Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/8909/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 20.09.2024. Зареєстровано: 22.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.
Дата набрання законної сили: 21.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/308/624/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024070000000066

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/8909/24
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 вересня 2024 року                                 м. Ужгород
		 
		 
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: 
		головуючого  судді - ОСОБА_1 
		за участю секретаря  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22024070000000066 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кремінна Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.111-2 КК України, -
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами  є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на військове вторгнення збройних сил та інших збройних підрозділів російської федерації на територію України, з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України під тимчасовою окупацією з 28.02.2022 перебуває і Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області, на території якої терористичною організацією «ЛНР» створено незаконні органи влади.
		З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.
		Починаючи з 28.02.2022 Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом - зф держави-агресора рф).
		Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п .7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), з 24.02.2022 та на час повідомлення про підозру перебуває у перебуває в окупації.
		Окрім цього, починаючи з 2014 року, збройні сили держави-агресора  російської федерації розпочали бойові дії на території України та окупували Автономну Республіку Крим, а також частину територій Донецької та Луганської областей України.
		Таким чином, на частині території Луганської області захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств розпочалося ще з 2014 року, а окуповану військовим шляхом територію фактично контролювала терористична організація «Луганська Народна Республіка».
		Після остаточної військової окупації частини населених пунктів Старобільського району Луганської області у лютому 2022 року, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування. 
		Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Луганської Народної Республіки від 05.05.2015 № 02-05/106/15 було прийнято рішення про створення Державного унітарного підприємства Луганської Народної Республіки «Луганська залізниця» (мовою оригіналу  «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»). Зазначене підприємство було створене на матеріально-технічній базі існуючої на території Луганської області та незаконно захопленої представниками воєнізованих формувань Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Старобільського району Луганської області представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення здійснили захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, серед яких - станція «Старобільськ» структурного підрозділу «Станція Попасна» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		Маючи на меті утвердження окупаційної влади та налагодження економічної діяльності за рахунок незаконно захопленої матеріально-технічної бази підприємств керівник окупаційної адміністрації ОСОБА_6 видав «Протокольні доручення Уряду Луганської народної республіки, надані на засіданні 19 липня 2022 года» № 01-02/3975/22 від 19.07.2022 (мовою оригіналу  «Протокольные поручения Правительства Луганской Народной Республики, данные на заседании 19 июля 2022 года»).
		Згідно п. 2 зазначених Протокольних доручень № 01-02/3975/22 від 19.07.2022 керівникам виконавчих органів державної влади ЛНР, керівництво діяльністю яких здійснює Уряд ЛНР, доручено забезпечити проведення інвентаризації майна заново створених (після 19.02.2022) державних унітарних підприємств, державних установ.
		Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації № ЮЭ9965-24-10950794 від 01.02.2024 до складу ДУП ЛНР «Луганська залізниця» входить Відокремлений підрозділ станція Луганськ ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу  «Обособленное подразделение станция Луганск Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики "Луганская железная дорога"), що згідно Виписки розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше 12.05.2022, перебуваючи на території м. Старобільськ, Старобільського району, Луганської області, яке з 28.02.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, перебуваючи на посаді начальника станції Старобільськ структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи на посаді керівника станції більше, ніж 20 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи факт захоплення м. Старобільськ Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації та лнр, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, будучи обізнаним про те, що територія АДРЕСА_1 є невід`ємною складовою частиною України, ОСОБА_3 , виконуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Луганської області системи органів державної влади, створеної окупаційною владою, керуючись раніше виниклим мотивом, почала надавати допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області. 
		Так ОСОБА_3 прийняла пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняла посаду начальника станції Старобільськ відокремленого підрозділу Станція Луганськ ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу  «Станция Старобельск обособленного подразделения Станция Луганск Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога»).
		У період з 12.05.2022 по теперішній час, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника станції Старобільськ відокремленого підрозділу станція Луганськ ДУП ЛНР « ІНФОРМАЦІЯ_3 », усвідомлюючи, що згідно наказу АТ «Укрзалізниця» № 90/Н-ос від 13.04.2022 з нею було призупинено дію трудового договору, не припинила діяльність підпорядкованого їй підрозділу та забезпечила функціонування станції Старобільськ, надаючи допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області. 
		У той же час, діючи з метою завдання шкоди Україні, не пізніше 12.05.2022 ОСОБА_3 підтримала та реалізувала рішення окупаційної адміністрації держави-агресора, а також передала представникам окупаційної адміністрації держави-агресора матеріальні цінності та інші активи. 
