Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6878/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2024. Зареєстровано: 20.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 21.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/335/675/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022087020000494

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/6878/24  1-кп/335/675/2024 
		                        ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 вересня 2024 року         м.Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Солоне Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією, який проходив службу на посаді стрільця 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому званні «солдат», раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді стрільця 1 -го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених обставин, у невстановленому місці та час, проте не пізніше 18 жовтня 2022 року, незаконно придбав два зіп-пакети які містять суміш часточок рослинного походження коричневого кольору та порошкоподібну речовину білого кольору, у складі яких, згідно висновку експерта №СЕ-19/108-22/12751-НЗПРАП, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - РVР, загальна маса якої складає 0,50503 г (в перерахунку на основу) та обіг якої, відповідно до Таблиці І Списку 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, на території України заборонений, яку в подальшому незаконного зберігав при собі без мети збуту.
		18 жовтня 2022 року, в період часу з 18 год. 32 хв. до 18 год. 41 хв., під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено два зіп-пакети які містять суміш часточок рослинного походження коричневого кольору та порошкоподібну речовину білого кольору, у складі яких, згідно висновку експерта №СЕ-19/108-22/12751-НЗПРАП, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - РVР, загальна маса якої складає 0,50503 г (в перерахунку на основу) та обіг якої, відповідно до Таблиці І Списку 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, на території України заборонений, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав без мети збуту.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, що кваліфікується як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збути.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.
		Так, 18 жовтня 2022 року приблизно о 18 год. 00 хв. по вул.Шкільній у місті Запоріжжі його зупинив патруль Національної поліції України для перевірки документів. Коли працівники поліції запитали чи є у нього заборонені речі, він відповів що так та добровільно дістав з кишені два зіп-пакети з порошкоподібною наркотичною речовиною РVР, яку він придбав у телеграм магазині для власного вживання без мети збуту.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збути.
		Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді стрільця 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених обставин, у невстановленому місці та час, проте не пізніше 10 травня 2023 року, незаконно придбав зіп-пакет який містить порошкоподібну речовину білого кольору, у складі якої, згідно висновку експерта №СЕ-19/108-23/7071-НЗПРАП, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, загальна маса якої складає 1,39199 г (в перерахунку на основу) та обіг якої, відповідно до Таблиці І Списку 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, на території України заборонений, яку в подальшому незаконного зберігав при собі без мети збуту.
		10 травня 2023 року, в період часу з 11 год. 07 хв. до 11 год. 11 хв., під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено зіп-пакет який містить порошкоподібну речовину білого кольору, у складі якої, згідно висновку експерта №СЕ-19/108-23/7071-НЗПРАП, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, загальна маса якої складає 1,39199 г (в перерахунку на основу) та обіг якої, відповідно до Таблиці 1 Списку 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, на території України заборонений, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав без мети збуту.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, що кваліфікується як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збути.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.
		Так, 10 травня 2023 року приблизно об 11 год. 00 хв. по вул.Космічній у м.Запоріжжі його зупинив патруль Національної поліції України для перевірки документів. Коли працівники поліції запитали чи є у нього заборонені речі, він відповів що так та добровільно дістав з кишені один зіп-пакет з порошкоподібною наркотичною речовиною РVР, яку він придбав у телеграм магазині для власного вживання без мети збуту.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збути.
		Також, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді стрільця 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04 липня 2023 року, у ранковий час, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка дислокувалася у військовому містечку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 та до 05 серпня 2023 року свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами військової частини.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, що кваліфікується як самовільне залишення місця    служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану (в редакції Закону України № 2997-ІХ від 28.04.2023).
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.
		Так, 04 липня 2023 року він залишив територію військової частини з метою придбання наркотичних засобів. 05 серпня 2023 року він добровільно та самостійно повернувся до військової частини, разом з тим розумів, що він, як військовослужбовець, не мав права залишати територію військової частини.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді стрільця 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», перебуваючи в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, діючи повторно, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 07 серпня 2023 року, у ранковий час, в умовах воєнного стану повторно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка дислокувалася у військовому містечку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 та до 24 серпня 2023 року свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами військової частини.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, що кваліфікується як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану (в редакції Закону України № 2997-ІХ від 28.04.2023).
