Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 609/254/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2024. Зареєстровано: 18.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/609/37/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023211010000380

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 609/254/24
		1-кп/609/37/2024
		 
		18 вересня 2024 року 
		 
		 
		 
		Колегія суддів Шумського районного суду Тернопільської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211010000380 від 29 травня 2023 року про обвинувачення: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, депутатом не являється, раніше не судимого, військовослужбовця ЗСУ, -
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, 
		за участю: 
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,
		законного представника неповнолітньої потерплої  ОСОБА_9 ,
		представника неповнолітньої потерплої  адвоката ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисників обвинуваченого  адвоката ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 , -
		В С Т А Н О В И Л А:
		19 лютого 2024 року із Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023211010000380 від 29 травня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
		З обвинувального акту вбачається, що  ОСОБА_5 та неповнолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є односельчанами, та тривалий час підтримували між собою дружні відносини.
		26 травня 2023 року близько 22 год. до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 та запропонував їй вийти на вулицю. ОСОБА_8 вийшла на подвір`я домогосподарства, у якому проживає, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де між нею та ОСОБА_5 відбувалася сварка, потім розмова, в ході якої вони почали цілуватися, і ОСОБА_5 торкався до її грудей.
		У цей момент у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_8 , з використанням своїх геніталій, без її згоди.
		Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, що спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_8 , з використанням своїх геніталій, ОСОБА_5 26 травня 2023 року близько 23 год. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість, всупереч волевиявленню неповнолітньої ОСОБА_8 підняв потерпілу на руки та заніс її у підсобне приміщення домогосподарства, де поклав на землю у положенні на спині, та утримуючи силоміць своєю рукою руки неповнолітньої потерпілої, тим самим позбавляючи її фізичної можливості чинити супротив, зняв з неї лосини і спідню білизну, після чого проти волі неповнолітньої ОСОБА_8 здійснив із нею вагінальний статевий акт із використанням своїх геніталій, без добровільної згоди неповнолітньої потерпілої особи (зґвалтування).
		Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв шкоду особистим правам та інтересам неповнолітньої ОСОБА_8 , наданим їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.152КК України  тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди на те потерпілої особи, тобто, зґвалтування неповнолітньої особи.
		   Обвинувачений  ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, визнав, щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілої за скоєне, однак заперечив обтяжуючу обставину, зазначену у обвинувальному акті, а саме перебування в стані алкогольного сп`яніння. Зазначив, що дійсно у день вчинення кримінального правопорушення прийшов до потерпілої ОСОБА_8 із пляшкою вина, однак зробив лише декілька ковтків вина із пляшки, перед цим алкогольні напої не вживав, а отже не міг бути у стані сп`яніння. Чому вчинив правопорушення пояснити не може. Одночасно зазначив, що кохав потерпілу, на даний час із нею примирився. У зв`язку із перебуванням на службі в ЗСУ та необхідністю сплачувати моральну шкоду потерпілій просив не позбавляти його волі.
		Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, зокрема:
		Прослуханими в судовому засіданні показаннями, допитаної в порядку ст. 225 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області по справі № 601/1370/23 від 13.06.2023р., неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що 25, 26 числа, близько 21 год. (точної дати та часу не пам`ятає) до неї прийшов ОСОБА_5 , який приніс пляшку вина та перебував в стані алкогольного сп`яніння. Під час їхньої розмови ОСОБА_5 пив вино, яке також пропонував і їй. Сказавши ОСОБА_5 , що йому потрібно йти додому щоб проспатися, вона розвернулася і пішла до хати. Біля 22-23 години до неї зателефонував ОСОБА_5 та через гучномовець почав транслювати, як наносить удари її другу на ім`я ОСОБА_13 . Вибігши із хати вона побачила ОСОБА_5 , який йшов по дорозі, а також ОСОБА_13 , який сидів на лавці. Під час заспокоювання ОСОБА_5 , який намагався продовжити бійку, ОСОБА_13 втік, а ОСОБА_5 залишився із нею. В подальшому, під час їхньої розмови, ОСОБА_5 почав до неї приставати. Спочатку вона відмовлялася, але згодом вони почали цілувалися, під час чого ОСОБА_5 почав торкатися до її тіла, проти чого вона не заперечувала. Сказавши ОСОБА_5 , що не хоче із ним вступати у статеві відносини, останній відповів, що не буде її чіпати. Згодом, не розуміючи як, вона опинилася в хліві. Пам`ятає, що лежала і плакала, не могла нічого зробити, боліла спина, просила ОСОБА_5 її не чіпати. Після того, як ОСОБА_5 почав її роздягати, вона запитала ОСОБА_5 , що він робить, сказала її відпустити та що нічого не хоче. Пам`ятає, що у неї були сильно зжаті руки і було дуже боляче. На прохання її не чіпати ОСОБА_5 відповів, що все буде нормально та запитав чого вона плаче. ОСОБА_5 зняв із неї штани та труси, опустивши їх до колін та відразу почав знімати штани з себе. Вона просила цього не робити, почалася паніка, вона не розуміла що робиться, як попала у хлів та як ОСОБА_5 її туди затяг. Після того, як ОСОБА_5 засунув свій статевий орган у її піхву, було дуже боляче, вона лежала і крутилася від болю. Говорячи ОСОБА_5 , що їй боляче, ОСОБА_5 відповідав, що все добре та не реагував на прохання відпустити. Все закінчилося тим, що ОСОБА_5 побачив її сестру, після чого сказав швидко встати та одягнутися. Одягнувшись вона пішла до будинку, щоб винести ОСОБА_5 його телефон, яким гралася сестра. Сходивши в туалет, нагріла воду та помилася, а на наступний день попрала одяг у якому була одягнута напередодні. Розповівши про подію своїм декільком друзям та вітчиму вона зателефонувала матері та розповіла про подію. Після приїзду матері додому, остання звернулася в поліцію.
