Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/18547/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2024. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.
Дата набрання законної сили: 17.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/753/919/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023011000000024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/18547/23
		провадження № 1-кп/753/919/24
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" вересня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді                         ОСОБА_1 , 
		суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР за № 22023011000000024 від 2 лютого 2023 року, відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АРК, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , несудимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, 
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_5 
		прокурора                                         ОСОБА_6 ,
		захисника         ОСОБА_7 , 
		в с т а н о в и в:
		Громадянка України ОСОБА_4 , у період з 2014 року по 18 березня 2022 року, під час окупації рф частини території України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів анексії АР Крим з боку рф, з власної ініціативи, добровільно вирішила особисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів окупаційної судової влади. 
		Реалізовуючи свій злочинний умисел на зайняття посади в незаконних судових органах на тимчасово окупованій території півострова Крим, громадянка України ОСОБА_4 , у невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах, проте не пізніше 18 березня 2022 року, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, працевлаштувалася до незаконно створеного окупаційною владою російської федерації судового органу на посаду судді так званого « Керченського городского суда Республики Крым », де на даний час здійснює «правосуддя» від імені та в інтересах країни-окупанта.
		Так, 18 березня 2022 року указом президента рф № 127 «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов Российской Федерации» громадянку України ОСОБА_4 призначено на посаду «судді» так званого «Керченського городского суда Республики Крым».
		У подальшому, призначена на посаду так званого «судді Керченського городского суда Республики Крым» громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні зазначеного незаконного судового органу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - приступила до виконання своїх безпосередніх обов`язків, чим грубо й систематично порушувала вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, постановляючи судові рішення від імені рф.
		Своїми умисними діями з відправлення так званого «правосуддя», громадянка України ОСОБА_4 сприяла реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. 
		За час призначення на посаду так званого «судді Керченського городского суда Республики Крым» за участю громадянки України ОСОБА_4 у період з 18 березня 2022 року по 15 червня 2023 року, проведено не менше як 313 судових засідань з розгляду цивільних і адміністративних справ, де остання виносила рішення іменем рф.
		Крім того, громадянка України ОСОБА_4 , будучи «суддею» так званого «Керченського городского суда Республики Крым» та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим, з власної ініціативи добровільно вирішила надати допомогу рф у проведенні такої діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, тобто вчинити державну зраду.
		З указаною метою громадянка України ОСОБА_4 особисто взяла участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів окупаційної судової влади рф. Зокрема, реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, громадянка України ОСОБА_4 , діючи добровільно та умисно в інтересах рф на шкоду суверенітетові й територіальній цілісності України, працевлаштувалася до незаконно створеного окупаційною владою рф судового органу на посаду «судді» так званого « Керченського городского суда Республики Крым », де на даний час здійснює «правосуддя» від імені та в інтересах країни-окупанта.
		Так, 18 березня 2022 року Указом президента рф № 127 «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов Российской Федерации» громадянку України ОСОБА_4 призначено на посаду «судді» так званого «Керченського городского суда Республики Крым», чим підтверджено особисту згоду громадянки України ОСОБА_4 виконувати функції представника судової влади країни, яка окупувала та анексувала АР Крим як частину території суверенної України, з метою мати можливість продовжити надавати допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України та забезпечити подальшу окупацію території АР Крим.
		Продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, починаючи з 18 березня 2022 року по 15 червня 2023 року, перебуваючи в приміщенні незаконного судового органу так званого «Керченського городского суда Республики Крым», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - громадянка України ОСОБА_4 , використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, здійснювала «правосуддя» на підставі ч. 5 ст. 9 Закону рф № 6-ФКЗ, керуючись як «суддя Керченського городского суда Республики Крым» законодавством рф, тобто незаконно створеного на тимчасово окупованій території України «судового органу рф».
