Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/5714/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2024. Зареєстровано: 24.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/405/214/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016120020013638

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 405/5714/18
		1-кп/405/214/18
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі колегії суддів:
		головуючого судді:         ОСОБА_1 ,
		судді: ОСОБА_2 
		присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 
		при секретарях:          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		за участю прокурора: ОСОБА_8 
		перекладача: ОСОБА_9 
		потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		представників потерпілої: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		захисника: ОСОБА_14 
		обвинуваченого: ОСОБА_15 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12016120020013638 від 02.11.2016, за обвинуваченням:
		ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Арарат, Республіки Вірменія, вірменина, громадянина України, із середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_15 вчинив:
		вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;
		закінчений замах на умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. 
		Злочини вчинені за наступних обставин. 
		 
		01.11.2016 близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_15 знаходився на перехресті вул.В.Чміленка та вул.Кавалерійська в місті Кропивницький разом з ОСОБА_16 , з якою розмовляв на підвищених тонах.
		В цей час з розважального закладу «Вельвет», що за адресою: АДРЕСА_2 , вийшли ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , які почувши сварку вирішили, що дівчині необхідна допомога.
		Підійшовши до ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які на той час перебували на перехресті вул.В.Чміленко та вул.Кавалерійська (колишня Орджонікідзе), ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та ОСОБА_18 зробили зауваження ОСОБА_15 , однак, той не реагував та продовжував виражатись нецензурною лайкою в бік ОСОБА_16 .
		ОСОБА_18 дещо підійшов до ОСОБА_15 , а ОСОБА_17 та ОСОБА_10 зупинились лівіше та позаду ОСОБА_18 (близько 5 метрів від ОСОБА_15 ). ОСОБА_17 знову зробив зауваження ОСОБА_15 з приводу його відношення до дівчини. В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_17 у ОСОБА_15 виник умисел на умисне вбивство останнього.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на вбивство ОСОБА_17 , ОСОБА_15 дістав зі спортивної куртки, в яку був одягнений, не встановлений слідством предмет, зовні схожий на пістолет (відповідно до висновку експерта №255 від 22.12.2016 куля, яка була вилучена під час розтинну ОСОБА_17 від патрону 9x18 мм (ПМ), виготовлена промисловим способом), та здійснив один постріл у ОСОБА_17 , від вказаного пострілу останній впав на землю обличчям донизу.
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_15 завдав ОСОБА_17 тілесні ушкодження у виді: проникаючого вогнепального поранення живота і брюшинного простору з пошкодженнями органів брюшинної порожнини: м`яких тканин, брижекий тонкого кишечника, сквозного поранення шлунка, стінки нижньої полої вени, стінки брюшного відділу аорти, м`яких тканин забрюшинного простору, м`язів спини.
		Вказані ушкодження утворилися при житті потерпілого в результаті кульового поранення при пострілі із вогнепальної стрілкової зброї кулі калібру 9 мм, тобто, являється сліпим вогнепальним кульовим пораненням, знаходиться в прямому наслідковому зв`язку з настанням смерті та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та здоров`я в момент заподіяння. Після чого ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що свій злочинний умисел довів до кінця, з місця вчинення злочину почав втікати.
		Смерть ОСОБА_17 настала від геморагічного шоку, який розвинувся як наслідок проникаючого вогнепального поранення живота і черевного простору з пошкодженням органів черевної порожнини: м`яких тканин, брижейки тонкого кишечника, наскрізного поранення шлунку, стінки нижньої порожнистої вени, стінки черевного відділу аорти, м`яких тканин черевного простору, м`язів спини. Від заподіяних ОСОБА_15 тілесних ушкоджень ОСОБА_17 в лікарні помер. 
		ОСОБА_10 реагуючи на поведінку ОСОБА_15 та сприйнявши його дії як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, а також життю і здоров`ю своїх друзів, побіг до ОСОБА_15 , з метою зупинити протиправні дії останнього та вибити з рук предмет ззовні схожий на пістолет.
		В цей момент у ОСОБА_15 виник умисел, спрямований на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи умисел на вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_15 здійснив близько трьох-чотирьох пострілів в напрямку тулуба останнього.
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_15 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень в ділянці лівої реберної дуги по передньо-паховій лінії (1) рани здухвинно-паховій ділянці зліва (1) з наявністю сторонніх тіл (куль) металевої щільності в кінці раньових каналів які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.
		У подальшому ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що свій злочинний умисел довів до кінця, з місця вчинення злочину зник. ОСОБА_10 був доставлений до лікарні, однак злочинні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_10 не настали в зв`язку з наданням своєчасної медичної допомоги потерпілому, тобто з причин, які не залежали від волі ОСОБА_15 .
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 фактичні обставини по справі, які вказані в обвинувальному акті, повністю не визнав, зазначив, що у 2016 році зустрівся зі своєю подругою на ім`я ОСОБА_19 та разом пішли грати в більярд до нічного клубу «Вельвет», де вживали пиво. Десь о 23:00-23:30 год., не маючи ні з ким конфлікту, вийшли із закладу. На перехресті вул.В.Чміленка та вул.Кавалерійська помітив шумну компанію, подумав, що військові. Троє чоловіків були в стані алкогольного сп`яніння. Він з подругою йшли повільно, щоб не допустити з ними конфлікту. Повернувши в сторону ТЦ «Фуршет», компанія перейшла на їх сторону. Згодом почув «стійте!». Вважає, що хлопців зачепило те, що вони приймають участь в АТО, а він тут гуляє з дівчиною. Найбільш агресивно себе поводив ОСОБА_17 , а ОСОБА_18 його заспокоював, третій чоловік перебував осторонь. Лунали фрази: «чого спиною повернувся, я твою спину прикривав». Подруга на ім`я ОСОБА_19 намагалася заспокоїти чоловіків. Коли ОСОБА_17 підійшов до нього, він закрив подругу, схопив його за руку і почалася колотнеча. Надалі, побачив в руках ОСОБА_17 пістолет, злякався, зрозумівши, що зараз буде постріл, перехватив його руку, пістолет направив вниз, після чого пролунав постріл в асфальт. Вони тягалися руками. Не знає як вийшло, але пістолет опинився в його руках, потім пролунало 2-3 постріли в асфальт, руки ОСОБА_17 ослабли. Хто натискав на курок для здійснення пострілів не знає. ОСОБА_10 в цей час почав бігти до нього з погрозами, на що він розвернувся та почав втікати, оскільки подумав, що він теж має пістолет. Добігши до військової частини, викинув пістолет в урну і побіг в район ОСОБА_20 до товариша. Наступного ранку батько повідомив, що його розшукує поліція, оскільки підозрюють у вбивстві людини. Злякався, тому вирішив переховуватися від органів поліції, згодом добровільно з`явився. Під час сутички тілесних ушкоджень не отримував, його не били, були травмовані тільки пальці, швидку медичну допомогу потерпілим не викликав. Сутичку сприйняв як напад на себе. 
