Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1979/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2024. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.
Дата набрання законної сили: 17.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/344/707/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023090000000140

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/1979/24 
		   Провадження № 1-кп/344/707/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2024 року  м.Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 ,
		 ОСОБА_3 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_4 ,
		 прокурорів ОСОБА_5 , 
		 ОСОБА_6 ,
		 захисника ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали спеціального судового провадження в кримінальному провадженні з обвинувальним актом щодо:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, суд, - 
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		ОСОБА_8 вчинив:
		державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України; перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; 
		добровільну участь в незаконному збройному, воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території та наданні такому формуванню допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України;
		участь у терористичній організації;
		участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		Так, статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі  АРК), області, зокрема, Донецька та Луганська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24.02.2022 року переросла в повномаштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації (далі  міністерство оборони), підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях №2268-VІІІ від 18.01.2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію НОМЕР_1 особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VІІІ, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою -агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу мир і безпеку, а ЛНР і Донецька народна республіка (далі - ДНР) терористичними організаціями.
		Заявою Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян, яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
		Визнання Верховною Радою України так званих самопроголошених організацій ДНР та ЛНР терористичними, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України, схвалені Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 року №1596-VІІ, Заяві Верховної Ради України Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму, схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 року №1597-VІІ, Зверненні Верханої Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 року №106-VІІІ, Заяві Верховної Ради України Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків, схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VІІІ.
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення організацій ДНР та ЛНР до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.
		Враховуючи вищевикладене, так звана організація ДНР містить всі необхідні ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної ДНР представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (органи державної влади ДНР) та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Указана терористична організація ДНР має організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність, дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Донецької області та мають загальну координацію керівництва.
		З метою виконання функцій підрозділу силового блоку ДНР, її самопроголошеним головою видано указ, відповідно до якого, для захисту інтересів ДНР та її громадян, створену воєнну структуру Народна міліція ДНР (далі - НМ ДНР), яка дислокується в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Донецької області та має загальну координацію та кураторів із Російської Федерації.
		Установлено, що до складу НМ ДНР входить структурний підрозділ - 1 армійський корпус, який складається з полків та окремих підрозділів забезпечення.
		Політичне та військове керівництво Російської Федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року №36/103, від 16.12.1970 року №2734 (ХХV) від 21.12.1965 року №2131 (ХХ), від 14.12.1974 року №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію України.
		22.02.2022 року Президент Російської Федерації направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.
		24.02.2022 року, приблизно о 05 годині, Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 року на виконання зазначеного вище наказу військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, ЗУ Про правовий режим воєнного стану введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022 року.
		У відповідності до ст. 1 ЗУ Про оборону України від 06.12.1991 року №1932-ХІІ (далі  Закон Про оборону України) воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Пунктом 9 ст. 1 ЗУ Про національну безпеку від 21.06.2018 №2469-VІІІ (далі  Закон Про національну безпеку) визначено, що національна безпека України  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних потенційних загроз.
		У відповідності до п.2 ст. 1 ЗУ Про національну безпеку, воєнна безпека  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Відповідно до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України національна (у тому числі державна) безпека України передбачає відсутність загрози у сферах: політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, і полягає зокрема: у безпеці конституційного ладу і державного суверенітету України, невтручанні у внутрішні справи України з боку інших держав, відсутності сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні, непорушенні принципу розподілу влади, злагодженості механізмів забезпечення законності і правопорядку (в політичній сфері); у відсутності проблем ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн, невідпливі за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів (в економічній); у відсутності посягань на державний суверенітет України та її територіальну цілісність (у воєнній); у відсутності науково-технологічного відставання від розвинутих країн (у науковотехнологічній); у невитоку інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави (в інформаційній сфері).
		Державна безпека - це відсутність загрози, стан захищеності життєво важливих інтересів держави від внутрішніх і зовнішніх загроз в усіх вказаних вище сферах життєдіяльності держави.
		Суверенітет держави означає верховенство державної влади, її самостійність усередині країни та незалежність у міжнародних відносинах, яка може бути обмежена лише необхідністю виконувати договори і зобов`язання в галузі міжнародних відносин.
