Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/8/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2024. Зареєстровано: 20.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1327/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022232140000098

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/8/23
		н/п 1-кп/766/1327/24
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.09.2024 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника:  ОСОБА_4  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022232140000098 від 28.11.2022, за обвинуваченням  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (дачі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. 
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме - віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН). До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: №2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; №2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; №2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; №3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-застосування збройної сили державою проти суверенітету територіально, недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22.02.2022 президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено. 24.02.2022 президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.
		У подальшому 15.03.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 22.05.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. 15.08.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. 16.11.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб. 06.02.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. 02.05.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.
		Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
		Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі і Генічеський район, захоплено військовослужбовцями ЗС РФ, і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами) (який діяв на момент вчинення злочину та втратив чинність 27.12.2022) та Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами від 13.01.2023 №14, від 09.02.2023 №41, від 20.02.2023 №56, від 06.03.2023 №80, від 09.03.2023 №84).
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, заручившись підтримкою представників держави-агресора (РФ), умисно вирішила реалізувати свої амбіції шляхом зайняття керівної посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених окупаційною військовою адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 . Встановлено, що ОСОБА_5 з 24.02.2022 по цей час перебуває на окупованій РФ території України.
		Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами РФ території Херсонської області, а саме: у смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, упродовж липня-вересня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим), діючи умисно та свідомо, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з державою-агресором - Російською Федерацією, та на сприяння окупаційній владі держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, всупереч законодавству України, прийняла пропозицію представників держави-агресора (РФ) та добровільно зайняла керівну посаду у незаконному органі влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, створеному державою-агресором на тимчасово окупованій території Генічеського району, Херсонської області, а саме так званого «директора Муніципальної бюджетної освітньої установи « Новотроїцький центр культури і дозвілля » (мовою оригіналу - «директора Муниципального бюджетного образовательного учреждения «Новотроицкий центр культуры и досуга»), тобто у закладі, який відноситься до окупаційної адміністрації держави-агресора, який зареєстрований 02.08.2022 року «в Едином государственном реєстре юридических лиц» країни агресора.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачена викликалася до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явилася.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, тимчасово окупованою територією є вся територія Генічеського району Херсонської області. На сьогодні АТ «Укрпошта» не здійснює свою господарську діяльність на території України, яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у зв`язку з чим надсилання судом судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу проживання обвинуваченої ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , є неможливим.
		Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 17.07.2023 о 13:00 годині, 25.07.2023 о 10:00 годині, 02.08.2023 о 10:00 годині, 13.09.2023 о 10:00 годині, 11.10.2023 об 11:00 годині, 27.11.2023 о 13:00 годині, 09.01.2024 о 10:00 годині та судові засіданні, призначені на 18.01.2024 о 13:00 годині, 19.02.2024 о 14:15 годині, 07.03.2024 об 11:00 годині, 16.04.2024 о 13:30 годині, 13.05.2024 о 10:00 годині, 06.06.2024 о 13:30 годині, 10.06.2024 о 10:00 годині, 11.06.2024 о 10:00 годині, 25.06.2024 об 11:00 годині, 03.07.2024 о 14:30 годині, 18.07.2024 о 13:00 годині та 19.09.2024 о 13:30 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та були вручені захиснику обвинуваченої ОСОБА_4 .
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченої ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42022232140000098.
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою прокурора Новотроїцького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області від 21.04.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 11.04.2023 №014-001124ч на підставі постанови старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 11.04.2023 захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №806 від 31.07.2012).
		На підставі ухвали Херсонського міського суду від 04.07.2023 для здійснення захисту ОСОБА_5 залучено захисника ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №21/692 від 30.10.2010).
		Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.09.2023 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченої, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській областіне заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснював активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просила визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна, а саме: 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,5 кв.м. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільні позови не заявлялися, судові витрати відсутні. Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу не змінювати та залишити у вигляді тримання під вартою.
