Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/5762/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2024. Зареєстровано: 21.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 2-а/480/12665/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 вересня 2024 року Справа № 480/5762/22
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Опімах Л.М., суддів Бондаря С.О., Сидорука А.І., 
		за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
		представника позивача адвоката Халдая І.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5762/22 за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		02 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.08.2021 №5772/18282406 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 5095327,50 грн. та сплату штрафних санкцій у сумі 509 532,75 грн, і №5773/18282406 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930,00 грн,та сплату штрафних санкцій у сумі 6114393,00 грн.
		Позовні вимоги мотивує тим, що Головне управління ДПС у Сумській області зробило необґрунтований висновок про неправомірне декларування позивачем витрат на придбання інвестиційних активів в сумі 339 688 500,00 гривень. Позивач у 2020 році отримав дохід в сумі 357 709 213 гривень 76 копійок за продаж інвестиційного активу у вигляді 100 відсотків часток ТОВ Зерне. Істотною складовою формування ціни продажу частки у статутному капіталі ТОВ Зерне є вартість активів товариства станом на 04 грудня 2020 року, зокрема: права користування землями сільськогосподарського призначення, права власності на активи та права оренди офісного приміщення за правом власності на все обладнання, інвентар і меблі в ньому. Всі ці активи були набуті шляхом донесення витрат ТОВ Агрофірма родючість, СТОВ Думівське, ТОВ Зерне в період з квітня 2011 року по листопад місяць 2020 року на формування та підтримання стану банку землі (витрати на оренду землі, витрати на поліпшення землі та інші супутні витрати). В цей період позивач був єдиним учасником та власником зазначених господарських товариств. Таким чином, у 2020 році позивач отримав дохід в сумі 357 709 213 гривень 76 копійок за продаж інвестиційного активу у вигляді 100 відсотків часток ТОВ Зерне, попередньо понісши витрати на придбання цього інвестиційного активу на суму 339 688 500 гривень 00 копійок (сплата орендної плати, податків і зборів, закупівля добрив, засобів захисту рослин, обробка землі, внесення добрив, інші супутні витрати). 
		Однак, податковим органом не було враховано суми витрат, які поніс позивач на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» в розмірі 339688500 грн, а саме витрати, понесені підприємствами під час здійснення їх господарської діяльності.
		Висновки податкового органу у цій частині та прийняті 25.08.2021 на їх підставі податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду у справі № 480/8796/21. 
		В справі, що розглядається,  ОСОБА_1 оскаржує ці ж податкові повідомлення-рішення, проте з інших підстав. Зокрема, позивач зазначив, що 25 липня 2022 року подав відповідачу уточнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з додатком Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами», що підтверджується доданою до цього позову квитанцією № 2 від 26 липня 2022 року про прийняття пакету документів. 
		В Додатку Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» позивач усунув помилку в зазначенні суми витрат на придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав ТОВ «Зерне» з помилково зазначеної суми в розмірі 0,00 грн, на правильну суму в розмірі 339 688 500грн. 00 коп. 
		Таким чином, позивач фактично усунув помилки у власній податковій звітності, наявність яких призвела до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Подаючи уточнену декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, яка була прийнята відповідачем без заперечень, позивач мав на це право, діяв відповідно до норм Податкового кодексу України, тому уточнююча декларація в обов`язковому порядку повинна бути врахована відповідачем. 
		Так, відповідно до абзацу п`ятого пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. 
		Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 360/3701/19 зробив висновок, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. 
		Таким чином, оскільки податковим органом при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було враховано подання позивачем уточненої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій позивач усунув самостійно виявлені помилки у податковій звітності, що призвели до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ці повідомлення-рішення позивач просить визнати протиправними і скасувати як такі, що прийняті не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 26.04.2021 подана декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій задекларований дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 18 020 713,76 грн. та визначено до сплати ПДФО у сумі 3 243 728,48 грн. та військовий збір у сумі 270 310,71 грн.
		За результатами камеральної перевірки відповідачем був складений акт від 02.08.2021 №3856/А/18-28-24-06/3139321152, на який заперечень не подано, та винесено податкові повідомлення - рішення від 25.08.2021 №5772/18282406 та №5773/18282406, які в адміністративному порядку не оскаржувались, проте вже оскаржувались в судовому порядку у справі № 480/8796/21. 
		Після проведення процедури судового оскарження, позивач подав уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій усунув виявлені контролюючим органом помилки у податковій звітності, проте ГУ ДПС у Сумській області вважає, що після складення акту перевірки, прийняття податкових повідомлень-рішень, здійснення процедури судового оскарження та наявності рішення суду першої інстанції, у платника податків відсутнє право на подання уточнюючої податкової декларації (розрахунку) за звітний період, що був охоплений перевіркою, адже контролюючий орган вже встановив факт порушення норм податкового законодавства України. 
		Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
		ГУ ДПС у Сумській області вважає, що після складення акту перевірки, прийняття податкового повідомлення-рішення, здійснення процедури судового оскарження та за наявності рішення суду, у платника податків відсутнє право на подання уточнюючої податкової декларації (розрахунку) за звітний період, що був охоплений перевіркою. 