		 
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_15 щодо відсутності умислу на вчинення вбивства спростовується наданими та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
		 
		-показаннями потерпілої ОСОБА_11 , згідно яких сина ОСОБА_17 виховувала сама, він був добрим, трудолюбивим, не агресивним. Не міг спровокувати конфлікт. ОСОБА_21 із собою не носив, тільки гаманець, телефон і блокнот. 01.11.2016 їй зателефонував син і сказав, що має бажання зустрітися з товаришами з АТО. 02.11.2016 о 2-й годині ночі їй зателефонувала дівчина її сина ОСОБА_17 і повідомила, що він знаходиться у лікарні з пораненням. О 4-й ранку ОСОБА_17 помер;
		-показаннями потерпілого ОСОБА_10 , згідно яких 01.11.2016 приїхав у відпустку в м.Кропивницький з зони ведення АТО. Зустрівся з ОСОБА_22 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 в кафе випити і відпочити. Останнього знав близько 2-3 років, оскільки разом працювали, він був комунікабельною, не конфліктною людиною, не любив битися. ОСОБА_22 поїхав додому, а вони близько 9-10ї години вечора пішли у нічний клуб «Вельвет» грати в боулінг, де випили пива. О 23:30 год., у зв`язку із закриттям закладу, вийшли втрьох з клубу і повернули наліво в сторону парку Ковалівського. Всі перебували в адекватному стані. На перехресті побачили дівчину з хлопцем, які розмовляли на підвищених тонах, хлопець тримав її за руку. Між ними відбувалася сварка. ОСОБА_17 повернувся до них і з метою захисту дівчини щось сказав хлопцю, яким в подальшому виявився ОСОБА_15 . Обвинувачений відповів, щоб не ліз не в свою справу. ОСОБА_17 став підходити до ОСОБА_15 та коли перебував за 3 метра від нього зупинився і вони почали розмовляти на підвищених тонах. Ситуація загострилася, а згодом пішла на спад, після чого він почув постріл від якого ОСОБА_17 впав. Вистрілив ОСОБА_15 . У ОСОБА_17 зброї або інших предметів із собою не було, засоби фізичного впливу він не застосовував. Він побіг до ОСОБА_15 , який почав втікати, в той час останній крикнув: «Хлопці, не треба!» і вистрілив в нього, попавши під ребро. Він продовжив бігти, однак ОСОБА_15 вистрілив ще раз, але не влучив. Коли він майже підбіг до обвинуваченого і хотів пригнути на нього, витягнувши руки, то останній вистрілив та попав в живіт і пах. Біг до ОСОБА_15 з метою забрати зброю і зупинити його дії. Внаслідок таких дій він впав на землю, а ОСОБА_15 втік. ОСОБА_18 викликав швидку медичну допомогу, до приїзду якої він із землі не підіймався. ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_17 дуже погано. Після завершення операції в лікарні дізнався, що ОСОБА_17 помер; 
		-показаннями свідка ОСОБА_18 , згідно яких він з ОСОБА_10 та ОСОБА_17 куми, разом працювали в одній фірмі. ОСОБА_17 був не конфліктною, адекватною людиною. До нього приїхали товариші з АТО. Зустрілися в кафе, де на 4 особи випили 0,5 л. горілки, пива. Близько 22-ї години пішли до нічного клубу «Вельвет». Не дивлячись на те, що вживали алкоголь, всі були в адекватному стані. Вийшовши із вказаного закладу близько 12-ї ночі, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_17 пішли по вул.В.Чміленка (Дзержинського) в напрямку центру міста. В руках ні ОСОБА_17 , ні він нічого не мали. Пройшовши близько 30 м, побачили силуети 2-х осіб: дівчини та хлопця. В подальшому почули жіночий крик. Наближаючись, вони запитали у дівчини чи потрібна їй допомога. У відповідь прозвучали грубі образливі слова чоловіка « ОСОБА_23 на х…!». На це вони відповіли невідомому чоловіку такою ж мовою, при цьому не погрожували. Коли вони підійшли на відстань 4-5 м до ОСОБА_15 , він з-під ОСОБА_24 вийняв пістолет і зробив 4-5 пострілів у їх сторону, при цьому останній нічого не казав, не попереджав. Після чого двоє його товаришів впали на землю, а він побіг. В послідуючому вибігли люди з військкомату, приїхала швидка медична допомога і забрала його друзів. Він поїхав разом з ОСОБА_10 у 4 міську лікарню, в той час останній постійно перебував у свідомості. Лікар повідомив його, що ОСОБА_17 повезли в обласну лікарню, де він згодом помер, після чого він направився туди. ОСОБА_15 запам`ятав, як особу, яка стріляла, впізнав під час досудового розслідування та в залі суду;
		-перехресним допитом потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 , згідно яких ОСОБА_10 повідомив, що намагався підбігти до ОСОБА_15 , на шляху отримав 1 кулю, все одно продовжив бігти, 2-га куля від обвинуваченого не попала по ньому, 3-тій постріл відбувся коли хотів стрибнути на ОСОБА_15 .
		Також свідок ОСОБА_18 вказав, що дивився вперед на ОСОБА_15 , його друзі в поле зору не попадали йому. Не бачив боковим зором їх. При цьому побачив, що ОСОБА_15 дістає предмет, після чого почув постріли від яких ОСОБА_10 та згодом ОСОБА_17 впали на землю недалеко один від одного. 
