Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/570/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; зовнішньоекономічної діяльності.
Надіслано судом: 17.09.2024. Зареєстровано: 17.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2024.

Результат оскарження 13.01.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 03/903/570/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 17 вересня 2024 року  Справа № 903/570/24
		Господарський суд Волинської області у складі:
		головуючого судді  Гарбара Ігоря Олексійовича
		секретар судового засідання  Гандзілевська Яна Вікторівна
		за участю представників сторін:
		від позивача: Білоус І.І.  ордер серія ВН №1333574 від 13.02.2024
		від відповідача: н/з 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/570/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕТ ШІРКЕТІ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ "МАРВЕЛЛ" про стягнення 39680,00 дол. США,
		ВСТАНОВИВ:
		13.06.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ "ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕТ ШІРКЕТІ" до ТОВ "ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ "МАРВЕЛЛ" про стягнення 39 680,00 дол. США.
		При обґрунтуванні позову посилається, що відповідач не належним чином виконав умови Договору купівлі - продажу за №1/17-10/22 від 17.10.2022.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК від 25.06.2024 №2506 до Приватного підприємства Торговий Дім САЛЮТ про стягнення 551 755 грн. 63 коп. розпроділено судді Шуму М. С.
		Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		25.06.2024 до суду надійшов супроводжувальний лист представника позивача адвоката Білоуса І. І. від 22.06.2024, в якому адвокат просить суд прийняти позовну заяву в новій редакції до розгляду. Також долучив квитанцію про доплату судового збору в розмірі 56,43 грн.
		Згідно з табелем обліку використання робочого часу КП Діловодство спеціалізованого суду суддя Шум М. С. з 24.06.2024 по 28.06.2024 перебував у відпустці. В подальшому, суддя Шум М. С. з 02.07.2024 по 11.07.2024 відсутній у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.
		У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №903/570/24 розподілено судді Гарбару І.О.
		Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано АТ Ощадбанк (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г) та Волинське відділення АТ Ощадбанк (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8) подати до суду в строк протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали докази, а саме: інформацію (відомості), з відповідними підтверджуючими документами, про надходження (зарахування) протягом 2023 -2024 років на банківський рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ МАРВЕЛЛ (вул.Конякіна,37а/56, м.Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 43672839) № НОМЕР_1 у Волинському відділені АТ Ощадбанк, код SWIFT: СОSВUАUKVОL, грошових коштів, що надійшли (перераховані) від ТОВ ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ (м. Стамбул, Турецька Республіка), зокрема, але не виключно, щодо грошових коштів у загальному розмірі 39680,00 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) доларів США (USD) за наступними платежами (транзакціями): на суму 17 820,00 доларів США (USD); на суму 13 860,00 доларів США (USD);
		на суму 8000,00 доларів США (USD).
		Відповідач ухвалу суду отримав 08.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600275705834.
		Отже, строк для надання відзиву до 23.07.2024.
		11.07.2024 представник відповідача надіслав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
		12.07.2024 долучено представника відповідача в систему Ектронний суд для ознайомлення з матеріалами справи.
		18.07.2024 на адресу суду надійшла відповідь від АТ Ощадбанк.
		06.08.2024 представник відповідача Романець С.В. подала заяву про припинення доступу адвокату Романець С.В. до матеріалів справи у підсистемі Електронний суд, оскільки між адвокатом Романець С.В. та ТОВ "ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ "МАРВЕЛЛ" 06.082024 припинено договір про надання правничої допомоги №08/07-24 від 11.07.2024.
		06.08.2024 директор ТОВ "ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ "МАРВЕЛЛ" подав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки виникла необхідність у пошуку адвоката по даній справі.
		Протокольною ухвалою від 06.08.2024 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 03.09.2024 о 12.15 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.
		Відповідач отримав ухвалу повідомлення про відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на 03.09.2024 о 12.15 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача  08.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600281152570.
		Представник позивача на відеозв`язок не вийшов.