		За клопотанням захисника обнуваченого ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_11 метою уточнення та отримання показань, щодо обставин, які не були з`ясовані під час досудового розслідування, в судовому засіданні було проведено безпосередній допит неповнолітньої потерпілої, яка на запитання захисника відповіла, що речі, в які була одягнута під час вчинення зґвалтування змушена була попрати, оскільки мала намір їх взяти в гуртожиток за місцем навчання. На її тілі не було синців, так як після того, як її схопив ОСОБА_5 її паралізувало та вона не змогла чинити опір. Чи відбулась під час зґвалтування еякулація не пам`ятає. Добровільної згоди на статеві відносини не давала.
		Під час повторного допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , з метою уточнення питання щодо перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння, остання суду показала, що достовірно не знає чи перебував ОСОБА_5 , в такому стані, його поведінка під час вчинення кримінального правопорушення була звичною, такою самою, як завжди. Під час перебування у неї в дома ОСОБА_5 випив лише 2-3 ковтки вина, після чого вона вибила пляшку з його рук. Одночасно додала, що з ОСОБА_5 примирилася та не бажає щоб до ОСОБА_5 була застосована міра покарання у вигляді позбавлення волі. Вона декілька разів хотіла забрати заяву про вчинене кримінальне правопорушення, однак їй відмовляли у цьому. ОСОБА_5 пропонував сплатити завдану моральну шкоду частинами, проте вона не знала чи це буде правильно до вирішення справи в суді.
		Прослуханими в судовому засіданні показаннями, допитаної в порядку ст. 225 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області по справі № 601/1370/23 від 13.06.2023р., малолітнього свідка ОСОБА_14 , яка суду пояснила, що бачила як ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сиділи на порозі будинку, говорили, а також, як вони спокійно виходили з хліва. Спочатку ОСОБА_5 подзвонив до ОСОБА_8 і попросив, щоб вона до нього вийшла, що ОСОБА_8 і зробила. Згодом ОСОБА_8 занесла до будинку шоколадку, яку передав ОСОБА_5 та залишилася в будинку. Через деякий час до ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_5 , ОСОБА_8 вийшла з хати та з ОСОБА_5 сиділа на порозі. Почувши сильний гуркіт вона вийшла із будинку та побачила, як ОСОБА_8 стоїть із держаком від шкрабачки в руках. Повернувшись до хати вона грала ігри на телефоні ОСОБА_5 , який він їй дав, оскільки у ньому був інтернет. Згодом, вийшовши з хати, вона забрала телефон ОСОБА_8 , який лежав на порозі та на якому грала музика, виключила музику та стала в кутку біля дверей, з якого все добре проглядається. Побачила, як ОСОБА_8 , вся в соломі, та ОСОБА_5 спокійно виходять із хліва. ОСОБА_8 зайшла до хати, взяла телефон ОСОБА_5 , віддала його йому, після чого залишилась в будинку. Зайшовши в кімнату до ОСОБА_8 остання їй сказала лягати спати, бо покличе ОСОБА_5 який з нею зробить все те, що і з нею.
		На запитання слідчої малолітня ОСОБА_14 відповіла, що ОСОБА_8 вийшовши з хліва була не сильно весела, зайшовши до хати стала злою, нервовою та незрозумілою. Вважає, що ОСОБА_5 , під час перебування із ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп`яніння. 
