ідентичними. 
		Позивач на день звільнення не був членом Первинної профспілкової організації, а тому відсутні підстави для застосування статті 43 КЗпП України, а саме щодо надання попереднього згоди такого органу на звільнення працівника, членом якої він є. Посилання ОСОБА_1 на те, що всі рішення зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року були зупиненні ухвалою суду та не діяли, є безпідставними. Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року у справі № 522/14776/22 зупинено дію рішення зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року, яким виключено ОСОБА_1 з членів профспілки. Проте постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року вищевказану ухвалу районного суду від 03 листопада 2022 року скасовано, а зі скасуванням судового рішення втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		З 18 червня 2013 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП «АМПУ». Відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 09 вересня 2020 року № 606-к ОСОБА_1 , начальника відділу земельної та майнової роботи управління організації правової роботи юридичного департаменту апарату управління переведено на посаду заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату правління на постійно з 10 вересня 2020 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (т. 1, а. с. 23).
		Згідно з Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки та змін та доповнень до нього, які вступають у дію з 15 грудня 2021 року (т. 6, а. с. 30-54), посадовий оклад заступника департаменту становить мінімальний - 64 829 грн, максимальний - 97 280 грн (т. 6, а. с. 53).
		Відповідно до змін № 102 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 08 серпня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн (т. 3, а. с. 149).
		Згідно зі змінами № 108 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 16 вересня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн (т. 3, а. с. 170).
		Відповідно до Статуту Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ», затвердженого протоколом установчих зборів від 20 червня 2013 року № 1, який зареєстрованого Шевченківським районним управлінням юстиції у м. Києві на підставі наказу від 02 липня 2013 року № 204/02-01, профспілковий представник є виборним профспілковим органом профспілки. У період між профспілковими зборами профспілка здійснює свої повноваження через обраний нею керівний орган - профспілкового представника.
		Згідно з протоколу установчих зборів від 20 червня 2013 року № 1 ОСОБА_1 обрано профспілковим представником Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ», який є керівним органом профспілки у період між профспілковими зборами (т. 1, а. с. 24-25).
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на теперішній час, до його припинення або скасування.
		28 лютого 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з веденням воєнного стану в Україні» встановлено початок простою в апараті управління ДП «АМПУ» з 08.30 год 01 березня 2022 року - до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Виплату заробітної плати проводити для працівників апарату управління ДП «АМПУ» у розмірі посадового окладу, встановленого у штатному розписі (т. 1, а. с. 26-27).
		28 лютого 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 85-к «Про внесення змін до наказу ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з веденням воєнного стану в Україні», зокрема, вказано, що департаменту бухгалтерського обліку нарахування та виплату заробітної плати за весь період дії простою проводи, у тому числі, заступнику голови ДП «АМПУ» у розмірі двох третин посадового окладу, встановленого у штатному розписі (т. 1, а. с. 28-29).
		28 лютого 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 86-к «Щодо припинення простою для працівників, які залучаються до роботи» простій припиняється на день/дні залучення працівника до роботи (т. 1, а. с. 30).
		09 червня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 142-к «Про особовий склад» залучено до роботи 10 червня 2022 року заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ОСОБА_1 (табельний номер 22), за його згодою (пункт 1 наказу); покладено виконання обов`язків директора юридичного департаменту апарату управління на ОСОБА_1 (табельний номер 22), заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління, за його згодою, 10 червня 2022 року, на період відпустки ОСОБА_4 , директора юридичного департаменту апарату управління (пункт 2 наказу). Згідно з написом на наказі ДП «АМПУ» від 09 червня 2022 року № 142-к ОСОБА_5 09 червня 2022 року надав згоду щодо залучення до роботи та виконання обов`язків директора юридичного департаменту.
		08 липня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 160-к «Про особовий склад» залучено до роботи з 11 липня 2022 року заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ОСОБА_1 (пункту 1 наказу); покладено виконання обов`язків директора юридичного департаменту апарату управління на ОСОБА_1 , заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління, за його згодою, з 11 липня 2022 року по 13 липня 2022 року, на період відпустки ОСОБА_4 , директора юридичного департаменту апарату управління (пункт 2 наказу); працівнику, визначеному у пункті 1 цього наказу, приступити до роботи за основним місцем роботи (робочим місцем) з 11 липня 2022 року (пункту 3 наказу). Згідно з написом на наказі ДП «АМПУ» від 08 липня 2022 року № 160-к ОСОБА_5 надав згоду на залучення з 11 липня 2022 року до роботи. З 11 липня 2022 року по 13 липня 2022 року на виконання обов`язків директора юридичного департаменту надав згоду.
