Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 194/732/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2024. Зареєстровано: 20.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.

Номер судового провадження: 2/194/424/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 194/732/24
		Номер провадження № 2/194/424/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 вересня 2024 року                                    м.Тернівка
		 
		Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Корягіна В.О.,
		    за участю секретаря судового засідання         Коркіної Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, визнання зобов`язань припиненими,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, визнання зобов`язань припиненими. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30 листопада 2012 року вона звернулася до АТ КБ «Приватбанк» для зміни картки для виплат для зарахування на неї заробітної плати. Зазначену картку вона отримала шляхом підписання заяви-анкети SAMDN52000070864438 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Разом з карткою для виплат вона отримала кредитну картку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Зазначає, що під час підписання заяви-анкети їй не було роз`яснено та ознайомлено з тарифами, умовами, правами та обов`язками позичальника, не роз`яснено розмір відсотків, пені, договір у письмовому вигляді сторонами не укладено. Згодом на кредитній картці було встановлено ліміт 75000,00 грн. Також, 28 лютого 2023 року задля відкриття нового карткового рахунку у Приватбанку для зарахування коштів звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк», де також підписала заяву-анкету. Зазначені заяви-анкети від 30 листопада 2012 року та 28 лютого 2023 року залишилися у відділеннях банку, їй на руки не надавалися. Просить визнати кредитний договір № SAMDN52000070864438 від 30 листопада 2012 року, укладений між АТ КБ «Приватбанк» та  ОСОБА_1 , недійсним; визнати суму відсотків у розмірі 59835,60 грн. та суму комісії у розмірі 6353,74 грн. безпідставно нарахованими АТ КБ «Приватбанк»  ОСОБА_1 та безпідставно списаними з карткового рахунку  ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2012 року по 28 лютого 2024 року за недійсним договором № SAMDN52000070864438 від 30 листопада 2012 року; припинити зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» із сплати відсотків у розмірі 59835,60 грн. та суми комісії у розмірі 6353,74 грн.; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з неї на користь відповідача 5218,07 грн., одержаних як суму кредиту за недійсним договором № SAMDN52000070864438 від 30 листопада 2012 року. 
		Представник відповідача надав суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки жодних зауважень чи застережень від ОСОБА_1 на момент укладання та підписання кредитного договору не було. Підписання договору свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов`язки, зазначені у договорі. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку -неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. Фактично, якщо сторони приступили до виконання умов договору, договір не можна визнати не укладеним або вважати не укладеним. Відповідно до укладеного кредитного договору (анкети - заяви № б/н від 29.11.2012 р.) ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку, з подальшою можливістю збільшення кредитного ліміту. Також 07.08.2019 р. між Банком та ОСОБА_1 підписані 4-ри анкети про приєднання до умов і правил, в тексті заяв передбачено право (заява) про можливість використовувати простий електронний підпис. Також в подальшому, для уточнення кредитних правовідносин, між сторонами були підписані оновлені умови та правила надання банківських послуг, а саме: Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.09.2021 р. та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.02.2023 р. Тобто, ОСОБА_2 при укладенні Кредитного договору була належним чином повідомлена про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, пені та штрафу. З виписки вбачається, що ОСОБА_1 з моменту початку використовування кредитного ліміту постійно використовував кредитні кошти, що і призвело до збільшення заборгованості до 71000,00 грн., при цьому повне погашення всього використаного кредитного ліміту ОСОБА_2 востаннє здійснювала 28.10.2022 р., після чого знов почала активно використовувати наданий Банком кредитний ліміт та здійснювала періодичні поповнювання карткового рахунку на незначні суми. Тобто, з наданій суду виписці по картковому рахунку за спірним кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 отримала та почала користуватися кредитними коштами, та постійно використовував кредитні кошти в межах кредитного ліміту, шляхом зняття готівки в банкоматі або купляючи різноманітні товари, що і призвело до збільшення заборгованості. Як вище зазначалось, між сторонами підписані чотири анкети про приєднання до умов і правил, в тексті заяв передбачено право (заява) про можливість використовувати простий електронний підпис від 07.08.2019 р. та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.09.2021 р. та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.02.2023 р. Анкети-заяви підписані АТ КБ Приватбанк та позивачем мають правовий статус електронного документу, тобто ці анкети-заяви підписані клієнтом на електронному сенсорному пристрої (планшеті) - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа створює цифровий власноручний підпис. Цифровий власноручний підпис  це власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний
		з електронним документом, підписаним цим підписом. В анкеті-заяві від 07.08.2019 р. між сторонами узгоджується Угода про використання простого електронного підпису. Враховуючи вищевикладене і приймаючи до уваги, що позивачем при укладені кредитного договору підписанні Умов і правил надання банківських послуг від 28.02.2023 р. та 01.09.2021 р., в яких визначено суттєві умови кредитування, щодо сплати відсотків, порядку нарахувань за порушення зобов`язань, строк кредитування, орієнтовна загальна вартість кредиту, підтверджується факт ознайомлення ОСОБА_1 з умовами і правилами надання банківських послуг і умов кредитування, згідно абзацу 2-го ч. 1 ст. 9 ЗУ Про споживче кредитування яким визначено, що споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Позивач, підписала анкети-заяви, в якому зазначені усі істотні умови кредитного договору, а отже, ознайомилася з умовами кредитування. Таке підписання є належним доказом ознайомлення з цими умовами (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 355/1091/17). Отже посилання ОСОБА_1 на те, що вона не ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг є безпідставними і не відповідає дійсним обставинам справи, отже позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. 
		Позивач у судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, розглядати справу за її відсутності.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. 
		Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
		Так, в судовому засіданні встановлено, що 18 грудня 2007 року позивач ОСОБА_3 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з заявою про надання кредиту та 30 лютого 2008 року підписала довідку про умови кредитування з зазначенням сплати розміру відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій. В подальшому 29 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з заявою про відкриття поточного рахунку та 07 серпня 2019 року, 01 вересня 2021 року, 28 лютого 2023 року з анкетами-заявами про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», де зазначено розмір сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, та своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана заяви разом з довідкою про умови кредитування, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується заявою про надання кредиту, довідкою про умови кредитування, заявою про відкриття поточного рахунку, анкетами-заявами про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
