Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 194/934/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2024. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/194/25/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023130000000133

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Кримінальне провадження № 194/934/23
		Номер провадження 1-кп/194/25/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 вересня 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді          ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023 року за № 12023130000000133 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрівка Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, 
		за участю: прокурора                             ОСОБА_4 ,
		захисника                                 ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В :
		24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Внаслідок ведення агресивної війни з боку РФ проти України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, з 25.02.2022 року Щастинська міська територіальна громада Щастинського району Луганської області перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «Луганської Народної Республіки».
		На тимчасово окупованій території Щастинської територіальної громади Щастинського району Луганської області представниками так званої «ЛНР підконтрольними державі-агресору РФ, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема створено незаконний орган влади - «Державна установа «Щастинська міська лікарня» Луганської Народної Республіки», який розташований за адресою: Луганська область, Щастинський район, м. Щастя, вул. Донєцкая, 97.
		В подальшому, в другій половині березня2022року, більш точний час встановити з об?єктивних причин не виявилось можливим, громадянин України ОСОБА_3 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Щастя Щастинського району Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Щастинської територіальної громади, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «ЛНР», які підконтрольні державі-агресору - РФ, з метою наділенням його функціями посадової особи у незаконному органі влади, а саме так званої «Державної установи «Щастинська міська лікарня» Луганської Народної Республіки» та отримав від останніх пропозицію зайняти посаду у незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території.
		Так, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 діючи в порушення вимог Конституції та Законів України, надав свою добровільну згоду та починаючи з 17 березня2022року зайняв посаду «головного лікаря», яка пов?язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме так званої «Державної установи «Щастинська міська лікарня» Луганської Народної Республіки».
		 
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia)
		ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.
		Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).
		До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).
		Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.
		Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
		Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023130000000133 від 12.01.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. 
		Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 року розгляд кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023 року за № 12023130000000133 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження (in absentia).
		Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.
		Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
		Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, з метою дотримання прав обвинуваченого на захист та доступу до правосуддя, обвинувачений ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст.323КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».
		До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).
		Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		Крім того, судом вживались заходи щодо направлення судових повісток на номер телефону, яким користувався ОСОБА_3 , та який зазначений в матеріалах справи, що є додатковим заходом до основних способів інформування обвинуваченого, передбачених КПК.
		Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		А тому, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), судом були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченого до суду вжитими заходами не вдалося. При цьому, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений ОСОБА_3 вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
		Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).
		У зв`язку з чим обвинувачений не був допитаний судом, тому показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Так, захисник в судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися зі своїм підзахисним та з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. 
		Водночас, захисник належним чином брала участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду та висловила свою позицію у даному кримінальному провадженні щодо невинуватості її підзахисного з підстав не доведення його вини належними та допустимими доказами.
		 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
		24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.
		Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.
		Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада ( НОМЕР_1 ); Щастинська міська територіальна громада ( НОМЕР_2 ), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.
		Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
		 
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.
		 
		Допитаний в судовому свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона знає обвинуваченого ОСОБА_3 , та 21.03.2022 року вона востаннє бачила його на вулиці в м. Щастя. Вона знає, що ОСОБА_3 зайняв посаду головного лікаря та працює на цій посаді в Щастинській міській лікарні на окупованій території України. Вказана посада передбачає виконання адміністративно-господарських функцій, вона є керівною та не передбачає функції лікування людей. Вказану посаду ОСОБА_3 зайняв добровільно та після окупації він також добровільно залишився на окупованій території. Він також пропонував їй залишитись та працювати в цій лікарні. Потім він також телефонував та знову пропонував працювати в лікарні. Не усі працівники виїхали на підконтрольну Україні територію. В ютубі бачила фото обвинуваченого біля приміщення лікарні та на будівлі лікарні висів прапор лнр.
