Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 396/90/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 20.09.2024. Зареєстровано: 22.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2024.

Номер судового провадження: 2/396/186/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 396/90/24
		Провадження № 2/396/186/24
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.08.2024 року                                         м. Новоукраїнка 
		 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретаря судового засідання Тодеріци К.Ю., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федорова З.Ф., представника відповідача Гресько О.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Представник позивача - адвокат Федоров З.Ф. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг.
		Позов мотивував тим, що ОСОБА_1 був клієнтом АТ «Державний ощадний банк України» та користувався кредитною картою № НОМЕР_1 та мав ще 2 карткових рахунка. 30.06.2023 року о 07:17 год. Позивачу на мобільний телефон почали приходити повідомлення про списання коштів з його рахунків. Так, о 07:17 год з кредитної карти № НОМЕР_1 було списано 28598 грн. 0 07:18 год. З рахунку IBAN НОМЕР_2 переведено на кредитну карту № НОМЕР_1 грошові кошти позивача у сумі 10000 гривень. 07:18 год. З рахунку НОМЕР_3 переведено на кредитну карту № НОМЕР_1 грошові кошти позивача у сумі 2350 гривень. 07:19 год. З кредитної карти № НОМЕР_1 списано 22000 гривень. Прочитавши такі повідомлення, позивач почав телефонувати на гарячу лінію банку, щоб зупинити незаконні операції по його рахунках. Позивач картку не втрачав, нікому не передавав, ПІН - код, номер картки строк дії, код CVV2 нікому не повідомляв. На момент незаконних операцій позивач перебував у себе вдома за місцем реєстрації та збирався на роботу, картка знаходилася у гаманці позивача. Жодних покупок в мережі Інтернет не здійснював, йому не надходили будь - які паролі для підтвердження списання коштів та не отримував будь - яких інших повідомлень з паролями чи іншою інформацією, лише про списання коштів. Відразу після прочитання повідомлень, позивач почав телефонувати на номер гарячої лінії відповідача, щоб повідомити про несанкціонований переказ коштів та заблокувати картку. О 07:58 год. картки позивача були заблоковані банком. Позивач відразу звернувся до поліції та повідомив, що невідома особа з належної йому картки викрала грошові кошти в сумі 51000 гривень, було порушено кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України та позивача визнано потерпілим. Відповідач підтвердив письмовою відповіддю проведення списання з кредитної карти позивача грошових коштів у сумі 50598 гривень та вказав що реквізити платіжної картки пароль та паролі (ПІН- коди для одноразової операції в мережі інтернет) стали відомі третій особі. Відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення коштів та рекомендував звернутися до правоохоронних органів. Відповідач почав рахувати за позивачем заборгованість по кредиту за незаконно списані кредитні кошти. Фактично з рахунку позивача було незаконно списано 12350 гривень його власних коштів та 38248 гривень кредитних коштів, що разом становить 50598 грн, а також комісії за проведення платежів на суму 1506, 60 грн. В обґрунтування моральної шкоди позивач зазначив, що протиправна поведінка банку завдала позивачу значних душевних страждань та переживань, призвела до погіршення фізичного та емоційного самопочуття, позивач перебував у постійному стресовому стані. 
		Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
		Представник відповідача позов не визнав, надав відзив на позов (а.с. 52-60 т.1) та пояснив, що позивач мав доступ до своїх рахунків через мобільний додаток «Ощадбанк 24/7». Операції з використанням Інтернет ресурсу/"Ощад 24/7" проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Вважає, що перерахування коштів здійснив позивач, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
		Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 10.12.2012 року позивач подав до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (картки) шляхом підписання заяви про приєднання № 319232 (а.с. 106, 107). Відповідно до цієї заяви Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» 03.07.2018 відкрило позивачу поточний рахунок № НОМЕР_4 на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та надало платіжну картку типу «Моя картка» MasterCard Debit World PayPass № НОМЕР_5 . Також на даний рахунок позивачу 05.07.2018 року була встановлена відновлювальна кредитна лінія з кредитним лімітом в розмірі 65000 гривень, який 18.07.2021 року було збільшено до 75000 гривень (а.с. 17 т.1). В заяві про приєднання позивач сказала, що просить вважати фінансовим номером номер його мобільного телефону НОМЕР_6 , який не змінювався .
		30.06.2023 року о 07:17 год з кредитної карти № НОМЕР_1 було списано 28598 грн. 0 07:18 год. з рахунку IBAN НОМЕР_2 переведено на кредитну карту № НОМЕР_1 грошові кошти позивача у сумі 10000 гривень. 07:18 год. З рахунку НОМЕР_3 переведено на кредитну карту № НОМЕР_1 грошові кошти позивача у сумі 2350 гривень. 07:19 год. З кредитної карти № НОМЕР_1 списано 22000 гривень та комісія за зняття та перерахування коштів, що підтверджується виписками по картковому рахунку (а.с. 20-22 т.1).
		За цим фактом позивач звернувся з заявою до відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12023121100000300 від 01 липня 2023 року з правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 185 КК України, ОСОБА_1 визнано потерпілим в кримінальному провадженні (а.с. 18, 19). 
