Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/856/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2024. Зареєстровано: 19.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/352/161/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091250000276

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/856/24
		Провадження № 1-кп/352/161/24
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		19 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		розглянувши увідкритомусудовому засіданніматеріали кримінального провадження, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань за №12023091250000276 від 10.08.2023 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні нікого не має, із професійно-технічною освітою, працевлаштований на посаді водія у ФОП ОСОБА_9 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		1.Стислий опис провадження.
		01.03.2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акту кримінальномупровадженні,внесеному вЄдиному реєстрі досудових розслідувань№12023091250000276 від 10.08.2023 року пообвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Ухвалою суду від 01.03.2024 року справу призначено до підготовчого судового засідання.
		Ухвалою суду від 19.03.2024 року постановлено призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 до судового розгляду, викликати в судове засідання свідків, зобов`язано начальника органу скласти щодо обвинуваченого досудову доповідь.
		Ухвалою суду від 01.04.2024 року постановлено продовжити строк підготовки досудової доповіді.
		2. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
		2.1. 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20, ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено проведення мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		20 липня 2023 року ОСОБА_8 , будучи військовозобов`язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_2 , де пройшов військово-лікарську комісію.
		Цього ж дня, ОСОБА_8 доведено вимоги законодавства України з питань оборони з офіційним застереженням про відповідальність за ухилення від військової служби та під розписку вручено акт доведення вимог законодавства України з питань оборони (офіційне попередження).
		20 липня 2023 року військовозобов`язаний ОСОБА_8 за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією на підставі графи ІІ Розкладу хвороб Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, визнаний придатним до військової служби.
		Встановивши відсутністьобставин,передбачених ст.23Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,які бнадавали ОСОБА_8 право навідстрочку відпризову навійськову службупід часмобілізації,20.07.2023 ОСОБА_8 вручено бойовуповістку пронеобхідність прибуття21.07.2023о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подальшого відправлення до Збройних сил України для проходження військової служби, а також роз`яснено наслідки неприбуття.
		Отримавши бойовуповістку,будучи письмовопопередженим прокримінальну відповідальністьза ухиленнявід призовупо мобілізаціїта знаючипро рішеннявійськово-лікарськоїкомісії,яким йоговизнано придатнимдля військовоїслужби, ОСОБА_8 діючи умисно,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,в умовахвоєнного стану,без поважнихпричин неприбув 21.07.2023о 10 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Отже, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, а саме умисні дії, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. 
		3. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		3.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
		3.1.1.В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватістьу інкримінованомуйому кримінальномуправопорушенні  визнав. У вчиненому щиро кається. Просив не призначати покарання, пов`язане із позбавленням волі.
		3.1.2. Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що його підзахисний ОСОБА_8 вину у вчиненому визнає. З урахуванням особи винного, наявності пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих, бажання обвинуваченого проходити альтернативну службу, наявність хворих батьків старшого віку, просив призначити покарання не пов`язане із позбавленням чи обмеженням волі.
		3.1.3.Прокурор усудовому засіданнізазначив,що інкримінованепротиправне діяння вчинено обвинуваченим,що булоповністю доведенов суді.Тому зурахуванням обставин, що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,та обставин,які характеризуютьособу винного, просить судвизнати ОСОБА_8 винуватим іпризначити покаранняза ст.336 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		3.2. Докази сторони обвинувачення:
		3.2.1. Довідка №141/1877 від 20.07.2023 року військово-лікарської комісії, згідно якої ОСОБА_8 , 1992 року народження, здоровий, та придатний до військової служби (а.с.83).
		3.2.2. Розписка про отримання повістки на 21.07.2023 року на 10:00 годину, яку ОСОБА_8 підписав 20.07.2023 року о 16:48 год (а.с.83а).
		3.2.3. Акт доведення вимог законодавства України з питання оборони від 20.07.2023 року, який підписаний ОСОБА_8 , у якому зокрема, зазначено, що ОСОБА_8  баптист, є бажання захищати державу, не з вогнепальною зброєю (а.с.84).