		Зокрема, у невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах, проте не пізніше 01 серпня 2022 року, громадянка України ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, одним із своїх незаконних судових рішень № УИД 91RS0012-01-2022-002218-39 № 2-1447/2022 від 02 серпня 2022 року «именем российской федерации», керуючись положеннями статей 194, 195, 196, 197, 198 цивільного процесуального кодексу рф, задовольнила позовні вимоги так званої «администрации города Керчи Республики Крым» та позбавила громадянина України права власності на земельну ділянку на тимчасово окупованій території АР Крим. При цьому, відповідно до описової частини даного незаконного судового рішення, одними керуючись «п. 3 ст. 15 Земельного кодекса российской федерации», відповідно до якого «иностранные граждане не могут обладать на праве собственности земельными участками, находящимися на приграничных территориях, перечень которых устанавливается президентом рф. В соответствии с пунктом 106 Указа президента российской федерации от 09 января 2011 года № 26 «Об утверждении перечня приграничных территорий, иностранные граждане, лица без гражданства и иностранные юридические лица не могут обладать на праве собственности земельными участками» муниципальное образование городской округ Керчь отнесено к приграничной территории, в связи с чем, ответчик не может обладать вышеуказанным земельным участком на праве собственности».
		Своїми умисними діями громадянка України ОСОБА_4 забезпечила становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні незаконно створених окупаційних органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		 
		Оскільки, керуючись ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), вона показань суду не надавала, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавала.
		Судовий розгляд проводився за обов`язкової участі захисника, який був забезпечений державою та користувався процесуальними правами обвинуваченої.
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_8 до слідчого (прокурора) та суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно.
		Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
		Суд уважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_4 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		 
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
		Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		В судовому засіданні були дослідженні наступні докази.
		Як убачається з протоколу огляду від 8 березня 2023 року (а.с. 114-131), проведено огляд сайтів за посиланням: 
		- ІНФОРМАЦІЯ_10, за яким розміщено указ № 127 від 18 березня 2022 року президента рф ОСОБА_9 «О назначении судей федеральных судов и представителях президента рф в квалифицированных коллегиях судей субъектов рф», серед яких містяться відомості про призначення ОСОБА_4 та посаду т.зв. «судди Керченського городского суда Республики Крым »;
		- ІНФОРМАЦІЯ_11, з якого вбачається діяльність т.зв. незаконного судового органу «Керченского городского суда в Ресбулике Крым», а також містяться відомості про діяльність ОСОБА_4 на посаді т.зв. «судди Керченського городского суда Республики Крым», зокрема, щодо розгляду останньою справ, які підтверджують її діяльність на даній, а також прийняття рішення у цивільні справі від 1 серпня 2022 року ім`ям рф., яким незаконно позбавлена права власності на земельну ділянку громадянина України. 
		Відповідно до протоколу огляду від 13 березня 2023 року (а.с. 132-161), де об`єктом є інформація, яка розміщена на сайтах: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджено факт зайняття ОСОБА_4 посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади на тимчасово окупованій території України АРК. 
		Відповідно до протоколу огляду від 26 липня 2023 року (а.с. 162-175), де об`єктом є інформація, яка розміщена на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_12, підтверджено факт призначення ОСОБА_4 на посаду т.зв. «судди Керченського городского суда Республики Крым» указом президента рф № 127 від 18 березня 2022 року, а також відомостей про її діяльність на даній посаді. 
		Згідно листа з ПФУ (а.с. 203), за період з 26 жовтня 2012 року по 31 березня 2014 року надходили відомості стосовно ОСОБА_4 від страхувальника (апеляційний суд АРК). 
		Відповідно до протоколу огляду від 25 квітня 2023 року з додатками (а.с. 180-186), де об`єктом огляду є інформація на оптичному диску, а саме, відомостей в АТ «Приватбанк» відносно ОСОБА_4 : копії паспорту, фотозображення ОСОБА_4 , інформаційні відомості щодо відкриття карткового рахунку на ім`я ОСОБА_4 .
