Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/12395/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 23.09.2024. Зареєстровано: 24.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2024 рокуСправа №160/12395/24 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Лозицької І.О.  розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  відповідач), в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка має дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із числа осіб з інвалідністю І групи. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2024 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, відповідно до абз.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», разом з усіма підтверджуючими документами, оскільки має дружину, яка є інвалідом І групи безстроково, та він є єдиним в сім`ї, хто зможе утримувати (доглядати) свою дружину. Проте, листами від 12.03.2024 №4/3946 та від 10.04.2024 №4/5782, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що для оформлення відстрочки йому потрібно особисто прибути до спеціаліста, заповнити заяву встановленого зразку та надати завірені копії підтверджуючих документів, що підтверджують право на відстрочку, також у листі від 10.04.2024 вказано, що документи надано не в повному обсязі, у зв`язку з чим надати відстрочку не можливо. Вважаючи таку відмові відповідача протиправною, вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху на усунення недоліків позовної заяви.
		21.05.2024 позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали від 17.05.2024 шляхом подання виправленої редакції позовної заяви.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		12.06.2024 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що керівництвом Металургійно- ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймалось рішення щодо не надання чи відмови у наданні відстрочки відносно позивача, оскільки він особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та не надав документи, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу. Так, за результатами розгляду заяви позивача надана відповідь викладена у формі листа, в якому рекомендовано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 , заповнити встановленого зразку письмову заяву та до заяви долучити необхідні документи, що виключає обставини бездіяльності відповідача. Звертав увагу суду, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 № 560, установлено новий порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії. Отже, виходячи з вище викладеного та у зв`язку з затвердженим порядком надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повноваження щодо надання відстрочки має виключно Комісія, яка утворюється при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які набули чинності 18.05.2024, позовна вимога щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_8 надати позивачу з підстав абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають задоволенню.
		19.06.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства Так, твердження відповідача про те, що заява про надання відстрочки від призову під час мобілізації має бути подана особисто військовозобов`язаним шляхом безпосереднього візиту до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки не ґрунтуються на вимогах закону. Можливість особистого подання заяви особою, шляхом надіслання такої заяви засобами поштового зв`язку отримувачу такої заяви не обмежена та не заборонена. При цьому, при особистому зверненні відповідачем було відмовлено у прийнятті заяви. Також відповідачем не враховано того, що заява була отримана ним ще 27.02.2024, задовго до внесення означених вище змін. За вказаних обставин, на переконання позивача, обов`язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права.
		Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
		Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 27.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69/2022, на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 
		Підставу для отримання відстрочки вказав, що має на утриманні дружину  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом І групи безстроково, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду, який їх спільна донька надавати не має можливості, оскільки мешкає та працює у іншому місті, у зв`язку з чим він є єдиним хто утримує та в подальшому зможе утримувати (доглядати) за своєю дружиною.
		До заяви про відстрочку позивачем були залучені нотаріально завірені копії наступних документів: паспорт, ІНН та пенсійне посвідчення дружини, довідка МСЕК, свідоцтва про шлюб та народження, лист ДРАЦС, витяг та довідка з місця проживання, довідка з місця роботи, довідка про склад сім`ї, медичні довідки.
		Листом від 12.03.2024 №4/3946 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що для оформлення відстрочки заявнику потрібно особисто прибути до спеціаліста, заповнити заяву встановленого зразку та надати завірені копії підтверджуючих документів, що підтверджують право на відстрочку. 
		27.03.2024 ОСОБА_1 -огли направив листа до Металургійно- ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким повідомив, що ним дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Додатково зазначив, що заява про надання відстрочки від 27.02.2024 підписана ним особисто, а тому і право на відстрочку заявлено особисто відповідно до вимог Закону. 
		Листом від 10.04.2024 №4/5782 ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відповідь, в якій вказав, що документи надані не в повному обсязі, у зв`язку з чим надати відстрочку не можливо, запропоновано особисто прибути до спеціаліста Металургійно- ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		Позивач вважає, що надана відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 , викладена у листі, фактично є відмовою у наданні йому відстрочки від призову. 
		Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обгрунтованості відмови відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
		Згідно із частинами першою, другоюстатті 17 Конституції Українизахист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		У силу вимогстатті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
		Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ(далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Абзацом 5статті 1 Закону №3543-ХІІвизначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Статтею 1 Закону України «Про оборону України»передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Статтею 22 Закону №3543-ХІІвизначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятоїстатті 22 Закону №3543-ХІІпід час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Поряд з цим,статтею 23 Закону №3543-ХІІпередбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
		Згідно із положеннями абзацу 11 частини 1статті 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. 
		З аналізу вищезазначених нормЗакону №3543-XIIвбачається, що визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
		Відповідно до ч.11ст.38 Закону № 2232-ХІІвизначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
		Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
		Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Згідно із пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених устатті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених устатті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154(далі- Положення №154), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
		За змістом п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Згідно із п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
		Отже, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
		Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.
		З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з доданими документами повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою від 27.02.2024 про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до абз.11 ч.1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»у зв`язку із наявністю дружини, яка є особою з інвалідністю І групи. 
		Відповідач, не заперечуючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у відповідь на вищезазначену заяву, листами від 12.03.2024 та 10.04.2024, вказав про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу позивачем особисто.
		Разом з тим, ніЗакон №2232-ХІІ, ні Порядок №1487 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
		При цьому, у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку була направлена військовозобов`язаним особисто.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв`язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
		Суд зазначає, що відповідач після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому. 
		Проте, доказів прийняття такого рішення суду не надано, крім того, відповідач особисто у відзиві зазначив, що відповідне рішення за отриманою заявою ним прийнято не було. 
		Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
		У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Таким чином, не розглянувши заяву позивача стосовно порушеного у ній питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та, відповідно, не прийнявши за результатами її розгляду відповідного рішення, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.
		З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на відсутність належним чином оформленого рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає задоволенню, а належним захистом порушених прав позивача в даному випадку є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 -огли від 27.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття відповідного рішення за результатами її розгляду.
		Водночас, суд звертає увагу, що Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року, внесено зміни, зокрема у статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Так, відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в чинній редакції) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі- Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
		Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
		голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
		члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
		Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
		Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потребиготує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Отже, на дату вирішення справи судом відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		При цьому, відповідач за потреби надсилає запити до відповідних державних органів або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів для перевірки наявності підстав надання відстрочки.
		Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
		Стосовно мотивації відповідача з посиланням на зміну порядку оформлення та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд зазначає, що заява позивача від 27.02.2024 була подана (направлена поштовим зв`язком) та отримана суб`єктом владних повноваженьще 27.02.2024, задовго до внесення означених вище змін, а тому реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій(звернення до суб`єкта владних повноважень тощо). Розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.
		У контексті застосування принципу незворотності дії закону у часі це означає, що у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (звернулась до суб`єкта владних повноважень, подала повний пакет документів тощо), то особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.
		Відтак, заява позивача про надання відстрочки підлягає розгляду з огляду на ті норми закону, що діяли на момент подання такої заяви.
		З огляду на те, що у даному випадку відповідач не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку розглянути заяву позивача від 27.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не належного розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 -огли. від 27.02.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вчинена всуперечКонституції Українита чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 30.04.2024.
		Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень  ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 605,60 грн., що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.
		Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77,94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 27.02.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прийняття відповідного рішення за результатами її розгляду.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції чинній на момент звернення із заявою.
		У задоволенні решти позовним вимог  відмовити. 
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 605,60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) грн. 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя І.О. Лозицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...