		Захисник просив суд ухвалити виправдувальний вирок, зазначивши, що належних допустимих та достатніх доказів стороною обвинувачення не було надано. Також зазначив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які письмові докази на підтвердження зайняття ОСОБА_5 посади директора Новотроїцького центру культури та дозвілля, тобто закладу, що відноситься до окупаційної адміністрації держави-агресора. 
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
		Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 пояснила, що знайома з ОСОБА_5 оскільки вони разом працювали в Центрі культури та дозвілля до моменту окупації смт. Новотроїцьке. Коли почалося повномасштабне вторгнення військ країни-агресора, свідок ще знаходилася в смт. Новотроїцьке, виїхала на неокуповану територію 08.09.2022. З початку окупації ніхто на роботу не виходив, всі працівники були в простої, доки в серпні місяці їх не викликали і не запропонували піти на співпрацю, на що ОСОБА_9 погодилася, а свідок ні. Усіх працівників Будинку культури зібрали в залі та ОСОБА_10 запропонував піти на співпрацю з окупаційною владою, дали подумати один день. ОСОБА_9 на той час займала посаду режисера та сценариста та сказала одразу, що нікуди виїжджати з смт. Новотроїцьке вона не збирається і що далі буде працювати на своїй посаді. Пізніше з Інтернет ресурсів свідку стало відомо, що ОСОБА_5 стала директором Новотроїцького будинку культури та погодилася працювати на російську окупаційну владу. На скільки відомо свідку робота ОСОБА_5 на окупаційну владу була добровільною. Наказів про призначення ОСОБА_5 на посаду директора свідок не бачила. Про те, що ОСОБА_5 погодилася працювати на окупаційну владу їй стало відомо, коли роздали заяви для тих, хто погодився з ними працювати, ОСОБА_9 особисто віднесла всі заяви в сільраду. Коли свідок прийшла до кабінету, щоб забрати свої речі, бачила, що там вже повноцінно працювали інші люди разом з ОСОБА_11 .
		Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_12 пояснила, що з ОСОБА_5 знайома, оскільки вона є співмешканкою в смт. Новотроїцьке. З окупації з смт. Новотроїцьке виїхала 12.09.2022. ОСОБА_13 знає дуже давно, оскільки працювали поруч, свідок працювала у відділі культури державної адміністрації смт. Новотроїцьке, а ОСОБА_5 працювала в Центрі культури та дозвілля, до Центру працювала психологом у відділі справ дітей. З серпня 2022 року ОСОБА_9 очолила добровільно окупаційний Новотроїцький центр культури та дозвілля та від місцевих мешканців відомо, що остання агітувала всіх для роботи в Центрі. Вже пізніше з телеграм-каналів свідку стало відомо про інтерв`ю, які давала ОСОБА_5 , будучи вже директором Центру культури та дозвілля заходи, які вона організовувала для військових РФ, місцевих колаборантів. Також ОСОБА_5 допомагала організовувати референдум, була в комісії. Також свідок зазначила, що особисто не бачила, як ОСОБА_5 займалася організацією концертів. Всю інформацію знає з телеграм-каналів. З самого початку окупації з ОСОБА_5 не спілкувалася.
		Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює в Новотроїцькій районній державній адміністрації. В кінці серпня 2022 року він виїхав з смт. Новотроїцьке. ОСОБА_5 знає близько десяти років, познайомився з нею в міру виконання своїх професійних обов`язків. Свідку відомо, що ОСОБА_5 з липня місяця 2022 року і на даний час очолює Будинок культури окупаційної влади Новотроїцької громади. Про призначення ОСОБА_5 на посаду директора свідку відомо зі слів знайомих, які перебувають на непідконтрольній території. З телеграм-каналів свідку відомо про організацію заходів ОСОБА_5 на честь країни-агресора. Також свідок зазначив, що ОСОБА_5 одна з перших хто добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною владою, жодного тиску на неї не було. Пропозиція про співпрацю їй надійшла від ОСОБА_15 , яка на той час виконувала обов`язки заступника голови окупаційної адміністрації смт. Новотроїцьке. Свідок також зазначив, що бачив особисто організацію заходу, який проводила ОСОБА_9 , оскільки проходи в той день повз площу. Це було на початку серпня 2022 року на площі перед Будинком культури в смт. Новотроїцьке, там відбувався масовий захід з прапорами РФ, який організувала та проводила ОСОБА_5 . З початку збройної агресії з ОСОБА_5 не спілкувався. Інформація про те, що ОСОБА_5 займає посаду директору свідку відома з загальнодоступних джерел, а саме з соціальної мережі «Інстаграм», телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який адмініструє окупаційна влада, а також з повідомлень знайомих, які залишилися в окупації. Талеграм-канал «ІНФОРМАЦІЯ_3» є офіційним каналом окупаційної влади смт. Новотроїцьке, на йому викладено фото та відео за участі ОСОБА_5 в якості директора Новотроїцького центру культури та дозвілля . Також свідок зазначив, що в межах своїх посадових обов`язків займається моніторингом телеграм-каналів окупаційної влади. Наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду директора особисто він не бачив. Присутнім під час пропозиції коли ОСОБА_16 пропонувала ОСОБА_17 зайняти посаду директору свідок не був. Однак з кола працівників Центру культури та дозвілля йому відомо про призначення ОСОБА_18 на посаду. Висновок про добровільну співпрацю ОСОБА_5 з окупаційною владою свідок зробив з аналізу Інтернет ресурсів.
		Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 23.03.2023, зафіксованого за допомогою технічних засобів відеофіксації і відтвореного в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, свідок пояснив наступне, що з окупації з смт. Новотроїцьке виїхав у вересні 2022 року. З ОСОБА_5 знайомий років 5-7, оскільки є приватним підприємцем та орендував для бізнесу приміщення в Будинку культури. Знайомий з нею з моменту її прийняття на роботу на посаду режисера у Центр культури та дозвілля в смт. Новотроїцьке, що розташований по АДРЕСА_4 . Після окупації ОСОБА_5 з самого початку пропала на місяць. Коли були проукраїнські мітинги проти військ країни-агресора, говорила, що добре, що поставили військових РФ, щоб не було терактів, тобто з самого початку була налаштована на проросійську політику. Після того, як окупаційна влада зайшла до Будинку культури та запропонувала працівникам піти на співпрацю, всі працівники відмовили, погодилися лише ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . ОСОБА_9 на той час ще не займала посаду директора та постійно намагалася себе проявити, щоб саме її призначили на цю посаду. Постійно крутилася навколо ОСОБА_10 , який займав посаду начальника Відділу культури та туризму та шукав людину на посаду директора Центру. Свідок особисто бачив, як ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та її чоловік 01.09.2022, зайшовши в приміщення Будинку культури, на другому поверсі вивішували прапори РФ та десь трохи пізніше після цих подій ОСОБА_5 було призначено на посаду директора. Хоча з її поведінки та дій свідок вважав, що вона вже на той час займала посаду директора Будинку культури. В Інтернет ресурсах вже потім виклали наказ про її призначення директором. ОСОБА_5 сама набирала штат, бухгалтерів. Свідок бачив серед нових працівників тих осіб, які вже років 7 не працювали, або які були звільнені через порушення своїх трудових обов`язків. Заробітну плату виплачували в рублях, та оскільки з самого початку карток не було, то директор ОСОБА_5 разом з бухгалтером від окупаційної адміністрації отримували мішки з грошовими коштами і так видавали заробітну плату. Також свідок додав, що декілька раз ОСОБА_5 наполягала, щоб свідок зняв вивіску з магазину, оскільки мали приїхати журналісти з Донбасу для зйомки відео, а його вивіска українською мовою псує зовнішній вигляд. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_5 добровільно погодилася на співпрацю та заняття посади директору в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля окупаційної влади.
		Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок  ОСОБА_22  пояснила, що вона знає ОСОБА_5  як мешканку смт. Новотроїцьке років десять. Разом працювали в одній сфері. Після окупації смт. Новотроїцьке свідок виїхала 19.07.2022. До 24.02.2022  ОСОБА_5  працювала в Будинку культури. В серпні-вересні 2022 року її призначили керівником вказаного будинку вже при окупаційній владі. Свідок з телеграм-каналів бачила заходи, які проводила  ОСОБА_5 , будучи на посаді директора. Крім того, на думку свідка,  ОСОБА_5  добровільно погодилася на співпрацю, проте особисто з нею свідок не спілкувалася. Про те, що ОСОБА_5  й досі займає посаду директора свідок знає тільки з телеграм-каналів. 
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №42022232140000098 від 28.11.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що ОСОБА_5 працює директором Новотроїцького центру культури та дозвілля Херсонської області РФ. Крім того, остання при окупаційній владі проводить різноманітні культурні заходи на користь країни-агресора, а також була представником виборчої комісії на псевдореферендумі в смт. Новотроїцьке;
		-рапортом прокурора Новотроїцького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_23 , відповідно до якого під час моніторингу Інтернет ресурсів, а саме у мережі «Telegram» на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_5 » виявлено публікацію «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою - ОСОБА_5 », з якої встановлено, що ОСОБА_5 працює директором Новотроїцького центру культури та дозвілля Херсонської області РФ. Крім того, остання при окупаційній владі проводить різноманітні культурні заходи на користь країни-агресора, а також була представником виборчої комісії на псевдо референдумі в смт. Новотроїцьке;
		- протоколом огляду від 01.12.2022 з доданим CD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є публікація «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_5 ». За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено пошук зазначеної публікації у групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з назвою «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_5 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена 04.11.2022 о 20:19. У вказаній публікації містяться такі відомості: «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_5 . Очолила заклад Новотроїцький будинок культури при окупаційній владі та проводить різноманітні заходи на користь країни-агресора. Представник виборчої комісії у смт. Новотроїцьке». ІНФОРМАЦІЯ_19 У структурі публікації міститься вікно програвача відеограми, при перегляді якої встановлено, що вона містить запис виступу особи жіночої статі на російській мові наступного змісту: «В день единства встречаем с гордостью в душе, и не спроста четыре века с той даты памятной уже, но есть еще одна причина, она важнее всех причин, когда держава процветает, тогда народ ее един». На 00 годині 00 хвилині 03 секунді відео з`являється друкований напис (коментар) на російській мові: « ОСОБА_24 директор Новотроицкого центра культуры и досуга». У верхньому правому кутку на відео надпис «Т.ТАВРИЯ ХЕРСОН»;
		-протоколом огляду від 07.12.2022 з доданим CD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_7 продовжує свою роботу» (російською мовою «Центр культуры и досуга Новтроицкого муниципального округа Херсонской области продолжает свою работу»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 продовжує свою роботу» (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_10 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена 21.11.2022 об 11:15 та містить відеозапис за участі ОСОБА_5 , директора Новотроїцького центру культури та дозвілля , яка надає інтерв`ю щодо роботи колективу ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням «https://t.me/tavriya_kherson»;
		-протоколом огляду від 14.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є публікація «12 грудня в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля проведено захід, присвячений одному із самих значущих державних свят Російської Федерації - Дню Конституції» (російською мовою «12 декабря в Новотроицком центре культуры и досуга проведено мероприятие, посвященное одному из самых значимых государственных праздников Российской Федерации - Дню Конституции»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою «12 грудня в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля проведено захід, присвячений одному із самих значущих державних свят Російської Федерації - дню конституції» (російською мовою «12 декабря в Новотроицком центре культуры и досуга проведено мероприятие, посвященное одному из самых значимых государственных праздников Российской Федерации  Дню Конституции », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена 13.12.2022 о 12:27 та містить відеозапис заходу, присвяченого державному святу Російської Федерації - Дню Конституції, який було проведено у Новотроїцькому центрі культури та дозвілля ;
		-протоколом огляду від 19.01.2023 з доданим DVD-R диском до нього, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є сторінка в мережі Інтернет за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_20» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » де містяться відомості щодо юридичної особи «Муніципальна бюджетна освітня установа « Новотроїцький центр культури та дозвілля » (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб) мовою оригіналу «Муниципальное бюджетное образовательное учреждение «Новотроицкий центр культуры и досуга» (выписка их Единого государственного реестра юридических лиц от 19.01.2023 №ЮЭ9965-23-11137879), зі змісту якої вбачається, що керівником юридичної особи призначено ОСОБА_5 ;
