Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/9048/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 20.09.2024. Зареєстровано: 21.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 10751/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		20 вересня 2024 року м. Рівне              №460/9048/24
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій,
		В С Т А Н О В И В:
		1. Стислий виклад позицій учасників справи.
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - відповідач) із вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 08.07.2024 про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 08.07.2024 року про надання довідки про відстрочку від мобілізації і прийняти рішення у порядку та строки, визначені законодавством України і з урахуванням висновків суду у рішенні.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що він є батьком, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, а також є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з чим йому видано військово-обліковий документ - тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 11.01.2018. Водночас, позивач вказує на те, що 08.07.2024 він звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і до вказаної заяви ним було додано засвідчені належним чином копії: паспорта та РНОКПП заявника, свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_2 від 11.06.2019, довідки про реєстрацію місця проживання дитини від 14.06.2019 № 36517, медичного висновку №67 від 08.02.2024, корінця медичного висновку №67 від 08.02.2024 та індивідуальної програми дитини-інваліда від 08.02.2024. Позивач стверджує, що вказана заява на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 була підписана та подана ним особисто із використанням поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, однак станом на день подання позовної заяви рішення за результатами її розгляду ІНФОРМАЦІЯ_1 до нього не надходило.
		У зв`язку з наведеним позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду його заяви протиправною та просить зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 08.07.2024 про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення у порядку й у строки визначені законодавством України та з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що на виконання вимог законодавства 17.07.2024 відповідачем було надано відповідь позивачу на його звернення та надіслано її засобами поштового зв`язку, у зазначеній відповіді позивачу відповідачем було роз`яснено порядок подання заяви для отримання відстрочки та процедуру її розгляду, а тому вважає, що у його поведінці відсутня бездіяльність, оскільки відповідачем були надані відповіді позивачу на його заяву, і просить суд відмовити у задоволенні позову.
		2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
		Позовна заява подана до суду 14.08.2024 позивачем у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 14.08.2024.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
		Ухвалою від 19.08.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду 27.08.2024 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та додав витребувані судом копії доказів.
		На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
		З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
		Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
		Позивач 08.07.2024 подав до відповідача заяву про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. До вказаної заяви позивач додав засвідчені копії документів, а саме копії: паспорта та РНОКПП заявника (позивача), свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_2 , довідки про реєстрацію місця проживання від 14.06.2019 №36517, медичного висновку №67 від 08.02.2024, корінця медичного висновку №67 від 08.02.2024 та індивідуальної програми дитини-інваліда від 08.02.2024 №67.
		Зазначену заяву з додатками позивач надіслав цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (номер поштового відправлення 3302711950335) на ім`я   ІНФОРМАЦІЯ_1 на поштову адресу відповідача. Вказаний цінний лист із заявою позивача відповідач отримав 09.07.2024, що підтверджується даними з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення номер 3302711950335.
		17.07.2024 позивач рекомендованим поштовим відправленням номер 3302711918180 надіслав на адресу відповідача свій запит на публічну інформацію від 17.07.2024, в якому просив повідомити про результати розгляду його заяви від 08.07.2024.
		У позовній заяві позивач стверджує про те, що він не отримав від відповідача письмових відповідей на його заяву від 08.07.2024 і на запит щодо публічної інформації.
		З доданих відповідачем до відзиву копій документів суд встановив, що за результатами розгляду заяви позивача від 08.07.2024 відповідач у своєму листі від 17.07.2024 №1/9566, адресованому для позивача, зазначив про те, що для вирішення питання з надання та оформлення у встановленому законом порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації потрібно особисто прибути і подати відповідну заяву маючи із собою військово-обліковий документ і паспорт та роз`яснив передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 порядок розгляду заяв про надання відстрочки від призову. Аналогічна інформація наведена відповідачем у його листі-відповіді від 26.07.2024 №1/1047 на запит позивача на публічну інформацію від 17.07.2024.
		Однак, з наданих відповідачем для суду копій документів вбачається, що серед них відсутні будь-які докази надсилання цих листів від 17.07.2024 №1/9566 та від 26.07.2024 №1/1047 для позивача засобами поштового зв`язку або іншим передбаченим законом способом або вручення їх особисто позивачу чи його уповноваженому представнику.