		Потерпілий ОСОБА_10 вказав, що у ОСОБА_17 могла бути барсетка із собою, однак цього він точно не пам`ятає. Коли впав ОСОБА_17 , ОСОБА_15 сказав: «Не треба, хлопці!».
		Свідок ОСОБА_18 вказав, що не чув, щоб ОСОБА_15 щось говорив; 
		-показаннями свідка ОСОБА_16 , згідно яких в 2016 році товаришувала з ОСОБА_15 . Приблизно 8 років тому (2016 рік) в кінці осені  на початку зими була з обвинуваченим у нічному клубі «Вельвет». Після 10-ї години вечора вийшли із закладу і повернули на ліво, йшли, спілкуючись та сміючись. На перехресті, по діагоналі від клубу стояло 3-є хлопців, які почали говорити в їх сторону нецензурні слова. ОСОБА_15 відповів їм. Хлопці підійшли, а вона спитала чого вони хочуть і щоб йшли далі. ОСОБА_15 завів її за свою спину. Один з хлопців кудись відійшов, з іншим - худорлявим ОСОБА_15 почав шарпатися, тягати за одяг. Потім з правої сторони побачила іскри пострілу, які здійснив ОСОБА_15 в асфальт, після чого він відбіг вліво. Пістолет до цього у обвинуваченого не бачила. Худорлявий і той, що відходив хлопець, направилися за ОСОБА_15 в сторону магазину «Фуршет». ОСОБА_15 відбігаючи почав стріляти в їх сторону, після чого двоє хлопців впали на землю. Високий хлопець стояв біля неї, після чого вона пішла з місця події, не чекаючи поліцію, до хлопців, які впали не підходила. Більше ОСОБА_15 не бачила. Вважає, що відносно неї була загроза, оскільки троє незнайомих хлопців перебували в стані алкогольного сп`яніння, а також, що конфлікт відбувся на фоні расової дискримінації;
		- протоколом огляду місця події від 02.11.2016 з фототаблицею, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд перехрестя вул.В.Чміленка та вул.Орджинікідзе в м.Кропивницький, під час якого виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на гільзу з маркуванням «270 99», предмет зовні схожий на гульзу з маркуванням «28 86», предмет зовні схожий на гільзу з маркуванням «38 86», змив РБК з тротуару, 2 ґудзики синього кольору, недопалок від цигарки без маркування, недопалок від цигарки з маркуванням «Parliament». Вказані речі поміщені в пакети експертної служби (т.4. а.п.24-29);
		- протоколом огляду місця події від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд приміщення для гри у боулінг розважального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , під час проведення якого біля барної стійки, на рукомийнику виявлені два скляні бокали, об`ємом 0,5 л, на яких мається напис «Львівській пивоварні 300 років», з яких на 5 липких стрічках вилучені сліди рук, що поміщені до спецпакету експертної служби (т.4, а.п.30); 
		-протоколом огляду місця події від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд кабінету №4 приймального відділення Кіровоградської обласної лікарні, де виявлено та вилучено: пальто темного кольору, що належить ОСОБА_17 , годинник, ключ, ручка, хрестик з металу світлого кольору, тюбик крему «Детский крем», ланцюжок з металу світлого кольору, навушники «Sony» в чохлі, гроші в сумі 494 грн., 100 доларів США, гаманець, ланцюжок з металу світлого кольору; брюки та сорочку (т.4, а.п.31);
		- протоколом огляду місця події від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд перехрестя вул.Орджинікідзе та вул.В.Чміленка, що в м.Кропивницький, де біля цементного одноповерхового будинку виявлено одну гільзу, в бік від вул.Орджонікідзе виявлено одну гільзу. Маркування гільз «12.7.8 6.3». На узбіччі дороги з боку нічного клубу «Вельвет» виявлено деформовану гільзу. Вказані предмети упаковані до спецпакетів та вилучені (т.4, а.п.32);
		-протоколом огляду місця події від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд оглядової кімнати, розташованої в ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_4 , де виявлено та вилучено одяг ОСОБА_10 : куртку спортивну Avecs чорного кольору та батник чорного кольору з білими надписами; штани  джинси синього кольору з ременем чорного кольору, футболку чорного кольору; шапку в`язану «Nike» чорного кольору, труси темного кольору, чоботи чорного кольору; мобільний телефон Lenovo, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ1 НОМЕР_2 , в чохлі чорного кольору. Вказані речі поміщені до спецпакетів (т.4, а.п.33);
		- протоколом огляду місця події від 11.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд хірургічного відділення КЗ Кіровоградської міської лікарня швидкої медичної допомоги, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де на ліжку виявлено ОСОБА_10 , поряд на тумбочці знаходяться два металеві предмети, схожі на кулі, які вилучені до спецпакету (т.4, а.п.36);
		- протоколом огляду трупа 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, в приміщені ургентної операційної Кіровоградської обласної лікарні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на столі виявлено труп ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.4, а.п.39-41);
		-висновком судово-медичної експертизи №1004 від 15.11.2016, згідно якого: 
		1. 2. 5. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №18334 на ім`я ОСОБА_17 , а також результатів проведеної судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_17 мало місце тілесне ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення живота і зачеревного простору з ушкодженням органів черевної порожнини : м`яких тканин, брижі тонкого кишечника, наскрізного поранення шлунку, стінки нижньої порожнистої вени, стінки черевного відділу аорти, м`яких тканин зачеревного простору, м`язів спини. Вказане тілесне ушкодження утворилося за життя постраждалого, в результаті кульового поранення при пострілі з вогнепальної стрілецької зброї кулею калібром 9 мм, тобто, є сліпими вогнепальним кульовим, полягає в прямому причинному зв`язку з настанням смерті і у живих осіб має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя у свій клінічний перебіг (згідно п. 2.1.3.про "Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6). Конкретніше вирішення цього питання можливе після вивчення матеріалів справи з урахуванням даних балістичної і судово-медичної криміналістичної експертиз.
		3. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №18334 смерть хворого констатована 02.11.16 року в 04:55.