		Представник відповідача надіслала на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки прибути до суду 03.09.2024р. на 12.15 год. не мають фізичної можливості ні представник відповідача Ахмед Марван Расім Ахмед, ні адвокат Силка Т.Ю. у зв`язку із наступним:
		- Ахмед Марван Расім Ахмед станом на 03.09.2024 знаходиться у м. Києві у терміновому відрядженні, яке продовжується довше запланованого через поломку транспортного засобу;
		- до Суду не має можливості прибути, здійснювати представництво та надати відповідачу професійну правничу допомогу представник відповідача адвокат Силка Тетяна Юріївна, у зв`язку із необхідністю надання догляду малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні ОСОБА_2 , та хворіє, що підтверджується рішенням від 01.10.2021 у справі №161/12854/21, свідоцтвом про народження Філіпович Серафими Володимирівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідкою б/н від 02.09.2024р. про стан здоров`я ОСОБА_1 ,- ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду підготовчого провадження, ухвалив залишити останнє без задоволення.
		Ухвалою суду від 03.09.2024 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 17.09.2024 о 11:30 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.
		Представник позивача в режимі відеоконференції просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, також зазначив, що дана заборгованість підтверджена випискою АТ «Ощадбанк».
		У визначений судом день та час представник відповідача в призначене судове засідання суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.
		З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
		Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» (надалі - Покупець, Позивач) та ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» (надалі -Продавець, Постачальник, Відповідач) досягнуто домовленості щодо продажу (поставки) Продавцем Покупцю пшеничного борошна (муки) високої якості та цукру білого кристалічного бурякового (надалі - Товар).
		На виконання цих домовленостей, сторони уклали Договір купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17.10.2022.
		Зазначений договір було укладено наступним способом:
		Відповідач розробив проект договору на англійській мові, підписав, скріпив печаткою Товариства та надіслав Позивачу по месенджеру «Вотсап/WhatsApp».
		В свою чергу, Позивач роздрукував такий договір, підписав та скріпив печаткою (штампом) - на турецькій мові, зі своєї сторони, та надіслав Відповідачу також по месенджеру «Вотсап/ WhatsApp». 
		Копія Договору купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року, яким сторони обмінялися по месенджеру «Вотсап/WhatsApp», на мові оригіналу та перекладеного з англійської та турецької мови на українську мову із нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача.
		Згідно п.1.1.-1.2. договору, відповідно до умов цього Договору Продавець зобов`язується передати Товар (надалі - «Товар») у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість. Спеціальні та особливі умови поставки та специфікація Товару описані у відповідному Додатку №1 (і, якщо необхідно, - у наступних Додатках) до цього Договору, який стає невід`ємною частиною цього Договору після його підписання та скріплення печаткою уповноважених представників Сторін. У разі будь-яких розбіжностей між змістом цієї Угоди та спеціальним Додатком перевагу матиме Додаток.
		Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками уповноважених представників Сторін і діє до 2024 року включно. Якщо протягом строку дії Договору Сторони оформляють новий Додаток до цього Договору, яким встановлюють термін поставки, що перевищує встановлений цим пунктом термін дії Договору, цей Договір вважається автоматично продовженим на новий термін поставки товару (п.2.1. договору).
		У відповідності до п.п.3.1., 3.2., 3.3 договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості Товару, оплаченого та поставленого протягом дії Договору. Покупець здійснює 100% передоплату за Товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений у цьому Договорі, або на умовах, зазначених у відповідному Додатку № 1 (а при необхідності - у наступних додатках). Валютою цього контракту є долар США.
		Відповідно до п. 8.1. Договору, у разі затримки поставки товару більше, ніж на 30 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір, відмовитися від прийняття Товару, а також вимагати повернення раніше сплачених грошових коштів і виплати штрафу за весь період затримки до дати одностороннього розірвання цього Договору.
		Враховуючи вказані домовленості та укладений договір купівлі - продажу, Відповідач надіслав Позивачу по месенджеру «Вотсап/WhatsApp» наступні проформи - рахунки (інвойси):
		 проформа-рахунок (інвойс) № 001/01-20/23 від 20.01.2023, згідно з якою Продавець зобов`язаний протягом 2-3 тижнів поставити Покупцю Товар - пшеничне борошно (муку) високої якості, кількість (МТ): 79,2, ціна за одну одиницю: 225,00 доларів США (USD), загальною вартістю 17 820,00 доларів США (USD) на умовах 100 % попередньої оплати з підтвердженням замовлення, місце завантаження: Волинська область, місце призначення: Стамбул, вид транспортування: СРТ;
		 проформа-рахунок (інвойс) № 002/01-20/23 від 20.01.2023, згідно з якою Продавець зобов`язаний протягом 2-3 тижнів поставити Покупцю Товар - пшеничне борошно (муку) високої якості, кількість (МТ): 66, ціна за одну одиницю: 210,00 доларів США (USD), загальною вартістю 13 860,00 доларів США (Л8О) на умовах 100 % попередньої оплати з підтвердженням замовлення; місце завантаження: Волинська область, місце призначення: Стамбул, вид транспортування: СРТ;
		 проформа-рахунок (інвойс) № 004/03-16/23 від 16.03.2023, згідно з якою Продавець зобов`язаний протягом 2-3 тижнів поставити Покупцю Товар - цукор білий кристалічний буряковий, кількість (МТ): 66, ціна за одну одиницю: 460,00 доларів США (USD), загальною вартістю 30 360,00 доларів США (USD) на умовах: 8000 доларів США попередня оплата (аванс) при замовленні, решта після доставки; місце завантаження: Волинська область, місце призначення: Стамбул, вид транспортування: СРТ.