		01 вересня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 264-к «Про припинення простою та запровадження дистанційної роботи працівникам апарату управління ДП «АМПУ» припинено з 05 вересня 2022 року простій, встановлений наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» (зі змінами), працівникам апарату управління згідно з переліком, що додається (пункт 1 наказу); запроваджено з 05 вересня 2022 року дистанційну роботу для працівників апарату управління згідно з переліком, що додається, тимчасово до припинення або скасування воєнного стану в Україні (пункту 2 наказу).
		Згідно з переліком працівників апарату управління ДП «АМПУ», яким припиняється простій та запроваджується дистанційна робота з 05 вересня 2022 року, який є додатком до наказу ДП «АМПУ» від 01 вересня 2022 року № 264-к, дистанційну роботу запроваджено 46 працівникам апарату управління ДП «АМПУ».
		ОСОБА_1 , який був залучений до роботи з 11 липня 2022 року на підставі наказу ДП «АМПУ» від 08 липня 2022 року № 160-к «Про особовий склад» в переліку працівників, яким припиняється простій та запроваджується дистанційна робота з 05 вересня 2022 року, не вказаний.
		30 серпня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » припинено з 30 серпня 2022 року простій, встановлений наказом від 28 лютого 2022 року № 84-к (зі змінами) ОСОБА_1 ; призупинено дію трудового договору, укладеного з  ОСОБА_1 , до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше наступного дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні» (т. 1, а. с. 41-42).
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 квітня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: 
		 - наказів, якими введено в дію штатні розписи апарату управління ДП «АМПУ», та накази про зміни до штатних розписів апарату управління ДП «АМПУ» з 01 липня 2022 року по 29 грудня 2022 року;
		 - штатних розписів апарату управління та всі завірені належним чином зміни до цих штатних розписів апарату управління, затверджених в. о. Голови ДП «АМПУ» та введених в дію з 01 липня 2022 року по 29 грудня 2022 року;
		 - листів ДП «АМПУ» та всіх документів, які направлялись первинній профспілковій організації працівників ДП «АМПУ» (з підтвердженням направлення та отримання), щодо погодження заходів про причини наступних скорочень, кількість і категорію працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення скорочень, у зв`язку з запровадженням змін в організації виробництва і праці в апаратів управління ДП «АМПУ» шляхом скорочення штату та чисельності працівників;
		 - документів (протокольних рішень тощо), які складені за результатом проведених консультацій з первинною профспілковою організацією працівників ДП «АМПУ» про заходи запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень, у зв`язку з запровадженням змін в організації виробництва і праці в апаратів управління ДП «АМПУ» шляхом скорочення штату та чисельності працівників.
		Як вбачається з наданих на виконання вимог вказаної вище ухвали суду першої інстанції документів (т. 3, а. с. 147-250) наказом ДП «АМПУ» від 05 серпня 2022 року № 172-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 08 серпня 2022 року зміни № 102 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 148-149).
		Відповідно до змін № 102 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 08 серпня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн (т. 3, а. с. 149).
		Наказом ДП «АМПУ» від 05 серпня 2022 року № 173-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 08 серпня 2022 року зміни № 103 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 150-151).
		Листом Міністерства інфраструктури України від 08 вересня 2022 року № 6036/10/10-22 направлено ДП «АМПУ» погоджену організаційну структуру та штатний розпис керівного складу ДП «АМПУ».
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 65/10 «Про введення в дію організаційної структури ДП «АМПУ» введено в дію з 09 вересня 2022 року організаційну структуру ДП «АМПУ».
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року №66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці» запроваджено зміни в організації виробництва і праці в апараті управління ДП «АМПУ» шляхом скорочення штату і чисельності працівників.
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 278-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 09 вересня 2022 року зміни до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 150-151).
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 279-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 09 вересня 2022 року зміни № 105 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 157-160).
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 280-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» скорочено посади з 15 листопада 2022 року в департаменті кадрової політики апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 161-162).
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 286-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 12 вересня 2022 року зміни № 106 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 163-164).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 290-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 16 вересня 2022 року зміни № 107 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 165-167).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 291-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 16 вересня 2022 року зміни № 108 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 168-171).