		Зокрема, ОСОБА_3 діючи на підставі «Протокольних доручень Уряду Луганської народної республіки, наданих на засіданні 19 липня 2022 года» № 01-02/3975/22 від 19.07.2022 (мовою оригіналу  «Протокольные поручения Правительства Луганской Народной Республики, данные на заседании 19 июля 2022 года») провела інвентаризацію майна, яке перебувало у власності станції Старобільськ структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		За результатами проведеної інвентаризації та опису наявного майна, ОСОБА_3 разом з членами комісії з інвентаризації склала відповідні Акти інвентаризації об`єктів державного майна, які пропонуються до закріплення, що раніше знаходились на території, непідконтрольній виконавчим органам державної влади Луганської народної республіки від 5 серпня 2022 року (мовою оригіналу «Акт инвентаризации объектов государственного имущества, которые предлагаются к закреплению, ранее находившегося на территории, неподконтрольной исполнительным органам государственной власти ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ»).
		Так, відповідно до листа Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» на балансі станції « ОСОБА_7 » структурного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до повномасштабного вторгнення рф на територію України (до 24.02.2022) перебувало наступне майно: 
		Приміщення пункту технічного обслуговування вагонів ст. Старобільськ, Огорожа (ст. Старобільськ), Будівля локомотивної електростанції, Нежитлова будівля ТП-103 Вокзал ст. Старобільськ, ОСОБА_8 будівля трансформаторної підстанції вантажний двір Старобільськ, Сарай, Підвал, Вбиральня, Паркан і ворота ел. ст. Старобільськ, Димова труба ел. ст. Старобільськ, Мачта прожекторна ст. Старобільськ вантажний двір, Мачта прожекторна ст. Старобільськ пасажирський, Мачта прожекторна ст. Старобільськ вантажний, Мачта прожекторна ст. Старобільськ, Будинок ДЕПО, Виробничо-побутова будівля, Деревообробний цех, Склад ПММ, Цех мостових конструкцій, Котельна, Компресорна, Прохідна, Приміщення системи опалення, Гараж для автомашин, Приміщення кузні, Туалет, Земляне полотно станційної колії 1500 м, Земляне полотно станційної колії 537,4 м, Верхня будова станційної колії 373,7 м, Верхня будова станційної колі 389,4 м, Верхня будова станційної колі 204,5 м, Верхня будова станційної колі 109,0 м, Верхня будова станційної колі 230,1 м, Верхня будова станційної колії 537,4 м, Верхня будова станційної колії 169,0 м, Верхня будова станційної колії 64,7 м, Підкранова колія козлового крана, Навіс для зварювальних робіт, Оглядова вежа, Мийка автомашин, Оглядовий колодязь №1, Каналізаційний колодязь №1, Каналізаційний колодязь №2, Каналізаційний колодязь №3, Каналізаційний колодязь №4, Каналізаційний колодязь №5, Каналізаційний колодязь №6, Каналізаційний колодязь №7, Каналізаційний колодязь №8, Каналізаційний колодязь №9, Оглядовий колодязь №2, Оглядовий колодязь №3, Оглядовий колодязь №4, Оглядовий колодязь №5, Оглядовий колодязь №6, Оглядовий колодязь №7, Оглядовий колодязь №8, Пожежна водойма, Огорожа території, Огорожа складу пмм, Фігурна огорожа території, Фонтан, Асфальтове покриття підприємства, Альтанка, Стоянка для автомобілів, Роздавальна колонка дизпалива, Бункер для сипучих (пісок), Склад для цементу, Пропарювальна камера, Підкранова естакада, Бункер під тирсу, Опорна конструкція, Опорна конструкція, Металевий ящик, Склад готової продукції, Склад солі, Настил під ємкість, Металоконструкції для зберігання металу, Площадка для зберігання вугілля, Естакада для лісоматеріалів, Склад для збереження металу, Бункер під тирсу (маленький), Бункер для сипучих (щебінь), Металеві ємкості загрузки сипучих, Локально - обчислювальна мережа, Мережі водопостачання, Зовнішній газопровід середнього тиску, Тепломережа, Каналізаційна мережа, Вокзал ст. Половинкине, Пост чергового по переїзду 882 км, Комора 886 км, Кузня 886 км, Пост чергового по переїзду з прибудовами 884 км, Робоче приміщення 884 км., Побутове приміщення 886 км., Сарай-комора 891 км, Сарай - комора 897 км пк2, Контора 5-го околотку 886 км, Побутове приміщення 886 км, Сарай на 2 відділення 890км, Пункт обігріву монтерів колії 873 км, Гараж 1 бокс 886 км, Побутове приміщення з прибудовами 879 км, Сарай- комора 891 км, Комора мостогрупи 881 км, Сарай - комора 884 км, Сарай - комора 884 км, Вбиральня ст. Половинкине, Міст залізобетонний 889 км, Міст металевий 900 км, Сарай для сільгоспмашин, сарай для ПММ, Душ, Огорожа, Будівля відпочинку локомотивних бригад м. Старобільськ, Вбиральня, Сарай, Огорожа