		4. Смерть гр. ОСОБА_17 настала в результаті геморагічного шоку, що розвинувся внаслідок проникаючого вогнепального поранення живота і зачеревного простору з ушкодженням органів черевної порожнини : м`яких тканин, брижі тонкого кишечника, наскрізного поранення шлунку, стінки нижньої порожнистої вени, стінки черевного 
		відділу аорти, м`яких тканин зачеревного простору, м`яз спини.
		6. При проведенні судово-токсикологічної експертизи рідкої крові гр. ОСОБА_17 
		виявлений етиловий спирт в концентрації 1,26 г/дм3, що у живих осіб має ознаки алкогольного сп`яніння середньої міри (т.4, а.п.42-44);
		-висновком судово-медичної експертизи №193 від 16.12.2016, згідно якого:
		1.    Рана на ділянці шкіри живота трупа ОСОБА_17 за морфологічними ознаками є вхідним вогнепальним кульовим. Більш конкретне вирішення питання механізму спричинення пошкодження та дистанції пострілу можливе при проведенні судово-медичної експертизи пошкоджень на одязі постраждалого.
		2.    4. 5. 6. Інші питання постанови не відносяться до компетенції судово-медичного експерта-криміналіста (т.4, а.п.46-50);
		- протоколом оглядутрупа від03.11.2016,згідно якогослідчим КіровоградськогоВП ГУНПв Кіровоградськійобласті,в присутностідвох понятих,в приміщенніМОРГУ Кіровоградськогообласного бюросудово-медичнихекспертиз,за адресою: АДРЕСА_6 ,проведено оглядтрупа ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,на якомувиявлено двапереферичні катетора,Післяопераційна ранана середнійлінії животанаклеєна лейкопластиром,два катетерина лівійта правійфалангах.Післяопераційна ранаушита навідними швами в кількості 12 штук. На шкірі живота на 2 см вище від пупка виявлено пошкодження у вигляді рани вхідного вогнепального поранення, округлої форми, діаметром 0,9 см. Вказана рана зашита одним швом, без ПХО. В ході проведення розтину трупу виявлено пошкодження: сліпе вогнепальне поранення живота, з пошкодженням шлунку, тонкого кишківника, черевного відділу аорти хребта. В м`яких тканинах в ділянці попереку виявлено інородне тіло «кулю» 9 мм «оболонкову» (т.4, а.п.51-52);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, пред`явлено ОСОБА_10 фотографії 4 осіб чоловічої статі, серед яких на фото №2 останній за рисами обличчя впізнав особу, якою є ОСОБА_15 , що 01.11.2016 близько 23:45 год., знаходячись на перехресті вул.Чміленка та Орджинікідзе з вогнепальної зброї зробив близько 6 пострілів в його бік та товариша ОСОБА_25 (т.4, а.п.54-55);
		-протоколом проведенняслідчого експериментувід 09.02.2017,згідно якогослідчим КіровоградськогоВП ГУНПв Кіровоградськійобласті,в присутностідвох понятих,із застосуваннямвідеофіксації проведенослідчий експериментз потерпілим ОСОБА_10 ,з метоюперевірки іуточнення відомостей,тому запропонованоостанньому розповістипро обставиниподій 01.11.2016,а самемеханізм нанесеннявогнепальних поранень,на щопотерпілий погодивсяі розказав,що наперехресті  вул.Чміленка та Орджинікідзе побачили чоловіка та жінку, які сварилися, при цьому чоловік хватав її за одяг, можливо хотів зґвалтувати, розмова була на підвищених тонах. Зрозумівши, що жінці може загрожувати небезпека, втрьох підійшли поговорити. Після розмови, коли, як вважає, конфлікту вже не було, біля ОСОБА_15 залишився стояти ОСОБА_26 , тоді побачив, як обвинувачений дістав з одягу пістолет і здійснив вистріл в ОСОБА_27 , після чого він впав на землю і не ворушився. Він, щоб зупинити протиправні дії ОСОБА_15 почав бігти в його сторону, оскільки перебував на відстані більше 6 метрів. Однак ОСОБА_15 здійснив в нього перший постріл в ребро, перебуваючи на відстані близько 6 м від нього, другий постріл  мимо, на відстані 3 м, 3-4й постріли в живіт та пах, перебуваючи на відстані близько 1 м. Останній постріл здійснив, коли він перебував на землі, оскільки від попереднього пострілу впав на коліно перед ОСОБА_15 . При цьому життю ОСОБА_15 нічого не загрожувало з їх сторони, фізичного впливу на обвинуваченого також не було. Вказане зафіксовано на оптичному диску, який оглянутий у судовому засіданні (т.4, а.п.56-57);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, пред`явлено свідку ОСОБА_18 фотографії 4 осіб чоловічої статі, серед яких на фото №4 останній за рисами обличчя впізнав особу, якою є ОСОБА_15 , що 01.11.2016 близько 23:45 год., знаходячись на перехресті вул.Чміленка та Орджинікідзе в м.Кропивницький з пістолету завдав вогнепального поранення ОСОБА_28 та ОСОБА_17 , а в подальшому з місця скоєння правопорушення втекла (т.4, а.п.58-61);
		-протоколом проведенняслідчого експериментувід 09.02.2017,згідно якогослідчим КіровоградськогоВП ГУНПв Кіровоградськійобласті,в присутностідвох понятих,із застосуваннямвідеофіксації проведенослідчий експериментзі свідком ОСОБА_18 з метоюперевірки іуточнення відомостей,тому запропонованоостанньому розповістипро обставиниподій 01.11.2016,а самемеханізм нанесеннявогнепальних поранень,на щосвідок погодивсяі розказав,що він, ОСОБА_26 та ОСОБА_29 вийшли знічного клубуі наперехресті вул.Чміленка та Орджинікідзе підійшли до чоловіка та жінки, оскільки остання кричала. На зауваження йому та друзям чоловік вказав куди треба йти. Між ОСОБА_15 та ними виникла словесна перепалка. Однак, фізичного контакту не було, оскільки була відстань між ними. Пізніше ОСОБА_15 зробив пару кроків назад, після чого здійснив 4-5 пострілів в їх сторону на рівні грудної клітини та почав тікати. Перший постріл пройшовся ОСОБА_30 . Він пробіг за ним 10 кроків, повернувшись назад, побачив двох товаришів, які отримали поранення. Вказане зафіксовано на оптичному диску, який оглянутий у судовому засіданні (т.1, а.п.62-63);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, пред`явлено свідку ОСОБА_31 фотографії 4 осіб чоловічої статі, серед яких на фото №2 останній за рисами кавказької зовнішності, продовгуватим худощавим обличчям впізнав особу, якою є ОСОБА_15 , що 01.11.2016 близько 23:30 год. залишила приміщення більярдного залу розважального комплексу «Вельвет» (т.4, а.п.64-67); 
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2016, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, пред`явлено свідку ОСОБА_32 фотографії 4 осіб чоловічої статі, серед яких на фото №2 остання за рисами кавказької зовнішності, продовгуватим худощавим обличчям впізнав особу, якою є ОСОБА_15 , що 01.11.2016 близько 22:30 год. відпочивала в розважальному комплексі «Вельвет» (т.4, а.п.68-71);
		-висновком судово-медичної експертизи №12 від 24.02.2017, згідно якого:
		1.На лівій поличці пальто, на рівні середньої частини, поблизу її внутрішнього зрізу, та на відповідній ділянці внутрішнього зрізу правої полички пальто, виявлені пошкодження, що є результатом одного пострілу з вогнепальної зброї.
