Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/9902/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2024. Зареєстровано: 23.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/638/1607/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221200001033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		    Справа № 638/9902/24
		Провадження № 1-кп/638/1607/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2024 року                                     м. Харків
		 
		Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
		 
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Харкові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200001033 від 08 травня 2024 року, стосовно:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця міста Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, маючого малолітнього сина ОСОБА_8 2017 року народження, до затримання працюючого волонтером благодійного фонду, не одруженого, зареєстрованого та до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
		 
		- вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі, 
		 
		обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченогоч. 4 ст.186 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08травня 2024року ОСОБА_6 ,будучи достеменнообізнаним провведення вУкраїні правовогорежиму воєнногостану,приблизно о19годині 30хвилин,перебуваючи поблизубудинку АДРЕСА_2 ,де,в ходірозмови знеповнолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,діючи умисно,повторно,з корисливихмотивів,з метоюнезаконного збагачення,в умовахвоєнного стану,розуміючи,що йогодії маютьвідкритий характер,відвівши останньогов сторону,підійшовши зіспини,схопив занадітий нашию потерпілоголанцюжок іззолота ззолотим хрестиком,вартістю 16460грн.27коп.,та шляхомривка зірвавйого зшиї ОСОБА_9 ,чим спричинивостанньому легкітілесні ушкодження,в результатіяких виниклинезначні скороминущінаслідки,тривалістю небільше 6-тиднів. Після чого ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому майнову шкоду на вказану вище суму.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинивкримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		 
		У судовому засіданні ОСОБА_6 , повністю розуміючи суть та зміст обвинувачення, надав пояснення, відповідно до яких 08 травня 2024 року, близько 19 години 30 хвилин, пішки рухався вулицею Тобольською, де побачив прямуючого на зустріч потерпілого ОСОБА_9 з надягнутим на шию ланцюжком із золота з золотим хрестиком, після чого зірвав ювелірний виріб з шиї потерпілого, сів у автомобіль таксі та поїхав до дому. Надалі обвинувачений зазначив, що того ж дня усвідомив вчинення ним злочину, а вночі був затриманий, опору співробітникам поліції при затриманні не чинив, ланцюжок із золота із золотим хрестиком повернув потерпілому. Вину у вчинених кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,визнав в повній мірі, щиро розкаявся, викрадене майно повернув потерпілому. Висловив бажання бути мобілізованим до лав Збройних Сил України.
		 
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		 
		Прокурор ОСОБА_4 наполягала на доведеності вини обвинуваченого, просила призначити покарання в межах санкції інкримінованої ОСОБА_6 статті.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_10 вказав на активному сприянні своїм підзахисним у встановлені істини у даному кримінальному провадженні, зазначив про наявність у ОСОБА_6 пом`якшуючих обставин. 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українисуд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників кримінального провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому суд обмежився дослідженням доказів, допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		 
		Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
		З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		 
		При призначенні покарання, суд відповідно до вимог положень ст.ст.65-67КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд у кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Лозова Харківської області, громадянин України, не одружений, з середньою спеціальною освітою, до затримання працював волонтером благодійного фонду, має сина ОСОБА_8 2017 року народження, зареєстрований та до затримання фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		 
		Обставинами, які згідно зі ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повернення викраденего майна потерпілому, відсутність у потерпілого матеріальних та моральних вимог, позитивна характеристика з місця попереднього ув`язнення, бажання бути залученим до лав Збройних Сил України та захищати Батьківщину.
		Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		 
		Враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, дані, що характеризують особу обвинуваченого, наявністьобставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до скоєного злочину, щире каяття, наявність судимості, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		Відповідно до положеньст. 65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей66,67 КК України.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Відповідно до положеньст. 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення.
		Справедливість  одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року
		 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який в повному обсязі визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, повернув викрадене майно, наявність бажання обвинуваченого бути залученим до захисту своєї держави, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вбачає наявність підстав длязастосування положеньст. 69 КК Українита призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі нижче нижчої межі, передбаченої ч. 4ст.186 КК України.
		Дане покарання за своїм видом і строком буде відповідати принципам законності та справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а також, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,  воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив: «Справедливе застосування норм права  є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. 
		Враховуючи зазначене вище, строк відбуття покарання ОСОБА_6 слід обчислювати з моменту фактичного затримання  з 09 травня 2024 року.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою суд продовжує до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлений.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
		Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, у відповідності до положень статті 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_6 на користь держави.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374 КПК Українисуд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення  злочину передбаченогоч. 4 ст. 186 КК Українита призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		 
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 09 травня 2024 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання  з 09 травня 2024 року.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		 
		Судові витрати за проведення в кримінальному провадженні №12024221200001033 від 08 травня 2024 року судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 3982 від 29 травня 2024 року в розмірі 9087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) грн. 36 коп., та судової товарознавчої експертизи № 4487 віл 03 червня 2024 року в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп.  стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 травня 2024 року, в межах кримінального провадження № 12024221200001033 від 08 травня 2024 року на: 1) мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «Galaxy A30S», номер моделі: НОМЕР_1 -A307FN/DS з IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; 2) 3 частини ланцюжка із плетінням «бісмарк» та хрестик жовтого кольору, які виготовлені із металу що ззовні схожий на золото, які були вилучені 09.05.2024 з 08 год. 40 хв. по 09 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна 103, каб. 415 у ОСОБА_6  скасувати.
		 
		Речовий доказ у кримінальному провадженні №12024221200001033 від 08 травня 2024 року: 3 частини ланцюжка із плетінням «бісмарк» та хрестик жовтого кольору, виготовлений із металу, ззовні схожого на золото, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_9  вважати повернутим власнику (законному володільцю). 
		Речовий доказ у кримінальному провадженні №12024221200001033 від 08 травня 2024 року: мобільний телефон торгової марки «Samsung», моделі «Galaxy A30S», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3  повернути власнику (законному володільцю).
		 
		Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок відповідно до ст.ст.393,395 КПК Україниможе бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом тридцяти діб з моменту проголошення, а ОСОБА_6 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
		Згідно зіст. 376 КПК Україникопія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		Вирок складено та надруковано в нарадчій кімнаті 23 вересня 2024 року в одному примірнику.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...