Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/6000/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2024. Зареєстровано: 19.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024.
Дата набрання законної сили: 21.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/524/552/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170500001486

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/6000/24
		Провадження № 1-кп/524/552/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		19 вересня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170500001486 від 20.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, невійськовозобов`язаного,особи з інвалідністю 3 групи, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161 ч.1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       30.05.2024 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170500001486 від 20.06.2024 року відносно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 ч.1 КК України.
		       Під час судового провадження між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , була укладена угода про визнання винуватості 30.07.2024 року, у зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угоди.
		       В угоді про визнання винуватості від 30.07.2024 року зазначено, що слідчим слідчого відділу Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, за погодженням з прокурором 08.05.2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161 ч.1 КК України за наступних обставин.
		На початку січня 2023 року, більш точної дати проведеним досудовим розслідуванням не виявилося встановити можливим, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи з прямим злочинним умислом, з метою вчинення дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійної належності, релігійних переконань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також те, що зі змістом розповсюджених матеріалів, які ним отримувалися з невстановлених джерел, має можливість ознайомлюватися необмежена кількість осіб - користувачів мережі Інтернет, використовуючи належне йому електронне обладнання у вигляді двох планшетних пристроїв марки «UMIDIGI A11 TAB» в корпусі сірого кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 з абонентською карткою «Life cell» № НОМЕР_4 та марки «LENOVO» в корпусі чорного кольору IMEI: НОМЕР_5 , маючи зареєстровану у загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет-мережі «Facebook» електрону сторінку (акаунт) під мережевим псевдонімом сайту користувача « ОСОБА_6 » за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 авторизуючись на своїй сторінці, здійснював розміщення у стрічці цієї сторінки постів та відео публікацій з наявними у них висловлюваннями з негативною інформацією про Православну церкву України, її прихильників, про Томос, про автокефалію цієї релігійної організації, про Вселенського Патріарха ОСОБА_8 , про Українську державу, про владу України та Чорногорії, про країни Заходу. А саме: 
		-« ІНФОРМАЦІЯ_5». 
		« ІНФОРМАЦІЯ_6....».
		«ІНФОРМАЦІЯ_7».
		Відповідно до висновку комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №3590/207 від 13.03.2024: 
		«1. У процесі семантико-текстуального аналізу встановлено, що в наданих на дослідження мовленнєвих об`єктах наявні висловлювання з негативною інформацією про ОСОБА_7 церкву України, її прихильників, про Томос, про автокефалію цієї релігійної організації, про Вселенського Патріарха Варфоломія Архондоніса, про Українську державу, про владу України та Чорногорії, про країни Заходу
		2. Інформація в наданому на дослідженні текстовому матеріалі має публічний характер, який передбачає її поширення для значного кола осіб. 
		3. З урахуванням того, що інформація публічного характеру, яка міститься у досліджених матеріалах, спрямована на створення в інтернет-середовищі контенту щодо не легітимності Православної церкви України, указане має потужній потенціал впливу на формування в осіб, які з нею ознайомилися, неприйняття ПЦУ як незаконної християнської церкви. 
		З огляду на те, що в досліджених матеріалах тенденційну (негативну) інформацію про Православну церкву України трансльовано маніпулятивними засобами комунікації, спрямованими до когнітивної і емоційної сфер реципієнтів (масової авдиторії), натомість інформацію про Українську православну церкву надано лише в позитивному аспекті, - указане має потужній потенціал деструктивного впливу на формування ментальних зсувів у фундаментальних духовних (зокрема, релігійних) і світоглядних цінностях в українському суспільстві, штучно створюючи в інформаційному середовищі конфліктну ситуацію, спрямовану на конфронтацію між релігійними поглядами й соціальними стереотипами населення. Така ментальна конфронтація є психологічно потужним дестабілізаційним чинником, що може потенційно сприяти розвитку напруги в суспільстві, ініціювати ідеологічне й навіть поведінкове протистояння. 
		4. Надані на дослідження матеріали, містять ознаки деструктивної пропаганди: тенденційного представлення суцільно негативної інформації про Православну церкву України, зокрема й про документ, який надав автономію цій релігійній організації; утілення негативних, ворожих наративів стосовно Православної церкви України, які є психологічно сприятливим підґрунтям для формування світоглядного (зокрема релігійного), культурного й ідеологічного роз`єднання українського суспільства».