		2.Пошкодження лівої полички пальто є вогнепальним, вхідним, кульовим.
		3.В ділянці вхідного вогнепального отвору виявлені ознаки механічної дії вогнепального снаряда (кулі), а також фактори, які супроводжують постріл, у вигляді слідів відкладення кіптяви, що поглинає інфрачервоні промені; слідів відкладення сурми, яка входить до складу ініціюючої речовини капсульного запальника; слідів відкладення міді, що входить до складу оболонки снаряда. Інших факторів пострілу у вигляді незгорілих, частково згорілих порошинок та згорілих порохових частин, слідів відкладення рушничного мастила, не виявлено.
		4.Постріл проведений в межах крайньої границі близької дистанції, яка встановлюється тільки після проведення експериментальної стрільби із передбачуваної вогнепальної зброї тими ж боєприпасами (т.4, а.п.82-91);
		-висновком судово-медичної експертизи №13 від 28.02.2017, згідно якого:
		1.    На лівій поличці куртки, на рівні середньої та нижньої частин, виявлені пошкодження, що є результатом двох пострілів з вогнепальної зброї.
		2.    Пошкодження лівої полички пальто є вогнепальними, вхідними, кульовими.
		3.    В ділянці вхідних вогнепальних отворів виявлені ознаки механічної дії вогнепального снаряда (кулі), а також фактори, які супроводжують постріл, у вигляді слідів відкладення кіптяви, що поглинає інфрачервоні промені; слідів відкладення сурми, яка входить до складу ініціюючої речовини капсульного запальника; слідів відкладення міді, що входить до складу оболонки снаряда. Інших факторів пострілу у вигляді незгорілих, частково згорілих порошинок та згорілих порохових частин, слідів відкладення рушничного мастила, не виявлено.
		4.    Постріл проведений з близької дистанції. Відстань пострілу може бути встановлена тільки після проведення експериментальної стрільби із передбачуваної вогнепальної зброї тими ж боєприпасами (т.4, а.п.93-105);
		-висновком судово-медичної експертизи №781 від 26.12.2016, згідно якого:
		1.Кров трупа ОСОБА_17 належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0 (т.4, а.п.107-108);
		-висновком судово-медичної експертизи №934/11 від 23.01.2017, згідно якого:
		1.    Кров трупа ОСОБА_17 належить до групи 0ab за ізосерологічною системою АВ0.
		2.    На сорочці (об`єкт 1) та штанях ( об`єкт 2) потерпілого ОСОБА_17 знайдено сліди крові людини.
		При визначенні групової належності в об`єктах 1, 2 виявлено антиген Н. Таким чином, кров в даних об`єктах може походити від особи (осіб) групи 0ab за ізосерологічною системою АВ0 і може належати потерпілому ОСОБА_17 (т.4, а.п.110-112);
		-висновком судово-медичної експертизи №10 від 02.02.2017, згідно якого: 
		1.    Згідно «Виписки - епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 9008» КЗ «КМЛШМД» на ім`я ОСОБА_10 від 11.11.2016, за підписом завідуючого хірургічним відділенням № 2 ОСОБА_33 : «Група крові В (III)».
		За іншою транскрипцією кров потерпілого ОСОБА_10 належить до групи Вa.
		2.    На футболці (об`єкти 1, 2) та джинсових штанях (об`єкти 3-8), що належать потерпілому ОСОБА_10 , знайдено кров людини.
		3.    При визначенні групової належності в об`єктах 1 - 4, 6, 8 встановлено групу Вa. в об`єкті 7 виявлено антиген В. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може походити від самого потерпілого ОСОБА_10 .
		4.    При визначенні групової належності в об`єкті 5 виявлено антигени А і В, що свідчить про походження крові або від однієї особи групи АВ, або від декількох осіб, організмам яких притаманні ці антигени.