		Допитаний в судовому свідок ОСОБА_7 суду показала, що знає обвинуваченого ОСОБА_3 особисто, останній був генеральним директором КНП «Щастинської міської лікарні». Наприкінці березня 2022 року вона бачила його востаннє. Обвинувачений також пропонував їй зайняти посаду в лікарні на окупованій території. На даний час обвинувачений ОСОБА_3 займає посаду головного лікаря Щастинської міської лікарні. Зазначає, що обвинувачений зробив свій вибір та залишився працювати на окупованій території на посаді головного лікаря. На вказаній посаді не здійснюється лікування людей, ОСОБА_3 займає адміністративну посаду на якій займається організацією лікарні. Так, лікарня - /мовою оригіналу/ «Счастьенская городская больница» працює на окупаційну владу, на стінах висять документи на російській мові, на приймальні ОСОБА_3 зазначено «головний лікар». Після окупації на відео в інтернеті вона бачила ОСОБА_3 , який як головний лікар казав, що м. Щастя окуповане назавжди. 
		Допитаний в судовому свідок ОСОБА_8 суду показала, що знає ОСОБА_3 , який займав посаду директора КНП «Щастинської міської лікарні». Так, коли вона виїжджала з окупованої території, обвинувачений залишився на окупованій території працювати на посаді головного лікаря. Посада головного лікаря - це адміністративна посада, яка передбачає організацію роботи лікарів, виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій. Щодо фактів примусу зайняття посади ОСОБА_3  їй не відомо. Зазначає, що бачила в інтернеті відео, як на фоні лікарні ОСОБА_3 давав інтерв`ю, де дякував окупаційній владі за ремонт лікарні. 
		Допитаний в судовому свідок ОСОБА_9 суду показав, що він знає обвинуваченого ОСОБА_3 особисто, останній до окупації працював в Щастинській міській лікарні генеральним директором. Після окупації Щастинського району, він побачив в Інтернеті, що ОСОБА_3 працює головним лікарем Щастинської лікарні на окупованій території. Також, в квітні 2022 року, йому стало відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 зайняв посаду головного лікаря Щастинської міської лікарні відповідно до документів лнр. Він надавав документи про призначення обвинуваченого головним лікарем, які йому через Інтернет надіслали співробітники цієї лікарні. Посада головного лікаря  це посада керівника підприємства на якій він здійснює організаційно-розпорядчіта адміністративно-господарськіфункції,та непередбачає лікуваннялюдей,а навпакипередбачає здійсненнязабезпечення установи. Також мешканці йому повідомили, що ОСОБА_3 працює головним лікарем Щастинської міської лікарні. Вважає, що обвинувачений зайняв посаду добровільно, оскільки можливість виїхати у нього була. Також він бачив в Інтернеті відео, де обвинувачений надавав інтерв`ю. 
		 
		Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 5 ст. 111-1 КК України за №12023130000000133 від 12.01.2023 року. (т. 2 а.с. 1, 13, 82)
		Згідно рапорту начальника сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Луганській області від 12.01.2023 року, під час здійснення моніторингу мережі Інтернет була отримана інформація про злочинну діяльність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в період воєнного стану та проведення заходів із відбиття збройної агресії підрозділів зс рф перейшов на бік ворога, та прийняв пропозицію від окупантів і за власною згодою був призначений на посаду та фактично розпочав виконання обов`язків головного лікаря /мовою оригіналу/ «государственного учреждения «счастьенская городская больница» луганськой народной республики». (т. 2 а.с. 2-3)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 18.01.2023 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. (т. 2 а.с. 9-10)
		Згідно протоколу огляду від 13.01.2023 року, за участю спеціаліста ОСОБА_10 , проведено огляд публікації у вигляді відео, розміщеної у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 1:10 з підписом /мовою оригіналу/ «Восстановление больницы в Счастье». На 9 секунді відео на фоні вищезазначеної будівлі з?являється чоловік на вигляд приблизно 60-65 років. На відео мається напис /мовою оригіналу/: «Олег Супрун главный врач больницы г. Счастье», а також в нижній частині екрану дублюється виступ чоловіка у вигляді субтитрів. Вказаний чоловік розповідає про лікарню м. Щастя, а саме про руйнування які відбулись, скаржиться на те що останні 20 років лікарню ніхто не ремонтував та висловлює вдячність Мосводоканалу за швидке відновлення будівлі лікарні. Також під час розповіді чоловіка зображення на відео періодично змінюється та на екрані з`являється вигляд будівлі, процес проведення ремонтних робіт. (т. 2 а.с. 18-26)
