Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/336/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2024. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.
Дата набрання законної сили: 17.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/154/312/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023032060000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/336/24
		1-кп/154/312/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою провизнання винуватостіу кримінальномупровадженні № 42023032060000009 від 01.02.2023 стосовно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Гребля Прилуцького району Чернігівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає з адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, раніше не судимого,
		 
		- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
		ВСТАНОВИВ
		 
		Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, (зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 8419-ІX).
		Також Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		Крім того, у відповідності до вимог п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата. Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше. Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки. На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати: один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата; два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата. Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.
		Так, ОСОБА_4 , від імені ФОПа « ОСОБА_6 », котрий будучи фізичною особою-підприємцем відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.12.2012 із основним видом діяльності за кодом 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» та маючи відповідну ліцензію, отриману наказом Укртрансбезпеки «Про прийняття рішення за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій» із 24.02.2022 на всій території України воєнного стану строком на 30 діб, та подальшого його продовження Указами Президента України, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон військовозобов?язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, знаючи процедуру перетину державного кордону України особами призовного віку в період дії воєнного стану на території України, будучи обізнаним про наміри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , під час дії воєнного стану в Україні, незаконно слідувати у країни Євросоюзу, оскільки останній будучи особою призовного віку, не маючи законних підстав для звільнення від військової служби, згідно ст. 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», та для перетину державного кордону України під час воєнного стану, організував незаконне переправлення ОСОБА_7 , через державний кордон України, керував такими діями, а також сприяв їх вчиненню вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, зокрема шляхом виготовлення документів необхідних для перетину кордону нібито під виглядом водія, що працює на ФОПа « ОСОБА_6 », внесення такої особи до інформації системи «Шлях» та наданні автомобіля для перетину кордону. 
		Так, 31.01.2023, (точної години не встановлено), ОСОБА_7 , знаходячись на території автостанції АДРЕСА_4 , звернувся до ОСОБА_4 , який будучи особою призовного віку та достовірно знаючи, що він не був у ФОП ОСОБА_6 , працевлаштованим водієм, надав свою згоду та копії особистих документів, таких як паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон та посвідчення водія і був 31.01.2023 внесений у систему «Шлях» від імені ФОПа ОСОБА_6 , як водій транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Krafter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , для подальшого переправлення через державний кордон України.
		31.01.2023, (точної години не встановлено) ОСОБА_4 , знаходячись поряд магазину «Маяк», що по АДРЕСА_5 , з метою незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, підготував та передав останньому фіктивний трудовий договір. Після чого, ОСОБА_4 (точної години в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись на АЗС «ОККО», що по вул. Володимирській, 3-Б, м. Устилуг, Волинської області надав ОСОБА_7 автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Krafter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , розповівши «легенду» для перетину кордону та дії, які необхідно вчинити для успішного перетину кордону, за що останній оплатив грошові кошти в сумі 2 500 доларів США.
		ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом виготовлення та надання вище вказаних документів та автомобіля, внесення до «Шляху» персональних даних ОСОБА_7 та відомостей про автомобіль, організував незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, який 31.01.2023 о 20 год. 00 хв. знаходячись в міжнародному пункті пропуску «Устилуг-Зосін», розміщений за адресою: АДРЕСА_6 , намагався перетнути державний кордон України однак не перетнув його оскільки був викритий працівниками ДПС України.
		Крім того, ОСОБА_4 , від імені ФОПа « ОСОБА_6 », котрий будучи фізичною особою-підприємцем відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.12.2012 із основним видом діяльності за кодом 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» та маючи відповідну ліцензію, отриману наказом Укртрансбезпеки «Про прийняття рішення за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій» із 24.02.2022 на всій території України воєнного стану строком на 30 діб, та подальшого його продовження Указами Президента України, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон військовозобов?язаних чоловіків віком від.18 до 60 років, знаючи процедуру перетину державного кордону України особами призовного віку в період дії воєнного стану на території України, будучи обізнаним про наміри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_7 , під час дії воєнного стану в Україні, незаконно слідувати у країни Євросоюзу, оскільки останній будучи особою призовного віку, не маючи законних підстав для звільнення від військової служби, згідно ст. 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», та для перетину державного кордону України під час воєнного стану, організував незаконне переправлення. ОСОБА_8 , через державний кордон України, керував такими діями, а також сприяв їх вчиненню вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, зокрема шляхом виготовлення документів необхідних для перетину кордону нібито під виглядом водія, що працює на ФОПа « ОСОБА_6 », внесення такої особи до інформації системи «Шлях» та наданні автомобіля для перетину кордону.
