Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/873/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано судом: 20.09.2024. Зареєстровано: 21.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 30.01.2025
Результат оскарження 30.01.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 вересня 2024 рокусправа № 380/873/22Зал судових засідань №7
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючої судді Братичак У.В.,
		секретар судового засідання Волявська В.С.,
		за участю:
		представника позивача Мельничука Ю.І.,
		представника відповідача Тарасович О.І.,
		представника третьої особи Рісної Ю.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевський» про визнання протиправною та скасування ухвали, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (місцезнаходження: вул. Богомольця, 9, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 02910031) звернувся з позовною заявою до Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевський» (місцезнаходження: вул. Є. Поповича, 6, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 38933327), в якому просить:
		- визнати протиправною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради №123 від 25.02.2021 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І. Григоровича, вул. Дж. Дудаєва».
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова встановлено, що 26.10.2018 рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1148 «Про розроблення детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж.Дудаєва» дозволено розроблення детального плану відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів та правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації. Відповідальним за фінансування та розроблення детального плану території визначено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевський».
		В ході проведених 15.07.2019 громадських слухань прийнято рішення не приймати детальний план території, зняти питання з розгляду Львівської міської ради, врахувати, що будинок на вул. Поповича, 6 входить в межі історичного ареалу міста Львова. На пленарному засіданні 28-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання 04.09.2020-07.09.2020 ухвалу про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва прийнято, однак вказана ухвала зупинена міським головою та направлена із зауваженнями на повторний розгляд. На позачерговому пленарному засіданні 1-ї сесії Львівської міської ради 8-го скликання 24.12.2020-29.12.2020 проект ухвали про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва не набрав чинності. 25.02.2021 ухвалою сесії Львівської міської ради №123 затверджено детальний план території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану територій.
		Позивач вказує, що згідно детального плану запроектовано будівництво нового будинку по вул. Поповича, 6 у м. Львові висотою 5 поверхів, чим безпідставно змінено поверховість забудови, в цій частині детальний план не відповідає генеральному плану, неможливим є розміщення нового будівництва в межах історичного ареалу міста Львова.
		Прокурор наголошує на невідповідності детального плану території Генеральному плану міста Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010, а також прийняття ухвали №123 від 25.02.2021 із порушеннями приписів Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН «Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
		З огляду на зазначене, позивач з метою захисту інтересів мешканців міста, частини Українського народу та територіальної громади звернувся за судовим захистом вважаючи, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою судді від 29.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		17.10.2024 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що громадські слухання щодо проекту детального плану території проведені у повній відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Будинок № 6 на вул. Поповича споруджений у 60-70-ті роки 19 ст., його стан незадовільний, частина будинку розташована в межах червоних ліній вул. Поповича, що створює певні обмеження в частині здійснення заходів, спрямованих на його збереження. При цьому зазначає, що детальний план території не є проектом містобудівних перетворень, проектною документацією на будівництво, а лише уточнює генеральний план міста. Розташування нового багатоквартирного житлового будинку на розі вулиць О.Поповича і Л.Мартовича має стати логічним композиційним завершенням забудови. Висота проектованого будинку пропонується з урахуванням висоти оточуючої історичної забудови.
		Режим використання території в межах історичного ареалу та комплексної охоронної зони, де знаходиться проектована територія, не забороняє нового будівництва, яке повинне вписуватися в історичне середовище і не створювати перешкод для візуального сприйняття пам?яток архітектури.
		Враховуючи наведене, вважає, що ухвала Львівської міської ради №123 від 25.02.2021 «Про затвердження детального плану території у районі вулиць Л. Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва» була прийнята повноважним суб?єктом - Львівською міською радою з дотриманням процедури, визначеної законом.
		15.11.2022 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких наголошено на дотриманні процедури проведення громадських слухань, незадовільному стану будинку, контрасту з навколишньою забудовою, його розташування в межах червоних ліній вулиці та неможливості здійснення заходів, спрямованих на його збереження.
		17.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги.
		Ухвалою від 23.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.
		06.03.2023 від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи технічних висновків за результатами обстеження будівлі по АДРЕСА_1 , складених ФОП ОСОБА_1 , згідно яких основні несучі та огороджуючи конструкції обстеженої будівлі знаходяться у непридатному (категорія 3), ветхому стані, при проведенні робіт необхідно демонтувати будівлю.
		Також 06.03.2023 до суду від представника третьої особи надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
		17.03.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи та заперечення на клопотання про долучення доказів.
		21.03.2023 від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення на заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: - чи відповідає детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаева у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН «Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? - чи відповідає (не суперечить) детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаева у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, Генеральному плану міста Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? Зупинено провадження у справі №380/873/22 до одержання результатів судової будівельнотехнічної експертизи.