		Копії документів з особової справи студентки ОСОБА_4 2007-2012 років (а.с. 188-202) (копії диплома, магістра і додатку до нього, копія диплома бакалавра і додатку до нього, копію навчальної картки студента, особової картки студента, копію екзаменаційного листка, копії заяв абітурієнта)
		Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (а.с. 210-213) вбачається, що ОСОБА_4 отримувала дохід з 2007 року по 2013 роки від Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_10 та апеляційний суд АРК. 
		Відповідно до листа ДПС України від 2 лютого 2023 року, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями, громадянкою ОСОБА_4 у період з 8 лютого 2018 року по 8 лютого 2023 року в базі даних не виявлено (а.с. 202а). 
		Відповідно до листа ГУ СБУ в АРК від 6 жовтня 2023 року (а.с. 220а), у період з 18 березня 2022 року по 6 жовтня 2023 року інформація про перетин державного/адміністративного кордону України ОСОБА_4 відсутня. На даний час ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що вказує на переховування від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України АР Крим. Відомості про намір її прибуття на підконтрольну українському уряду територію відсутня. 
		Відповідно до листа Офісу Президента України від 13 лютого 2023 року (а.с. 203г), матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_4 , згідно із поданою нею заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при ПУ з питань громадянства у встановленому порядку не надходило. 
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 204а) на майно ОСОБА_4 накладено арешт від 16 листопада 2017 року.
		Відповідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 206-208), вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_3 .
		 
		Всі перелічені джерела інформації колегія суддів оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими зважаючи на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_4  сторона обвинувачення посилається, зокрема, на протоколи огляду сайтів та протоколи огляду інтернет-видань, якими підтверджується, що остання є т.зв. «судьей Керченського городского суда Республики Крым» і активно здійснює правосуддя, оскільки постановляє на підставі законодавства рф за її участі судові рішення, зокрема, яке було досліджено під час судового розгляду.
		Правовий акт індивідуальної дії розміщений в мережі «Інтернет», сам по собі не є переконливим доказом його фізичного існування, тим більше реалізації, однак підстав для визнання таких доказів недопустимими і неналежними не вбачається, оскільки інформація взята з офіційний інтернет-сайтів органів державної влади рф, які загальнодоступні в мережі «Інтернет».
		Огляд зазначених інтернет-сайтів здійснено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 237 КПК та зафіксовано (за допомогою функцій скріншоту та друку) зміст відображеної у них, як електронних документах, інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
		Враховуючи логічність, послідовність, узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, колегія суддів визнає наведені та проаналізовані задокументовані дані про діяльність ОСОБА_4 , як «судді» окупаційних органів влади рф, достовірними доказами обвинувачення.
		Будь-яких інших належних та допустимих доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		 
		Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_4 колегія суддів уважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
		З огляду на особливості даного кримінального провадження, окремої уваги потребує правова оцінка питання громадянства ОСОБА_4 та фактів з цього приводу.
		Громадянство України ОСОБА_4 підтверджено дослідженими судом доказами та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає.
		Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
		Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України, а не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов`язки громадянина України (ст. 20).
		За Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (ч. 4 ст. 5), примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.
		Як вбачається зі ст. 4 Закону рф № 6-ФКЗ від 21 березня 2014 року, з дня прийняття АР Крим до рф, тобто з 21 березня 2014 року, автоматично визнавалося громадянство рф у всіх громадян України, які постійно проживали на території АР Крим, за ними залишалося право протягом одного місяця заявити про своє бажання зберегти громадянство України. Передбачені законодавством рф обмеження на заміщення державних посад особами, що мають громадянство іншої країни, на території АР Крим почали діяти лише після перебігу місяця з дня прийняття АР Крим до рф. 
		Разом з тим, з урахуванням встановлених фактичних обставин, ОСОБА_4 , скориставшись правом бути обраною на посаду судді рф на території АР Крим, фактично отримала за законодавством рф громадянство рф, як необхідну умову такої діяльності, тобто, з боку рф за нею автоматично визнається громадянство рф, і вона своїм правом протягом одного місяця заявити про своє бажання зберегти громадянство України не скористалася.