бригадного будинку, Ворота, Будівля хлораторної, Ваги товарні, вмивальник, вогнегасник ВВК-3,5, вогнегасник ОП-9, Персональний факсимільний апарат, Принтер лазерний КЕНОН, Сейф, стіл 2-х тумбовий, стенд 1*2 на 2*2, стенд 1,05/1,40м, візок багажний, Маш. друкарська Україна, Принтер матричний А4 Epson LX-350, Джерело безперебійного живлення АРС Back-UPS BV 650V, Джерело безперебійного живлення АРС Back-UPS BV 650V, Джерело безперебійного живлення АРС Back-UPS BV 650V, Вогнегасник ВВК, Акумуляторна батарея для р-ст Кенвуд KNB-29N, Кондиціонер OLMO OSH-10LDH з монтажем, Ваги вагонні150-тонні, Комутатор телефонний, Радіостанція Kenwood ТК-2260 в комплекті,Радіостанція Kenwood ТК-2260 в комплекті, Радіостанція Kenwood ТК-2260 в комплекті, Радіостанція Транспорт РН-02, Р/СТАНЦІЯ "ТРАНСПОРТ" РН-02, ПЕОМ (системний блок), Монітор 19 Samsung 943 NW, ПЕОМ (системний блок), ПЕОМ (системний блок), Монітор 19 LG Flatron E 1910S, Монітор 19 LG Flatron E 1910S, Монітор 19 LG Flatron E 1910S, Принтер матричний Epson LX-300+, Принтер матричний Epson LX-300+, Вагон вантажний(гідравліка), Кущоріз 343F, Стіл 2х тумбовий, Стіл 2х тумбовий, Шафа книжна, телевізор DAEWOO DMQ-2127.
		Також дії ОСОБА_3 , яка діяла за вказівками керівництва ДУП ЛНР «Луганська залізниця» та в інтересах окупаційної влади, сприяли подоланню опору місцевого населення по відношенню до окупаційної влади, утвердженню окупаційної адміністрації та завоювання прихильності місцевих мешканців, формуванню у останніх негативної думки про українську владу.
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме у пособництві державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченої (in absentia), котра показань суду не надавала.
		ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.
		Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).
		До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
		Так, згідно копії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2024 року, згідно якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000066, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024, за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кремінна Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		Крім того, судом встановлено, що 01.04.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_9 від 30.04.2024 року оголошено в розшук громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З копії відповіді щодо виконання доручення слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22024070000000066 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		Обвинувачена ОСОБА_3 будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, що їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно неї перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`явилася. 
		Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим вона викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
		У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченої до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що відносно неї розпочато кримінальне провадження. Обвинувачена мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченій, надавались захиснику.
		У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Під час судових дебатів прокурор серед іншого вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину) були всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченої кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом належних та допустимих доказів. Прокурор просила визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України та призначити їй покарання в межах санкції вказаної статті, у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією усього належного їй майна на користь держави.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів зазначила, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої, така допитана не була, вона зв`язку зі своєю підзахисною не має, позиції її не може з`ясувати, також не відомо чи обізнана остання про вказане кримінальне провадження. Вважає, що вина її підзахисної у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 111-2 КК України не доведена, мотив дій не встановлено, умисел не доведено. Надані стороною обвинувачення докази викликають сумніви, відеодопити несправні, тому мають бути визнані недопустимими. За наведеного неможливо встановити чи вчинені інкриміновані ОСОБА_3 дії нею умисно, чи внаслідок погроз, примусу, а докази добровільності дій її підзахисної відсутні. За наведеного просила виправдати ОСОБА_3 .
		Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.04.2024 за №22024070000000066, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування (т. 2 а.с.1-2);
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.02.2023 за №22023130000000125, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування (т. 2 а.с.18);
		- повідомленням №5/7-1813 про кримінальне правопорушення з додатками від 02.02.2023, (т. 2 а.с.28-33);
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-5649 від 25.04.2024 року, згідно якого на виконання доручення слідчого в рамках кримінального провадження №22023130000000125 від 14.02.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, не встановлено фактів звернення до 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та ГУНП в Луганській області із заявами зокрема від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженки м. Кремінна Луганської області УРСР, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 щодо вчинення стосовно неї фізичного та психологічного тиску з боку представників окупаційних військ та адміністрацій рф з метою примушення зайняття нею керівних посад в структурних підрозділах ДУП лнр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », співпраці з представниками окупаційної адміністрації та виконання чи підтримки рішень держави-агресора (рф) (т. 2 а.с.43);
		- відповіддю на доручення з додатками №78/3/5/7-11350 від 12.01.2024 до якого долучено копії документів, а саме: «МЕСТНАЯ ИНСТРУКЦИЯ о порядке седержания и использования вагонних весов на подьездном пути МУНИЦИПАЛЬНОГО УНИТАРНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ «СТАРОБЕЛЬСКИЙ ЭЛЕВАТОР» ГОРОДА СТАРОБЕЛЬСК по станции Старобельск ГУП ЛНР «ЛУГЖД» від «02 июня 2022 г.», який підписаний серед інших «Согласовано: ДС Старобельск ОСОБА_10 Дробот», «ИНСТРУКЦИЯ о порядке слива светлых нефтепродуктов из железнодорожных цистерн предприятием Обществом с ограниченной ответственностью «ТД «РОВЕНЬКОВСКАЯ НЕФТЕБАЗА» на 21 пути станции Старобельск ГУП ЛНР «Луганская железная дорога» від «9 сернтября 2022 г.», який підписаний серед інших «Согласовано: начальник станции Старобельск ГУП ЛНР «Луганская железная дорога» ОСОБА_11 », «Договор №12-21/161 на эксплуатацию железнодорожного подьездного пути МУНИЦИПАЛЬНОГО УНИТАРНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ «СТАРОБЕЛЬСКИЙ ЭЛЕВАТОР» ГОРОДА СТАРОБЕЛЬСК по станции Старобельск ГОСУДАСТВЕННОГО УНИТАРНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ «ЛУГАНСКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА» (т. 2 а.с.56-76);
		- відповіддю на запит з додатками №Н-09/188 від 22.12.2023, до якого долучено копії документів, а саме: «Посадову інструкцію начальника станції «Донецька залізниця» АТ «Укразалізниця» та Додатком Б до посадової інструкції Лист-ознайомлення з посадовою інструкцією, де міститься підпис ОСОБА_3 31.03.2021 р., «ПРИКАЗ от 13 ноября 2001 года по личному составу ДРОБОТ ОСОБА_12 назначить начальником железнодорожной станции Старобельск, освободивот должности заместителя начальника етой же станции с ноября 2001 года», Наказ від 28.07.2022 №529/Н-ос про призупинення дії трудових договорів з працівниками структурного підрозділу «Станція Попасна», витягом з додатку до наказу від 13.04.2022 №90/Н-ос «Про зупинення дії трудового договору з працівниками», де у переліку працівників вказана ОСОБА_3  начальник станці Старобільськ 5 класу, (т. 2 а.с.88-106);
		- копією « ІНФОРМАЦІЯ_6 », від «12 мая 2022 г.», копією листа за підписом «Начальник станции Старобельск Е.Н.Дробот» на ім`я ОСОБА_13 директора ГУП ЛНР «ЛЕГЖД» начальника службы коммерческой работы и маркетинга ОСОБА_14 », акт перевірки огляду місця вивантаження, перевірки технічного обладнання і відповідності вантажу, який серед інших містить підпис «Начальник станции Старобельск ОСОБА_11 »(т. 2 а.с.116-127);