		Тобто одному ОСОБА_10 кров в цьому об`єкті належати не може, проте домішка його крові в об`єкті 5 не виключається (т.4, а.п.114-116);
		-висновком судово-балістичної експертизи №245 від 22.12.2016, згідно якого:
		1.    Два предмети, схожі на гільзи, вилучені 02.11.2016 в ході ОМП за адресою: м. Кропивницький, перехрестя вул. Орджонікідзе та В. Чміленка. боєприпасами не являються, а є складовими частинами боєприпасів, гільзами пістолетних патронів калібру 9x18 мм до пістолету системи ОСОБА_34 ;
		Предмет, схожий на кулю, вилучений 02.11.2016 в ході ОМП за адресою: м. Кропивницький, перехрестя вул. Орджонікідзе та В. Чміленка, боєприпасам не являється, а є частиною боєприпасу, кулею пістолетного патрону калібру 9x18 мм до пістолету системи ОСОБА_34 ;
		2.    Надані дві гільзи є гільзами пістолетних патронів калібру 9x18 мм до пістолету системи ОСОБА_34 , які призначені для стрільби з пістолетів ОСОБА_34 (ПМ), автоматичних пістолетів ОСОБА_35 (АПС) та ін., виготовлені промисловим способом;
		Надана куля є кулею пістолетного патрону калібру 9x18 мм до пістолету системи ОСОБА_34 , який призначений для стрільби з пістолетів ОСОБА_34 (ПМ), автоматичних пістолетів ОСОБА_35 (АПС) та ін., виготовлена промисловим способом (т.4, а.п.127-130);
		-висновком судово-балістичної експертизи №255 від 22.12.2016, згідно якого:
		1.    Наданий на дослідження предмет, вилучений 03.11.2016 в ході огляду трупу ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в приміщенні моргу КОБ СМЕ за адресою: АДРЕСА_6 , боєприпасом не являється, а є частиною боєприпасу.
		2.Наданий предмет є стріляною кулею від патрона, калібру 9x18мм (ПМ), виготовлена промисловим способом (т.4, а.п.134-136);
		 
		-висновком судово-балістичної експертизи №256 від 23.12.2016, згідно якого:
		1. Надані на дослідження три предмети, вилучені 02.11.2016 в ході ОМП на перехресті вулиць Орджонікідзе та Чміленка в м. Кропивницькому, поряд з нічним клубом «Вельвет», боєприпасами не являються, а є складовими частинами боєприпасів.
		2. Надані три предмети є стріляними гільзами пістолетних патронів калібру 9x18 мм до пістолету системи Макарова, які призначені для стрільби з пістолетів ОСОБА_34 (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС) та ін., виготовлені промисловим способом (т.4, а.п.140-142);
		-висновком судово-балістичної експертизи №253 від 22.12.2016, згідно якого:
		1.    Надані на дослідження два предмети, вилучені 11.11.2016 в ході огляду місця події в приміщенні хірургічного відділення КЗ Кіровоградської міської лікарні швидкої допомоги, розташованої по АДРЕСА_4 , боєприпасами не являються, а є частинами боєприпасів.
		2.Надані два предмети є стріляними кулями від патронів, калібру 9x18 мм (ПМ), виготовлені промисловим способом (т.4, а.п.146-148);
		-висновком судово-трасологічної експертизи №692 від 21.12.2016, згідно якого:
		З одинадцяти слідів рук, які були вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 з приміщення для гри в боулінг розважального закладу «Вельвет», лише слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 30x21 мм. на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 59x46мм, слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 26x20 мм, 14x18мм на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 69x46 мм, слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 24x15 мм на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 49x46мм придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), що їх залишила.
		Слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 14x16 мм, 11х14 мм, 11x15мм на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 47x46мм, слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x13мм, 19x12мм, 20x17мм на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 69x46мм, слід руки найбільшими розмірами по вісях 15x12мм на відрізку прозорої липкої стрічки з розмірами 32x46 мм непридатні для ідентифікації по ним особи (т.4, а.п.152-159);
		-висновком судово-медичної експертизи №9 від 13.01.2017, згідно якого:
		1.В змиві з тротуару, вилученому при огляді місця події, знайдено кров людини (т.4, а.п.161-162);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакет експертної служби НДЕКЦ №2189762, у якому містяться 5 липких стрічок зі слідами рук, вилучених під час ОМП від 02.11.2016 (т.4, а.п.163);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакети експертної служби: НОМЕР_3 , у якому містяться 3 предмети схожі на гільзи, вилучені під час ОМП від 02.11.2016; НОМЕР_4 , у якому містяться змив РБК з тротуару, вилучений під час ОМП від 02.11.2016; НОМЕР_5 , у якому містяться 2 ґудзики синього кольору, РБК з тротуару, вилучені під час ОМП від 02.11.2016; НОМЕР_6 , у якому міститься недопалок від сигарети без маркування, вилучений під час ОМП від 02.11.2016; НОМЕР_7 , у якому міститься недопалок від сигарети з маркуванням «Парламент», вилучений під час ОМП від 02.11.2016 (т.4, а.п.164);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакет експертної служби НДЕКЦ синього кольору, у якому містяться 2 предмета схожих на гільзу та металевий деформований предмет схожий на гільзу, вилучених під час ОМП від 02.11.2016 (т.4, а.п.169);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакети експертної служби: НОМЕР_8 , у якому містяться куртка спортивна «Авекс» чорного кольору та ботинки чорного кольору із білими надписами, вилучені під час ОМП від 02.11.2016; НДЕКЦ №3064893, у якому містяться змив джинсові штани синього кольору із ременем чорного кольору і футболкою білого кольору, вилучені під час ОМП від 02.11.2016; ПЕТ чорного кольору, у якому містяться шапка в`язана «Найк» чорного кольору, труси темного кольору, ботинки чорного кольору, вилучені під час ОМП від 02.11.2016 (т.4, а.п.171);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакет експертної служби НДЕКЦ №0026391, у якому містяться два предмети схожі на кулі, вилучені під час ОМП від 11.11.2016 (т.1, а.п.174);
		-протоколом огляду предметів від 09.02.2017, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області оглянуто ПЕТ пакет експертної служби НДЕКЦ №2395282, у якому міститься деформований предмет схожий на кулю, вилучений під час ОМП від 03.11.2016 (т.1, а.п.176);
		-протоколом тимчасового вилучення майна, згідно якого слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області в КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» тимчасово вилучив медичну карту стаціонарного хворого №9008 на ім`я ОСОБА_10 (т.4, а.п.187);
		-висновком судово-медичної експертизи №504 від 21.08.2018, згідно якого:
		1.    4. Згідно наданої медичної документації та враховуючи дану висновку експерта № 13 від 28 лютого 2017 року (дослідження куртки) у ОСОБА_10 мались тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень в ділянці лівої реберної дуги по передньо-пахвовій лінії (1), рани здухвинно-паховій ділянці зліва (1), з наявністю сторонніх тіл (куль) металевої щільності в кінці раньових каналів; садна в ділянці великогомілкової кістки зліва.