		Колегія суддів при цьому бере до уваги, що законодавство рф визначає підстави набуття та припинення громадянства рф, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, в тому числі України.
		Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_4 по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання. Примусове автоматичне набуття нею, як громадянкою України, яка проживає на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати нею громадянства України. Через оголошену ОСОБА_4 у межах даного провадження підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не допускається і її вихід з громадянства України. Фактичне набуття ОСОБА_4 громадянства рф не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянином України.
		Будь-яких інших доказів про намір ОСОБА_4 відмовитись від громадянства України суду надано не було.
		Крім цього, колегія суддів уважає доведеним, що  ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, у березні 2022 року прийняла на себе повноваження судді іншої держави - рф, яка окупувала та незаконно анексувала територію України та здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави - рф, як «суддя» т.зв. «судди Керченського городского суда Республики Крым», керуючись її матеріальним та процесуальним правом, що підтверджується копією судового рішення, постановленого ОСОБА_4 , а саме: рішення у справі № 2-1447/2022 від 1 серпня 2022 року. 
		Використання ОСОБА_4 під час здійснення такого «правосуддя» від імені рф матеріально-технічної бази Керченського районного суду АР Крим, її власних теоретичних знань і практичних навичок підтверджується даними у зазначеному «судовому рішенні».
		Між тим, вчинення будь-яких діянь, передбачених ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України, і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Згідно з законодавством України загрози національній безпеці - це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
		Таким чином, види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		Кримінальним законом установлено, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.
		Отже, здійснення ОСОБА_4 за таких умов «правосуддя» від імені рф свідчить про порушення нею вимог ст. 65 Конституції України, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а відтак надання нею допомоги рф в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові України.
		Достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду ОСОБА_4 для усвідомлення нею фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим доводиться об`єктивними даними про її освіту, яка у 2012 році закінчила ІНФОРМАЦІЯ_8 і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (а.с. 198), що у подальшому дозволило їй працювати в судовій системі.
		Суд звертає увагу, що окупація території АР Крим та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_4 , будучи громадянкою України та випускницею ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто носієм вищої юридичної освіти, а відповідно і достатнього рівня спеціальних знань в галузі права, очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
		За таких обставин, суд уважає, що ОСОБА_4 діяла з прямим умислом, так як остання керувалася виключно корисливим мотивом та хибним почуттям кар`єризму, використовуючи факт встановлення окупаційної влади на території АР Крим у своїх особистих інтересах, маючи на меті обійняти посаду у незаконно створеному органі.
		Також, оскільки ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, яка, використовуючи факт незаконного створення на тимчасово окупованій території України правоохоронного органу з метою особистого кар`єрного розвитку, добровільно зайняла посаду судді т.зв. «Керченського городского суда Республики Крым», свідчать про вчинення нею колабораційної діяльності та утворює склад злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, а наявність в особи спеціальних знань у галузі права, здобутих в українському закладі вищої освіти, лише підтверджує чітке усвідомлення останньою суспільно небезпечного характеру свого діяння, як вже зазначалося раніше.
		На підставі викладеного, колегія суддів уважає доведеною вину ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні державної зради, тобто у вчиненні громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній економічній чи інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в період воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також, у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. 
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
		Призначаючи ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими, вчинила правопорушення проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка несудима, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, підвищену суспільну небезпечність даних кримінальних правопорушень.
		Обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, суд уважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна, з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з державною службою і місцевим самоврядуванням.
		Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення останньої та запобігання вчиненню нових правопорушень.
		Речові докази та судові витрати відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, і призначити їй покарання:
		-за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна;
		-за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна, з позбавлення права обіймати посади, пов`язані державною службою і місцевим самоврядуванням на строк 10 років.
		Згідно ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити  ОСОБА_4  покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна, з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з державною службою і місцевим самоврядуванням на строк 10 років.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_4  вираховувати з дня її фактичного затримання. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику обвинуваченої та прокурору. 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		______________                        ______________                 _______________
		ОСОБА_1                  ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...