		- відповіддю АТ «Українська залізниця» №Н-09/105 від 09.02.2024 року на запит №58/6/583 від 05.02.2024 року з додатками, зокрема: таблицею з переліком майна по ст. Старобільськ, Луганська обл., копії «Устав Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога» (в новой редакции) від 18.03.2019 г.», «СПРАВКА о взятии на учет налогоплательщика - Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога» взят на учет 01.09.2015 года»», «Протокольние поручения Правительства Луганской народной республики, данные на заседании 19 июля 2022 года», лист «Государственного комитета статистики Луганской народной республики 24.11.2024 №11-14/2024, что по состоянию на 24.11.2021 в Статистическом регистре Государственного комитета статистики Луганской народной республики значится субьект: Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога», «Свидетельство №11-0002306/2015 о государственной регистации юридического лица Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога», «Распоряжение от 20 ноября 2020 года №1297-р/20 О внесении изменений в распоряжение Совета Министров Луганской народной республіки от 05.05.2015 №02-05/106/15», «Виписка из Единого государственного реестра юридических лиц - Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога» (т.2 а.с. 129-196);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023 року за участі свідка ОСОБА_15 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії та стенограмою слідчої дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_15 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що за сукупністю рис обличчя впізнала особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.197-203);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.12.2023 року за участі свідка ОСОБА_16 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії та стенограмою слідчої дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_16 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.204-210);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.12.2023 року за участі свідка ОСОБА_17 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії та стенограмою слідчої дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_17 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомив, що впізнав особу на фотозображенні № 4 як ОСОБА_3 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 4 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.211-217);
		- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2024 року по справі №308/7779/24 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000066, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 за підозрою громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кремінна Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. (т. 2 а.с.231-236); 
		- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2024 року по справі №308/7779/24 про застосування до громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кре мінна Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. (т. 2 а.с.237-243); 
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.12.2023 року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання серед інших обставин повідомила, що раніше займала посаду контролера-ревізора пасажирських перевезень Луганської дирекції «Донецька залізниця», з тимчасово окупованої території виїхала у серпні 2023 року до міста Дніпро, повідомила, що особисто знає ОСОБА_3 , яка до повномасштабного вторгнення займала посаду начальника станції Старобільськ, після повномасштабного вторгнення вона добровільно перейшла на сторону агресора, стала працювати на посаді начальника станції Старобільськ, у березні 2022 року вона запропонувала свої послуги, а в травні її вже призначили, перейшла на цю роботу добровільно. До посадових обов`язків ОСОБА_3 входило організація роботи станції, співпраця з іншими підрозділами ДУП лнр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з організації перевезень пасажирів, вантажу та рухомого складу. Зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_3 у 2022-2023 роках організовувала вивезення зерна пшениці зі станції Старобільськ до рф, а також забезпечувала транзит зі станції Солідарне до Білокуракине зерна пшениці. Повідомила, що ОСОБА_3 забезпечила безпечне переміщення через станцію Старобільськ військової техніки, яку супроводжував бронепоїзд, це було неодноразово. Зазначила, що ОСОБА_3 добровільно перейшла на сторону окупанта. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.260-270);