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду показав, що являється товаришем ОСОБА_8 . Близько 22 год. (точної дати не пам`ятає) йому зателефонував ОСОБА_5 та запропонував випити. Зустрівшись із ОСОБА_5 , біля дому ОСОБА_8 , ОСОБА_5 почав безпричинно наносити йому удари. Під час бійки, із свого будинку вибігла ОСОБА_8 та стала їх розбороняти, сказала, що викличе поліцію. Скориставшись даним моментом, він втік. Під час даного конфлікту ОСОБА_5 був злий та від нього чувся запах алкоголю із порожнини рота. 
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 , яка суду показала, що ранком 27 травня (точного часу не пам`ятає) ОСОБА_8 через соціальну мережу надіслала їй голосове повідомлення та запитала чи можуть вони порозмовляти. За декілька хвилин ОСОБА_8 зателефонувала та повідомила, що її зґвалтували. На запитання, як це сталося та хто це зробив ОСОБА_8 відповіла, що до неї, ввечері 26 травня, зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що якщо вона до нього не вийде, то він поб`є ОСОБА_15 . Після чого вона до нього і вийшла. Після того, як ОСОБА_8 та ОСОБА_5 залишилися самі, останній, біля дому, її зґвалтував. Під час телефонного дзвінка ОСОБА_8 була схвильована, тому вона порекомендувала звернутися їй до матері та все розповісти. 
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 , який суду показав, що ОСОБА_8 являється дочкою його дружини ОСОБА_18 . Під час перебування в госпіталі м. Полтави (точного дати не пам`ятає) до нього зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_5 її зґвалтував. Під час розмови ОСОБА_8 плакала. Він не розпитував про деталі інциденту, оскільки було чутно, що ОСОБА_8 важко, вона перебуває в істериці. Так, як матір ОСОБА_8 , в цей час, була в дорозі додому із м. Полтави, де відвідувала його у госпіталі, він попросив ОСОБА_8 нічого їй не казати, допоки матір не приїде додому. Після приїзду додому він мав розмову із ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_5 шкодував про скоєне та вказував, що буде розмовляти про вчинене з ОСОБА_8 .
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18 , яка суду показала, що являється матір`ю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 . Під час повернення із м. Полтави, (точної дати та часу не пам`ятає) де вона відвідувала свого чоловіка у госпіталі, до неї зателефонувала дочка ОСОБА_8 та сказала, що після приїзду додому у них буде важлива розмова. Вимагаючи розповісти все одразу ОСОБА_8 повідомила, що її зґвалтував ОСОБА_5 . Під час розмови ОСОБА_8 плакала та повідомила, що ОСОБА_5 попросив її вийти з дому, проте вона не хотіла. Після того, як ОСОБА_5 почав бити ОСОБА_15 та транслювати його крик по телефону, ОСОБА_8 вийшла. Після розмови із ОСОБА_5 , щодо обставин бійки із ОСОБА_15 , ОСОБА_5 почав гладити ОСОБА_8 по шиї, цілувати та тягнути її до хліва. Також під час телефонної розмови ОСОБА_8 повідомила, що в цей момент її паралізувало, вона не могла відбитися та крикнути. Після приїзду додому та зустріччю із дочкою остання плакала, а через декілька днів сміялася. На її запитання ОСОБА_8 відповіла, що їй дуже важко, проте їй хочеться сміятися. Як повідомили психологи це така захисна реакція дочки.
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19 , яка суду показала, що являється старостою Людвищанського старостинського округу Шумської міської ради. В неділю, (точної дати не пам`ятає) до не звернулася мати ОСОБА_8 та повідомила, що її дочку, в п`ятницю ввечері, зґвалтував ОСОБА_5 . Після вказаної розмови вона запропонувала ОСОБА_18 звернутися в поліцію. Під час приїзду поліції вона бачила ОСОБА_8 , яка була схвильована.
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20 , яка суду показала, що до являється хрещеною матір`ю молодшої дочки ОСОБА_18 . Приблизно в червні місяці (точної дати та часу не пам`ятає), до неї зателефонувала ОСОБА_18 та повідомила, що її дочку зґвалтував ОСОБА_5 . ОСОБА_18 попросила, щоб її діти переночували у неї в дома, оскільки ОСОБА_18 була відсутня. Після того, як діти прийшли до неї, ОСОБА_8 постійно говорила, що їй погано, проте була спокійна.
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21 , який суду показав, що товаришував із ОСОБА_8 . В кінці травня (точного часу не пам`ятає), на протязі дня він переписувався із ОСОБА_8 в мережі «INSTAGRAM». Ввечері, того ж дня, ОСОБА_8 надіслала йому повідомлення про те, що її зґвалтували. В голосовому повідомленні ОСОБА_8 говорила з сльозами на очах, була в істериці та повідомила, що це зробив Вадим. На запитання суду ОСОБА_21 відповів, що прізвище ОСОБА_22 не знає. 
		Наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23 , яка суду показала, що в день вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_5 придбав у неї в магазині пляшку вина. На момент перебування в магазині у ОСОБА_5 ознаки алкогольного сп`яніння були відсутні.
		Винуватість ОСОБА_5 також доведена оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
		   - протоколом огляду місця події від 29.05.2023р. та таблицею ілюстрацій до нього, з якого вбачається, що 29.05.2023р., починаючи з 21.55 год. по 22.41 год., в присутності понятих та власника майна ОСОБА_18 , оглянуто приміщення будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено, що з правої сторони від заїзду в домоволодіння знаходиться сільськогосподарська будівля де підлога вкрита ґрунтом та частково встелена соломою.
		       Відповідно до письмової заяви від 29.05.2023р., власником вищевказаного домоволодіння ОСОБА_18 надано добровільну згоду на проведення огляду у ньому.
		    Вказаним протоколом підтверджуються показання неповнолітніх свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , щодо місця вчинення кримінального правопорушення, після вчинення якого у неповнолітньої ОСОБА_8 були залишки соломи у волоссі;
		- протоколом відбирання біологічних зразків у особи, для експертного дослідження від 30.05.2023р., відповідно до якого черговим лікарем КНП «Шумська міська лікарня» в присутності понятих у ОСОБА_5 , з правої руки, добровільно відібрано взірці крові у розмірі 5 мл.;
		- протоколом відбирання біологічних зразків у особи, для експертного дослідження від 01.06.2023р., відповідно до якого лікарем КНП «Шумська міська лікарня» в присутності понятих та законного представника у ОСОБА_8 , з ліктьової вени, добровільно здійснено забір крові;
		- висновком експерта № 242 та додатком 1 до нього, відповідно до якого кров неповнолітньої ОСОБА_8 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновком експерта № 122 та додатком до нього, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трусів ОСОБА_5 (об.1,2) знайдено сперматозоїди та виявлено антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах, розташованих на футболці ОСОБА_5 (об.3) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося, через деструктивні зміни в ядрах. Високий вміст глікогену в цитоплазмі частини клітин, та їх морфологічні ознаки, свідчать про їх вагінальне походження. При серологічному дослідженні виявлено антигени А і Н за системою АВО. З висновків експерта №№ 241, 242 судово-медичних експертиз від 02.06.2023, проведених у відділенні судово-медичної імунології Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, відомо, що кров ОСОБА_5 належить до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А анти-В, кров ОСОБА_8 - до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. З висновку експерта № 121 судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної цитології, відомо, що в крові ОСОБА_8 міститься супутній антиген Н за ізосерологічною системою АВО. Таким чином, виявлені сліди можуть походити: на ластовиці трусів від самого ОСОБА_5 , на футболці - за рахунок вагінальних виділень жінки (жінок), в крові якої (яких) містяться антигени А і Н за системою АВО., в тому числі - ОСОБА_8 ;
		- висновоком експерта № 640, відповідно до якого експертом підсумовано, що згідно із висновком експерта № 427, у неповнолітньої ОСОБА_8 при судово-медичній експертизі 30.05.2023р. будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень (синців, саден, ран тощо) чи слідів їх загоєння, не виявлено. Разом з тим, не кожний травмуючий вплив супроводжується утворенням тілесних ушкоджень у виді їх морфологічних проявів (синець, садно тощо) та їх утворення залежить від ряду факторів як внутрішнього (індивідуальні особливості організму, стан підшкірно-жирової клітковини, судин тощо) так і зовнішнього (наявності і характеру одягу, сили з якою діяв травмуючий чинник тощо) середовищ.
		-психологічним висновком спеціаліста за результатами проведення допиту неповнолітньої особи №127 від 28.06.2023р., відповідно до якого під час допиту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її психоемоційний стан був стабільним, проте при деталізації обставин подій підвищувався рівень тривоги (напруги), потерпіла плакала. В ході опитування та відповіді на питання спеціаліста присутні наступні критерії достовірності наданої інформації: логічна структура розповіді, твердження, насичені подробицями, контекстуальні вставки, опис взаємодії з кривдником, відтворення розмов, повідомлення про власний психічний стан, самоосуд, жалість до кривдника, визнання уривчастості власних спогадів. Ознаки, які зафіксовані зі слів ОСОБА_8 , а також її реакції містять індикатори фізичного, психологічного та сексуального насильства. 
		Після дослідження психологічного висновку спеціаліста за результатами проведення допиту неповнолітньої особи № 127 від 28.06.2023р. було задоволено клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_11 про допит спеціаліста. 