		3.2.4. Рапорт заступника начальника РТЦК та СП ОСОБА_10 від 25.07.2024 року, яким він доповів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 20.07.2023 року отримав повістку на відправку (бойову повістку) на 10 год 00 хв 21.07.2023 року, проте не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення в Збройні Сили України. На телефонні дзвінки не відповідав, причин неявки не повідомив (а.с.85).
		3.2.5. Постанова про визнання предметів речовими доказами та вирішення питання про їх зберігання від 17.08.2023 року слідчого СВ ВП №1 (Тисмениця) ОСОБА_11 , згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 12023091250000276 від 10.08.2023 відносно ОСОБА_8 : довідку військово-лікарської комісії, корінець отримання повістки для відправки, акт доведення вимог законодавства України з питань оборони від 20.07.2023 року, рапорт заступника начальника РТЦК та СП від 25.07.2023 року (а.с.86).
		3.2.6. Довідка Церкви Євангельських християн-баптистів с. Ганусівка від 07.12.2023 про те, що ОСОБА_8 не є членом чи прихожанином Церкви ЄХБ с. Ганусівка. У дитинстві з мамою відвідував служіння Церкви (а.с. 94). 
		3.2.8. Акт обстеження матеріально-побутових умов від 19.01.2024 року громадянина ОСОБА_8 , мешканця АДРЕСА_1 , який проживає у цегляному житловому будинку, загальною площею 67,1 кв.м. разом із матір`ю  ОСОБА_12 та батьком ОСОБА_13 акт складений комісією Єзупільської селищної ради у складі старости с. Ганнусівка ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та депутата ОСОБА_16 (а.с. 96).
		3.2.8. Витяг з реєсту Єзупільської тириторіальної громади №2024/0000720170 від 22.01.2024 року, згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 14.07.2009 року зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 97).
		3.2.9. Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що працює помічником коменданта в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 20.07.2023 року ОСОБА_8 підписав розписку про отримання бойової повістки та за викликом на наступний день не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав, підписав попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на службу в ЗСУ. У зв`язку з цим через три дні передали документи для вирішення питання про притягнення ОСОБА_8 до відповідальності.
		3.2.10. Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що працює в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в службові обов`язки входить підготовка документів осіб, які ухиляються від призову та мобілізації. ОСОБА_8 бачив два рази в липні 2023 року. Свідком було подано пакет документів щодо ОСОБА_8 , оскільки останній після проходження ВЛК не з`явився по бойовій повістці. Зазначив, що обвинувачений 20.07.2023 року проходив ВЛК і йому було доведено офіційне попередження, яке ОСОБА_8 підписав, крім того останньому було вручено бойову повістку на 21.07.2023 року. 25.07.2023 року ОСОБА_18 подав до відділення поліції в м. Тисмениця документи щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням по ст. 336 КК України. Причини неявки протягом трьох днів обвинувачений не повідомляв, дзвінків від ОСОБА_8 щодо повідомлення причин неявки не поступало.
		3.3.Докази надані стороною захисту.
		3.3.1. Свідок ОСОБА_12  мати обвинуваченого, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 не з`явився до РТЦК та СП, тому що це її вина, оскільки їй з чоловіком перестарілого віку потрібна допомога. Коли чоловік захворів, то саме син ОСОБА_8 привіз його у лікарню. Склад її сім`ї складається з її чоловіка - батька обвинуваченого, сина ОСОБА_8 та неї. Пояснила, що 10 років тому хворіла онкологічним захворюванням. Офіційного догляду за нею та чоловіком син немає, проте один їх забезпечує всім необхідним. Після того, як син не з`явився до військомату, проживав разом з ними, та працював на пекарні. Повідомила, що вона з сином є членами церкви віри Євангельської, ОСОБА_8 церкву відвідує, але хрещення не прийняв.