		Позивач оплатив Товар на умовах, вказаних у зазначених проформах - рахунках (інвойсах):
		- 24.01.2023 року Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 17 820,00 доларів США (USD) за проформою - рахунком (інвойсом) № 001/01-20/23 від 20.01.2023 року, що підтверджується банківським свіфт - повідомленням від 24.01.2023 року на суму 17 820,00 доларів США (USD);
		- 24.01.2023 року Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 13 860,00 доларів США (ІІ8О) за проформою - рахунком (інвойсом) № 002/01-20/23 від 20.01.2023 року, що підтверджується банківським свіфт - повідомленням від 24.01.2023 року на суму 13 860,00 доларів США(USD);
		- 20.03.2023 року Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 8000,00 доларів США за проформою - рахунком (інвойсом) № 004/03-16/23 від 16.03.2023 року, що підтверджується банківським свіфт - повідомленням від 20.03.2023 року на суму 8 000,00 доларів США (USD).
		Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 39680,00 (доларів США (USD).
		Грошові кошти у вказаному розмірі були перераховані Позивачем на банківський рахунок Відповідача № НОМЕР_1 у Волинському відділені АТ «Ощадбанк», що підтверджується вищевказаними проформами - рахунками (інвойсами) та банківськими свіфт - повідомленнями. Також, даний факт підтверджено інформацією АТ «Ощадбанк» щодо руху коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 (а.с.164-172).
		Відповідач не виконав поставку (продаж) Товару Позивачу та не передав Товар, а тому, Позивач пред`явив Відповідачу вимогу від 13.02.2024.
		Вказаною вимогою ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» підтвердило своє замовлення на поставку (прийняття) Товару та вимагало від ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» поставити (передати) Товар на свою користь протягом 3 (трьох) тижнів з дня пред`явлення вимоги. У випадку, якщо ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» вважало, що Договір купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року та зазначені проформи - рахунки (інвойси) були вчинені у неналежній формі (шляхом передачі по месенджеру «Вотсап/WhatsApp») і вважаються не укладеними чи недійсними, не породжують для Сторін жодних правових наслідків, і заперечувало факт виникнення між сторонами договірних зобов`язань, ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» вимагало від ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» протягом трьох тижнів з дня пред`явлення вимоги повернути грошові кошти у сумі 39680,00 доларів США в порядку ст.1212 ЦК України. 
		Факт пред`явлення Позивачем Відповідачу вказаної вимоги від 13.02.2024 підтверджується описами вкладеннями до цінних листів з повідомленнями про вручення поштових відправлень від 14.02.2024 року, фіскальними чеками від 14.02.2024 року та поштовими накладними від 14.02.2024 року (вказана вимога була пред`явлена за двома адресами: адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як місцезнаходження Відповідача, та за адресою Відповідача, зазначеною у Договорі купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року), однак були повернуті за зворотною адресою з причини закінчення встановленого терміну зберігання (тобто, повернуті Позивачу), що підтверджується роздруківками з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» з розділу «Трекінг. Відстежити».