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.
		Так, 07 серпня 2023 року він залишив територію військової частини з метою придбання наркотичних засобів. 28 серпня 2023 року він повернувся до військової частини.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді стрільця 1-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат» перебуваючи в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в порушення вимог ст.65 Конституції України ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28 серпня 2023 року, у ранковий час, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка дислокувалася у військовому містечку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до моменту затримання 29 квітня 2024 року.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України що кваліфікується як дезертирство, тобто самовільне залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.
		Так, 28 серпня 2023 року він залишив територію військової частини з метою ухилення від військової служби та позбутися залежності від наркотичних засобів. Він перебував вдома за місцем мешкання та намагався нікуди не виходити аби не вживати наркотичні засоби. Заходів для повернення до військової частин він не вживав. Разом з тим був затриманий патрульною поліцією у м.Вільнянськ, коли ішов додому від свого товариша, після чого був доставлений до відділу поліції та переданий до ВСП.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого при вищевикладених обставинах кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.4 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до положеньстатті 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
		При призначенні покарання обвинуваченому у відповідності дост.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до вимогст.12КК України є кримінальними проступками (ч.1 ст.309 КК України), тяжкими злочинами (ч.5 ст.407 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.4 ст.408 КК України).
		Обставиною, яка відповідно дост.66 КК Українипом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повторно. 
		Відповідно до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчиненого злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, обставину що пом`якшує покарання та обставину, що обтяжує покарання за ч.4 ст.407 КК України, ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, дані, що характеризують особу винного, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, дітей на утриманні не має, є військовослужбовцем, за місцем несення служби характеризується негативно. Згідно довідки КНЗ «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.05.2023 по 25.05.2023 з діагнозом: «Синдром залежності від ряду ПАР (канабіноїди, амфітаміни, синтетичні катенони). З 2021 року неодноразово оглядався лікареи-наркологом. Востаннє 22.04.2023 з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання канабіноїдів, психостимуляторів. Вживання зі шкідливими наслідками. З 11.05.2023 по 25.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Синдром залежності від ряду ПАР (канабіноїди, амфітаміни, синтетичні катенони).
		З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., за ч.5 ст.407 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч.4 ст.408 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
		Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань у виді 5 років 6 місяців, а покарання у вигляді штрафу слід виконувати самостійно.
		Саме таке покарання буде необхідним для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. ст. 69, 75, 76 КК України судом не встановлено.
		На переконання суду, лише покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, тобто з ізоляцією обвинуваченого від суспільства, є справедливим, співмірним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до вимог ст.72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 слід зарахувати термін попереднього ув`язнення.
		Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до вступу вироку в законну силузалишитибез змін.
		Відповідно дост.124 КПК Українизі ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз на загальну суму 2843,80 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-22/12751-НЗПРАП від 04.11.2022 на суму 1887,80 грн. та висновок експерта №СЕ-19/108-23/7071-НЗПРАП від 17.05.2023 на суму 956,00 грн.).
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 615, КПК України суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України та призначити йому покарання:
		за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
		за ч.5 ст.407 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		за ч.4 ст.408 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
		Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 29 квітня 2024 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 29 квітня 2024 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до вступу вироку в законну силузалишитибез змін.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 2843 (дві тисячі вісімсот сорок три) гривні 80 копійок.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		залишки об`єкту дослідження №1 масою 0,041047 г та об`єкт дослідження №2 масою 0,22877 г, що містить у своєму складі PVP, разом з попереднім упакуванням упаковані до спец. пакету №3634009 та передані на відповідальне зберігання до камери схову ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області  знищити;
		об`єкт масою 1,69498 г в первинному упакуванні упакований до спец. пакету №5720744 переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області  знищити;
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...