		Так, 31.01.2023 (точної години не встановлено), ОСОБА_9 , знаходячись на території автостанції АДРЕСА_4 , звернувся до ОСОБА_4 , який будучи особою призовного віку та достовірно знаючи, що він не був у ФОП ОСОБА_6 , працевлаштованим водієм, надав свою згоду та копії особистих документів, таких як паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон та посвідчення водія і був 31.01.2023 внесений у систему «Шлях» від імені ФОПа ОСОБА_6 , як водій транспортного засобу марки «Ореl» моделі «Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , для подальшого переправлення через державний кордон України.
		31.01.2023 (точної години не встановлено) ОСОБА_4 , знаходячись неподалік супермаркету «Епіцентр», що по вул. Степана Бандери, 24 а, м. Червоноград, Львівської області, з метою незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, підготував та передав останньому фіктивний трудовий договір та автомобіль марки «Ореl» моделі «Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , розовівши «легенду» для перетину кордону та дії, які необхідно вчинити для успішного перетину кордону.
		ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом виготовлення та надання вище вказаних документів та автомобіля, внесення до «Шляху» персональних даних ОСОБА_8 та відомостей про автомобіль, організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, який 01.02.2023 о 20 год. 00 хв. знаходячись в міжнародному пункті пропуску «Угринів - Долгобичув», розміщений за адресою: Львівська область, Сокальській район, с. Угринів, намагався перетнути державний кордон України, однак не перетнув його оскільки був викритий працівниками ДПС України.
		Таким чином,своїми умиснимидіями,які виразилисяв організаціїнезаконного переправленняосіб черездержавний кордонУкраїни,керівництві такимидіями,сприянні їхвчиненню порадами,вказівками,наданням засобів,вчиненими повторно,з корисливихмотивів, ОСОБА_4  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
		16 вересня 2024 року між прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості. 
		Згідно зугодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 
		Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.3 ст.332 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000,00 грн. При визначенні покарання сторонами були враховані обставини провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, а також наявність обставин, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема щире каяття, відсутність судимостей. 
		Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.
		Відповідно дост.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч.4ст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Прокурор у судовому засіданні зазначила, що при укладенні вказаної угоди дотримані вимоги і правилаКПКтаКК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в обсязі обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, від якого потерпілих нема.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначеніст.474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченіст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбаченіст.476 КПК України.
		Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогамКПК УкраїнитаКК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди та призначення ОСОБА_4 покарання, узгодженого сторонами угоди.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставини справи, обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, дані, що характеризують обвинуваченого.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження. 
		Як обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до ч.1 ст.66 КК України, визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Відповідно до ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. На думку суду такими обставинами є позитивна характеристика, відсутність в ОСОБА_4 судимостей, наявність на утриманні малолітньої дитини.
		Згідно ч. 1ст.69КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу.
		На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове ч.2 ст.69 КК України).
		Вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченого суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання, при цьому враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, думку сторін угоди, суд вважає можливим при призначенні покарання обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, застосувати вимогист. 69 КК України,призначивши обвинуваченомубільш м`якийвид основногопокарання,не зазначенийу санкціїч.3ст.332КК України,у видіштрафу врозмірі 12000неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить204000,00грн, без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. 
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 зазначене вище покарання суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, таким, що відповідатиме особі обвинуваченого, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч. 2ст. 50 КК Україниметі покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленогост. 8 КПК України.
		Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/123/23), від 03.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/127/23), від 10.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/150/23), слід скасувати.
		Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст.100 КПК України.
		Запобіжний західдо ОСОБА_4  не застосовувався.
		Керуючись ст.ст.314, 373,374,475 КПК України,суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 вересня 2024 року між прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023032060000009 від 01.02.2023. 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у видіштрафу врозмірі 12000неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить204000 (двісті чотири тисячі) гривень, без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
		Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/123/23), від 03.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/127/23), від 10.02.2023 (справа №154/693/23, провадження №1-кс/154/150/23), - скасувати.
		Речові докази по справі: 
		- автомобіль марки "Volkswagen" моделі "Krafter", р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_5 ,та автомобільмарки "Opel"моделі "Movano",р.н.з. НОМЕР_3 ,номер шасі НОМЕР_6  повернутиза належністю власнику майна ОСОБА_10 ;
		- цивільно-правовий договір №6 від 07.11.2022, цивільно-правовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 15.10.2022  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...