		       Відповідно до п. 2 Угоди підозрюваний ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати вину у судовому провадженні в повному обсязі підозри.
		       Пунктом 3 Угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.161 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
		       Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		       Згідно ст. 474 ч.3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
		       Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
		       Виходячи із змісту ст.469 КПК України, укладення угоди може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		       У пункті 1 частині четвертій статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		       В ст.469 ч.4 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним, за ст. 161 ч.1 КК України віднесене до нетяжкого злочину, укладення угоди по якому допускається, потерпілим ОСОБА_18 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості (а.с.30), а отже угода відповідає вимогам закону, а отже угода відповідає вимогам закону.
		       Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, обвинуваченого та захисника, які також просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, дослідивши письмову заяву потерпілого ОСОБА_18 , який під час досудового розслідування надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_5 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, цивільний позов заявляти не буде (а.с. 30) перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст.469,470,472 КПК України.
		       У підготовчому судовому засіданні у обвинуваченого ОСОБА_5 з`ясовано, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з`ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		       Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , оскільки угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		       Кримінальне правопорушення, передбачене ст.161 ч.1 КК України відноситься до нетяжкого злочину, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, існують достатні фактичні підстави для винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		       Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, якими суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,є особою з інівалідністю 3 групи , ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла його мати ОСОБА_19 , також відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою за ст. 161 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі двухсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., покаранню встановленому санкцією ст. 161 ч.1 КК України та засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством. Також відповідно до п.2 ч.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року зі змінами, зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо, а як встановлено у судовому засіданні обвинувачений отримує соціальну виплатуу звязку з інвалідністю , має збереження, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку він не має.
		       Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п. 1-6 ч. 7ст.474 КПК України, судом не встановлено.
		       Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосований.
		       Цивільний позов по справі не заявлений.
		       Процесуальні витрати у справі відсутні.
		       Речові докази по справі - планшетний пристрій марки "UMIDIGI A11 ТАВ" в корпусі сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 з абонентською карткою «Life cell» НОМЕР_4 , планшетний пристрій марки «LENOVO», в корпусі чорного кольору IMEI: НОМЕР_5 , два записнички у формі книжечок з надписами «Поминание» та «Поминаніє», які належать обвинуваченому ОСОБА_5 та зберігаються в камері схову речових доказів Кременчуцького РУП ГУНІ в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 за належністю; DVD-диск «Verbatim» з трьома відеофайлами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, відповідно до ст.100 КПК України - залишити на зберіганні при них.
		       Керуючись ст.ст.314,368,468,469,474,475 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.07.2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170500001486 від 20.06.2024 року між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 ч.1 КК України.
		        ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
		       Речові докази по справі - планшетний пристрій марки "UMIDIGI A11 ТАВ" в корпусі сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 з абонентською карткою «Life cell» НОМЕР_4 , планшетний пристрій марки «LENOVO», в корпусі чорного кольору IMEI: НОМЕР_5 , два записнички у формі книжечок з надписами «Поминание» та «Поминаніє», які належать обвинуваченому ОСОБА_5 та зберігаються в камері схову речових доказів Кременчуцького РУП ГУНІ в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 за належністю; DVD-диск «Verbatim» з трьома відеофайлами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, відповідно до ст.100 КПК України - залишити на зберіганні при них.
		       У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 ч.1 КК України.
		       Згідно ч. 6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та прокурору.
		       Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
		 
		       Головуючий суддя:                                  ОСОБА_20

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...