Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/7035/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано судом: 18.09.2024. Зареєстровано: 18.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2024.
Дата набрання законної сили: 12.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/644/787/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020004900

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		Справа № 644/7035/24 
		Провадження № 1-кп/644/787/24 
		11.09.2024
		 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 вересня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
		 
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження,  внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020004900 від 05.07.2024 стосовно
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення кримінального правопорушення - військовослужбовець за контрактом на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні: «солдат», раніше судимого:
		- 14.08.2018 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 289 ч. 2 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;
		- 11.02.2020 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 185 ч. 3 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 2 місяців. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 14.08.2018, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі;
		- 27.05.2020 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 187 ч. 4 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 11.02.2020, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі;
		- 12.10.2020 Софіївським районним судом Дніпропетровської області, по ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 27.05.2020, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі;
		- 04.03.2021 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу, по ст.ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3, 70 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, з конфіскацією усього особистого майна. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання більш суровим покаранням за цим вироком менш суворого покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2020, остаточно призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією усього особистого майна,
		-11.07.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від за ст.391 КК України, умовно-достроково звільненого ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.06.2024 із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, для проходження військової служби,
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 04.06.2024 (справа № 570/2752/24, провадження №1-в/570/244/2024), розглянуто клопотання начальника ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військово служби за контрактом, згідно ст.81-1 КК України, та встановлення адміністративного нагляду стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Крім того, згідно вказаної ухвали суду, визнано наявність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання та для проходження військової служби за контрактом, визначених ст. 81-1КК України та ЗУ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» від 08.05.2024 №3687-IX та звільнено умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування невідбутої частини основного покарання призначеного 11.07.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 391 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 06 місяців 07 днів для проходження військової служби за контрактом.
		Згідно довідки військово-лікарської комісії №102/1314 від 18.05.2024 ОСОБА_5 визнано придатним до військової служби.
		13.06.2024 ОСОБА_5 підписав контракт про проходження військової служби у Збройних силах України із командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_6 .
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №172 від 13.06.2024 солдата за контрактом ОСОБА_5 , призначеного наказом командира 14 окремої механізованої бригади від 13.06.2024 №260РС на посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зараховано на всі види забезпечення і визнано таким, що з 13.06.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадою.
		Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військ обов?язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_7 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.
		Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу зобов?язують солдата ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
		У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
		Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
		Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
		Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
		Так, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, обіймаючи посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
		Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, обіймаючи посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов?язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65,68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних причин, 26.06.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) без дозволів командирів, самовільно залишив місце служби - місце розташування 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та поїхав у невідомому напрямку. При цьому, на місце несення служби ОСОБА_5 не повернувся, перебував поза місцем служби, обов?язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, час проводив на власний розсуд.
		20.07.2024 ОСОБА_5 був виявлений та доставлений працівниками Військової служби правопорядку до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у АДРЕСА_3 , де був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 з 26.06.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) до 20.07.2024 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 408 КК України,визнав повністю та показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він дійсно з13.06.2024 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 та обізнаний щодо введення воєнного стану в Україні та положень Статуту ВС ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ і відповідних Законів України. 26.06.2024 він без дозволу командирів самовільно залишив місце служби - місце розташування 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 - АДРЕСА_2 . Щодо прийняття зазначеного рішення безпосереднього командира не повідомив, відповідного дозволу не отримав. Весь час з 26.06.2024 до моменту затримання - 20.07.2024 проводив на власний розсуд, не здійснював дій направлених для повернення за місцем служби. Будь-яких поважних причин, які б обумовлювали його ухилення від військової служби не мав. Він розумів, що ухиляючись від військової служби, вчиняє злочин. При прийнятті такого рішення, первісно наміру повернутися до військової частини не мав, однак на теперішній час, після затримання бажає продовжити військову службу. У вчинені вказаного злочину щиро кається.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
		При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 408 ч. 4 КК України кваліфіковані вірно як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		При визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, данні про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за час проходження військової служби характеризується посередньо, раніше судимий , на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває.
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом визнається щире каяття.
		Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом визнано рецидив злочинів.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 408 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
		На переконання суду, поведінка обвинуваченого суттєво знижує рівень військової дисципліни та боєготовність Збройних Сил України та інших військових формувань, що в умовах сьогодення є критично неприпустимим, а тому звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням фактично сформує негативну думку інших військовослужбовців, відповідно до якої ухилення від виконання покладених на військовослужбовця обов`язків під час воєнного стану не призводить до адекватного скоєному покарання, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.11.2023 у справі № 333/4532/22.
		Враховуючи приписи ст.50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ч.4 ст.408 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Крім того, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.06.2024 задоволеноподання начальника Державної установи "Городищенська виправна колонія № 96", а саме: ОСОБА_5  відповідно до ст. 81-1 КК України звільнено умовно-достроково від відбування невідбутої частини основного покарання призначеного 11.07.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 391 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 06 місяців 07 днів для проходження військової служби за контрактом.
		В той же час обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за ч.4 ст408 КК України під час умовно-дострокового звільнення від відбування невідбутої частини основного покарання, призначеного 11.07.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області .
		У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення, суд призначає покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 20.07.2024 та утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_5 з моменту фактичного затримання.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набранням вироком законної сили, слід залишити без зміну вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371,373, 374 КПК України суд, -
		 
		ухвалив: 
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 408 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять) років.
		На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.07.2023, остаточно призначивши  ОСОБА_5  покарання у виді позбавлення волі на строк5 (п`яти) років шість місяців .
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 20 липня 2024 року.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в Держаній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...