		Територіальна цілісність держави передбачає, що всі складові території держави (адміністративно-територіальні одиниці) перебувають в нерозривному взаємозв`язку, характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету.
		Територіальна недоторканність - це захищеність території країни в існуючих кордонах від будь яких посягань, що можуть стосуватися незаконної зміни території України, визначеної рішеннями Верховної Ради України і міжнародними договорами України.
		Обороноздатність означає підготовленість держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту. Складовими такої підготовленості є сукупність економічного, політичного, соціального, наукового, морально-психологічного і суто військового потенціалів. Стан обороноздатності України відображають її мобілізаційні можливості, кількість і якість Збройних Сил, їх здатність швидко переходити на військовий стан, організовано вступати у воєнні дії та успішно виконувати завдання по обороні від агресії.
		Державна зрада може виявитися у таких формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. В конкретних випадках цей злочин може полягати у вступі на службу до певних військових чи інших формувань ворожої держави (поліції, каральних загонів, розвідки), наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України - полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь якої шкоди інтересам України.
		При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча).
		Термін підривна діяльність вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року №36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX) та інших.
		Верховний Суд у справі № 759/5737/17 від 21.12.2022 вказав, що у контексті положень ст. 111 КК України підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Підривною визнається будь яка діяльність, що пов`язана зі спробою зміни вищих органів державної влади нелегітимним шляхом; із втручанням у міжнародну чи внутрішню політику; зі спробою зміни території чи зниженням обороноздатності України; з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності від інших держав тощо.
		Підривною діяльністю є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Це передбачає сприяння їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України. При цьому підривною слід визнавати будь яку діяльність, пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.
		До підривної діяльності, зокрема, належать:
		- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади;
		- розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, фінансування незаконних збройних формувань на території України, організація інформаційної експансії з боку інших держав;
		- організація не передбачених Конституцією України референдумів з територіальних питань.
		Надання допомоги як складова способу вчинення державної зради полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод.
		Державна зрада у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
		Поняття збройний конфлікт має самостійне правове значення для кваліфікації, якщо такий конфлікт відбувається поза межами воєнного стану - у разі фактичного початку воєнних дій, але ще до оголошення воєнного стану, або взагалі у мирний час. Збройним конфліктом визнається украй гостра форма вирішення суперечностей між державами, що характеризується двостороннім застосуванням воєнної сили.
		Громадянин України ОСОБА_8 , підтримуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, будучи працевлаштованим в МЧС ДНР на тимчасово окупованій території Донецької області (т.зв. ДНР), з кінця лютого 2022 року, умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, усвідомлюючи, що він вчиняє державну зраду, добровільно вступив на військову службу до незаконного воєнізованого формування 3 відділення 2 взводу 1 роти 5 батальйону 113 полку територіальної оборони 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР.
		Громадянин України ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі 3 відділення 2 взводу 1 роти 5 батальйону 113 полку територіальної оборони 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР на посаді стрільця, з метою виконання загального плану захоплення території України, у складі збройних сил Російської Федерації, із закріпленою зброю (автоматом Калашникова) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил Російської Федерації та НМ ДНР, виконував обов`язки солдата-стрільця в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами Російської Федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України. 
		Разом з цим, ОСОБА_8 до 26.02.2022 року перебував на тимчасово окупованій території Донецької області в межах населених пунктів Донецьк та Макіївка та в подальшому з 05.03.2022 року був перевезений через територію Російської Федерації на територію Херсонської області, де неодноразово брав участь у бойових зіткненнях проти ЗСУ переважно на території Херсонської області в районі населених пунктів Наддніпрянське - Воскресенське - Борозенське - Кочубеївка, та на даний час продовжує вищевказану протиправну діяльність на території Донецької області.
		За таких обставин ОСОБА_8 умисно, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, надає допомогу державі-агресору у проведенні підривної діяльності проти України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia). 
		Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		Повістки про виклик ОСОБА_8 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування та на стадії судового розгляду надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення» та на офіційному веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, а копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_8 на виконання вимог ч.2 ст.2975 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області адвоката ОСОБА_7 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_8 .
		Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.01.2024 року, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику ОСОБА_8 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Після постановлення ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.01.2024 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 , відповідно до вимог ч.4 ст.46 КПК України, ст.42 КПК України, п.8 ч.2 ст.51 КПК України та ч.2 ст.297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		Крім цього, згідно з ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.03.2024 року відносно ОСОБА_8 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_7 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
		Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та заперечував запропоновану прокурором міру покарання.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_8 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		Захисник ОСОБА_7 , у судовому засіданні не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження. А також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 мінімальне можливе покарання, в межах інкримінованих останньому кримінальних правопорушень.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст.323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд даного кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Дослідивши всі докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 доводиться сукупністю письмових доказів та показами свідка, які були предметом дослідження в ході судового розгляду справи.
		Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що проживав в м.Харцизьк Донецької області. На даний час, разом із сім`єю, проживає в м.Івано-Франківську як внутрішньо-переміщена особа. На початку повномаштабного вторгнення рф проти України від знайомих ВПО, які також переїхали з Донецької області, дізнався про ряд осіб, які добровільно пішли воювати на стороні ДНР проти України, серед яких і ОСОБА_8 , уродженець м.Горлівка Донецької області, який вступив до складу 1 армійського корпусу НМ ДНР, з метою участі в бойових діях проти ЗСУ. На початку повномаштабного вторгнення ОСОБА_8 працював у МЧС ДНР, часто викладав у соціальних мережах фото в військовій формі та формі МЧС. Від знайомих дізнався, що після 24 лютого підрозділ МЧС ДНР, у тому числі і ОСОБА_8 , добровільно перейшли до складу  ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою так званого звільнення Донецької області від влади київської хунти про що він говорив в своєму близькому оточенні. Згодом дізнався, що вищевказаний підрозділ був відправлений для участі в бойових діях на територію Херсонської області, через що самі бійці та їх сім`ї були стурбовані, бо бійці не захищають територію Донбасу, а відправлені на Херсонщину. Вказав, що знає номер телефону, яким користується ОСОБА_8 - НОМЕР_2 , а також із нього могли телефонувати інші бійці 1 армійського корпусу НМ ДНР до своїх родичів.
		Як вбачається із копії листа начальника 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ в Івано-Франківській області від 17.05.2022 року №60/5/2/2-177, в ході контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури регіону, 2 відділом ГВ ЗНД Управління отримано інформацію стосовно добровільної участі громадян України у незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованих територіях та надання допомоги окупаційним військам російської федерації у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (а.с.48).
		Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), 17.05.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №22022090000000225 за фактом: окремі громадяни України добровільно беруть участь в незаконних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованих територіях чи в збройних формуваннях держави-агресора та надають допомогу таким формуванням у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Вказані злочинні дії кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України (а.с. 50).
		Як вбачається із витягу з ЄРДР, 15.09.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №22022090000001189 за фактом: окремі громадяни України підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України в період воєнного стану на території України вступили до одного з підрозділів незаконних воєнізованих формувань т.зв. ДНР, де у складі незаконного збройного формування вчиняють дії, направлені на надання сприяння терористичній організації ДНР. Вказані злочинні дії кваліфіковані за ч.1 ст.258-3 КК України (а.с. 55). 
		Згідно витягу з ЄРДР, 15.09.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №22022090000001190 за фактом: окремі громадяни України підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України в період воєнного стану на території України умисно вступили до одного з підрозділів незаконних воєнізованих формувань т.зв. ДНР, тобто перейшли на бік ворога. Вказані злочинні дії кваліфіковані за ч.2 ст.111 КК України (а.с. 58). 
		Відповідно до витягу з ЄРДР, 15.09.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №22022090000001191 за фактом: окремі громадяни України підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України в період воєнного стану на території України вступили до одного з підрозділів незаконних воєнізованих формувань т.зв. ДНР, та перебуваючи у складі збройного формування, неодноразово брали участь у бойових зіткненнях проти ЗСУ. Вказані злочинні дії кваліфіковані за ч.2 ст.260 КК України (а.с.61). 
		Прокурором у кримінальному провадженні  начальником відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_10 постановою від 16.09.2022 року об`єднано матеріали вищевказаних досудових розслідувань в одне провадження, з присвоєнням єдиного №22022090000000225 (а.с.64), а постановою від 05.07.2023 року виділено матеріали про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та зареєстровано в ЄРДР за №22023090000000140 (а.с.66, 67).
