Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/1741/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано судом: 17.09.2024. Зареєстровано: 18.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2024.
Дата набрання законної сили: 25.02.2025
Результат оскарження 25.02.2025 Апеляційний суд Полтавської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/533/229/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		17.09.2024 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ  
		 
		Справа № 401/1741 /24
		Провадження № 2/533/229/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(за правилами загального позовного провадження)
		 
		17 вересня 2024 року Козельщинський районний суд Полтавської області
		в складі: головуючого судді  Оксенюк М. М.,
		за участю: 
		позивач  ОСОБА_1 ,
		представник позивача  ОСОБА_2 ,
		представників відповідачів  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
		секретаря судового засідання  Шуліки Л. Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, про стягнення моральної шкоди за надмірне, довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню,
		 
		У С Т А Н О В И В
		 
		19 червня 2024 року представник позивача адвокат Шевченко С.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Свідловодського районного суду Полтавської області із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди за надмірне, довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню, в якому просив стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, 28.12.2021 приблизно о 09 годині 00 хвилин у селі Павлівка Світловодської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області на перехресті вулиці Фрунзе з вулицею Центральною ОСОБА_5 в ході ним же спровокованої сварки із застосуванням насильства, відкрито заволодів належним потерпілій ОСОБА_1 майном, а саме мобільним телефоном XIAOMI REDMI NOTE 8 з встановленими сім картами мобільних операторів Київстар та Vodafone та відео реєстратором, після чого з місця вчинення злочину поїхав та розпорядився викраденим на власний розсуд. 
		За даним фактом слідчим СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУ НП в Кіровоградській області було відкрито кримінальне провадження №12021121070000772 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України. 12.09.2022 було винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення та змінено кваліфікацію з ч. 2 ст.186 ККУ на ч.1 ст.125 ККУ.
		Тобто, досудове розслідування було розпочате 28.12.2021 та триває по теперішній час, що складає два з половиною років.
		У зв`язку з недотриманням розумних строків досудового розслідування потерпіла через свого представника неодноразово зверталася з відповідними скаргами до прокурора.
		Позивачка вважає, що досудове розслідування кримінального проступку є невиправдано довготривалим, тому просить стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди (компенсації) в розмірі 100 000 грн за надмірно довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021121070000772 від 28.12.2021 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.06.2024 справа передана на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.
		Ухвалою суду Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.07.2024 прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
		12.08.2024 від представника відповідача Кіровоградської обласної прокуратури Правденко Ю.В. на адресу суду надійшов відзив, з якого вбачається, що позивачка не надала до суду жодних доказів, які підтверджували наявність заподіяної відповідачами шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями. Зокрема відсутні рішення суду, якими визнано дії чи бездіяльність посадових та службових осіб органів поліції чи прокуратури незаконними або протиправними. 
		Також, позивачем у позовній заяві не вказано за яких подій, обставин, дій чи бездіяльності відповідачів спричинено моральну шкоду, а тому позивачкою не доведено протиправність дій або бездіяльність відповідачів, отже позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають (а.с.59-62).
		14.08.2024 від представника відповідача ГУ НП в Кіровоградській області ІванецьД.М. на адресу суду надійшов відзив, з якого вбачається що позивачка не надала до суду жодних доказів, які підтверджували наявність заподіяної відповідачем шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню (а.с.69-77).
		Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 09.09.2024 закрито підготовче судове засідання по справі, призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2024.
		Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позові.
		Представник відповідача Кіровоградської обласної прокуратури Правденко Ю.В. (в режимі ВКЗ) в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов позивача.
		Представник відповідача ГУНП в Кіровоградській області Іванець Д.М. (в режимі ВКЗ) в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов позивача.
		Відповідач Державна казначейська служба України в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про прчини неявки в судове засідання суд не повідомили.
		Суд, заслухавши позивача, її представника, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		 
		 
		Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що 28.12.2021 до чергової частини ВП №1 (м.Світловодська) Олександрійського районного ВП ГУ НП в Кіровоградській області, надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 28.12.2021 близько 09:00 години, перебуваючи на перехресті вулиць Центральна та Фрунзе в селі Павлівка Світловодської ТГ, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_1 належний їй телефон марки XIAOMI REDMI NOTE 8 в корпусі синього кольору з сім-картами та відео реєстратором. Викравши майно ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 9000,00 грн.
		28.12.2021 ВП №1 (м.Світловодська) Олександрійського районного ВП ГУ НП в Кіровоградській області відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12021121070000772, за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (а.с. 4).
		Старшим слідчим СВ ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Шептенко С.В. винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 12.09.2022, якою змінено кваліфікацію кримінального провадження №12021121070000772 внесеного до ЄРДР 28.12.2021 з ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.125 КК України (а.с.9).
		У зв`язку з недотриманням розумних строків досудового розслідування слідчим ВП №1 (м.Світловодська) Олександрійського районного ВП ГУ НП в Кіровоградській області, захисник позивача Шевченко С.М. звертався зі зверненням та адвокатським запитом до прокуратури Кіровоградської області (а.с. 10-11).
		Окрім цього із інформаційної довідки по кримінальному провадженню №12021121070000772 вбачається, що досудове розслідування по вказаній справі проводиться починаючи з 28.12.2021 року.
		Починаючи з 24.08.2023 по дату розгляду цивільної справи за позовом позивача, взагалі будь-які слідчі дії щодо встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення слідчим (дізнавачем) не проводилися та не вчинялися.
		Також, інформаційна довідка не містить інформації щодо дієвого контролю прокурора над процесуальними діями слідчого (дізнавача).
		З вищевикладеного встановлено, судом встановлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021121070000772 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, триває на теперішній час понад 2 роки та 9 місяців.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст.1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч.6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.1173, 1174 цього Кодексу).
		Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК України.
		Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №916/1423/17, в якому зазначено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
		Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
		За змістом зазначеної статті поряд із негативним обов`язком, на порушення Україною якого позивач не скаржився, держава має позитивні обов`язки гарантувати ефективне використання визначених Конвенцією прав кожному, хто перебуває під її юрисдикцією. Порушення кожного з цих обов`язків є самостійною підставою відповідальності держави.
		Право особи на ефективний засіб правового захисту закріплено у ст.13 Конвенції, згідно з якою кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Ефективність національного засобу правового захисту за змістом ст.13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.
		 
		 
		 
		Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати ст.13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити «належний захист» (див. mutatis mutandis § 135 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 1999 року у справі «Сміт і Ґрейді проти Сполученого Королівства» (Smith and Grady v. the UK), заяви № 33985/96 і № 33986/96; § 95 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), заява № 21987/93). Результатом такого провадження може бути, зокрема, присудження відшкодування у зв`язку з порушенням.
		ЄСПЛ, оцінюючи ефективність різних національних засобів правового захисту у зв`язку з надмірною тривалістю провадження, розробив кілька критеріїв та принципів, які сформулював у своїх рішеннях. Так, ЄСПЛ вказав, що вирішальним питанням при оцінюванні ефективності засобу правового захисту у випадку скарги щодо тривалості провадження є те, чи може заявник подати цю скаргу до національних судів з вимогою конкретного відшкодування; іншими словами, чи існує будь-який засіб, який міг би вирішити його скаргу шляхом надання безпосереднього та швидкого відшкодування, а не просто опосередкованого захисту його прав, гарантованих статтею 6 Конвенції (див. mutatis mutandis § 59 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) від 30 березня 2004 року, заява № 66561/01). Cуд також постановив, що цей засіб вважатиметься «ефективним», якщо його можна використати, щоб прискорити постановлення рішення судом, який розглядає справу, або надати скаржникові належне відшкодування за зволікання і затримки, що вже відбулися (§ 78 того ж рішення).
		Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. mutatis mutandis § 67 рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); § 35 рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.
		Суд звертає увагу, що встановлені в процесі слухання факти свідчать про надмірну тривалість досудового розслідування у справі. Розслідування триває понад 2 роки 9 місяців.
		За такий строк орган досудового розслідування або процесуальний прокурор мав би або закрити провадження, або звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність.
		Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.
		Ч.2 ст.113 КПК України визначено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу.
		 
		 
		 
		Відповідно до вимог ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції).
		Засоби юридичного захисту, які вимагаються за ст.13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача.
		Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції»; рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції», заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови.
		Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 09 червня 2021 року у справі №№ 761/27648/19.
		Отже, суд визнає факт заподіяння моральної шкоди позивачу діями відповідачів, а саме: тривалої бездіяльності посадових осіб поліції та прокуратури пов`язаних з невиконанням своїх обов`язків, не проведенні комплексу дій передбачених КПК України. 
		Проте, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн завищеними, їх розмір не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
		Так, позивачці були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило її нормальний життєвий ритм, проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) до суду не надано, а тому керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідним стягнути з моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, при цьому визнаючи такий розмір достатнім для сатисфакції та відшкодування душевних страждань позивача.
		Згідно зіст. 2 ЦК Україниучасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставіст. 1176 ЦК Україниє держава Україна, а тому вона має бути відповідачем. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина другастатті 2 ЦК України).
		Ч. 1 ст. 170 ЦК Українивстановлено, держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		 
		 
		 
		Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогоУказом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому немає необхідності зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунка, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).
		Тому, стягнення встановленого розміру шкоди має бути здійснено з Державного бюджету України.
		Відповідно до п. 13 ч. 2ст. 3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір в даній справі не справляється, а тому і розподілу між сторонами не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ
		Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, про стягнення моральної шкоди за надмірне, довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню  задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
		Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
		Роз`яснити учасникам справи, що повний текст рішення буде виготовлений впродовж десяти днів.
		Повний текст рішення виготовлений 17.09.2024.
		 
		Суддя М.М. Оксенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...