		17.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових документів для можливості дати повну відповідь на всі питання, що були винесені на експертизу.
		22.05.2023 від судового експерта на адресу суду повернулися матеріали адміністративної справи №380/873/22.
		Ухвалою суду від 20.06.2023 поновлено провадження у цій справі. 
		Протокольною ухвалою від 20.06.2023 суд долучив до матеріалів справи додаткові документи, подані відповідачем на виконання клопотання експерта. 
		Ухвалою суду від 20.06.2023 провадження в адміністративній справі №380/873/22 знову зупинено до одержання результатів судової будівельнотехнічної експертизи. Матеріали адміністративної справи №380/873/22 постановлено надіслати судовому експерту, фізичній особіпідприємцю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) для продовження проведення судової будівельнотехнічної експертизи.
		На адресу суду 13.12.2023 від судового експерта Бобала Тараса Володимировича повернулися матеріали адміністративної справи №380/873/22 разом із висновком експерта за результатами проведення судової будівельнотехнічної експертизи в рамках справи №380/873/22.
		Ухвалою суду від 04.03.2024 поновлено провадження у цій справі у зв`язку з надходження висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №21/04/23.
		Позивачем та третьою особою подано письмові пояснення щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи.
		До суду 20.04.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
		24.05.2024 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
		Ухвалою суду від 16.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
		Протокольною ухвалою суду від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1148 від 26.10.2018 дозволено розроблення детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж.Дудаєва відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів та правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації. Замовником розроблення детального плану визначено управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. Відповідальним за фінансування та розроблення детального плану території визначено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевський», якому доручено укласти відповідний договір з сертифікованою проектною організацією на розроблення детального плану території відповідно до законодавства України, скласти з розробником детального плану території завдання на його розроблення, забезпечити розроблення містобудівної документації, сприяти в організації проведення громадських слухань містобудівної документації відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Цим же рішенням управлінню «Секретаріат ради» доручено забезпечити у встановленому порядку проведення громадських слухань містобудівної документації з врахуванням пп. 3, 4, 5 п. 3 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Вказане рішення оприлюднено на офіційному сайті Львівської міської ради.
		Також, на офіційному веб-сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» було розміщено оголошення про проведення з 26 червня по 31 липня 2019 року громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вул. Л. Мартовича, вул. І. Григоровича, вул. Дж. Дудаєва у м. Львові (посилання: https://city-adm.lviv.ua/public-hearings/266295-2606-31072019-hromadske-obhovorennia-shchodo-vrakhuvannia-hromadskykh-interesiv-pid-chas-rozroblennia-detalnoho-planu-terytori-u-raioni-vul-l-martovycha-vul-i-hryhorovycha-vul-dzh-dudaieva-u-m-Ivovi).
		Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові.
		З 26.06.2019 по 31.07.2019 тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва. 15.07.2019 відбулося громадське слухання згаданого проекту детального плану території.
		Згідно з протоколом громадського слухання, 15.07.2019 в слуханнях прийняло участь 80 зареєстрованих осіб. Згідно з матеріалами розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського обговорення, замовником надано роз`яснення щодо поданих зауважень та пропозицій.
		На пленарному засіданні 28-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання 04.09.2020-07.09.2020 ухвалу про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва прийнято, однак вказана ухвала зупинена міським головою та направлена із зауваженнями на повторний розгляд.
		На позачерговому пленарному засіданні 1-ї сесії Львівської міської ради 8-го скликання 24.12.2020-29.12.2020 проект ухвали про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва не набрав чинності.
		25.02.2021 ухвалою сесії Львівської міської ради №123 затверджено детальний план території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул. Дж. Дудаєва у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану територій.
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою Львівської міської ради, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		При вирішенні спору, суд керувався таким.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - Закон №2780-XII) до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності; такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		За приписами статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Як передбачено частиною першою статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		При цьому, статтею 39 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI, пунктом 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст Генерального плану населеного пункту обумовлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Відповідно до частини першої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Як передбачено частинами шостою, восьмою, десятою статті 19 Закону №3038-VI, склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
		Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).
		Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 19 Закону №3038-VI, пункт 4.12 розділу IV Порядку №290).
		Відповідно до пункту 2.9 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для досягнення високого соціально-економічного ефекту формування планувальної структури міста треба прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під основні функції. При цьому треба враховувати неоднорідність функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної доступності.
		Можливість врахування громадських та приватних інтересів забезпечується шляхом громадських слухань розроблених проектів містобудівної документації.
		Так, відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація) визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 (тут, і надалі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, далі - Порядок №555), який розроблений відповідно до статті 21 Закону №3038-VI.
		Відповідно до пункту 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
		Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Такі ж вимоги містились у пункті 3 Порядку №555.