		Відповідно до змін № 108 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 16 вересня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн (т. 3, а. с. 170).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 293-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 20 вересня 2022 року зміни № 109 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 172-175).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 294-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з16 вересня 2022 року зміни №110 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 176-178).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 295-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 16 вересня 2022 року зміни № 111 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 179-180).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 вересня 2022 року № 296-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 25 листопада 2022 року департамент організації роботи портів та наступні посади, зокрема, директор департаменту та заступник директора департаменту (т. 3, а. с. 181-182).
		Наказом ДП «АМПУ» від 16 вересня 2022 року № 313-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 01 грудня 2022 року певні посади (т. 3, а. с. 183-184).
		Наказом ДП «АМПУ» від 16 вересня 2022 року № 314-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 28 вересня 2022 року зміни № 112 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 185-188).
		Наказом ДП «АМПУ» від 16 вересня 2022 року № 315-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 01 грудня 2022 року певні посади (т. 3, а. с. 189-190).
		Наказом ДП «АМПУ» від 28 вересня 2022 року № 337-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 28 вересня 2022 року зміни № 113 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 191-193).
		Наказом ДП «АМПУ» від 29 вересня 2022 року № 338-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 29 вересня 2022 року зміни № 114 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 194-195).
		Наказом ДП «АМПУ» від 30 вересня 2022 року № 343-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 30 вересня 2022 року зміни № 115 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. с. 196-193).
		Наказом ДП «АМПУ» від 05 жовтня 2022 року № 348-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 07 жовтня 2022 року зміни № 116 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 198-201).
		Наказом ДП «АМПУ» від 05 жовтня 2022 року № 349-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 20 грудня 2022 року певні посади (т. 3, а. с. 202-203).
		Наказом ДП «АМПУ» від 07 жовтня 2022 року № 354-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 07 жовтня 2022 року зміни № 117 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 205-206).
		Наказом ДП «АМПУ» від 12 жовтня 2022 року № 362-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 20 грудня 2022 року певні посади (т. 3, а. с. 207-208).
		Наказом ДП «АМПУ» від 17 жовтня 2022 року № 367-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 17 жовтня 2022 року зміни № 118 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 209-210).
		Наказом ДП «АМПУ» від 20 жовтня 2022 року № 373-к «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» введено в дію з 20 жовтня 2022 року зміни № 119 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» (т. 3, а. с. 211-212).
		Наказом ДП «АМПУ» від 24 жовтня 2022 року № 374-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 11 січня 2023 року певні посади (т. 3, а. с. 213-214).
		Наказом ДП «АМПУ» № 378-к від 28 жовтня 2022 року «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 30 грудня 2022 року наступні посади в юридичному департаменті апарату управління: заступник директора департаменту - 1 штатна одиниця, заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи - 1 штатна одиниця (пункт 1).
		Службі управління персоналом апарату управління здійснити заходи щодо вивільнення працівників відповідно до вимог законодавства України, к тому числі:
		1) не пізніше ніж за 2 місяці забезпечити ознайомлення під особистий підпис працівників, посади яких підлягають скороченню, з персональним попередженням про наступне вивільнення;
		2) запропонувати працівникам, посади яких скорочуються, переведення за їх письмовою згодою на інші вакантні посади в ДП «АМПУ» (у разі наявності);
		3) у разі письмової відмови працівників від переведення на інші запропоновані вакантні посади провести необхідні заходи щодо їх звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (пункт 2) (т. 3, а. с. 215).
		У подальшому ДП «АМПУ» прийняло ряд наказів щодо внесення змін до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ» та відповідні зміни до штатних розписів (т. 3, а. с. 215-250).
		28 жовтня 2022 року ДП «АМПУ» направило на поштову адресу ОСОБА_1 наказ від 09 вересня 2022 року № 66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці», наказ від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, перелік вакантних посад станом на 28 жовтня 2022 року (т. 1, а. с. 227-230) (поштова накладна № 65002615792125 (т. 1, а. с. 231).
		Відповідно до переліку вакантних посад, наявних станом на 28 жовтня 2022 у ДП «АМПУ» позивачу було запропоновано, з урахуванням його освіти, кваліфікації, наступні посади: у філії «Днопоглиблювальний флот» у юридичному відділі посади юрисконсульт, м. Одеса та провідний юрисконсульт (до 18 грудня 2022 року), тобто остання посада була відсутня на день звільнення; Одеська філія у відділі правової і претензійної роботи посаду юрисконсульт (до 19 березня 2023 року); Чорноморська філія у юридичній службі посади провідний юрисконсульт юридичного відділу (до 27 грудня 2022 року), тобто посада відсутня на день звільнення, провідний інженер відділу з організації договірної роботи (до 16 грудня 2024 року), провідний інженер відділу майнових відносин(т. 1, а. с. 234-246).
