Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 450/261/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 19.09.2024. Зареєстровано: 19.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024.

Номер судового провадження: 2/450/636/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа № 450/261/23  Провадження № 2/450/636/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" вересня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: 
		головуючого  судді Добош Н.Б,
		при секретарі Хамуляк Ю..В.
		за участі представника позивача ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Львівська міська рада, ОСОБА_3 про предметпозову : повернення земельної ділянки кадастровий № 4623683300:02:000:0249, яка належить на праві власності ОСОБА_4 у комунальну власність Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області,-
		стислий виклад позиції позивача та відповідача :
		підстава позову(позиціяпозивача : 13.11.2020р. наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 2453-УБД надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району (Солонківська ОТГ) орієнтовний розмір земельної ділянки  2га із цільовим призначенням  для ведення особистого селянського господарства. В подальшому наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 12.03.2021р. затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,8889 га з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. Згідно з інформацією відділу у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 13.11.2020р. на земельній ділянці на яку претендував ОСОБА_3 відповідно до генерального плану с.Зубра, який затверджено рішенням № 660 від 01.08.2013р. Зубрянської сільської ради, запроектована транспортна розв`язка. У грудні 2022р. виконком Солонківської сільської ради, отримав від Львівської обласної прокуратури лист від 16.12.2022р. з питань звернення до суду для повернення земельної ділянки у комунальну власність Солонківської територіальної громади. Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є, зокрема, невідповідність вимогам місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що на даний час власником спірної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2021р. Із врахуванням висновків Верховного суду, позовна вимога про визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Львівській області є неефективним способом захисту. Натомість ефективним способом захисту є позовна вимога щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність, оскільки повернення у володіння територіальної громад земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичної особи органом виконавчої влади, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів. Наведене відповідає позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 05.10.2022р. у справі № 557/303/21. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», що набрав чинності з 27.05.2021р., внесено зміни до ст. 122 ЗК України, зокрема змінено осіб, які є розпорядниками окремих категорій земель. У зв`язку з набранням чинності вказаного закону, спірна земельна ділянка була б передана у комунальну власність територіальної громади - Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області. На підставі викладеного просив повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , у комунальну власність Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області.
		Представником відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_5 подано відзив на позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки, набутої на підставі оплатного договору купівлі-продажу, а у позивача відсутнє право на подання цього позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для повернення такої ділянки. Позивач не довів, що станом на 12.03.2021р. був власником земельної ділянки, у зв`язку з чим не є особою, яка має право на звернення із цим позовом в порядку ст.387 ЦК України. У ОСОБА_2 були відсутні будь-які підстави вважати, що ОСОБА_3 немає права відчуження земельної ділянки, оскільки право продавця було належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підставою чого було рішення органу державної влади. Вказує, що відсутні передбачені законом умови, які уможливлюють витребування земельної ділянки у відповідача, оскільки земельна ділянка не вибула поза волею власника, оскільки станом на 12.03.2021р. власником була держава в особі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, яка і прийняла рішення про передачу земельної ділянки.
		Представником третьої особи Львівської міської ради подано пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що 12.03.2021р. наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,8889га, в тому числі пасовища площею 1,8889га кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства. Наданням ГУ Держгеокадастру у Львівській області у приватну власність спірної земельної ділянки були порушені права та інтереси як Львівської територіальної громади в особі Львівської міської ради, так і Солонківської територіальної громади в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області. У грудні 2020р. при моніторингу публічної кадастрової карти посадовими особами Львівської міської ради було виявлено, що відділом у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 площею 1,8889 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. розташовану на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району. Генеральним планом м. Львова, затвердженого ухвалою ЛМР від 30.09.2010р. № 3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м.Львова. ІІ стадія» передбачене будівництво дороги Вернадського (проектована), якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від АДРЕСА_1 . І саме в межах зазначеної проектованої дороги знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. Зазначена інформація була повідомлена начальнику ГУ Держгеокадастру у Львівській області листом департаменту містобудування ЛМР від 24.12.2020р., а також було висловлено прохання недопущення прийняття наказу щодо надання у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 4623683300:02:000:0249. Згідно інформації, наданої управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛР, земельна ділянка кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 розташована в межах території магістральної вулиці загальноміського значення в межах червоних ліній. З картографічних матеріалів містобудівної документації с. Зубра, зокрема детальних планів території с. Зубра також передбачено проектовану вулицю Вернадського. Висновками експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №2972-Е від 02.11.2022р. та № 4223-Е від 06.01.2023р.підтверджено наявність вищезазначених порушень генеральних планів м. Львова та с. Зубра. На підставі викладеного просила задоволити позовні вимоги.