		Також 30.06.2023 року позивач звертався до оператора гарячої лінії Контакт-центру АТ «Ощадбанк» щодо заблокування його карток, картки були заблоковані, про що позивачу було повідомлено. (а.с.16-17). 25 липня 2024 року банк надіслав позивачу лист про розгляд заяви від 19.07.2023 року, відповідно якого зазначено, що на фінансовий номер мобільного телефону позивача було надіслано смс повідомлення з кодом для входу в систему Ощад 24/7. Операції з використанням Інтернет ресурсу/"Ощад 24/7" проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Враховуючи вищезазначене, вважають, що реквізити платіжної картки, CVC 2 пароль та паролі ( ПІН коди для одноразової операції в мережі Інтернет) стали відомі третій особі.(а.с.23)
		Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Згідно пункту 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону, порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Із позовних вимог убачається, що вказаних транзакцій позивач не проводив та для їх виконання банком жодних дій не вчиняв, одразу звернувшись для заблокування картки та з`ясування питання щодо зняття з його картки значної суми коштів без його розпорядження, а також звернувся до поліції з приводу шахрайських дій, проведених за його карткою.
		В ході розгляду справи банк жодним чином не довів винуватість самого позивача у вказаних операціях, у зв`язку з чим обставини, на які посилався позивач, зокрема,невчинення ним будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів зі свого рахунку є доведеними.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частинами першою, четвертоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до пунктів 143, 146 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердження постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Таким чином відповідач повинен був довести, що саме позивач здійснив перерахування кредитних коштів, або що його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лист банку № 109.29-33/3223/2023/с від 25.07.2023 (а.с. 23), в якому описана послідовність операцій з рахунком позивача, не є доказом того, що саме позивач з застосуванням мобільного додатку «Ощадбанк 24/7» здійснив перерахування кредитних коштів на інший рахунок, або що його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Крім того додатком до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є «Правила користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк» (а.с. 105). 
		Розділом XVII «Умови надання послуг з використанням технічних засобів зв"язку» передбачене дистанційне банківське обслуговування за допомогою системи «Ощад 24/7» .
		Згідно підпункту 17.2.9. пункту 17.2. вказаного розділу інформація щодо здійснених клієнтом операцій в системі дистанційного банківського обслуговування фіксується в електронних протоколах, які зберігаються у банку, і які сторони домовились вважати належним та допустимим доказом при розгляді судом або іншим компетентним органом, установою спору між ними або за їх участю.
		Такі електронні протоколи, як доказ, суду не надані.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).  У постанові Верховного Суду від 21.04.2021 по справі № 751/6050/18 (провадження №61-18544св19 викладено правову позицію, де зазначено: «… що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача-фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З урахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони…».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі N 552/2819/16-ц (провадження N 61-1396св18) вказано, що:  "користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені, або що він особисто здійснив платіжну операцію. В разі недоведеності цих обставин необхідно виходити з відсутності вини позивача у перерахуванні кредитних коштів.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд, при вирішенні аналогічних справ, виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними".
		Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що позивач, як користувач платіжної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку "Ощад 24/7", незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, або що він особисто ініціював платіжні операції 30.06.2024 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів в загальному розмірі 50598 гривень.
		Отже з рахунку позивача відбулося несанкціоноване списання грошових коштів в загальному розмірі  50598 гривень, у зв`язку із чим вони підлягають поверненню, а відповідні транзакції необхідно визнати недійсними.
		Враховуючи викладене вище, є обгрунтованим задовольнити позовні вимоги і щодо визнання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 у сумі 38248 грн. перед АТ «Державний ощадний банк України» за картковим рахунком № НОМЕР_1 - припиненими.
		Також, за таких обставин суд зобов"язує АТ «Державний ощадний банк України» відновити відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який існував до проведення недійсних переказів 30.06.2023 року.
		Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина 4 статті 23 Цивільного кодексу України).
		Стосовно вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди суд враховує, що позивач, як споживач банківських послуг і слабша сторона договірних правовідносин, вправі розраховувати на виконання банком усіх законодавчо встановлених вимог щодо гарантування безпеки операцій з використанням Інтернет-банкінгу. Внаслідок неможливості користуватися коштами на рахунку, нарахуваннями щомісячних платежів за коти, якими позивач не користувався, позивач неминуче зазнав моральних страждань.
		Враховуючи вимоги розумності та справедливості суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Керуючись статтями 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати недійсною транзакцію від 30.06.2023 року о 07:17 годині щодо переказу з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 28598 гривень.
		Визнати недійсною транзакцію від 30.06.2023 року о 07:19 годині щодо переказу з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 28598 гривень.
		Визнати кредитні зобов`язання в ОСОБА_1 у сумі 38248 грн. перед АТ «Державний ощадний банк України» за картковим рахунком № НОМЕР_1 - припиненими.
		Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який існувавв до проведення недійсних переказів 30.06.2023 року.
		Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» нараховані у період з 30.06.2023 року по день ухвалення рішення суду відсотки, щомісячні платежі та штрафні санкції за користування кредитом за картковим рахунком № НОМЕР_1 , на кредитні кошти у сумі 38248 грн, анулювати.
		Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 17500 гривень безпідставно списаних коштів.
		Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди.
		В іншій частині відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
		Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 року.
		 
		       Суддя:                                                                    О. С. Цесельська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...