		Так, допитана в судовому засіданні практичний психолог відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали, або стали свідками насильства (модель ОСОБА_24 )  ОСОБА_25 підтвердила викладені у висновку обставини, зазначила, що була залучена по справі, як спеціаліст, щоб допомогти дитині відтворити обставини справи. Психологічний стан ОСОБА_8 під час проведення допиту був не стабільний, їй було не просто та важко відтворювати обставини, що відбулися у господарському приміщенні, а також повідомила, що відразу після вчинення насильницьких дій у дітей спостерігається гострий стан (безсоння, апатія), а інколи діти можуть «заморозитися», тобто зовнішньо виглядати спокійними.
		-висновоком судово-психіатричного експерта №397 від 06.07.2023р., відповідно до якого в момент скоєння щодо ОСОБА_8 протиправних дій, ОСОБА_8 психічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждала, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За теперішнього часу ОСОБА_8 психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		-висновоком судової психологічної експертизи №3074/23-26 від 28.12.2023р., відповідно до якого за матеріалами зафіксованими у ході проведення допиту в режимі відео соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) від 16.06.2023, за участю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , переважна більшість питань носила відкритий характер: питання для уточнення; питання, що перевіряють припущення; питання що перевіряють факти. Функціональне навантаження питань включало всі основні елементи - прямі, непрямі, фільтруючі. Інтонаційне забарвлення питань - переважно нейтральні та не носять характеру зацікавленості; не мали впливового характеру на процес реконструкції подій, а навпаки допомагали наблизитись до уточнюючого процесу реконструкції досліджуваних подій. Поставлені уточнюючі питання уповноваженими особами (прокурором, психологом) носили об`єктивний характер і були вільними від навіюваної сугестивної дії. Комунікативна технологія допиту є психологічно прийнятною: стимулює активність комунікативної діяльності та не має ознак тиску на ОСОБА_8 , а саме: дій примусового характеру до дачі свідчень: погроз, залякувань, образ, змістовних текстових підказок для відповідей, навідних запитань, дій, що випереджують дії опитуваної особи - з боку особи, що здійснювала допит (психолог), в ході проведення процесуальної дії не спостерігалося. Комунікативна діяльність ОСОБА_8 протягом допиту демонструє задовільний емоційний стан: відкрита, усміхнена, щира; розгорнуто характеризує, демонструючи свої захоплення та емоції. Відхилення від базового типу поведінки неповнолітньої ОСОБА_8 , а також зміна її мовленнєвого стилю викладення інформації, в тому числі поява в мові більшої кількості числа пауз (пояснюється тим, що вона поверталась до травматичних подій, які доводиться переживати з новою силою), що оцінювались тільки в контексті «цілісної моделі поведінки» та здійснювалось саме на моментах коли «нейтральна зона» розмови перейшла в основну тему опитування неповнолітньої. Загальний порівняльний аналіз мови та поведінки неповнолітньої потерпілої в ході її допиту, свідчить про наявність у неї відчуття тривоги, сорому, страху, пригніченості, безпорадності в моменти, коли психолог просить розкрити подробиці та відтворити дрібниці протиправних подій, по відношенню до неї, що пояснюється наявністю в неповнолітньої
		потерпілої стану психологічної напруги (стресу). У поведінці неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 під час допиту ознак впливу інших осіб на покази, які надає потерпіла ОСОБА_8 - експертом не виявлено. Ознак, які вказували б на наявність явного або прихованого психологічного тиску, відкритих або прихованих погроз до ОСОБА_8 з боку учасників вказаної дії та сторонніх осіб не виявлено. За результатами аналізу відеозапису допиту та повного порівняльного аналізу мовної та поведінкової реакції ОСОБА_8 не виявлено ознак, які сигналізують про ступінь недостовірності інформації, яку вона повідомляє. Інформація надана ОСОБА_8 вказує на психологічну достовірність показів: відповіді швидкі, інформативні, без ознак вигадування інформації; присутні нервові перебирання пальців рук, ковтання сліз та тремтіння голосу, що свідчить про природне хвилювання від переживання травматичних подій, про які доводиться знову згадувати та говорити; наявні демонстраційні жести руками (показує як тримав за руки) та відтворення діалогу з кривдником; з подробицями надає опис обставин та характеризує об`єкти, які були причетні до досліджуваних подій; зберігає зоровий контакт із психологом, в моменти, коли відкриває подробиці протиправних дій. Аналіз правдивості показів неповнолітньої ОСОБА_8 дозволяє зробити висновок, що надані нею 16.06.2023р. пояснення про здійснення відносно неї дій сексуального характеру зі сторони особи, про яку йдеться мова в досліджуваній ситуації, відповідають критеріям психологічної достовірності. При цьому вона демонструє переживання, які характерні поведінці дитини, що пережила дії насильницького та сексуального характеру, а саме переживання сорому, образи, безпорадності завданих їй особою, яку під час допиту ідентифікує, що також виразилось в зберіганні напруги, страху, почуття приниження, патологічним фіксування на спогадах про психотравмуючу ситуацію та почуттям незахищеності та ураження гідності.