		В подальшому Позивач пред`явив Відповідачу вимогу від 29.04.2024, в якій зазначено, що ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» розриває в односторонньому порядку Договір купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року, відмовляється від цього Договору та відмовляється від прийняття Товару, найменування, кількість, вартість та умови поставки якого визначені у проформах - рахунках (інвойсах), а саме: № 001/01-20/23 від 20.01.2023, № 002/01-20/23 від 20.01.2023, №004/03-16/23 від 16.03.2023, та вимагає від ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги повернути раніше сплачені грошові кошти у сумі 39680,00 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) доларів США. Повернення грошових коштів здійснити на банківський рахунок ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ». У випадку, якщо ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» вважає, що Договір купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року та зазначені проформи - рахунки (інвойси) були вчинені у неналежній формі (шляхом передачі по месенджеру «Вотсап/WhatsApp») і вважаються не укладеними чи недійсними, не породжують для Сторін жодних правових наслідків, і заперечує факт виникнення між сторонами договірних зобов`язань, ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ» вимагає від ТОВ «ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ «МАРВЕЛЛ» у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги повернути грошові кошти у сумі 39 680,00 доларів США в порядку ст. 1212 ЦК України. Повернення грошових коштів здійснити на банківський рахунок ТОВ «ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ».
		Факт пред`явлення Позивачем Відповідачу вказаної вимоги від 29.04.2024 підтверджується описами вкладеннями до цінних листів з повідомленнями про вручення поштових відправлень від 29.04.2024 року, фіскальними чеками від 29.04.2024 року та поштовими накладними від 29.04.2024 року (вказана вимога була пред`явлена за двома адресами: адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як місцезнаходження Відповідача, та за адресою Відповідача, зазначеною у Договорі купівлі - продажу № 1/17-10/22 від 17 жовтня 2022 року).
		Обидва примірники вимоги від 29.04.2024 повернуті за зворотною адресою з причини закінчення встановленого терміну зберігання (тобто, повернуті Позивачу), що підтверджується роздруківками з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» з розділу «Трекінг. Відстежити», а також підтверджується копіями поштових конвертів, в яких направлялася вказана вимога, і які повернулися на адресу Позивача без вручення.
		Отже, як слідує з матеріалів справи, у встановлений строк Відповідач не поставив товар Позивачу, грошові кошти у сумі 39680,00 доларів США не повернув, а тому Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення грошових коштів у вказаному розмірі.
		Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 39680 дол. США, підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
		Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
		Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
		Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
		У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
		Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор  прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України. 
		Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		В силу ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
		Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
		Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Згідно ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
		Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
		При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
		Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
		Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
		Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
		Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
		Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
		У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
		Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
		Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
		Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
		Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
		Відповідно до ст.366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
		Згідно ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
		З врахуванням вище викладеного, оскільки позивач перерахував грошові кошти 20.01.2023 та 16.03.2023, то відповідач мав поставити товар протягом 2-3 тижнів.
		В подальшому, 13.02.2024 позивач надіслав відповідачу претензію, якою підтвердив замовлення і просив поставити товар протягом 3 тижнів з дня пред`явлення цієї вимоги, у разі не поставки товару просив повернути кошт протягом 3 тижнів з дня пред`явлення цієї вимоги. Однак дана претензія повернута 06.03.2024 відправнику з позначкою «За закінченням терміну зберігання».
		Отже, строк для поставки до 27.03.2024 (3 тижня). Однак товар поставлено не було та кошти не повернуті.
		29.04.2024 позивач звернувся з вимогою до відповідача, якою повідомив, що розриває договір в односторонньому порядку та у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги просив повернути сплачені кошти в розмірі 39680 дол.США (а.с.73-79). Дана вимога повернута позивачу 22.05.2024 «за закінченням терміну зберігання».
		Надіслання документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції.
		Отже, строк для повернення коштів до 29.05.2024.
		Станом на день розгляду справи товар не поставлений, а кошти не повернуті.
		Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 39680 дол США заборгованості.
		Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 23955,91 грн відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.
		Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного 
		Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
		Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
		Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
		Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
		За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають. 
		Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОПІАН КОНСАЛТІНГ КОМПАНІ "МАРВЕЛЛ" (вулиця Конякіна,37а, кв.56, місто Луцьк, Волинська область, 43023, код ЄДРПОУ 43672839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАДЕКАЯ КІМЬЯ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕТ ШІРКЕТІ (Квартал Джамі, вул.Гьоркемлі, Тузлахан Вілліліри, корп.Д, буд.№2Д, офіс 1, Тузла, Стамбул, Турецька Республіка, торгово-реєстраційний номер 405807-5) 39680 дол.США заборгованості та 23955,91 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 91 коп.) витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
		Повний текст рішення виготовлений 17.09.2024.
		СуддяІ. О. Гарбар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...