		- протоколом допиту свідка  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 26.12.2023 року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання серед інших обставин повідомила, що працювала на станції ОСОБА_7 черговим по станції з 1987 по серпень 2023 року, виїхала 12 липня 2023 року з окупованої території Луганської області, до її посадових обов`язків входило прийом і відправлення пасажирських і грузовикхпоїздів, виробництво маневрової роботи. Також повідомила, що їй відома ОСОБА_3 , з якою особисто знайома, до широкомасштабної агресії рф проти України остання працювала начальником станції Старобільськ регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», та з березня місяця 2022 запропонувала ДУП «лнр Луганській залізниці» добровільно перейти на їхню сторону, і потім з початку травня 2022 року її було призначено на посаду начальника станції Старобілськ ДУП «лнр Луганська залізниця». До цього часу вона так і працює на цій посаді. Зазначила, що до посадових обов`язків начальників станції входить організація роботи станції, взаємодія з другими підрозділами ДУП «лнр Луганська залізниця» з питань перевезення, безпеки грузів та рухомого складу. Свідок повідомила, що у 2022 - 2023 році ОСОБА_3 добровільно окупаційній адміністрації рф на тимчасово окупованій Луганській області здійснювала перевезення зерна, пшениці залізнодорожним транспортом зі станції ОСОБА_7 , а також забезпечувала транзитні перевезення зерна пшениці зі станції Солідарний та Білокуракине. Також свідку відомо, другі мешканці м. Старобільськ розповідали, що неодноразово приходили цистерни на станцію ОСОБА_7 , цистерни з паливно-мастильними матеріалами для окупаційних військ рф. Вона забезпечувала перевезення, вигрузку для потреб військових частин рф. Також цілодобово через станцію ОСОБА_7 йдуть поїзди з рф завантажені кам`яним вугіллям, потім рудою до станції ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та Кринична. Це староокуповані території з 2014 року. А також їде з м.Алчевськ металопрокат з доставкою до рф, транзит по станції ОСОБА_7 . ОСОБА_3 забезпечує безперебійний і безперешкодний пропуск. Далі йде через станцію Лантратівка, а потім до станції Валуйки рф. Також свідок повідомила, що ОСОБА_3 підписувала до 2022 року, акти інвентарізації на станції щорічні, потім, підписувала документи перевезення грузів, по елеватору, також підписує документи, комерційні акти. Свідкок вказала, що ОСОБА_3 добровільно пішла працювати в ДУП «лнр Луганську залізницю», а також вона забезпечувала бронепоїзд, який ходив із лютого по березень 2022 року через станцію Старобільськ транзитом, який охороняв військову техніку і особовий склад військ рф. Свідок характеризує ОСОБА_3 як особу, яка проросійсько налаштована та підтримує збройну агресію рф проти України. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.271-282);
		- протоколом допиту свідка  ОСОБА_17 а,  ІНФОРМАЦІЯ_9 , від 28.12.2023 року, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого останній серед інших обставин повідомив, що працює помічником машиністатепловоза структурногопідрозділу Попаснянськелокомотивне депоДонецької залізниці,зараз знаходитьсяу відрядженіу містіДніпро.Також працюєу структурномупідрозділі ТЧ-8,Дніпровське локомотивнедепо Придніпровськоїзалізниці.З тимчасовоокупованої територіїЛуганської області,з містаПопасне виїхав04.04.2022року.До йогопосадових обов`язківвходило безпекаперевезень вантажівта своєчаснедоставлення настанцію,безпека руху.Повідомив,що йомузнайома ОСОБА_3 ,яка тежпрацювала допочатку повномаштабноїагресії російськоїфедерації на«Донецькій залізниці»АТ «Укрзалізниця»та займалапосаду начальникастанції містаСтаробільськ.Після окупаціїтериторії воначерез знайомих,які працюютьв «Луганськійзалізниці» натимчасово окупованихтериторіях вДУП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зверталасьу березнімісяці зпроханням взятиїї нароботу,працевлаштувати тав травнімісяці 2022року вжезаймала посадуначальника станції.Добровільно завласною ініціативоюі працюєпо теперішнійчас.До їїпосадових обов`язківяк начальникастанції ОСОБА_7 входить забезпеченняперевезення збереженнявантажів,взаємодія такожз усімарізними підприємствами.Також повідомив,що на ОСОБА_3 покладено організаційно-розпорядчіта адміністративно-господарськіфункції,вона приймаєна роботу,звільняє людей. Судом переглянуто DVD-R диск із вказаним відеозаписом, зміст якого відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.283-294);
		Крім цього, в матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Старобільським РВ УМВС України в Луганській області 4 серпня 2000 року (т.2, а.с.248-250) та відповідь Управління державної міграційної служби в Луганській області на запит №78/3/5/7-11306/73 від 21.12.2023, згідно якого ОСОБА_3 з клопотанням про припинення/втрату громадянства не зверталась, відомості про припинення нею громадянства Ураїни до УДМС у Луганській області не надходили, (т.2, а.с.109-111). Вказане підтверджує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.