		3.3.2. Свідок ОСОБА_13  батько обвинуваченого, в судовому засіданні зазначив, що проживає разом із сином ОСОБА_8 та дружиною ОСОБА_12 . Літом 2023 року син приїхав з роботи додому та розказав, що його зупинили працівника ІНФОРМАЦІЯ_6 , забрали в АДРЕСА_2 , де він пройшов ВЛК. Пояснив, що оскільки він має мінімальну пенсію 2700 грн, то син їх забезпечує. У нього та дружини є проблеми зі здоров`ям. Коли обвинувачений не з`явився за викликом в ІНФОРМАЦІЯ_6 , додому ніхто не приходив і не цікавився чому він не пішов на службу. Вказав, що за віросповіданням син та жінка баптисти, з дитинства сповідують цю віру у с. Ганнусівка. Хрещення син не прийняв. 
		3.3.3. Обвинувачений суду пояснив, що 20.07.2023 року його зупинили представники ТЦК для уточнення даних, повідомили, що він знаходиться в розшуку, треба оновити документи та пройти ВЛК. Після цього його відвезли у військомат, де він пройшов ВЛК за 5 хвилин, його визнали придатним та вручили бойову повістку. Того ж дня ОСОБА_8 порадився вдома з батьками та вирішив на виклик не прибувати і на наступний день пішов на роботу, оскільки думав, що має відстрочку, так як його батьки пенсійного віку. Висновок ВЛК про визнання його придатним не оскаржував. Догляд за батьками не здійснював офіційно, також їм не присвоєно групу інвалідності. Зазначав, що ухилився від призову на військову службу, так як на його утриманні перебувають батьки та він не бажає служити зі зброєю у руках, однак не проти проходити альтернативну військову службу. Представникам ТЦК ОСОБА_8 повідомляв про те, що в нього є батьки, які хворіють та те, що він є прихожанином церкви, однак це не стало підставою для відстрочки.
		3.3.4. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію НОМЕР_1 відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00043745585 від 23.02.2024 року, згідно якого батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до актового запису №3, складеного 18.09.1992 року виконавчим комітетом Ганнусівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, є ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (а.с.98).
		3.3.5. Довідка відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління юстиції від 13.02.2024 року №60/32.15.6-16, у якій зазначено, в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління юстиції наявний актовий запис про народження №3 від 18.09.1992 року, складений виконавчим комітетом Ганнусівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області на ОСОБА_8 , де матір`ю вказана ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Державна реєстрація проводилася відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України (а.с. 99).
		3.3.6. Довідка Церкви Євангельських християн-баптистів с. Ганусівка за №30 від 18.09.2024 про те, що ОСОБА_8 є прихожанином Церкви ЄХБ с. Ганусівка з 03.03.2024. Є у списку осіб, що готові на поїздку в прифронтову зону на працю по спорудженню фортифікаційних споруд (а.с. 104). 
		3.4. Оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій, а також висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні.
		3.4.1. Згідно з ч. 1ст. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3ст.17 КПК Україниґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		3.4.2. Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення вище перелічені докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки містять інформацію про обставини подій, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, допустимими, так як отримані в порядку, встановленому КПК України, і достовірними, оскільки не протирічать один одному.
		3.4.3. При визначенні достатності доказів, які б у своїй сукупності надали можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у пред`явленому йому обвинуваченні, то суд зазначає наступне.
		Так, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертоюстатті 17 КПК.
		Надані стороною обвинувачення докази доводять поза розумним сумнівом, що ОСОБА_8 вчинив умисні дії, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. 
		Твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ухилився від призову через своє віросповідання та бажає проходити альтернативну службу суд до уваги не приймає з огляду на наступне. 
		Так, відповідно до положень ст. 1Закону України від 12.12.1991 № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби та має на меті виконання обов`язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану, як передбачено ч. 2 цієї статті, можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Право на альтернативну службу згідно зіст. 2 Законумають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
		За змістом ч. 1ст. 1 Законуальтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби на яку призивають громадян, зазначених уст. 15 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу»(далі - Закон № 2232-XII), віком 18-25 років. Тобто можливості заміни в означений спосіб військової служби за призовом під час мобілізації на особливий періодЗаконне передбачає.