		Частинами 4-5 статті 21 Закону №3038-VI визначено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
		Пунктами 9-11 Порядку №555 передбачено, що пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються.
		Особи, які забезпечують проведення робіт щодо розгляду пропозицій громадськості, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт замовника містобудівної документації про поштову адресу та електронну адресу для подання письмових пропозицій.
		Пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
		У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
		Системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою виключно після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, при цьому, затвердження на місцевому рівні детального плану території без проведення громадських слухань щодо його проекту чинним законодавством забороняється. Разом з тим, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Як встановлено судом вище, затвердженню даного детального плану передувало рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1148 від 26.10.2018 «Про розроблення детального плану території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва». Згідно даного рішення замовником розробки детального плану території визначено Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, відповідальним за фінансування та розроблення детального плану території визначено третю особу  ОСББ «Грушевський», «Секретаріату ради» доручено забезпечити проведення громадських слухань містобудівної документації відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові.
		З 26.06.2019 по 31.07.2019 тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва. 15.07.2019 відбулося громадське слухання згаданого проекту детального плану території.
		Як вбачається із доводів відповідача та третьої особи та відсутності заперечень у позивача в цій частині, проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва здійснено у відповідності з чинним законодавством.
		Оголошення щодо проведення громадського обговорення було розміщено на сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання». Як видно з цього оголошення з відповідною проектною документацією детального плану території можна було ознайомитися на офіційному веб-сайті Львівської міської ради та у відділі громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради. Із проектом містобудівної документації можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Львівської міської ради у рубриці «Місто  Проекти детальних планів території».
		15 липня 2019 року відбулося громадське слухання проекту детального плану території. Місце проведення  Личаківська районна адміністрація. До участі у заході зареєструвалося 80 осіб.
		В ході громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові надійшли пропозиції та зауваження, які у встановленому законом порядку розглянуті Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛМР.
		Зокрема, управлінням зазначено, що будинок № 6 на вул. Поповича споруджений у 60-70-ті роки 19 ст., стан його незадовільний. Даний будинок з незабудованою частиною ділянки, яка відкриває внутрішнє подвір`я будинку № 6-а, контрастує з навколишньою забудовою. Частина будинку розташована в межах червоних ліній вул.Поповича, що створює певні обмеження в частині здійснення заходів, спрямованих на його збереження. Розташування нового багатоквартирного житлового будинку на розі вулиць О.Поповича і Л.Мартовича має стати логічним композиційним завершенням забудови. Висота проектованого будинку пропонується з урахуванням висоти оточуючої історичної забудови.
		Що стосується доводів позивача про невідповідність детального плану території Генеральному плану міста Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010, а також прийняття ухвали з порушеннями приписів Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН «Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» то в цій частині суд зазначає наступне:
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі призначено судова будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: Чи відповідає детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН «Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? Чи відповідає (не суперечить) детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, Генеральному плану міста Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
		За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи складено висновок експерта № 21/04/23, згідно якого: детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, що міститься у матеріалах справи (арк.. 192-207 том № 1, арк.. 13-18 том № 2, арк.. 20-30 том № 2), відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про охорону культурної спадщини», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»), детальний план території у районі вулиць Л.Мартовича, І.Григоровича, Дж.Дудаєва у м. Львові, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 25.02.2021 № 123, що міститься у матеріалах справи (арк.. 192-207 том № 1, арк.. 13-18 том № 2, арк. 20-30 том № 2), відповідає положенням Генерального плану міста Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 р.
		При цьому експерт зазначив, що детальний план території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І.Григоровича, вул.Дж.Дудаєва в м. Львові не передбачає масового будівництва на території віднесеній до історичного ареалу, що відповідає вимогам абз. 3 Розділу 11.01 ГП, детальним паном території передбачено знесення існуючої житлової будівлі за адресою вул. О.Поповича, 6, оскільки, ця будівля значно виступає за лінію забудови та червону лінію вулиці, планувально та композиційно «випадає» з ансамблю сформованої забудови, даний будинок класифікується як фоновий і не належить до об`єктів культурної спадщини та знаходиться у непридатному (категорія 3), ветхому стані, ліквідація дисгармонійних споруд передбачена Розділом 14. абз.2 п.2 ГП.
		Нове будівництво у вигляді окремої споруди дозволяється абз.25 та абз.28 Розділу 12.02 ГП, також абз.11 Розділу 11.01 ГП зазначає, що розміщення нових споруд не можливе, за виключенням робіт по відновленню планування і забудови історичного центру та часткової реконструкції житлових кварталів /в зоні регулювання забудови/ при дотриманні масштабу та характеру Історичної забудови. Вимога щодо дотримання масштабу та характеру існуючої забудови при доповнені історичного середовища окремими об`єктами також зазначена у абз.24 Розділу 12.02 ГП. 