		-протоколом огляду від 31.03.2023 з доданим DVD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є публікація «22.03.2023 в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля був проведений семінар для директорів установ культури Новотроїцького муніципального округу » (російською мовою «22.03.2023 в Новотроицком центре культуры и досуга был проведен семинар для директоров учреждений культуры Новотроицкого муниципального округа»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою «22.03.2023 в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля був проведений семінар для директорів установ культури Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «22.03.2023 в ІНФОРМАЦІЯ_16 для директоров учреждений культуры ІНФОРМАЦІЯ_8 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена 22.03.2023 о 16:16 та містить наступні відомості на російській мові: «22.03.2023 в Новотроицком центре культуры и досуга был проведен семинар для директоров учреждений культуры Новотроицкого муниципального округа. С наступающим профессиональным праздником поздравил всех начальник Отдела культуры Новотроицкой ВГА ОСОБА_10 . Он пожелал всем успехов, вдохновения и творческих взлётов. Директор муниципального бюджетного учреждения культуры «Новотроицкий центр культуры и досуга» ОСОБА_25 вручила грамоты и благодарственные письма работникам ЦКД и творческим коллективам учреждений культуры Новотроицкого МО»;
		-протоколом огляду від 03.04.2023 з доданим DVD-R диском до нього, згідно з яким за участі спеціаліста встановлено, що через Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 відкрито мобільний додаток месенджер «Telegram» з публікацією мовою оригіналу: « Распоряжения Новотроицкой военно-гражданской администрации Херсонской области от 13.08.2022 №01/16-175 о назначении на должность директора Новотроицкого центра культуры ОСОБА_26 ».
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків, які підтвердили зайняття ОСОБА_5  посади директора Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури та дозвілля», яка спрямовано здійснювала дії на підтримку окупаційної влади держави-агресора, та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. При цьому суд критично оцінює доводи захисника, про неналежність та недопустимість досліджених публікацій за участі ОСОБА_5 , отриманих з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, які як зазначає захисник не підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки невідомо ким створені. Так, перелічені вище джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченої ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 була вимушена зайняти посаду директора Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури та дозвілля» або діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора РФ.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом численних публікацій, виступів, дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, діяла як і особисто, так і за вказівками та за погодженим планом із представниками окупаційної влади смт. Новотроїцьке. Її діяльність та активні дії на посаді директора Новотроїцького центру культури та дозвілля були спрямовані на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації, тобто ОСОБА_5 діяла добровільно, мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачена не мала можливості відмовитися від цієї посади.
		За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які єналежними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI. Призначення покарання.
		Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є громадянкою України, яка під час війни добровільно співпрацювала з окупантами, характер займаної нею посади - директора Муніципальної бюджетної освітньої установи « Новотроїцький центр культури та дозвілля », а також те, що остання переховується на тимчасово окупованій території України. 
		Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи викладене, думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 15 років та з конфіскацією майна та захисника, який просив ухвалити виправдувальний вирок, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, а також з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього належного їй майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконаннясуд вважає за доцільне залишити без змін.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаїв від 18.05.2023 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 . Підстави для скасування арешту майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
		Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 - залишити без змін до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади ворганах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
		Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 (справа 490/3452/23, провадження 1-кс/490/3749/2023), а саме: 1/4 частини квартири АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного її майна на користь держави.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.  
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченої, захист якої він здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченій.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченої протягом всього судового розгляду.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...