		Таким чином, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.
		Вказані висновкивикладені упостанові Першоїсудової палатиКасаційного кримінальногосудуу складіВерховного Судувід 13.06.2024року усправі № 601/2491/22 провадження № 51-6732км23.
		Одночасно суд приймає до уваги, що відповідно до довідки Церкви Євангельських християн-баптистів с. Ганусівка за №30 від 18.09.2024 ОСОБА_8 є прихожанином Церкви ЄХБ с. Ганусівка тільки з 03.03.2024, тобто після вчинення кримінального правопорушення, що по змісту не суперечить довідці цієї ж Церкви від 07.12.2023 про те, що ОСОБА_8 не є членом чи прихожанином Церкви ЄХБ с. Ганусівка.
		Стосовно інформації, зазначеній у вищевказаній довідці за №30 від 18.09.2024 року про те, що обвинувачений є у списку осіб, що готові на поїздку в прифронтову зону на працю по спорудженню фортифікаційних споруд, то суд звертає увагу, що організація проходження військової служби відноситься до компетенції саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не Церкви, і формування нею списків осіб не свідчить про виконання особою обов`язку щодо несення військової служби за призовом під час мобілізації.
		Так, суд вважає необхідним зазначити, що призов ОСОБА_8 на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов`язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї. Проте останній, отримавши бойову повістку, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Щодо зазначення стороною захисту як причин неприбуття поганий стан здоров`я батьків та відсутність інших осіб, які б могли здійснювати догляд за ними, то суд звертає увагу на те, що висловлене в судовому засіданні бажання обвинуваченого проходити альтернативну службу свідчить, що вищевказана обставина не була причиною його неприбуття за викликом для проходження військової служби.
		Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та захисту докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України (умисні дії, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період). 
		4. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		4.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Відтак обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зіст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		4.2. Обставини, які обтяжують покарання, відповідно дост. 67 КК України, відсутні.
		5. Мотиви призначення покарання.
		5.1. Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		5.2. Отже, обираючи вид та строк покарання ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином. Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений є раніше не судимий, під спостереження лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував, неодружений, з професійно-технічною освітою, працевлаштований.
		Відповідно до досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, відтак орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
		Відповідно до ч. 1ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Враховуючи вищезазначене, позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що встановлені по справі пом`якшуючі обставини перебувають у такому співвідношенні, що в цілому значно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а тому призначення останньому навіть мінімального покарання в межах санкції ст.336 КК України в даному випадку є явно недоцільним і дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують покарання, дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку покарання, яке є нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.336 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винуватого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та досягненням мети покарання, відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
		При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з огляду на наступне.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, у зв`язку з чим призначене судом покарання із застосуванням ст.75 КК України не сприятиме його меті - виправленню та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, що повністю узгоджується з Постановою колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.02.2024 року у справі № 625/67/23 (провадження № № 51-4983 км 23).
		Аналогічна позиція також викладена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.11.2023 року у справі № 641/1067/23 (провадження № 51-5308км23), у якій зазначено, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країнізбройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений військовозобов`язаним умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеноїст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		6.1. Майнова шкода завдана кримінальним правопорушенням відсутня.
		6.2. Цивільний позов на стадії досудового розслідування не заявлявся.
		6.3. Витрати на залучення експерта у даній справі відсутні.
		6.4. Питання речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		Керуючись статтями 7, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395,615 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 336 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		Строк відбування ОСОБА_8 визначеного покарання рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання цим вироком законної сили.
		Речові докази: довідку військово-лікарської комісії від 20.07.2023 за №141/1877 військовозобов`язаного ОСОБА_8 ; корінець отримання повістки для відправки; акт доведення вимог законодавства України з питань оборони від 20.07.2023; рапорт заступника начальника РТЦК та СП ОСОБА_10 від 25.07.2023, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями376,615 КПК України.
		 
		 
		СуддяТисменицького районного суду 
		Івано-Франківської області                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...