		Також, судом було досліджені характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Аналізуючи вищевказані докази, які є логічними та послідовними по відношенню до обставин події, не викликають сумнівів у їх правдивості і суперечності між собою, колегія суддів приходить до переконання, що такі докази у своїй сукупності дають змогу зробити висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення і встановити винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_8 відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом». 
		Колегією суддів не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків, потерпілої та спеціаліста оскільки вони узгоджуються між собою та іншими письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду. Будь-яких підстав недовіряти показанням вказаних осіб, колегія суддів не вбачає, оскільки мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого, судом не встановлено.
		Доказів, які б стверджували протилежне, як то спростовувати викладені в обвинувальному акті обставини вчинення зґвалтування або підтвердити чи встановити іншу версію події і не причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення не надано і не здобуто в процесі судового розгляду.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. 
		У статті 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі, непрямих доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку. 
		   Одночасно, колегія суддів не приймає до уваги та вважає неналежними доказами надані стороною обвинувачення наступні докази: протокол огляду та добровільної видачі та таблицю ілюстрацій до нього від 08.06.2023р. (а.м.к.п. 175-180), протокол огляду та добровільної видачі та таблицю ілюстрацій до нього від 08.06.2023р. (а.м.к.п. 181-184), висновок експерта № СЕ-19/120-23/6686-КТ та ілюстрована таблиця до нього від 27.06.2023р. (а.м.к.п. 187-194), протокол огляду від 29.06.2023р. (а.м.к.п. 195-197), протокол огляду від 29.06.2023р. (а.м.к.п. 198-231), оскільки прокурором в судовому засіданні жодним чином не доведено, що вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інформація яка міститься в них має значення для кримінального провадження. 
		З врахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає неможливим використання вказаних доказів у зв`язку із їх неналежністю згідно вимог ст.85 КПК України.
		   Також, колегія суддів не приймає до уваги протокол огляду від 19.06.2023р., (а.м.к.п. 235-241) об`єктом якого було дослідження відеозапису судового засідання щодо проведення допиту малолітнього свідка ОСОБА_14 та протоколи огляду від 18.06.2023р. (а.м.к.п. 245-249) та 21.07.2023р. (а.м.к.п. 250) об`єктами яких було дослідження відеозапису судового засідання щодо проведення допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , оскільки вказані відеозаписи допиту малолітнього свідка ОСОБА_14 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні.
		   Щодо доведення вини ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, колегія суддів також зазначає наступне.
		Так, за змістом статті 152КК України зґвалтуванням є вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.
		Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», зґвалтуванням є статеві зносини між особами різної статті всупереч або з ігноруванням волі потерпілої особи із застосуванням зокрема, фізичного насильства та погрози застосування такого насильства.
		Відповідно до п.3 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №5, фізичним насильством слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавлені особистої волі, тощо.
		Слід звернути увагу, що згода особи на сексуальне проникнення в її тіло не може вважатися добровільною, якщо вона була надана, зокрема, під впливом безпорадного чи уразливого стану. Відсутність вільного волевиявлення особи, потерпілої від зґвалтування, може бути результатом використання безпорадного стану потерпілої, а саме коли потерпіла особа за своїм фізичним або психологічним станом не могла чинити опір ґвалтівникові. 
		Відсутність вільного волевиявлення потерпілої особи слід вбачати, зокрема, в тому випадку, коли потерпіла особа не давала згоди на сексуальне проникнення і не чинила опір через переляк.
		В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 в якості фізичного насилля застосовував до потерпілої утримання її тіла в лежачому положенні, шляхом затискання рук потерпілої, застосовуючи фізичну силу, що узгоджується з дослідженими в судовому засіданні показами неповнолітньої потерпілої.
		Згідно з приписами пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про злочини проти свободи та статевої недоторканості особистості», зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку статевих зносин, при цьому не має значення, чи закінчила винна особа статевий акт у фізіологічному розумінні.
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, колегія суддів, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшла до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.3 ст.152 КК України, - вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди на те потерпілої особи, тобто, зґвалтування неповнолітньої особи.
		Стосовно зазначеної в обвинувальному акті обтяжуючої обставини, як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів зазначає, що за наслідками дослідження доказів та допиту потерпілої у кримінальному провадженні колегією суддів виключається із фабули обвинувального акту, в частині обсягу обвинувачення ОСОБА_5 , перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння за не доведенням такого факту. Та обставина, що неповнолітній свідок ОСОБА_14 у наданих показаннях повідомила, що ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а також та обставина, що свідок ОСОБА_15 у наданих показаннях повідомив, що від ОСОБА_5 чувся запах алкоголю із ротової порожнини в самостійності і без підтвердження іншими доказами, не дає підстави достовірно стверджувати про його перебування в стані алкогольного сп`яніння та віднести це до обставини, яка обтяжує покарання.