		Окрім того, допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими процесуальними документами:
		- постановою начальника 1 відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_20 від 29.04.2024 року про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №22024070000000066 від 29.04.2024 року (т. 2 а.с.3);
		- постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_21 від 29.04.2024 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22024070000000066 від 29.04.2024 (т. 2 а.с.4-5);
		- супровідним листом №10-685вих24 начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_22 про направлення постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.04.2024 (т. 2 а.с.6);
		- постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_23 про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.04.2024, якою постановлено виділити із матеріалів досудового розслідування №22023130000000125 від 14.02.2023, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111-2 КК України матеріали кримінального провадження стосовно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України (т. 2 а.с.7-17);
		- постановою начальника 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_24 від 14.02.2023 року про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.19-21);
		- постановою заступника керівника Луганської обласної прокуратури ОСОБА_25 від 16.02.2023 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.22-23);
		- постановою заступника керівника Луганської обласної прокуратури ОСОБА_25 від 16.02.2023 року про внесення змін до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.24-25);
		- постановою заступника керівника Луганської обласної прокуратури ОСОБА_25 від 09.03.2023 року про внесення змін до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.26-27);
		- постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_26 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 22.08.2023, згідно якого здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні №22023130000000125 доручено слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області (т. 2 а.с.34-35);
		- постановою заступника начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області ОСОБА_27 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування від 06.09.2024 у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.36);
		- постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_21 від 30.08.2023 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.37-38);
		- супровідним листом №10-1184вих23 начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_22 про направлення матеріалів кримінальних проваджень від 30.08.2023 року (т. 2 а.с.39);
		- дорученням №58/6/4715 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_28 від 31.10.2023 адресоване начальнику 7-го відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_24 у порядку ст.40та 41КПК України в кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.40-42); 
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-204 від 04.01.2024, (т. 2 а.с.44-55);
		- дорученням №58/6/4708 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_28 від 14.12.2023 адресоване начальнику 7-го відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_24 у порядку ст.40та 41КПК України в кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.77);
		- відповіддю на доручення №5/7-11046 від 14.12.2023, (т. 2 а.с.78-81);
		- дорученням №58/6/883 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_28 від 22.02.2024 адресоване начальнику УСР в Закарпатській області ДСР НПУ ОСОБА_29 у порядку ст.40та 41КПК України в кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.82-83);
		- відповіддю на запит з додатками №788/55/106/01-2024 від 26.02.2024, (т. 2 а.с.84-85);
		- запитом №78/3/3/5/7-11046 першого заступника начальника ГУ  начальника 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_30 від 15.12.2023, (т. 2 а.с.86-87);
		- запитом першого заступника начальника ГУ  начальника 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_30 №78/3/5/7-11306/73 від 21.12.2023, (т. 2 а.с.107-108);
		- запитом першого заступника начальника ГУ  начальника 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_30 №78/3/5/7-11305/73 від 21.12.2023, (т. 2 а.с.112-113);
		- запитом №58/6/583 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_28 від 05.02.2024 в кримінальному провадженні №22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.128);
		- постановою слідчого в ОВС 1 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_31 від 01.04.2024 про залучення захисника в кримінальному провадженні 22023130000000125 від 14.02.2023 року (т. 2 а.с.218-219); 
		- постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого майора юстиції ОСОБА_9 від 30.04.2024 року про оголошення розшуку підозрюваної - громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №22024070000000066 від 29.04.2024 (т. 2 а.с.226-229);
		- дорученням №58/6/1689 начальника 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській ОСОБА_28 від 30.04.2024 адресоване начальнику 7-го відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_24 у порядку ст.40та 41КПК України у кримінальному провадженні №22024070000000066 від 29.04.2024 (т. 2 а.с.230);
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Захисник заявила про недопустимість відеодоказів на яких зафіксовано допити свідків, через їх несправність. 
		Вирішуючи вказане питання, дослідивши і перевіривши в ході судового розгляду протоколи допиту свідків, хід і результати допиту яких фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації, у відповідності до вимог ч.11 ст. 615 КПК України, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що такі можуть бути використані як докази, є конкретними та узгоджуються із сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок. DVD-R диски із відеозаписами були переглянуті під час судового розгляду, такі справні, відтворювалися, їх зміст відповідає змісту, зафіксованому в протоколах допиту свідків. Враховуючи наведене, суд визнає неспроможними твердження захисника на недопустимість вказаних доказів, оскільки такі безпідставні та спростовуються дослідженими відеозаписами.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось інших клопотань щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Відповідно до вимог ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі ст.368КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Частиною 1 ст.111-2КК України передбачено відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Об`єктивна сторона цього злочину виражена у формі дій: 1) реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні; 2) добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні.
		Статтями 1-2Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		За змістом статей 132-133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території; до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
		Суб`єкт правопорушення за ч. 1 ст.111-2КК України - загальний, тобто громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.
		За суб`єктивною стороною це кримінальне правопорушення може бути вчинене у формі прямого чи непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.
		Таким чином, зазначені належні й допустимі докази є достатніми для висновку суду про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доведена повністю, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави агрессора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави агрессора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Дослідженими доказами достовірно встановлено, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше 12.05.2022, перебуваючи на території м.Старобільськ, Старобільського району, Луганської області, яке з 28.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, перебуваючи на посаді начальника станції Старобільськ структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи на посаді керівника станції більше, ніж 20 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи факт захоплення м. Старобільськ Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації та лнр, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, будучи обізнаним про те, що територія АДРЕСА_1 є невід`ємною складовою частиною України, виконуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Луганської області системи органів державної влади, створеної окупаційною владою, керуючись раніше виниклим мотивом, почала надавати допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області. 