		Згідно реєстраційних карток транспортних засобів, вбачається, що ОСОБА_3 є власником транспортних засобів: 
		-автомобілю RENAULT DUSTER 1461, (2018), БЕЖЕВИЙ, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 видане в ТСЦ № 4444, дата реєстрації  23.11.2018. (т. 2 а.с. 30, т. 3 а.с. 83)
		-автомобілю УАЗ 3303 2445, (1992), ЗЕЛЕНИЙ, № двигуна НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 , № кузова НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_11 видане в ТСЦ № 4444, дата реєстрації  26.12.2018. (т. 2 а.с. 31, т. 3 а.с. 82)
		-мотоциклу SPARK SP200R-25I 200, (2017), ЧЕРВОНИЙ, № двигуна НОМЕР_12 , № шасі НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_15 видане в ТСЦ № 4443, дата реєстрації  10.10.2017. (т. 2 а.с. 32, т. 3 а.с. 84)
		-причеп ЛЕВ 1425-283425, (2015), СІРИЙ, № шасі НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_18 видане в ТСЦ № 4443, дата реєстрації  15.12.2015. (т. 3 а.с. 85)
		-автомобіль YМ 150-Х 149, (2008), ЧЕРВОНИЙ, № двигуна НОМЕР_19 , № шасі НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_21 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_22 видане в ТСЦ № 4441, дата реєстрації  18.10.2011. (т. 3 а.с. 86)
		Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 4424855400:16:002:0424, площею 0,1041 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144985344248), частка 1/1. (т. 2 а.с. 34-35, 38)
		Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144978244248) ,частка 1/1. (т. 2 а.с. 36-37, 39)
		Згідно постанови заступника керівника Луганської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 13.02.2023 року, вбачається, що здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, доручено СУ ГУНП в Луганській області. (т. 2 а.с. 67-68)
		Згідно висновку експерта №103 від 17.03.2023 року проведеної портретної експертизи та додатку до нього, вбачається, що зображення чоловіка у відеофайлі, що міститься в електронному файлі з назвою: «videoplayback.mp4» при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) у період 00:00:11 - 00:00:22 (чоловік, одягнутий у сорочку білого кольору, що дає інтерв?ю та представлений як: « ОСОБА_12 , главный врач больницы г. Счастье»), придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.
		2. У відеофайлі, що міститься в електронному файлі з назвою: «videoplayback.mp4» при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплесра) у період 00:00:11 - 00:00:22 (чоловік, одягнутий у сорочку білого кольору, що дає інтерв?ю та представлений як: « ОСОБА_12 . главный врач больницы г. Счастьс») та на фотозображенні (його електронній копії), що міститься в електронному файлі з назвою: «Суп (1).pdf» (з електронною копією особової картки особи на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон), наданому на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа. (т. 2 а.с. 87-99)
		Згідно протоколу огляду від 28.02.2023 року, за участю спеціаліста ОСОБА_13 , проведено огляд публікації «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ " ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщеної в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , на сайті «ГУ "СГБ" ЛНР». У вказаній публікації міститься текст (мовою оригіналу): «ОГРН 1229400052518 от 29 ноября 2022 г.» ; «ИНН/КПП 9403013841 940301001», Дата регистрации 23.03.2022 «Юридический адрес НОМЕР_23 , г. Счастье, Донецкая ул., д. 97» «Руководитель Главный врач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Отже, КНП «Щастинська міська лікарня» Щастинської військової-цивільної адміністрації Щастинського району Лутанської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , наразі зареєстрована як /мовою оригіналу/ «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ "СЧАСТЬЕНСКАЯ ГОРОДСКАЯ БОЛЬНИЦА" ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ» головним лікарем якої с ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 127-133)