		В судовому засіданні представник позивача адвокат Халдай І.В. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, наведені у клопотанні про відкладення розгляду справи причини неявки визнані судом неповажними. 
		Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного. 
		Судом встановлено, що не заперечується і сторонами, позивачем 26.04.2021 подана декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій задекларований дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 18 020 713,76 грн, та визначено до сплати податок з доходів фізичних осіб у сумі 3 243 728,48 грн, та військовий збір у сумі 270 310,71 грн, ( том 1 а.с.20-22).
		02.08.2021 Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку показників податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи ОСОБА_1 за 2020 рік, в ході якої виявлено неправомірне декларування позивачем витрат на придбання інвестиційних активів в сумі 339688500,00 грн, у результаті чого мають місце ознаки заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток) та суми податків, що підлягають сплаті, а саме: ПДФО на суму 61143930,00 грн, та військового збору на суму 5095327,50 грн. Зазначене відображене в акті перевірки № №3856/А/18-28-24-06/3139321152 від 02 серпня 2021 року (том 1 а.с.23-26).
		25 серпня 2021 року на підставі акту камеральної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №5772/18282406 про збільшення грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 5604 860,25 грн, та №5773/18282406 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що плачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 67258323,00 грн, ( том 1 а.с.27-28, 29-30). 
		06 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду позов про визнання протиправними і скасування цих податкових повідомлень-рішень з підстав неправильності висновків, встановлених в ході камеральної перевірки, їх невідповідності фактичним обставинами справи, що призвело до протиправності прийнятих рішень. 
		20.06.2022 Сумським окружним адміністративним судом у справі № 480/8796/21 ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову ( том 2 а.с.3-17), яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 залишене без змін. 06.06.2023 Верховний Суд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року скасував, а справу № 480/8796/21 направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 в задоволенні позову знову відмовлено, на час розгляду даної справи рішення суду у справі №480/8796/21 не набрало законної сили, знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції. 
		25 липня 2022 року позивач подав до контролюючого органу уточнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з додатком Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами», в Додатку Ф1 до якої в зазначенні суми витрат на придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав ТОВ «Зерне» з помилково зазначеної суми в розмірі 0.00 грн. вказав суму в розмірі 339 688 500 гривень 00 копійок ( том 1 а.с.31-34, 35). 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. 
		Статтею 50 Податкового кодексу України регламентовано особливості внесення змін до податкової звітності. 
		Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. 
		Водночас пункт 50.2 статті 50 ПК України містить застереження, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. 
		Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. 
		Установлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та винятково в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому, норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати й після проведення перевірки. 
		Можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період. 
		Досліджуючи можливість подання платником податку уточнюючих розрахунків після проведення перевірки, Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14), від 24 лютого 2020 року (справа №440/4443/18), від 4 листопада 2020 року (справа №640/330/19) дійшов висновку, що платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен своєю чергою встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку. 
		Як вже встановлено судом, уточнену податкову декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік позивач подав 25 липня 2022 року, тобо після завершення камеральної перевірки, після прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень та після звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень. За наведених обставин, суд вважає, що у платника податків відсутнє право на подання уточнюючої податкової декларації (розрахунку) за звітний період, що був охоплений перевіркою, адже контролюючий орган вже встановив факт порушення норм податкового законодавства України і така помилка не може вважатися самостійно виявленою платником .
		Крім того, перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перевіряє, серед іншого, чи прийняте воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, інакше кажучи, суд надає оцінку рішенню на час його прийняття. Відтак, як показники уточненої декларації, так і висновки, викладені Головним управлінням ДПС в Одеській області в акті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи  платника податків ОСОБА_1 від 05 вересня 2024 року № 38210/15-32-24-06 ( том 4 а.с.166-190), не могли бути враховані податковим органом при прийнятті спірних рішень. 
		Нормами Податкового кодексу також не передбачено безумовного скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень податковим органом у разі подання уточнюючих декларацій. 
		Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення з наведених у позові підстав, відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги про визнання їх протиправним та скасування не підлягають задоволенню.
		 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
		 В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 (( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469, вул.Іллінська,13, м.Суми, 40020) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складене 20 вересня 2024 року.
		 
		 
		Суддя Л.М. Опімах
		 
		Судді С.О.Бондар
		 
		А.І.Сидорук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...