Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/29140/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2024. Зареєстровано: 23.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/947/1176/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024160000000397

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/29140/24
		Провадження № 1-кп/947/1176/24
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.09.2024 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 , 
		потерпілої      ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєструдосудових розслідуваньза № 22024160000000397 від 11.09.2024 року таугоду провизнання винуватостіміж прокуроромта обвинуваченимвід 13вересня 2024року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ: 
		До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно  ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. 
		Так, 24.07.2024 року у невстановлений час, але не пізніше 21 год. 00 хв. у ОСОБА_6 та невстановленої особи, під час відвідування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 виник злочинний умисел на заподіяння шкоди діяльності військовослужбовцям, окремим військовим частинам Збройних Сил України шляхом підпалу їх транспортних засобів. 
		Із цією метою, в той же день та в той же час, ОСОБА_6 та невстановлена особа, будучи обізнаними щодо ведення збройної агресії РФ проти України та фактом введення на всій території України воєнного стану, прийняли рішення за вказівкою наданою в ході розмови з іншою невстановленою особою здійснити пошук та подальше пошкодження автомобілів, якими користуються військовослужбовці військових частин Збройних Сил України, шляхом їх підпалів.
		У подальшому цього ж дня, за результатами вказаного пошуку ОСОБА_6 та невстановлена особа виявили на дорозі біля кута будинків АДРЕСА_3 транспортний засіб марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак « НОМЕР_1 », білого кольору з чорними квадратами на капоті та яка мала явні візуальні ознаки автомобіля, що перебуває у користуванні військових частин Збройних Сил України, в результаті чого у нього виник злочинний умисел на здійснення підпалу вказаної автівки. З цією метою ОСОБА_6 за вказівкою невстановленої особи, що перебувала поруч, здійснив фотографування на свій мобільний телефон марки «RedmiNote 10 Pro» зазначеного припаркованого автомобілю та у подальшому відправив цей фотознімок за допомогою мобільного застосунка-месенджера «Telegram» на мобільний телефон, яким користувалася ця невстановлена особа, який в свою чергу зазначене фото з автомобілем марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відправив за допомогою мобільного застосунка-месенджера «Telegram» іншій невстановленій особі за вказівкою якої вони діяли за для отримання нею підтвердження щодо здійснення підпалу та отримання ними грошової винагороди. В свою чергу ця інша невстановлена особа погодила їм підпал вищезазначеного автомобіля та повідомила, що надасть за це грошову винагороду, яку ОСОБА_6 та невстановлена особа, що діяла разом з ним розділили між собою.
		Надалі, невстановлена особа, разом із ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів ЗСУ, зниження ефективності військових частин Збройних Сил України, в умовах воєнного стану і військової агресії РФ проти України, переслідуючи досягнення злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, діючи умисно, спільно з ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ним, з корисливих мотивів, шляхом вчинення підпалу транспортного засобу марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак « НОМЕР_1 », білого кольору з чорними квадратами на капоті, яку використовує у діяльності військовослужбовець військової частини Збройних Сил України, 24.07.2024 у невстановлений час, але не пізніше 23 год. 50 хв., використовуючи заздалегідь пристосовану для підпалу ємність із запалювальною сумішшю невстановленого складу, облив нею решітку радіатора, капот та праве колесо зазначеного транспортного засобу, який знаходяться у користуванні військовослужбовця військової частини Збройних Сил України та що був припаркований біля куту будинків АДРЕСА_3 , підпаливши її викликали займання цього автомобіля. При цьому, ОСОБА_6 , діючи відповідно до розробленого ним спільно з цією невстановленою особою плану вчинення кримінального правопорушення, знімав на відеозапис за допомогою відеокамери належної цієї невстановленої особі мобільного телефону процес підпалювання і займання вказаного транспортного засобу, для подальшого відправлення відеозапису за допомогою мобільного застосунка-месенджера «Telegram» замовнику вказаного підпалу  іншій невстановленій особі та одержання ними грошової винагороди за цей підпал. 