		Згідно протоколу огляду від 27.03.2023 року, за участю спеціаліста ОСОБА_13 , проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет та за посиланнями: 1) ІНФОРМАЦІЯ_6 , 2) ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . На сторінці з написом /мовою оригіналу/: «ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ ПРАВИТЕЛЬСТВА ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ», містяться вкладки /мовою оригіналу/ : «Новости» «Структура», «Акты», «Действующая редакция актов», «Заседания», «Акты исполнительных органов исполнительной власти», «Деятельность ЧСПК». При натисканні на вкладку /мовою оригіналу/ «Исполнительные органы государственной власти» на екрані з?являється перелік «министерств луганской народной республики», серед яких мається /мовою оригіналу/ «министерство здравоохранения луганской народной республики», де за посиланням міститься інформація щодо розташування міністерства, дані щодо керівників міністерства та дні прийому. Також, при відкритті сторінки /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 ,зазначено наступне:/мовоюоригіналу/«ИНФОРМАЦИЯ огосударственных учрежденияхздравоохранения,находящихся введении Министерстваздравоохранения ЛуганскойНародной Республики».Серед перелікуорганізацій підномером 103зазначено /мовоюоригіналу/«ГУ «Счастьенскаягородская больницаЛНР»»: НОМЕР_24 ГУ «Счастьенскаягородская больница»ЛНР. (т. 2 а.с. 141-154)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 06.04.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук. (т. 2 а.с. 175-178)
		Згідно протоколу огляду від 11.04.2023 року, проведено огляд веб-сторінки /мовою оригіналу/ «предостовление сведений ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеної в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 , де в пошуковому полі після пропису /мовою оригіналу/ «Счастьенская городская больница» відкривається сторінка з підприємством /мовою оригіналу/ «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ "СЧАСТЬЕНСКАЯ ГОРОДСКАЯ БОЛЬНИЦА" ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ». Після переходу за вказаним посиланням відкривається файл під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », де зазначені наступні відомості /мовою оригіналу/: «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ "СЧАСТЬЕНСКАЯ ГОРОДСКАЯ БОЛЬНИЦА" ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ», дата присвоения ОГРН: 29.11.2022, ИНН: НОМЕР_25 , КПП: НОМЕР_26 , ГЛАВНЫЙ ВРАЧ: ОСОБА_3 , Регистрационный номер, присвоенный до 1 июля 2002 года: 611411781). (т. 3 а.с. 9-17)
		Згідно протоколу огляду від 11.04.2023 року, проведено огляд публікації в мережі Інтернет на сайті /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_17 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 . (т. 3 а.с. 18-21)
		Згідно протоколу огляду від 11.04.2023 року, проведено огляд публікації публікація в мережі Інтернет на сайті /мовою оригіналу/ «Коллегия юристов донбасса» під назвою /мовою оригіналу/ «Постановление совмина Об утверждении ІНФОРМАЦІЯ_19 », яка розміщена за посиланням http://lawdonbass.ru/zakonodatelstvo/postanovleniya_sovmina/ob_utverzhdenii_polozheniya_o_ministerstve_zdravoohraneniya_luganskoy_narodnoy_respubliki_v_novoy_redakcii-11/. (т. 3 а.с. 22-42 )
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2023 року, який проведений зі свідком ОСОБА_9 , останній під фотознімком №4 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за загальними рисами обличчя, який під час військового вторгнення на територію України військових формувань РФ перейшов на бік ворога та надав свою добровільну згоду на призначення його на посаду т.зв. «голови Щастинської міської лікарні МОЗ ЛНР». (т. 3 а.с. 43-45)
		Згідно протоколу огляду від 13.04.2023 року, проведено огляд документів, наданих свідком ОСОБА_14 під час допиту, а саме установчі документи щодо призначення ОСОБА_3 такі як наказ про призначення на посаду в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », трудовий договір та установчі документи вказаної установи під контролем окупаційної адміністрації держави-агресора.