		2.3.5.6.7.8. Вищезазначені тілесні ушкодження є вхідними вогнепальними, сліпими, які утворились внаслідок пострілів з вогнепальної зброї про що свідчить наявність безпосередньо ран, раньових каналів, та наявність куль (сторонніх тіл металевої щільності)в кінці раньових каналів, що були вилучені під проведення первинної хірургічної обробки ран (згідно протоколу операції № 621 від 02.11.2016). Дані тілесні ушкодження могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я строком понад 6 до доби, згідно "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
		9.    Згідно протоколу операції № 621 від 02.11.2026 (МКСХ № 9008 на ім`я ОСОБА_36 ) відомо: "Раневой канал в паховой области слева уходит вниз и кзади глубиной до 10-12см".
		10.    Питання стосовно відстані пострілу входить до компетенції лікаря судово-медичного експерта криміналіста.
		11.    Під час проведення пострілів потерпілий був повернутий до дульного зрізу канального ствола зброї, яку тримав нападник відповідними ділянками, які описані в медичній карті стаціонарного хворого № 9008.
		12.    Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 9008 від 02.11.2016 відомо: "Виписка з акту №3905 від 03 листопада 2016 року в крові гр. ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в кількості 1,47г/дм3, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.
		13.    Механізм та локалізація тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_10 відповідають механізму та локалізації, на які вказує потерпілий ОСОБА_10 в протоколі допиту від 09.02.2017. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_37 судить про можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_18 , не можливим, внаслідок відсутності будь-яких судово-медичних даних (т.1, а.п.188-190). 
		 
		Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, на які посилався прокурор під час судового розгляду та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України: витяг з ЄРДР (т.4, а.п.17-18), рапорт старшого інспектора-чергового Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 02.11.2016 (т.4, а.п.19), довідка КЗ «Кіровоградська міська лікарня ШМД» від 02.11.2016 (т.4, а.п.20), рапорти старшого інспектора-чергового Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 01.11.2016 та від 02.11.2016 (т.4, а.п.21-22), довідка Кіровоградської обласної лікарні (т.4, а.п.23), витяг з ЄРДР (т.4, а.п.37), рапорт старшого інспектора-чергового Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 02.11.2016 (т.4, а.п.38), заява ОСОБА_10 від 09.02.2017 (т.4, а.п.53). 
		 
		У ході судового розгляду, судом при дослідженні наведених у вироку письмових доказів, порушень вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України не встановлено.
		 
		Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		 
		Нормами ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		 
		В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були досліджені у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Судом встановлено, що докази, які досліджені в судовому засіданні і які покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, та такими, що у повній мірі підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
		При оцінці доказів, покладених в основу даного вироку, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, відповідно до прецедентної практики, суд при оцінці доказів також керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справах «Козинець проти України», «Бочаров проти України», «Авшар проти Туреччини», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та інші).
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню в тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно зі ст. 115 КК України умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
		Аналогічні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України, є мотив діяння, а саме захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є фундаментальною гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (частина друга ст. 27 Конституції України).
		Згідно із частиною першою статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК України).
		Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому хто посягає для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
		Разом з цим, стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
		При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_15 , суд враховує висновки Верховного суду України, висловлену в рішеннях у справах № 5-12 кс 14, № 5-27 кс 14, № 5-29 кс 14, № 5-34 кс 14, 5-125кс від 17.12.2015, в яких зазначено, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів. Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Також, щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема, місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їх фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.
		Судом встановлено, що під час події між ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , ОСОБА_10 і ОСОБА_18 хоч і виникла конфліктна ситуація, однак не встановлено, що обвинуваченому або свідку ОСОБА_16 загрожувала реальна небезпека заподіяння шкоди. Так, ОСОБА_17 , ОСОБА_10 і ОСОБА_18 в руках не мали предметів для нанесення тілесних ушкоджень, знаходилися на значній відстані від ОСОБА_15 , впритул до нього не наближалися, погроз в бік ОСОБА_15 не висловлювали, будь-яких дій, які б свідчили про можливість нападу на обвинуваченого не вчиняли.
		Вищеперераховане судом у сукупності спростовує доводи сторони захисту та підтверджує наявність умислу в його діях.
		Позиція обвинуваченого та його захисника щодо відсутності умислу на вчинення умисного вбивства, суд сприймає як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності, оскільки покази обвинуваченого в цій частині повністю спростовуються змістом проведених в ході досудового розслідування слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_18 , а також їх показами та перехрестим допитом під час судового розгляду, які пояснили суду, що ОСОБА_17 та ОСОБА_10 в сторону ОСОБА_15 погроз не озвучували, фізичною розправою не погрожували, між ними була відстань в декілька метрів, тобто небезпеки для його життя чи здоров`я та свідка ОСОБА_16 не було. 
		Даючи оцінку показам потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 судом встановлено, що вказані покази є достатньо ґрунтовними та послідовними, не суперечать поясненням під час проведення слідчих експериментів за їх участі, що на думку суду свідчить про їх правдивість.
		Суд також оцінює покази потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 за своїм внутрішнім переконанням. Оскільки покази надані невимушено, без стороннього тиску, викладені ними зі своїми особливостями та повністю співвідносяться з обставинами встановленими судом, що свідчить про їх достовірність.
		Вирішуючи питання про спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_15 , суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин: 
		- конфліктна ситуація між ОСОБА_15 та ОСОБА_17 і ОСОБА_10 ;
		- використання ОСОБА_15 під час вчинення кримінального правопорушення знаряддя, а саме вогнепальної зброї;
		- локалізацію тілесних ушкоджень, здійснення пострілів у важливо життєві органи ОСОБА_17 поранення живота і черевного простору з пошкодженням органів черевної порожнини та в ділянку лівої реберної дуги по передньо-паховій лінії та пахову ділянку ОСОБА_10 ;
		- свідоме здійснення декількох пострілів в потерпілого ОСОБА_10 , тобто наполегливість його дій, після вчинення пострілу у ОСОБА_17 , від якого останній впав на землю;
		- не вчинення будь-яких дій з метою надання медичної допомоги потерпілим зі сторони ОСОБА_15 . 