		Колегія суддів враховує, що неповнолітній свідок ОСОБА_14 безпосередньо з обвинуваченим, в день вчинення кримінального правопорушення не спілкувалась, а бачила його лише на відстані, а свідок ОСОБА_15 чув лише запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_5 , що не може однозначно вважатися перебуванням в стані сп`яніння. 
		Також, колегія суддів враховує показання свідка ОСОБА_23 , яка суду показала, що на момент перебування в магазині у ОСОБА_5 ознаки алкогольного сп`яніння були відсутні, а також показання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка однозначно підтвердити перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння не змогла.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, його молодий вік, перебування останнього на службі в ЗСУ, думку неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка для суду при призначенні покарання є важливою в даній категорії справ і яка просила обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі, а також думку законного представника та представника неповнолітньої потерпілої, які підтримали позицію потерпілої, щодо призначення покарання, приймаючи до уваги визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненому і доведеному злочині, повного визнання пред`явленого цивільного позову. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, колегія суддів відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття. Вказана в обвинувальному акті обставина, яка обтяжує покарання, як вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, за результатом розгляду матеріалів кримінального провадження не підтверджена. 
		Водночас, згідно вимог ч.1 ст.69КК України вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. 
		Відповідно до п. 8 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. 
		Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.
		Згідно ч.1 ст.66КК України передбачено перелік обставин, які визнаються судом такими, що пом`якшують покарання. Крім того як вбачається із ч.2 ст.66КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. 
		Так, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушенні визнав, щиро розкаявся, примирився з потерпілою та повністю визнав цивільний позов, потерпіла просила не позбавляти волі ОСОБА_5 . До матеріалів кримінального провадження долучено копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, відповідно до якого ОСОБА_5 22.06.2024р. підписав контракт про проходження військової служби. Згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 22.06.2024 № 1176, ОСОБА_5 призваний у добровільному порядку на військову службу за контрактом. Відповідно до довідки №813 від 05.08.2024р. матрос ОСОБА_5 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 .
		Таким чином беручи до уваги позицію обвинуваченого, зокрема те, що в умовах воєнного стану останній добровільно виконує свій конституційний обов`язок та здійснює захист Вітчизни, яку колегія судді вважає обставиною, що пом`якшує покарання, а також з огляду на визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, повне визнання цивільного позову, примирення з потерпілою, враховуючи особу винного, а саме його молодий вік, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, враховуючи думку потерпілої та її представників щодо застосування до обвинуваченого покарання не пов`язаного з позбавленням волі, колегія суддів вважає за можливе при призначенні покарання ОСОБА_5 застосувати ст.69КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті обвинувачення, у виді позбавлення волі, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальному правопорушенню і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Водночас з врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючих покарання обставин, даних про його особу, негативного відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення та критичної оцінки свої дій, обіцянки не вчиняти правопорушень у майбутньому, здійснення конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, колегія суддів вважає за можливе на підставі ст.75КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії вважає, що на нього слід покласти передбачені п. п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76КК України обов`язки, які на думку колегії суддів будуть необхідні і достатні для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
		В межах кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_8 , який поданий представником неповнолітньої потерпілої  адвокатом ОСОБА_26 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 400000 гривень
		В обґрунтування заявленого цивільного позову у стягненні моральної шкоди в розмірі 400 000 грн. представник неповнолітньої потерпілої  адвокат ОСОБА_26 зазначає, що через вчинення обвинуваченим злочину, моральному здоров`ю ОСОБА_8 спричинено моральну шкоду, так як весь період її життя було перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями. Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору у неповнолітньої, з урахуванням страждань, змушених змін у житті неповнолітньої потерпілої та порушення нормального способу її життя, користуючись принципами розумності та справедливості, визначену суму моральної шкоди, вважають мінімальною компенсацією за перенесені ОСОБА_8 душевні страждання.
		Позивач, представник та законний представник позивача підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.
		Обвинувачений та його захисник  адвокат ОСОБА_12 , проти задоволення цивільного позову не заперечили, визнали його в повному обсязі та просили його задовольнити. 
		У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		При цьому, за змістом ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.