		Із листів начальника 2 відділу ГВ ЗНД Управління підполковника Віталія ІЛЬНИЦЬКОГО від 22.05.2022 року встановлено, що на виконання доручення в межах кримінального провадження №22022090000000225 встановлено громадян України, які беруть участь в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території чи в збройних формуваннях держави-агресора та надають допомогу таким формуванням у веденні бойових дій проти ЗС України. Зокрема, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , бере участь у бойових діях у складі 3 відділення 2 взводу 1 роти 5 батальйону територіальної оборони 113 полку т.зв. 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР. Разом з тим, ОСОБА_8 з 24.02.2022 року неодноразово брав участь у бойових зіткненнях із ЗСУ та іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України на території Донецької, Херсонської та Дніпропетровської областей. Крім того, на даний час останній перебуває в районі с.Велика Олександрівка Херсонської області, де продовжує протиправну діяльність у складі вищевказаного незаконного збройного формування. У той же час, встановлено, що ОСОБА_8 для приватного спілкування використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 (періодично зазначеним номером користуються інші учасники вказаного підрозділу) та під час розмов обговорює обставини та мету вчинення ним кримінального правопорушення, коло співучасників, які беруть участь у бойових зіткненнях проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, місць дислокації та шляхи переміщення т.зв. 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР, дії, які вчиняються ОСОБА_8 та іншими невстановленими громадянами України, спрямовані на надання допомоги у веденні бойових дій проти ЗСУ (а.с.89, 90, 94, 95).
		Відповідно до протоколу огляду від 28.05.2022 року об`єктом огляду є Інтернет-сайт  ІНФОРМАЦІЯ_3  за посиланням http://myrotvorets.center/criminal/yakovlev-vadim-valerevich/ на якому розміщені наступні відомості: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . є співробітником МЧС ДНР про що свідчать особисті фотознімки в формі та поряд з спецтехнікою з н.з. НОМЕР_3 та підписом на кузові 8 Донецк (а.с.91-93).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2023 року із фототаблицею, свідок ОСОБА_11 під номером 2 впізнав особу чоловічої статі  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як добре пам`ятає його риси обличчя, форму МЧС ДНР в якій бачив його до війни. А також під час повномаштабного вторгнення коли спілкувався по відеозв`язку з Самоніним та ОСОБА_12 . Згідно довідки до протоколу на фотознімку під №2 зображено особу чоловічої статі  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.96-99).
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2022 року, старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області підполковником юстиції ОСОБА_13 , за участю фахівця з організації майнової та особистої безпеки ВБДБ ПрАТ ВФ Україна ОСОБА_14 проведено тимчасовий доступ до речей та документів у оператора мобільного зв`язку ПрАТ ВФ Україна, а саме інформації за номером мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с. 100-102).
		Із протоколу огляду від 17.09.2022 року вбачається, що предметом огляду є інформація вилучена 08.09.2022 року у оператора мобільного зв`язку ПрАТ ВФ Україна, яка містить охоронювану законом таємницю, тобто інформація в електронному вигляді про зв`язок, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отриманих послуг, їх тривалості, маршрутів передавання з прив`язкою до місцевості із зазначенням ІМЕІ мобільного термінала, нульових з`єднань, аналіз з`єднань, визначення СІМ та прив`язку до базових станцій, аналіз з`єднань щодо інтенсивності перебування в сотах, та ін за період з 00 год. 00 хв. 01.01.2022 року по 24 год. 0 хв. 25.07.2022 року засобом мобільного зв`язку з номером НОМЕР_2 , яка знаходиться на оптичному диску CD-R марки Axent, який було переглянуто в судовому засіданні. Під час огляду виявлено відомості щодо перебування абонента мобільного зв`язку, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 з 01.01.2022 року по 26.02.2022 року в межах покриття базових станцій, котрі знаходяться на території Донецької та Луганської областей (переважно базові станції: місто Донецьк, вул. Політбійців, 10А, котельня Київський мікрорайон, Донецька обл., Донецький р-н, місто Макіївка, вул. Патона, 1, Башта Макіївського РЕС, місто Донецьк, пр-т Іллїча, 100). 03.03.2022 року зафіксовано перебування абонента мобільного зв`язку, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 на території Російської Федерації. 05.03.2022 року зафіксовано перебування абонента мобільного зв`язку, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 в межах покриття базової станції Херсонська обл., Херсонський р-н, 22-й кілометр траси Цюрюпинськ-Раденськ, біля с.