		Як вбачається з виписки по картці/рахунку № НОМЕР_3 кредитного договору № SAMDN5200070864438 від 30.11.2012 року ОСОБА_1 , остання знімала кошти з неї, оплачувала придбаний товар, здійснювала переказ коштів та поповнювала рахунок і погашала заборгованість на протязі усього часу, яким вона користувалася з 17.03.2014 року по 21.02.2024 року. 
		Судом враховується, що сторонами визнається факт укладення кредитного договору № SAMDN5200070864438 від 30.11.2012 року.
		У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. 
		Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
		Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір.
		Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов тавимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
		Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		За змістом частини другоїстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Відповідно до частини першоїстатті 1048ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
		Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		Отже, як визнано сторонами між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № SAMDN5200070864438 від 30.11.2012 року, в якому з урахуванням підписаних анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 07.08.2019 р., Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.09.2021 р. та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.02.2023 р. зазначені розмір відсотків за користування кредитними коштами, розмір штрафних санкцій за невиконання кредитних зобов`язань та ОСОБА_1 користувалася наданою кредитною карткою знімала кошти, оплачувала придбаний товар, здійснювала переказ коштів та поповнювала рахунок і погашала заборгованість на протязі усього часу його користування, таким чином прийняла запропоновані умови, які виникли між нею та банком.
		Використання факсимільного відтворення підпису на договорі можливе лише за умов: якщо для конкретного випадку це прямо передбачено законом чи іншим актом цивільного законодавства, або існує письмова згода сторін на використання факсиміле, в якій відображені зразки такого факсимільного відтворення підпису.
		Аналогічний спір з приводу використання факсимільного відтворення підпису розглядав Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 752/10447/17-ц).
		Натомість, відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину (подібний висновок висловлений Верховний Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі№ 143/228/17, від 13 липня 2022 року у справі № 148/1073/17).
		В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 07.08.2019 р. передбачено право (заява) про можливість використовувати простий електронний підпис. Анкети-заяви підписані АТ КБ ПриватБанк та Позивачем мають правовий статус електронного документу, тобто ці анкети-заяви підписані клієнтом на електронному сенсорному пристрої (планшеті) - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа створює цифровий власноручний підпис. Цифровий власноручний підпис  це власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. Визначення цих термінів надано у Положенні про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою НБУ від 13.12.2019 р. №151.
		Вказаним ПоложеннямНБУ №151зазначено,що «5.Норми цьогоПоложення щодовикористання цифровоговласноручного підписуне можнарозуміти та/абозастосовувати яктакі,що обмежуютьправа банківта клієнтівбанків вчинятиправочини увигляді документіву паперовійформі (змінювати,доповнювати абоприпиняти діюелектронних документівпаперовими документамичи віншій незабороненій законодавством України формі і навпаки). 6. Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення. 7. Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом. 8. Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує
		дотримання вимог цього Положення. 9. Банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису.
		Тобто, в Анкеті-заяві від 07.08.2019 р. між сторонами узгоджується Угода про використання простого електронного підпису.
		Отже, ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 07.08.2019 р., Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.09.2021 р. та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.02.2023 р., та визнала те, що укладала кредитний договір № SAMDN5200070864438 від 30.11.2012 року, також судом встановлено, що остання користувалася наданою кредитною карткою, знімала кошти, оплачувала придбаний товар, здійснювала переказ коштів з цієї кредитної картки та поповнювала рахунок і погашала заборгованість на протязі усього часу його користування, що вказує на погодження нею на укладання кредитного договору з умовами зазначеному в ньому та в Заявах про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
		Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами і сплачувала кредит, що вказує на погодження останньою на укладання кредитного договору з умовами зазначеному в ньому та в Заявах про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а тому частині позовних вимог про визнання кредитного договору № SAMDN52000070864438 від 30 листопада 2012 року, який укладений між АТ КБ «Приватбанк» та  ОСОБА_1 недійсним,слід відмовити. 
		Таким чином, оскільки судом позивачу відмовлено в задоволенні основних вимог, тому в частині позовних вимог про визнання суми відсотків у розмірі 59835,60 грн. та суми комісії у розмірі 6353,74 грн. безпідставно нарахованими АТ КБ «Приватбанк»  ОСОБА_1 та безпідставно списаними з карткового рахунку  ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2012 року по 28 лютого 2024 року за недійсним договором № SAMDN52000070864438 від 30 листопада 2012 року; про припинення зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» із сплати відсотків у розмірі 59835,60 грн. та суми комісії у розмірі 6353,74 грн.; про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з неї на користь відповідача 5218,07 грн., одержаних як суму кредиту за недійсним договором № SAMDN52000070864438від 30листопада 2012року слідвідмовити якпохідних відосновної вимоги. 
		   Європейський суд з прав людини вказав, щопункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи(Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		   Відповідно до частини третьої статті 22Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Висновок про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу, висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
		Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, оскільки на підставіЗакону України «Про захист прав споживачів»позивач звільнений від сплати судового збору то судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		   В задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, визнання зобов`язань припиненими,-відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		   Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		   Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
		   Повне судове рішення складено 18 вересня 2024 року.
		 
		Головуючий суддя                 В.О. Корягін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...