		При визначені розміру моральної шкоди, яка нанесена неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 , враховуючи, повне визнання відповідачем позову, ступінь вини відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості та беручи до уваги те, що потерпіла є особою юного віку, відносно неї вчинено злочин проти статевої свободи і статевої недоторканості, будучи в неповнолітньому віці, в результаті злочинних дій якій спричинено фізичний біль, душевні страждання, порушення нормальних життєвих зв`язків, оскільки вона була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, внаслідок чого у неї змінився та був порушений нормальний спосіб життя в негативну сторону, виходячи із наведених у позові обґрунтувань, які доповнені під час судового розгляду самою потерпілою і її законним представником, суд вважає, що вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_8 завдано значної моральної шкоди, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої та законного представника потерпілої про стягнення з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди підлягають задоволенню.
		У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну сум 16319,12 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертного дослідження в межах даного кримінального провадження та понесення яких підтверджені долученими довідками.
		Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Накладені в межах кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.06.2023р. арешти на майно слід скасувати. 
		До вступу вироку суду в законну силу, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання слід залишити без змін.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, колегія суддів - 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст.69КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.
		Згідно п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до органу, який здійснює контроль за виконанням вироку на період проходження військової служби, а в разі звільнення з військової служби до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти орган, який здійснює контроль за виконанням вироку на період проходження військової служби, а в разі звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з органом, який здійснює контроль за виконанням вироку на період проходження військової служби, а в разі звільнення з військової служби без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої  адвоката ОСОБА_27 до ОСОБА_5 про стягнення про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 400 000 грн. - задовольнити повністю.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 400000 (чотириста тисяч гривень 00 копійок). 
		   Стягнути із ОСОБА_5 процесуальнівитрати запроведення судової комп`ютерно - технічної експертизи № СЕ-19/120-23/6686-КТ від 27.06.2023р., в сумі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) в користь держави, після набрання вироком законної сили;
		   Стягнути із ОСОБА_5 процесуальнівитрати запроведення судовоїпсихологічної експертизи№ 3074/23-26від 28.12.2023р.,в сумі12495,12(дванадцятьтисяч чотиристадев`яносто п`ятьгривень дванадцятькопійок)в користьдержави, після набрання вироком законної сили.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.06.2023р. (№601/1370/23, провадження 1-кс/601/531/2023), а саме на одяг неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , у якому вона була одягнена на момент вчинення відносно неї кримінального праворушення, а саме: лосини чорного кольору, светр темного кольору, футболка сірого кольору, труси білого кольору; біологічні зразки ОСОБА_5 , а саме: зрізи із нігтьових платин правої та лівої руки, поміщені у паперовий конверт, змиви з обох рук, поміщені у паперовий конверт, змиви із статевого члена, поміщені у паперовий конверт, забір крові із правої руки ОСОБА_5 об`ємом 5 мл., який поміщено у скляний флакон; одяг ОСОБА_5 , у якому був одягнений 26.05.2023р., а саме: взуття темного кольору резинове, чорні чоловічі спортивні штани, чорна чоловіча футболка, коричневі чоловічі труси - скасувати, після набрання вироком законної сили.
		Речові докази, а саме: 
		- одяг неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , у якому вона була одягнена на момент вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме: лосини чорного кольору, светр темного кольору, футболка сірого кольору, труси білого кольору, які передано ОСОБА_8 під зберігальну розписку  залишити в розпорядженні ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили;
		- одяг ОСОБА_5 , у якому він був одягнений 26.05.2023р., а саме: взуття темного кольору резинове, чорні чоловічі спортивні штани, чорна чоловіча футболка, коричневі чоловічі труси, які передані ОСОБА_5 під зберігальну розписку - залишити в розпорядженні ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили;
		- мобільний телефон ОСОБА_8 марки «ZTE Blade А51 Life», який передано ОСОБА_8 під зберігальну розписку - залишити в розпорядженні ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили;
		- мобільний телефон ОСОБА_5 марки «SAMSUNG SM-F015F/DS», який передано ОСОБА_5 під зберігальну розписку- залишити в розпорядженні ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили;
		- мобільний телефон неповнолітнього свідка ОСОБА_21 марки «SAMSUNG GALAXY А 03 CORE», який передано ОСОБА_21 під зберігальну розписку - залишити в розпорядженні ОСОБА_21 , після набрання вироком законної сили.
		- біологічні зразки ОСОБА_5 , а саме: зрізи із нігтьових платин правої та лівої руки, змиви з обох рук, змиви із статевого члена, які поміщені у паперовий конверт, забір крові із правої руки ОСОБА_5 об`ємом 5 мл, яку поміщено у скляний флакон та які зберігаються у камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, за адресою: вул. Драгоманова, 5. м. Кременець Тернопільська область  знищити, після набрання вироку законної сили.
		   Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 та строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , що передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з`являтисядо Шумськогорайонного судуТернопільської областіза першоювимогою;повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання тароботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, застосовані ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2024 року  залишити без змін, до набрання вироком законної сили. 
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби на орган пробації за місцем проживання засудженого. 
		Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
		Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
		Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		                                        
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...