		1. Документ з назвою /мовою оригіналу/: «Справка о взятии на учет налогоплательшика», датована - «23 марта 2022 года», має номер «2516» документ затверджений /мовою оригіналу/ «Главным специалистом отдела регистрации плательщиков и приемки налоговой отчетности Государственной налоговой инспекции в Жовтневом районе города Луганска Государственного комитета налогов и сборов Луганской Народной Республики /подпись/ ОСОБА_15 ». При огляді вказаного документу встановлено, що /мовою оригіналу/ «Государственное учреждение «Счастенская городская больница» Луганской Народной республики», яка перєбуває за адресою /мовою оригіналу/: «Луганская Народная Республика, город Луганск, Жовтневый район, город Счастье, улица Донецкая, 97» керівник якої /мовою оригіналу/ « ОСОБА_3 НОМЕР_27 » взятий на облік в органі податкової та зборів 23.03.2022 № 1194. Документ на одному аркуші;
		2. Документ з назвою /мовою оригіналу/: «Приказ о назначении ОСОБА_3 », датована - «17.03.2022», має номер «160-лс» документ затверджений /мовою оригіналу/ «Министром Н.А. ОСОБА_16 ». При огляді вказаного документу встановлено, що ОСОБА_3 призначено на посаду головного лікаря Державної установи «Щастинська міська лікарня» Луганської народної Республіки» з 17.03.2022по 15.09.2022включно. Документ на одному аркуші;
		3. Документ з назвою: «трудовой договор», датований - «17.03.2022», місце складання «г. Луганск». Документ підписаний /мовою оригіналу/ «Министром Министерства здравоохранения Луганской Народной республикой ОСОБА_17 » та « ОСОБА_3 паспорт 004745671, видан:4457, 25.03.2020» При огляді вказаного документу встановлено, що договір укладений між /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » та « ОСОБА_3 ». Відповідно до вказаного договору регулюються взаємовідносини між /мовою оригіналу/ «Министерством здравоохранения Луганской Народной республикой» як Роботодавцем та ОСОБА_3 як Робітником, пов?язані з виконанням останнім обов?язків головного лікаря ДУ «Щастинська міська лікарня» Луганської народної Республіки». Згідно зазначеного договору, відповідно до покладених прав і обов?язків, діяльність «Робітника» пов?язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Документ на семи аркушах.
		4. Документ з назвою /мовою оригіналу/: «Свидетельство №11-0004117/2022о государственной регистрации юридического лица», датований - «23.03.2022», при огляді вказаного документу встановлено, що юридична особа /мовою оригіналу/: «Государственное учреждение «Счастенская городская больница» луганской Народной республики» перебуває за адресою /мовою оригіналу/: «луганская Народная Республика, город Луганск, Жовтневый район, город Счастье, улица Донецкая, 97», особа яка має право підпису /мовою оригіналу/ « ОСОБА_3 », відомості про засновників юридичної особи /мовою оригіналу/: «Правительство Луганской Народной Республики - 611022989». Документ на двох аркушах.
		5. Документ з назвою /мовою оригіналу/: «Устав Государственного учреждения «Счастенская городская больница» Луганской Народной республики», затвердженний - « ІНФОРМАЦІЯ_22 », має номер «166-ОД». При огляді вказаного документу встановлено, що /мовою оригіналу/ «Государственное учреждение «Счастенская городская больница» Луганской Народной республики», перебуває за адресою /мовою оригіналу/: «Луганская Народная Республика, город Луганск, Жовтневый район, город Счастье, улица Донецкая, 97» засновано на державній власності, відноситься до об?єктів державної власності «ЛНР» в своїй діяльності керується /мовою оригіналу/ «Конституцией Луганской Народной Республики, законами ЛНР, нормативными правовыми актами Главы ЛНР, правительства ЛНР, оругими нормативными правовыми актами, действующими на територии ЛНР и настоящим Уставом» Документ містить 7 розділів /мовою оригіналу/: «Общие положения», «Предмет, цели и виды деятельности», «Права и обязаности», «Организация деятельности и управления», «Имущественное и финансовое обеспечение», «Полномочия трудового коллектива», «Реогранизация и ликвидация». Документ на дванадцяти аркушах. (т. 3 а.с. 46-71)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури від 13.04.2023 року, копії документів, а саме /мовою оригіналу/: - «Справка о взятии на учет налогоплательшика» на 1 (одному) аркуші формату А4; - «Приказ о назначении ОСОБА_3 » на 1 (одному) аркуші формату А4; - «Трудовой договор» на 7 (семи) аркушах формату А4; - «Свидетельство №11-0004117/2022 о государственной регистрации юридического лица» на 2 (двох) аркушах формату А4; «Устав Государственного учреждения «Счастенская городская больница» Луганской Народной республики» на 12 (дванадцяти) аркушах формату А4; визнано документами у кримінальному провадженні №12023130000000133 від 12.01.2023 року. (т. 3 а.с. 72)