		Представником відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_5 подано відповідь на пояснення, в якій зазначив, що під час передання у власність земельної ділянки не підлягає врахуванню Генеральний план м. Львова, такий за загальним правилом може поширювати свою дію лише в межах адміністративної одиниці (м. Львова), за ДБН єдиний виняток, коли генеральний план одного населеного пункту поширює свою дію на інший - це надання висновку владою обласного значення чи місцевим органом суміжного населеного пункту, доказів чого щодо Генерального плану м. Львова не подано. Вказує, що станом на 2010 рік діяв Закон України «Про планування і забудову територій» за яким генеральний план населеного пункту обмежується адміністративно-територіальними межами конкретного населеного пункту. Покликається на позицію Верховного суду у постанові від 01.09.2020р. у справі №309/1877/17 в якому зазначено, що як вбачається з наявного у законодавстві визначення поняття «генеральний план населеного пункту» такий вид містобудівної документації визначає на місцевому рівні принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, призначений для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови його території. Генеральний план м.Хуст не поширюється на земельну ділянку, яка знаходиться поза межами м.Хуста. Генеральний план м. Львова не поширюється на земельну ділянку через відсутність висновків для затвердження, передбаченого ДБН. В матеріалах справи відсутні докази того, що Генеральний план м. Львова у частині, що стосується розширення території м. Львова поза межами існуючих станом на 2010 рік затверджувався після надання висновків Львівської обласною державною адміністрацією та Зубрянською сільською радою Пустомитівського району Львівської області.
		Представником відповідача ОСОБА_2 були поставлені питання Львівській міській раді в порядку ст.93 ЦПК України: Чи Львівська міська рада у строк до 30 днів після завершення розроблення направляла Генплан м. Львова 2010р. для попереднього розгляду і погодження Львівською обласною державною адміністрацією та Зубрянською сільською радою Пустомитівського району Львівської області? Якщо відповідь позитивна, то які докази такого? Чи готувала висновок щодо затвердження Генерального плану м.Львова Львівська обласна державна адміністрація та Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, які докази цього? Чи затверджувалось ухвала Львівської міської ради від 30.09.2010р. № 3924 після отримання висновків (погодження) Львівської державної адміністрації та Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, які докази цього?.
		Представником Львівської міської ради було подано пояснення третьої особи щодо поставлених представником відповідача запитань в якому вказала, що Львівською міською радою було подано письмові пояснення третьої особи в яких позов підтримано. Поставлені представником відповідача запитання не стосуються предмету доказування у даній справі, оскільки в межах даного провадження не розглядається законність генерального плану м.Львова чи ухвали, якою його затверджено. Тому Львівська міська рада відмовляється надавати відповіді на запитання.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив позовні вимоги задоволити шляхом повернення у володіння територіальної громади земельної ділянки, незаконно переданої у приватну власність.
		Представник відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи зайнятістю у невідкладних слідчих (розшукових) діях у кримінальному провадженні щодо іншого клієнта, однак підтверджуючих документів щодо цього не надав. Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
		Представник третьої особи Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи без участі чи відкладення розгляду справи до суду від них не надходило.
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» від 12.03.2021р. № 765-УБД було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,8889 га в тому числі пасовища площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Солонківської сільської рад Пустомитівського району. 
		Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 265639313 від 13.07.2021р. земельна ділянка площею 1,8889 га кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2021р, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, ОСОБА_6 , право власності зареєстровано 13.04.2021р.
		З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 вбачається, що відомості про дану земельну ділянку було зареєстровано Відділом у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 15.12.2020р. на підставі документації із землеустрою: проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 22.11.2020р., розробленої ПП «Укрземпроект. У графі відомості про право власності зазначено власником ОСОБА_3 .
		У висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 2972-Е від 02.11.2022р. проведеної Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України зроблено висновок, що відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010р. № 3924 земельна ділянка ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га, кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 розташована у функцірнальній зоні  транспортних комунікацій (транспортної інфраструктури), території запроектованої під магістральні вулиці загальноміського значення в червоних лініях, автодороги.
		Розроблена технічна документація із землеустрою ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Досліджуваний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 01.12.2020р. та ст.20 Земельного кодексу України (чинного на час прийняття рішення).
		У висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 4223-Е від 06.01.2023р. проведеної Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України зроблено висновок, що відповідно до генерального плану с. Зубра, затвердженого рішенням №445 від 21.05.2008 року Зубрянської сільської ради « Про затвердження генерального плану с. Зубра Пустомитівського району Львівської області» з урахуванням змін затверджених рішенням № 660 від 01.08.2013р. «Про затвердження технічної документації внесення змін в генеральний план Пустомитівського району Львівської області» земельна ділянка, що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га, кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 розташована в двох функціональних зонах, а саме: територія дороги та її червоні лінії площею 1,3 га та територія проектованої громадської забудови площею 0,6 га.