		Таким чином, унаслідок вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення було пошкоджено решітку радіатора, капот та праве колесо зазначеного транспортного засобу марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак « НОМЕР_1 », внаслідок чого вказаний автомобіль виведено з ладу, чим унеможливлено його подальше цільове використання.
		Вказані умисні дії  ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, за кваліфікуючимиознаками:перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		По кримінальному провадженню №22024160000000397 від 11.09.2024 року між ОСОБА_6 за участюзахисника ОСОБА_4 ,та прокурора ОСОБА_7 13вересня 2024року була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимогст. 468 КПК України.
		В угоді про визнання винуватості, прокурор ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України,які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
		Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення ОСОБА_6 наступного покарання: за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням статті 75 КК України та звільнити від відбування основного покарання з випробувальним строком. Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК Українита КК України.
		В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав умови укладеної угоди та просив її затвердити, оскільки її умови не порушують прав інших осіб та не становлять суспільної небезпеки і не загрожують інтересам держави.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодилася з прокурором на призначення узгодженого покарання.Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства, судом та викладені в обвинувальному акті в кримінальному провадженні №22024160000000397 від 11.09.2024 року. Угоду про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_6 підтримав та просив її затвердити. 
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не пов`язане з позбавленням волі, їй повністю відшкодована матеріальна шкода та усунені збитки.
		Суд під розписку відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив ОСОБА_6 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди. 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		За умовами ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. 
		Потерпіла ОСОБА_5 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором ОСОБА_8 , та призначення ОСОБА_6 узгодженого покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, якій згідност. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням.
		У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та зобов`язалася: беззастережно визнатиу ходісудового провадженнясвою винуватість        увчиненні кримінальногоправопорушення вобсязі обвинувачення. Крім того, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогамст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України.
		В ході судового розгляду, судом встановлені обставини, які пом`якшують покарання, зокрема, ОСОБА_6 вину визнає в повному обсязі, щиро кається у скоєні інкримінованого йому злочину, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди шляхом придбання у потерпілої особи за грошові кошти за домовленістю сторін пошкодженого майна; наявність статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів збройної агресії російської федерації; добровільне підтримання Збройних Сил України, шляхом внесення грошових коштів на їх рахунок; наявність у батька обвинуваченого статусу ветерана війни  учасника бойових дій; а такожособу обвинуваченого,який ранішене притягувавсядо кримінальноївідповідальності, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не значиться.
		Обставин, що обтяжують покарання передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
		При цьому, суд не враховує вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, як обставину, що обтяжує покарання, оскільки зазначена обставина вже враховано як ознаку злочину, що відповідає роз`ясненням, що містяться в ч.4 статті 67 КК України.
		Судом не встановлено підстави для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст. 474 КПК України.
		За умовами ч.1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Виходячи з викладеного, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_6 , наявності пом`якшуючих і відсутністю обтяжуючих обставин покарання, визнання своєї вини ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про можливість затвердження угодиукладеної між прокурором ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.
		Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ст. 124 КПК Українипроцесуальні витрати стягнути з ОСОБА_6 .. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,373-374,392,393,394,395,473-475 КПК України,суд   УХВАЛИВ: 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.09.2024 року, укладену між прокурором ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 22024160000000397 від 11.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України.
		Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_6 від відбуванняпокарання звипробувальним строком на 1(один)рік. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_6 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід обраний  ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.
		В строквідбування призначеногопокарання зарахуватиперіод перебування  ОСОБА_6 під вартою з 25.07.2024 року по 20.09.2024 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).
		Стягнути з  ОСОБА_6 на користь держави грошові кошти за проведення експертизи № 24-4308 від 06.08.2024 року у розмірі 15 145 (п`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 60 копійок. 
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст. ст. 473, 394 КПК України. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...