		Згідно матеріалів Детального плану території, що містяться у справі, проектований новий житловий будинок по АДРЕСА_3 , планується спорудити з дотриманням червоних ліній вулиць по лінії сформованої історично цінної забудови, що дозволить розширити тротуар по вул. О.Поповича, висота проектованого будинку пропонується з урахуванням висоти оточуючої історичної 3-поверхової забудови (від відмітки тротуару до карнизу) з прив`язкою до абсолютних відміток, при цьому роль основної домінанти на перехресті зберігається за будинком АДРЕСА_4 . Зберігання індивідуального автотранспорту мешканців проектованого будинку передбачається у цокольно-підземному 2-рівневому паркінгу, що передбачається абз.30 Розділу 12.02 ГП. Також передбачається розміщення майданчика для ігор дітей та відпочинку дорослих.
		Щодо поверховості проектованого нового житлового будинку, то згідно графічних матеріалів ДПТ арк.6 (арк. 17 том 2 справи) з врахуванням рельєфу ділянки пропонується спорудити 6-ти поверховий житловий будинок з двома цокольно/підземними поверхами. При цьому поверхи 1-4 запроектовано по лінії сформованої історично цінної забудови до рівня карнизу існуючого будинку №6а, що віднесений до цінної історичної забудови та до якого здійснюється примикання, п`ятий поверх пропонується виконати зі зміщенням на 1,5м від основної лінії фасаду та від червоних ліній вулиць вглиб ділянки, шостий поверх запропоновано змістити ще на 1,5м від червоних ліній вулиць вглиб ділянки та вписати в масштаб та силует прилеглих будівель, при цьому з метою дотримання масштабу та характеру Історичної забудови, висота проектованого нового житлового будинку в абсолютних відмітках не перевищує висоту існуючого будинку №6а, що віднесений до цінної історичної забудови та до якого здійснюється примикання.
		Таким чином, доводи позивача про невідповідність детального плану території Генеральному плану міста Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010, а також прийняття ухвали з порушеннями приписів Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН «Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
		За приписами статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
		Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Частиною четвертою статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Згідно з абзацом першим частини третьої статті 37-2 цього Закону проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
		У пункті 13 частини першої статті 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень органу управління об`єктом всесвітньої спадщини належать надання висновків до науково-проектної документації містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні щодо їх впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини.
		Загальновідомо, що на 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, місто Львів було прийнято до Світової спадщини.
		Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.
		З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включено м. Львів.
		Також відповідно до статті 32 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 13 березня 2002 року № 318 затвердив Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок № 318).
		У вказаному порядку термін «містобудівні перетворення» вживається у такому значенні: нове будівництво, реконструкція, реставрація, земляні роботи, ландшафтні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони (абзац четвертий пункту 2 Порядку).
		За визначенням понять, наведених у пункті 2 Порядку №318, територія об`єкта всесвітньої спадщини - територія, межі якої визначені у номінаційному досьє, що подається для включення об`єкта до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
		У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20 зроблено такі висновки:
		« 107. Законодавством України чітко визначено послідовність, стадійність та етапність проєктування та будівництва об`єктів, виконання комплексу робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури.
		108. Отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов є найпершою стадією забудови територій і створення об`єкта архітектури, передує стадії проєктування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає обов`язкове врахування, у тому числі, таких вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження отримуються саме для проектування об`єкта будівництва, що визначено у абзаці першому частини другої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		110. Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено обов`язку замовника отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, для видання йому містобудівних умов та обмежень. Таке погодження стосується саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних, на основі яких ці проєкти розробляються та затверджуються».
		Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 380/8181/21.
		Позивачем не доведено факту внесення детальним планом території архітектурних змін у межах історичного ареалу міста та не спростовано доводів відповідача про те, що на даний час відсутня будь-яка проектна документація та/або містобудівні умови та обмеження на здійснення нового будівництва на місці існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1 .
		Щодо покликань позивача на необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.07.2022 у справі № 1.380.2019.006107, то такі не є релевантними до правовідносин, що склались у межах даної справи, з огляду на відсутність встановленого факту виконання будь-яких робіт з будівництва, розробки проектної документації третьою особою, що не заперечується позивачем.
		Суд зауважує, що на стадії затвердження детального плану території необхідність погодження такого плану в рамках процедур охорони культурної спадщини є передчасним, оскільки таке узгодження вимагається на стадії виготовлення та погодження проектної документації на будівництво, яка передбачатиме містобудівні перетворення.
		Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Судом не встановлено порушень ухвалою сесії Львівської міської ради №123 від 25.02.2021 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Л.Мартовича, вул. І. Григоровича, вул. Дж. Дудаєва» критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
		Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		у задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2024.
		 
		СуддяБратичак Уляна Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...