		4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
		Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
		Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.
		Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
		В статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Водночас статтею 23 Закону №3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:
		1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
		2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
		3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
		4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
		5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
		6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
		7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
		8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
		9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;
		10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;
		11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
		13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
		14) члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;
		15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
		16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
		17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
		18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
		19) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
		20) Голова та інші члени Рахункової палати;
		21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
		22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
		23) державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
		24) інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
		Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, у вказаний період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
		Приписами частини 3 статті 23 Закону №3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
		1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
		2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
		3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
		військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
		працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
		осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
		осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
		4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
		5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
		Особи, зазначені у пунктах 1-5 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
		Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
		Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв`язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
		Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
		З аналізу вищезазначених норм слідує, що Законом №3543-XII визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
		В ході розгляду справи з наявних у ній матеріалів суд встановив, що позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII як особа, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача із відповідною заявою на ім`я голови ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», у пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов`язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
		Водночас 18.05.2024 також набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який серед іншого визначає також алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
		Відповідно до пунктів 56 та 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
		голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
		члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
		Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).
		Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини 1, пунктах 3, 4, 5 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено також додаток 5 до Порядку №560, яким є Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Пунктом 5 додатку 5 до Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, які дають право на відстрочку чоловікам (батькам), які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, а саме: 1) для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу; 2) для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного. Вказаний перелік є вичерпним та не передбачає подання інших документів в обов`язковому порядку.
		5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.
		Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
		Приписами Закону №3543-XII та Порядку №560 не передбачено обов`язку військовозобов`язаного особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		З урахуванням наведеного суд відхиляє як безпідставні і необґрунтовані доводи відповідача щодо недодержання позивачем порядку подання заяви та документів про надання відстрочки, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивачем особисто направлено відповідачу заяву та відповідні документи засобами поштового зв`язку, що не заперечується відповідачем. 
		В ході розгляду справи суд встановив, що позивач дотримався передбаченої законодавством процедури подання (направлення) документів, що підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак встановлені судом обставини справи та вказані листи відповідача від 17.07.2024 №1/9566 та від 26.07.2024 №1/1047 та відсутність доказів на підтвердження факту доведення їх відповідачем до відома позивача, вказують на те, що відповідач за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача від 08.07.2024 не прийняв відповідного рішення про задоволення або відмову у задоволенні цієї заяви, тобто не оформив для позивача довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або не прийняв обґрунтованого рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки, як того вимагають приписи пункту 60 Порядку №560.
		З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач, діючи як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, зобов`язаний був прийняти певне рішення за наслідком її розгляду, адже надання відстрочки або відмова у наданні відстрочки відповідно до Порядку №560 передбачає письмове оформлення одного з таких рішень за результатами розгляду заяви про її надання.
		В свою чергу лист відповідача від 17.07.2024 № 1-9566 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки, носить інформативний характер та не є рішенням відповідача про надання або відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду відповідної заяви позивача.
		Зважаючи на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не прийняв передбаченого Порядком №560 акту владно-розпорядчого характеру за результатами розгляду отриманої заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як військовозобов`язаному, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, не з`ясовував наявності або відсутності передбачених вказаним Законом підстав для надання відстрочки, суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка порушує законні права та інтереси позивача.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи, що відповідач в установленому чинним законодавством порядку не розглянув по суті заяву позивача про надання відстрочки від призову за мобілізацією та не прийняв за результатами її розгляду одного із передбачених Порядком №560 рішень, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності такої своєї бездіяльності, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
		6. Розподіл судових витрат.
		Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А тому, у зв`язку з прийняттям судом за результатами розгляду спору рішення про задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд               
		В И Р І Ш И В :
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити повністю.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2024 про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, та прийняти рішення у порядку та у строки, визначені законодавством України, і з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ); 
		Відповідач -   ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ). 
		 
		 
		        Суддя                                                                                  О.О. Максимчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...