Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/1252/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 19.09.2024
Номер судового провадження: 61-11844ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		19 вересня 2024 року
		м. Київ
		справа № 524/1252/23
		провадження № 61-11844ск24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., 
		Сердюка В. В.,
		розглянув касаційну скаргу  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про встановлення факту вимушеного переселення та відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією,
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2023 року  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні, в якому просили:
		- встановити факт, що їх вимушене переселення у травні 2014 року з окупованої території міста Шахтарська Донецької області до міста Кременчука Полтавської області відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації російською федерацією частини території Донецької області;
		- стягнути з російської федерації як держави на їх користь у рахунок відшкодування моральної шкоди по 1 364 440 грн кожному, що на день пред`явлення позову еквівалентно 35 000 євро за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ).
		Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області заочним рішенням від 30 січня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнив частково.
		Встановив факт вимушеного переселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у травні 2014 року з окупованої території міста Шахтарська Донецької області до міста Кременчука Полтавської області внаслідок збройної агресії російської федерації стосовно України та окупації російською федерацією частини території Донецької області України.
		Стягнув з російської федерації як держави на користь ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією, по 300 000 грн кожному.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації як держави в частині відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією, по 1 064 440 грн кожному відмовив.
		Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		Полтавський апеляційний суд постановою від 25 липня 2024 року заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2024 року залишив без змін.
		У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 
		 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 січня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 липня 2024 року.
		Верховний Суд ухвалою від 02 вересня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявникам обґрунтувати наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
		У вересні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду 
		від 02 вересня 2024 року від  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга.
		Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду 
		від 02 вересня 2024 року, усунуті.
		Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
		Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявники посилаються:
		- на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);
		- на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особи, які подали касаційну скаргу, вказують, що судами не встановлена єдина практика щодо єдиного розміру стягнення моральної шкоди відносно стягнення з російської федерації, як винуватиці збройного конфлікту на території України, моральної шкоди громадянам, які стали вимушеними переселенцями з огляду на практику Європейського суду з прав людини;
		- на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою 
		статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
		Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Відкрити касаційне провадження у даній справі.
		Витребувати з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області цивільну справу № 524/1252/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про встановлення факту вимушеного переселення та відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією.
		Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...