Саги. У період з 05.03.2022 року по 22.07.2022 року місцезнаходження абонента мобільного зв`язку, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 переважно фіксувалось в межах покриття базових станцій: Херсонська обл., Херсонський р-н, смт. Наддніпрянське, Інститут землеробства південного регіону, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт. Воскресенське, вул. Леніна, 48, вежа ВФ Україна, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Чарівне, вежа ВФ Україна, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Борозенське, вежа ВФ Україна, Херсонська обл., місто Берислав, вежа Аероруху, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Кочубеївка, вул. Юбілейна, 31, вежа ВФ Україна. Крім того, згідно з аналізом офіційних даних, які надавались Генеральним Штабом Збройних Сил України з 24.02.2022 року по 25.07.2022 року, встановлено, що вказані базові станції переважно знаходились та покривали територію України, яка була тимчасово окупована Збройними Силами російської федерації та незаконними збройними чи військовими формуваннями терористичних організацій ДНР/ЛНР в ході відкритої збройної агресії РФ проти України, яка почалась з 24.02.2022 року (а.с.103-107).
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 23.07.2022 року та долученого оптичного диску DVD-R №8246т від 20.07.2022 року, який було прослухано в судовому засіданні, встановлено, що в період від 24.05.2022 року по 22.07.2022 року ОСОБА_8 перебував на тимчасово окупованій ЗС рф території та брав участь у бойових зіткненнях проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України у складі 3 відділення 2 взводу 1 роти 5 батальйону 113 полку територіальної оборони 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР (а.с.109-123).
		Згідно даних УДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 вид. 26.04.2013 року Торецьким відділом ГУДМС в Донецькій області, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався. Інформації про вихід з громадянства України ОСОБА_8 немає (а.с.125, 126).
		Із листів начальника 2 відділу ГВ ЗНД Управління підполковника Віталія ІЛЬНИЦЬКОГО від 13.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області в районі населених пунктів Донецьк-Мар`їнка-Ясинувата, де бере участь у бойових діях проти ЗСУ у складі 3 відділення 2 взводу 1 роти 5 батальйону територіальної оборони 113 полку т.зв. 1 армійського корпусу Народної міліції ДНР (а.с.127, 128, 130-132).
		Наведені докази не мають між собою протиріч, є узгодженими та логічно правильними, а тому суд бере їх до уваги.
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Неможливість проведення допиту обвинуваченого ОСОБА_8 ,жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченогоу вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ним інкримінованих злочинів. 
		Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.2 ст.260 КК України, як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування; за ч.1 ст. 258-3 КК України, як участь у терористичній організації; за ч.7 ст. 111-1 КК України, як добровільну участь в незаконному збройному, воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території та наданні такому формуванню допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України; за ч.2 ст. 111 КК України, як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України; перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжким та особливо тяжкими злочинами, дані про особу винного, у тому числі його молодий вік, стан здоров`я, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає: вчинення злочину в умовах воєнного стану.
		З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання відповідно до санкцій ч.2 ст.260, ч.1 ст. 258-3, ч.7 ст. 111-1 та ч.2 ст. 111 КК України, позицію захисника, який просив призначити обвинуваченому більш м`яке покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших органах виконавчої влади, у межах санкцій ч.2 ст.260, ч.1 ст. 258-3, ч.7 ст. 111-1 та ч.2 ст. 111 КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		На підставі наведеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст. 368, 370, 374, 375 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 260, ч.1 ст. 258-3, ч.7 ст. 111-1, ч.2 ст. 111 КК України та призначити покарання:
		- ч.2 ст. 260 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- ч.1 ст. 258-3 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч.7 ст.111-1 КК України  12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших органах виконавчої влади на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією майна;
		- за ч.2 ст.111 КК України  15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших органах виконавчої влади на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (http://ifm.if.court.gov.ua/).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд. 
		 
		 
		Головуюча суддя Іннеса БОЛЮК
		 
		 
		Судді 
		 
		 
		ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...