		Згідно протоколу огляду від 13.04.2023 року, за участю спеціаліста ОСОБА_13 , проведено огляд відеозапису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_24 » на веб-сайті мережі Інтернет з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 ». На відеозаписі, у проміжок часу відео з 11 хв. 50 сек. по 12 хв. 05 сек. в кабінеті дає коментар /мовою оригіналу/ " ОСОБА_12 - главный врач Счастьенской городской больницы", який одягнутий в піджак чорного кольору, сорочку білого кольору, краватку червоного кольору, за спиною якого знаходиться шафа на якій знаходиться сувенірна вантажівка зеленого кольору з танком на яких білим кольором мається знак "Z". (т. 3 а.с. 73-79)
		   Згідно листа Управління ДМС України в Кіровоградській області від 17.04.2023 року за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України № НОМЕР_28 від 25.03.2020 року та паспортом громадянина України для виїзду за кордон. З питань оформлення виїзду на постійне місце проживання за кордон, припинення/втрати громадянства України ОСОБА_3 не звертався, відомості щодо припинення ним громадянства України до УДМС у Луганській області не надходили, відповідно до чинного законодавства України є підстави вважати останнього громадянином України. Вказані обставини підтверджуються особовими картками на ім?я ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 29, 81, т. 3 а.с. 91)
		Згідно протоколу огляду від 13.04.2023 року, за участю спеціаліста ОСОБА_13 , проведено огляд відеозапису з назвою «ДОНБАСС. ВОЗРОЖДЕНИЕ». який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_26 98%D0%А2%D0%A0%D0%98%D0%99%D0%97%D0%98%D0%9C%D0%95%D0%9D%D0%9A%D0%98%D0%9D». Далі сюжет відбувається у приміщенні будівлі в якій перебуває чоловік одягнений у білу сорочку з краваткою червоного кольору та поверх білий халат на вигляд 60-65 років, сивим волоссям на голові та вусами. На 00 хв. 41 сск. на відео з?являється допис /мовою оригіналу/ " ОСОБА_12 - главный врач Счастьенской городской больницы". Далі під час відео чоловік у білому халаті розповідає невстановленому чоловіку у чорному одязі про руйнування будівлі лікарні та звинувачує при цьому українські війська, які з його слів накрили «градами» при відступі. (т. 3 а.с. 105-109)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 21.04.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України зупинено у зв?язку з розшуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с. 147-149)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 12.05.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України відновлено для проведення процесуальних дій. (т. 3 а.с. 150-151)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 12.05.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України зупинено у зв?язку з розшуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с. 152-154)
		Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 31.05.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №12023130000000133 від 12.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України відновлено для проведення процесуальних дій. (т. 3 а.с. 155-156)
		Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023130000000133 від 12.01.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 .ст. 111-1 КК України. (т. 3 а.с. 179-181)
		 
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
		Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію.
		Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.
		При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається РФ. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
		За частиною 5ст. 111-1 КК,серед іншого,передбачена відповідальністьза добровільнезайняття громадяниномУкраїни посади,пов`язаноїз виконанняморганізаційно-розпорядчихабо адміністративно-господарськихфункцій,у незаконнихорганах влади,створених натимчасово окупованійтериторії,у томучислі вокупаційній адміністраціїдержави-агресора. Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей39,40 КК, однак яких суди у цьому кримінальному провадженні не встановили.
		Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
		Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
		Вказана позиція викладена в постанові ВС ККС від 31.01.2024 року (справа №638/5446/22, провадження №51-4092км23).
		 
		Суд вважає допустимими та належними дослідженні у судовому засіданні докази та показання свідків, оскільки останні узгоджуються між собою, не протирічать один одному та дослідженим у судовому засіданні іншим доказам.
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт того, що ОСОБА_3 , який будучи громадянином України, знаходячись натимчасово окупованійтериторії м.Щастя Щастинськогорайону Луганськоїобласті,з 17березня 2022року зайнявпосаду т.зв.«головного лікаря»,якапов`язана звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій, в т.зв. «Державній установі «Щастинська міська лікарня» Луганської Народної Республіки», тобто у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Щастинської територіальної громади.
		При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлював факт відкритої російської агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022 рокуповномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, що вказує на добровільність зайняття ним посади, враховуючи характер його дій, їх послідовність та тривалість. 
		Варто зауважити, що ОСОБА_3 до повномасштабного військового вторгнення РФ та лнр на територію України перебував на посаді генерального директора комунального неприбуткового підприємства «Щастинська міська лікарня» Щастинської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, та після окупації території Щастинського району Луганської області добровільно пішов на співпрацю з окупаційними структурами РФ та лнр.
		При цьому його діяння спрямоване на заподіяння шкоди основам національної безпеки України, і сам факт вчинення таких дій свідчить про ступінь суспільної небезпечності діяння, притаманний таким злочинам.
		А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). 
		Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачений винний у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади створених на тимчасово окупованій території, та його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.
		Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
		При призначенніпокарання обвинуваченому,суд враховує,що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також особи обвинуваченого, який раніше не судимий.
		Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено. 
		Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст.111-1 КК України.
		За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання яке є обов?язковим у санкції статті, у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги та в медичних закладах.
		При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Крім того, санкцією ч. 5 ст.111-1КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.
		Відповідно до ст.59КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 ст.59КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, тому суд вважає за необхідне призначити останньому покарання з конфіскацією майна, яке належить йому на праві приватної власності.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від12.05.2023року на майно, яке належать ОСОБА_3 з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна.
		Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від12.05.2023року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги та в медичних закладах на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3  обчислювати з моменту фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання ОСОБА_3  обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6ст.193КПК України відносно ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_27 , витрати пов`язані з проведенням судової портретної експертизи, оформленої висновком експерта від 17.03.2023 року №103, в сумі 7169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 40 коп. на користь держави. Призначення платежу: Оплата за судову експертизу відповідно до висновку від 17.03.2023 року №103).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від12.05.2023року на майно, яке належить ОСОБА_3 - залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації належного йому майна на користь держави, а саме: 
		-автомобіль RENAULT DUSTER 1461, (2018), БЕЖЕВИЙ, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 видане в НОМЕР_29 , дата реєстрації  23.11.2018. 
		-автомобіль УАЗ 3303 2445, (1992), ЗЕЛЕНИЙ, № двигуна НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 , № кузова НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_11 видане в ТСЦ № 4444, дата реєстрації  26.12.2018. 
		-мотоциклу SPARK SP200R-25I 200, (2017), ЧЕРВОНИЙ, № двигуна НОМЕР_12 , № шасі НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_15 видане в НОМЕР_30 , дата реєстрації  10.10.2017. 
		-причеп ЛЕВ НОМЕР_31 , (2015), СІРИЙ, № шасі НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_18 видане в ТСЦ № 4443, дата реєстрації  15.12.2015. 
		-автомобіль YМ 150-Х 149, (2008), ЧЕРВОНИЙ, № двигуна НОМЕР_19 , № шасі НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_21 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_22 видане в ТСЦ № 4441, дата реєстрації  18.10.2011. 
		-земельна ділянка, кадастровий номер 4424855400:16:002:0424, площею 0,1041 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144985344248), частка 1/1. 
		-житловий будинок, загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144978244248), частка 1/1. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.
		Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду https://trm.dp.court.gov.ua/sud0440/.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...