		Так, ОСОБА_3 прийняла пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняла посаду начальника станції Старобільськ відокремленого підрозділу Станція Луганськ ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу  «Станция Старобельск обособленного подразделения Станция Луганск Государственного унитарного предприятия Луганской народной республики «Луганская железная дорога»).
		У період з 12.05.2022 по теперішній час, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника станції Старобільськ відокремленого підрозділу станція Луганськ ДУП ЛНР «Луганська залізниця», усвідомлюючи, що згідно наказу АТ «Укрзалізниця» № 90/Н-ос від 13.04.2022 з нею було призупинено дію трудового договору, не припинила діяльність підпорядкованого їй підрозділу та забезпечила функціонування станції Старобільськ, надаючи допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області. 
		У той же час, діючи з метою завдання шкоди Україні, не пізніше 12.05.2022 ОСОБА_3 підтримала та реалізувала рішення окупаційної адміністрації держави-агресора, а також передала представникам окупаційної адміністрації держави-агресора матеріальні цінності та інші активи. 
		Зокрема, ОСОБА_3 діючи на підставі «Протокольних доручень Уряду Луганської народної республіки, наданих на засіданні 19 липня 2022 года» № 01-02/3975/22 від 19.07.2022 (мовою оригіналу  «Протокольные поручения Правительства Луганской Народной Республики, данные на заседании 19 июля 2022 года») провела інвентаризацію майна, яке перебувало у власності станції Старобільськ структурного підрозділу «Станція Попасна» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		За результатами проведеної інвентаризації та опису наявного майна, ОСОБА_3 разом з членами комісії з інвентаризації склала відповідні Акти інвентаризації об`єктів державного майна, які пропонуються до закріплення, що раніше знаходились на території, непідконтрольній виконавчим органам державної влади Луганської народної республіки від 5 серпня 2022 року (мовою оригіналу «Акт инвентаризации объектов государственного имущества, которые предлагаются к закреплению, ранее находившегося на территории, неподконтрольной исполнительным органам государственной власти ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ»).
		Також ОСОБА_3 , яка діяла за вказівками керівництва ДУП ЛНР «Луганська залізниця» та в інтересах окупаційної влади, сприяли подоланню опору місцевого населення по відношенню до окупаційної влади, утвердженню окупаційної адміністрації та завоювання прихильності місцевих мешканців, формуванню у останніх негативної думки про українську владу.
		На підставі досліджених письмових доказів, та оглянутих відео-доказів, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 діючи добровільно та умисно зайняла посаду в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Крім того,з оглядуна вікобвинуваченої, очевидно, що остання усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
		При цьому, слід зазначити, що доводи захисника про те, що ОСОБА_3 необхідно виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки здійснюючи судовий розгляд за відсутності обвинуваченої неможливо встановити чи вчинені інкриміновані їй дії нею добровільно, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
		Натомість, із досліджених судом матеріалів, не було встановлено жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність зайняття ОСОБА_3 вищевказаної посади. Навпаки, дослідивши надані стороною обвинувачення протоколи допиту свідків, результати яких у відповідності до вимог ч.11 ст. 615 КПК України, зафіксовано за допомогою відеофіксації, суд приходить до висновку, що показаннями свідків підтверджується добровільність зайняття ОСОБА_3 посади начальника станції Старобільськ відокремленого підрозділу Станція Луганськ ДУП ЛНР «Луганська залізниця». Докази, що обвинувачену примушували до зайняття посади в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території за встановлених вище судом обставин, відсутні. Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_3 застосовувався фізичний та/або психічний примус, внаслідок застосування яких/якого обвинувачена вчинила інкриміновані їй дії, суду не надано, тому правові підстави вважати про наявність обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння ОСОБА_3 , у суду відсутні.
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.
		Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме у пособництві державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Згідно з ч.2 ст.50КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Також, при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима (т.2 а.с.259), згідно відповіді на запит №1291 від 22.12.2023, КНП Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» на диспансерному або консультативному обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувала, по медичну допомогу не зверталась(т.2 а.с.114-115), згідно службової характеристики за час роботи виконувала свої обов`язки згідно посадових інструкцій, з 14.04.2022 з нею було призупинено дію трудового договору згідно наказу від 13.04.2022 №90/Н-ос (т.2 а.с. 258).
		Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.111-2 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч.2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного їй майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів. 
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій до суду не звертався.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374,395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 67, 111-2 КК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного їй майна. 
		Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої. 
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного 
		суду Закарпатської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...