		Згідно з трекінгу «Укрпошти» вказане поштове відправлення вручено особисто 01 листопада 2022 року (т. 1 а. с. 96).
		29 грудня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 490-к «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з 29 грудня 2022 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників). Підстава: попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, наказ ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату і чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», протокол № 1/2022 загальних зборів членів первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року (т. 1 а. с. 43).
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ДП «АМПУ» направляло на поштову адресу ОСОБА_1 переліки вакантних посад станом на 01 листопада 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року (т. 1, а. с. 97-126, 249-250; т. 2, а. с. 1-7), однак вказані переліки разом з доказами направлення відповідачем до суду першої інстанції не були надані.
		До апеляційної скарги відповідачем були додані нові докази, а саме вищевказані переліки вакантних посад станом: на 01 листопада 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року, проте вказані докази за результатами розгляду клопотання відповідача про долучення нових доказів до матеріалів справи судом апеляційної інстанції залишенні без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
		Відповідно до протоколу загальних зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» № 1/2022 звільнено ОСОБА_1 з посади голови профспілкового комітету та виключено ОСОБА_1 з членів профспілкового комітету та членів профспілки (т. 1, а. с. 218-225). 
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року у справі № 522/14776/22 зупинена дія рішення зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року, оформленого вищезазначеним протоколом, складеного за результатами проведення 28 жовтня 2022 року зборів членів первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ».
		Постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у справі № 522/14776/22 вищевказану ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року скасовано.
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі № 758/11111/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 до ДП «АМПУ», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ», про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ». Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (день звільнення), у розмірі 883 113 грн (без врахування податків та інших обов`язкових платежів). Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга ДП «АМПУ» підлягає задоволенню, а касаційна скарга  ОСОБА_1 - задоволенню частково. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають. 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Згідно із частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до частин першої та шостої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.
		Згідно із статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі                  № 6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу    роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 міститься правовий висновок про те, що «за положеннями частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».
		Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до частини другої, третьої статті 64 ГК України, пункту 36 Статуту ДП «АМПУ» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом.
		Отже, ДП «АМПУ» виключно на законних підставах, у межах та у спосіб, визначених законодавством України, самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом.
		При цьому, суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників). Але він не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Власник на свій розсуд визначає чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, може зменшити чисельність одних посад, а також здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад.
		 
		Проведення роботодавцем заходів щодо зміни організації виробництва і праці - законне повноваження роботодавця.
		Відповідно до висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 317/4223/16, провадження № 61-24793св18, проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і суд не вправі обговорювати та вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва і праці. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 756/10727/16, провадження № 61-42382св18, та від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3870/16, провадження № 61-38248св18.
		Листом Міністерства інфраструктури України від 08 вересня 2022 року № 6036/10/10-22 направлено ДП «АМПУ» погоджену організаційну структуру та штатний розпис керівного складу ДП «АМПУ».
		Наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 65/10 «Про введення в дію організаційної структури ДП «АМПУ» введено в дію з 09 вересня 2022 року організаційну структуру ДП «АМПУ».
		Керуючись статтею 64 ГК України та зазначеним вище наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 65/10, наказом ДП «АМПУ» від 09 вересня 2022 року № 66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці» запроваджено зміни в організації виробництва і праці в апараті управління ДП «АМПУ» шляхом скорочення штату і чисельності працівників.
		Наказом ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ» прийнято скоротити з 30 грудня 2022 року наступні посади в юридичному департаменті апарату управління: заступник директора департаменту - 1 штатна одиниця, заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи - 1 штатна одиниця. Не пізніше ніж за 2 місяці забезпечити ознайомлення під особистий підпис працівників, посади яких підлягають скороченню, з персональним попередженням про наступне вивільнення. Запропонувати працівникам, посади яких скорочуються, переведення за їх письмовою згодою на інші вакантні посади в ДП «АМПУ» (у разі наявності).
		Крім того, у матеріалах справи містяться накази ДП «АМПУ», якими вносилися зміни до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ».
		Таким чином, у ДП «АМПУ» дійсно мало місце зміни в організації виробництва і праві шляхом скорочення штату і чисельності працівників.
		У попередженні про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року  ОСОБА_1 був повідомлений про скорочення його посади з 29 грудня 2022 року та запропоновано переведення на одну з запропонованих вакантних посад у ДП «АМПУ» згідно переліку.
