Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/8722/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 23.09.2024. Зареєстровано: 24.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2024.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Результат оскарження 14.05.2025 Апеляційний суд Київської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/361/158/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019110130002929

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 361/8722/19
		провадження № 1-кп/361/158/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.09.2024                                    м. Бровари
		 
		Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019110130002929 від 17.10.2019 по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чорнобиль Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , освіта вища, офіційно не працевлаштованої, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше неодноразово судимої, останні рази :
		-вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.09.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
		-вироком Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань до остаточного покарання у виді позбавлення вола на строк 2 роки 2 місяці,
		у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		25.09.2019 о 10 годині 27 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у відділі кондитерських виробів приміщення магазину «СІЛЬПО-ФУД», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 241, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу себе, таємно викрала належні ТОВ «СІЛЬО-ФУД» товарно-матеріальні цінності, а саме: шоколад марки «Milka крем  печиво» в кількості 31 штука вартістю 59,58 гривень кожна, на загальну суму 1846,83 гривень, шоколад марки «Milka з арахісом та карамеллю» в кількості 28 штук вартістю 71,49 гривня кожна, на загальну суму 1668,10 гривень, шоколад марки «Milka зі шматками печива OREO» в кількості 28 штук вартістю 59,58 гривень кожна, на загальну суму 1668,10 гривень, які поклала до сумки, яку мала при собі, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, завдавши своїми умисними діями майнової шкоди ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на загальну суму 5183,03 гривні.
		Окрім того, 11.10.2019 о 10 годині 35 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у відділі кондитерських виробів приміщення магазину «СІЛЬПО-ФУД», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 241, шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу себе, таємно викрала належні ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» товарно-матеріальні цінності, а саме: шоколад марки «Milka з цільним горіхом та карамеллю» в кількості 34 штуки вартістю 66,66 гривень кожна, на загальну суму 2266,38 гривень, шоколад марки «Milka молочний Choco Jelly» в кількості 28 штук вартістю 65,83 гривень кожна, на загальну суму 1843,10 гривні, які поклала до сумки, яку мала при собі, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, завдавши своїми умисними діями майнової шкоди ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на загальну суму 4109,48 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 у вчиненні крадіжок вказаних вище товарів з магазину «Сільпо-Фуд» при викладених обставинах винною себе визнала повністю. Зазначила, що шкодує та щиро кається у вчиненому. 
		Представники потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, беручи до уваги п. 2 ч. 3 ст. 56 КПК України, згідно якого брати участь у судовому провадженні є правом потерпілого, суд проводить розгляд справи за відсутності представників потерпілих осіб.
		Переконавшись у тому, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнає свою вину в скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за викладеним фактом за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
		Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , при цьому встановлено, що вона : раніше судима, відбуває покарання у виді позбавлення волі, призначене попереднім вироком; офіційно не працевлаштована; за місцем реєстрації на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем реєстрації характеризується позитивно, як особа, яка громадський порядок не порушує, алкогольними та наркотичними речовинами не зловживає, участі в громадському житті не приймає, скарг від сусідів на неї не надходило; на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Під час досудового розслідування та в суді ОСОБА_4 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину визнавала стабільно, надала покази щодо обставин його вчинення, чим активно сприяла розкриттю злочину, щиро розкаялася, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено. 
		Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст.50КК України його мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
		Виходячи ізпринципів справедливості,співмірності таіндивідуалізації -покарання маєбути адекватним(відповідним)характерувчинених дій,їх небезпечностіта данимпро особу. 
		При призначені ОСОБА_4 покарання суд враховує, що вчинені нею діяння кваліфікуються як нетяжкий злочин та являється суспільно небезпечним, оскільки посягає на гарантоване Конституцією України право власності, завдану майнову шкоду потерпілим не відшкодовано, водночас матеріальних претензій до обвинуваченої потерпілими не заявлено, при цьому суд також враховує наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, критичне ставлення обвинуваченої до скоєного, під час дебатів та останнього слова ОСОБА_4 зазначила, що дуже шкодує про вчинене, беручи до уваги позицію прокурора, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів, при цьому застосування максимального розміру цього покарання за конкретних обставин справи і поведінки обвинуваченої в даному випадку є явно не справедливим і достатніх підстав для цього суд не вбачає, так само як і для застосування правил ст. 69 КК України.
		У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд звернув увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тоді суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		З матеріалів провадження вбачається, що за попереднім вироком Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2023  ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці, зараховано покарання, частково відбуте за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.09.2022.
		Оскільки епізоди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за які ОСОБА_4 засуджується до покарання, вона вчинила у жовтні 2019 року та в червні 2020 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2023, суд, враховуючи встановлені обставини та характеризуючи дані на обвинувачену (позитивну характеристику, наявність двох малолітніх дітей), вважає за необхідне призначити їй покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за вчинене, для виправлення та попередження нових злочинів.
		Цивільний позов у справі заявлено не було. Процесуальні витрати відсутні. 
		Питання речових доказів суд вирішує в порядку, визначеномуст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченій в рамках даного кримінального провадження не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369-378 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. 
		 
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2023, визначити  ОСОБА_4  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці.
		 
		Строк покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання повністю строк покарання, відбутого обвинуваченою ОСОБА_4 за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2023.
		 
		Речові докази у кримінальному провадженню: Диски DVD з відеозаписами від 25.09.2019 та 11.10.2019 з камер відео спостереження з магазину «Сільпо» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...