		Розроблена технічна документація із землеустрою ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства та її затвердження за змістом документації із землеустрою не відповідає вимогам п.7 ст.118 Земельного кодексу України та містобудівний документації, а саме: генерального плану с. Зубра, оскільки наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 13.11.2020р. № 2435-УБД та Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» від 12.03.2021р. № 765 УБД, прийняті без врахування містобудівної документації, а саме генерального плану населеного пункту.
		Ухвалою № 3924 від 30.09.2010р. Львівської міської ради було затверджено містобудівну документацію «Корегування генерального плану м. Львова. ІІ стадія. Генеральний план».
		Департаментом містобудування Львівської міської ради було скеровано лист вих. № 2403-вих-102171 від 24.12.2020р. в якому було повідомлено Начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, що як стало відомо з даних публічної кадастрової карти в межах проектованої дороги 15.12.2020п. зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 площею 1,8889 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до Генерального плану м.Львова, затвердженого ухвалою ЛМР від 30.09.2010р. № 3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м.Львова. ІІ стадія» передбачене будівництво дороги Вернадського (проектована), якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від АДРЕСА_1 . І саме в межах зазначеної проектованої дороги знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. На даний час міською радою проводиться комплекс заходів щодо відведення земельної ділянки для будівництва згаданої дороги, яка частково проходить в межах міста Львова та частково на території Солонківської ОТГ, а саме села Зубра. У листі також було висловлено прохання недопущення прийняття наказу щодо надання у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 4623683300:02:000:0249.
		Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до положень статей13,14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.
		Статтями2,19 Закону України «Про охорону земель»визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
		Відповідно достатті 19 Конституції Українипосадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
		Так, згідно з положеннямистатті 84 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
		Відповідно до частини другоїстатті 116 ЗК Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями118,122 ЗК України.
		Відповідно до частини шостоїстатті 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
		До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Згідно з положеннями частини сьомої вищенаведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
		Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, щоЗК Українивизначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положеньстатті 118 ЗК України.
		Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до ст.1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.
		Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
		Відповідно д ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Частиною першоїст.16ЗУ «Прорегулювання містобудівноїдіяльності» передбачено,що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Згідно з п. 2.17 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» територія сільського населеного пункту за функціональним призначенням повинна поділятися на сельбищну й виробничу. До сельбищної території входять житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми. До виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин і автомашин, дільниці комунально-складських та інших об`єктів, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші території.
		Склад та зміст генерального плану населеного пункту визначено у ДБН Б.1.1-15:2012, затвердженого Наказом № 358 від 13.07.12р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального розвитку України, в якому зазначено, що генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, в тому числі етапність освоєння території. 
		Генеральний план виконують з урахуванням "Плану існуючого використання території". На основному кресленні генерального плану відображають елементи ДБН Б.1.1-15:2012 15 плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, пропозиції і проектні рішення щодо архітектурно планувальної організації громадських центрів, транспортної та інженерної інфраструктури: а) території для перспективних містобудівних потреб, існуюча та проектна межа населеного пункту; б) перспективне функціональне зонування території населеного пункту в проектних межах: - житлової забудови (садибної, блокованої, багатоквартирної); - громадської забудови (адміністративно-громадських центрів, об`єктів освіти, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, культури, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, фінансової та ділової сфери, науково-дослідних та проектних організацій, культових споруд тощо); - ландшафтно-рекреаційної (ліси, лісопарки, луки, лугопарки, пляжі, дачної забудови, садівницьких товариств); - озеленення загального користування (парки, сквери, бульвари, набережні); - спеціального призначення (санітарно-захисні зони, захисні смуги тощо); - виробничої (промислових підприємств, підприємств енергетики, транспорту, будівельної індустрії тощо); - складської; - комунальної (кладовищ, крематоріїв, сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів, сміттєсортувальних станцій, полігонів, звалищ, скотомогильників тощо); - магістральних (з їх назвами) та житлових вулиць і доріг, площ, тунелів, мостів, естакад, транспортних розв`язок міського та зовнішнього транспорту (для сільських населених пунктів відображаються території вулиць і доріг усіх категорій, майданів, споруд транспорту); - головних споруд інженерної інфраструктури; - об`єктів спеціального призначення; ДБН Б.1.1-15:2012 16 - нерухомих пам`яток культурної спадщини (за відсутності історико-архітектурного опорного плану); -територій, що мають статус земель історико-культурного призначення; - природно-заповідного фонду; - сільськогосподарських угідь; - водних поверхонь (п.5.5.5 ДБН).