		При цьому, 30 серпня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » припинено з 30 серпня 2022 року простій, встановлений наказом від 28 лютого 2022 року № 84-к (зі змінами) ОСОБА_1 ; призупинено дію трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 , до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше наступного дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні» (т. 1, а. с. 41-42).
		Отже, ОСОБА_1 не перебував на робочому місці, оскільки із ним було призупинено дію трудового договору, тому роботодавець не мав можливості ознайомити останнього з попередженням про наступне вивільнення та з вакантними посадами на підприємстві особисто під підпис.
		У зв`язку з цим, ДП «АМПУ» листом від 28 жовтня 2022 року (поштова накладна № 65002615792125) направило на поштову адресу ОСОБА_1 наказ від 09 вересня 2022 року № 66/10 «Про запровадження змін в організації виробництва і праці», наказ від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату та чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, перелік вакантних посад станом на 28 жовтня 2022 року (т. 1, а. с. 227-231).
		Вказаний лист отримано ОСОБА_1 01 листопада 2022 року. Крім того,  зазначену кореспонденцію було надіслано на електронну адресу позивача, яка, у тому числі, зазначена ним у позовній заяві. 
		У подальшому ОСОБА_1 надсилалися переліки вакантних посад станом: на 31 жовтня 2022 року, на 07 листопада 2022 року, на 14 листопада 2022 року, на 21 листопада 2022 року, на 05 грудня 2022 року, на 12 грудня 2022 року, на 20 грудня 2022 року, на 26 грудня 2022 року. 
		Отже, ДП «АМПУ» неодноразово надсилалися поштою позивачу переліки вакантних посад, які він отримував, а тому був ознайомлений про вакантні посади на підприємстві. 
		Проте, ОСОБА_1 не надав згоди на переведення на жодну із запропонованих йому посад. 
		У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі               № 6-40цс15 зазначено, що «оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення».
		Таким чином, ДП «АМПУ» з дотриманням зазначених положень законодавства було запропоновано ОСОБА_6 усі вакантні посади на підприємстві.
		Посилання судів попередніх інстанцій на те, що  ОСОБА_1 не був ознайомлений з переліком вакантних посад на підприємстві під особистий підпис, як це передбачено положеннями частини третьої статті 49-2 КЗпП України, є безпідставними. 
		Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці; одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.
		Отже, положення статті 49-2 КЗпП України не містить обов`язку роботодавця ознайомлювати працівника з попередженням про наступне вивільнення та з вакантними посадами на підприємстві саме під особистий підпис, тому висновки судів попередніх інстанцій в цій частині є помилковими. 
		У постанові Верховного Суду від 22грудня 2021 року у справі № 303/798/17 (провадження № 61-1863св20) зазначено, що «законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Метою персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці є надання працівникові можливості завчасно визначитися із майбутнім працевлаштуванням або підшукати собі іншу роботу».
		Аналогічний висновок міститься і в листі Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2019 року № 10/0/36-19, зокрема: «законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про наступне вивільнення у зв`язку із ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників».
		Тобто, роботодавець самостійно визначає спосіб та форму повідомлення про вивільнення працівника та про наявні вакантні посади на підприємстві.
		Проте, на жодну із запропонованих посад,  ОСОБА_1 не надав згоди на переведення та взагалі не повідомив про своє рішення.
		Отже, ДП «АМПУ» належним чином виконало положення частини другої статті 40 КЗпП України. 
		Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 752/17592/19, провадження № 61-12242св22. 
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення судами норм процесуального права щодо встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки судами надано оцінку доказів відповідно до положень статті 89 ЦПК України.
		У зв`язку із тим, що роботодавцем доведено законність звільнення позивача, тому підстав для поновлення його на роботі, а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу немає. 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 412 ЦПК України).
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Щодо розподілу судових витрат
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
		Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій і відмову у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат.
		Судом установлено, що за подання апеляційної скарги (12 899,91 грн) та касаційної скарги (17,199,88 грн) ДП «АМПУ» сплатило судовий збір у розмірі 30 099,79 грн (12 899,91 грн + 17,199,88 грн).
		Так як позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тому витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, підлягають стягненню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ДП «АМПУ» у розмірі 30 099,79 грн.
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити.
		Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року скасувати. 
		У задоволенні позову  ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа - Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відмовити.
		Стягнути за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України»у розмірі 30 099,79 грн  (тридцять тисяч дев`яносто дев`ять гривень сімдесят дев`ять копійок). 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                      Б. І. Гулько
		 
		                                                                                      Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...