		Згідно з ДБН Б.2.2 -12:2019 «Планування та забудова територій», функціональне зонування визначення містобудівною документацією віднесення території до відповідної функціональної зони; функціональна зона - части на території населеного пункту з явно вираженою переважною функцією її містобудівного використання : житлова, громадська, виробнича тарекреаційна, щовідображаєтьсяумістобудівній документації. Функціональне призначення земельної ділянки  це вид використання земельної ділянки, визначеної містобудівною документацією.
		У межах сельбищних територій, окрім житлової забудови, допускається розташування інших об`єктів : громадського призначення; виробничих, за умови відсутності шкідливих викидів, що вимагають створення санітарно-захисних зон; рекреаційного та оздоровчого призначення; озеленених територій загального і обмеженого користування; об`єктів і мереж транспортної інфраструктури; об`єктів і мереж інженерної інфраструктури (п.5.12 ДБН Б.2.2 -12:2019). 
		З метою відображення меж зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в документації з просторового планування визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання забудови (п.5.15 ДБН Б.2.2 -12:2019). 
		Із врахуванням встановленого вище, оспорювана земельна ділянка розташована у двох функціональних зонах, а саме: територія дороги та її червоні лінії площею 1,3 га та територія проектованої громадської забудови площею 0,6 га., тобто відведення оспорюваної земельної земельної ділянки та передання такої у власність ОСОБА_3 не відповідає функціональному призначенню, визначеного генеральним планом с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, а у відповідності до ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як орган, яким було прийнято наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» від 12.03.2021р. було відомо про невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) вимогам містобудівної документації, що підтверджується листом Львівської міської ради від 24.12.2020р., а відтак при прийнятті наказу від 12.03.2021р. № 765-УБД Головне управління Держгеокадастру у Львівській області діяв всупереч вимогам законодавства, зокрема ст.118 ЗК України.
		Відповідно до постанови КМУ №1113 від16.11.2020р. «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р.№ 449Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин Кабінет Міністрів України, постановлено, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, зокрема, прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно достатті 117Земельного кодексу України.
		Відповідно доЗакону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнясистеми управліннята дерегуляціїу сферіземельних відносин»від 28.04.2021р. Розділ«Перехідні положення»Земельного кодексуУкраїни доповненоп.24,відповідно доякого,з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
		У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».
		Враховуючи вищенаведенізміни уземельному законодавствіпісля набраннячинності ЗаконуУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодовдосконалення системиуправління тадерегуляції усфері земельнихвідносин» від28.04.2021р.,оспорення законностінадання спірноїземельної ділянкиу власністьналежить самеСолонківській сільській раді Львівського району Львівської області, оскільки дана категорія земель перейшла у комунальну власність відповідно до закону.
		Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
		Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
		Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту із врахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 05.10.2022р. у справі № 557/303/21, повернення у володіння територіальної громади земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі органом виконавчої влади, переслідує легітимну мету врахування загальних інтересів територіальної громади, тому є ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади.
		Щодо покликанняпредставника відповідачана позиціїВерховного судувикладених упостанові від01.09.2020р.у справі№ 309/1877/17,то судвважає,що такіє нерелевантними зобставинами уданій справі,оскільки усправі №309/1877/17розглядалось питаннящодо повноважень Головного управлінняДержгеокадастру зпитань наданнядозволу нарозробку детальногоплану земельноїділянки відповіднодо чинногона цейчас законодавства,оскільки земельнаділянка буларозташована замежами м.Хуст. 
		Натомість спірна ділянка кадастровий номер 4623683300:02:000:0249 відповідно до наказу, яким було передано ОСОБА_3 у власність, зазначено її розташування: на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району.
		Також у постанові Верховного суду від 11.07.2022р. у справі № №520/9684/19 розглядалось питаннящодо затвердженнядетального планутериторії тазроблено висновок,що районноюдержавною адміністрацією порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону № 2354-VIII.
		У постанові від 11.11.2020р. у справі № 323/1942/16-ц Верховний суд вказав, що позивач, як на підставу заявлених вимог посилався на те, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видаючи спірні накази, перевищило свої повноваження, розпорядившись земельними ділянками, які знаходяться в межах населеного пункту.
		Таким чином висновки, викладені в постановах Верховного суду на які посилається представник відповідача є нерелевантні до спірних правовідносин.
		З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як під час судового розгляду не встановлено та відповідачами в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
		у х в а л и в :
		Позовні вимоги Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області,- задоволити.
		Повернути земельну ділянку кадастровий № 4623683300:02:000:0249, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , у комунальну власність Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області судовий збір у розмірі 2684, 00 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
		Позивач : Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04369699, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3.
		Відповідач : ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
		Третя особа : Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1.
		Третя особа : ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 . 
		Повний текст рішення складено 18.09.2024 року. 
		 
		 
		 
		СуддяН.  Б.  Добош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...