		Вказані обставини у своїй сукупності очевидно вказують на те, що ОСОБА_15 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілих і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_15 за обставин встановлених судом мав умисел на позбавлення життя потерпілих і реалізував його.
		Дослідивши зазначені вище обставини злочинів, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_15 , суд вважає, що в ході судового розгляду не встановлено такого фатально небезпечного нападу або погрози такого нападу з боку загиблого та потерпілого, єдиним порятунком від якого була б їх смерть.
		Будь-які беззаперечні дані, що свідчили б про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_15 , як про це вказував він сам, а також щодо «шарпання» ОСОБА_15 з ОСОБА_17 , як вказала свідок ОСОБА_16 , в матеріалах кримінального провадження відсутні, що також вказує на відсутність загрози життю обвинуваченого, оскільки ОСОБА_15 до лікаря за медичною допомогою не звертався, даних з приводу цього суду не надавав.
		Не є об`єктивними показання обвинуваченого щодо виникнення «колотнечі» між ним та ОСОБА_17 та покази свідка ОСОБА_16 , яка у період подій товаришувала з ОСОБА_15 , щодо «шарпання» між обвинуваченим та ОСОБА_17 , так як будь-якими доказами не підтверджені та повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 , наданими під час проведення процесуальних дій за їх участі на досудовому розслідуванні. 
		Твердження ОСОБА_15 , що саме у ОСОБА_17 був пістолет, яким останній здійснив перший постріл, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки наявність вогнепальної зброї під час подій 01.11.2016 саме у ОСОБА_15 підтверджується дослідженими доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_10 , показаннями свідка ОСОБА_18 , а також результатами під час пред`явлення їм для впізнання за фотознімками під час досудового розслідування, де вони на фото впізнали ОСОБА_15 як особу яка 01.11.2016 близько 23:45 год., знаходячись на перехресті вул.Чміленка та Орджинікідзе в м.Кропивницький з пістолету здійснила постріли, завдавши вогнепальних поранень. Жодного доказу на підтвердження такого твердження стороною захисту суду не надано і судом не встановлено. Окрім того, суд зазначає, що свідок ОСОБА_16 під час допиту в судовому засіданні вказала, що саме ОСОБА_15 здійснив постріл в потерпілого ОСОБА_17 і відбіг, а в подальшому  у потерпілого ОСОБА_10 , при цьому не повідомила суду, що вона була свідком того, що ОСОБА_15 заволодів чи міг заволодіти зброєю ОСОБА_17 . 
		Таким чином, суд вважає, що органом досудового розслідування у повному обсязі проведено досудове слідство, внаслідок якого, зібрані усі докази які викривають обвинуваченого у вчинених злочинах.
		При вирішенні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_15 , суд враховує наступне.
		Вбивство, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, характеризується єдиним наміром щодо вбивства двох (або більше) потерпілих, змістом якого охоплюється умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті декільком фізичним особам. Смерть двох або більше потерпілих утворює собою зміст мисленого уявлення винної особи про результат своїх дій, що є метою вчинення цього злочину як обов`язкової ознаки його суб`єктивної сторони.
		Єдність умислу щодо таких дій є характерною відмінною ознакою цього виду вбивства. Притому, єдиним умислом є той, який виник до заподіяння смерті (до її настання) першому потерпілому і охоплює своїм змістом намір (прагнення) заподіяти смерть двом або більше.
		У разі відсутності єдиного умислу (єдиного злочинного наміру), спрямованого на вбивство двох чи більше осіб, друге за часом вчинення посягання кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК з урахуванням стадії його вчинення, а перше  за відповідною частиною ст. 115 КК. Умисне вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК у тих випадках, коли умисел на заподіяння смерті іншому потерпілому виникає після її заподіяння першому і за своїм змістом та часом виникнення не охоплює єдиним змістом усі заподіяні наслідки.
		Під час судового розгляду встановлені фактичні обставини, зокрема щодо змісту суб`єктивної сторони вчиненого злочину, не свідчать про наявність у ОСОБА_15 єдиного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом потерпілим, що виник до заподіяння смерті першому з них  ОСОБА_17 , а відтак кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_15 органом досудового розслідування здійснена не вірно. 
		З огляду на вказане, суд кваліфікує діяння ОСОБА_15 за:
		ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;
		ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		 
		Відповідно до вимог ст.55 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_15 , відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		ОСОБА_15 вчинив особливо тяжкі злочини. Як особа за місцем проживання характеризується посередньо, у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра на обліку не знаходиться, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Обставиною, пом`якшуючою покарання ОСОБА_15 , у відповідності до положень ст.66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_15 , у відповідності до положень ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Злочини вчинені обвинуваченим ОСОБА_15 мають підвищену суспільну небезпечність, оскільки відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений.
		При цьому, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його до особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_15 кримінальних правопорушень, наслідки суспільно  небезпечних діянь, особу обвинуваченого, відсутність претензій у потерпілого ОСОБА_10 та часткове відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_11 , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання в межах санкцій ч.1 ст.115 та ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі, оскільки обвинувачений представляє суспільну небезпеку для оточуючих.
		Разом з тим, в альтернативній санкції ч. 2 ст. 115 КК передбачено як довічне позбавлення волі, так і позбавлення волі на певний строк, а тому положення ч. 3 ст. 68 КК не застосовуються під час призначення покарання ОСОБА_15 , оскільки найбільш суворим видом покарання з передбачених санкцією є довічне позбавлення волі, яке є безстроковим, що виключає можливість визначення двох третин максимального розміру цього покарання. При призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, суд враховує приписи ч. 4 ст. 68 КК, згідно якої довічне позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України, не застосовується.
		При призначенні ОСОБА_15 остаточного покарання необхідно застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, які визначають, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Призначення такого покарання ОСОБА_15 буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Частинами 1 та 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», передбачалося, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		21.06.2017 набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року №2046-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», яким викладено нову редакцію ч.5 ст.72 КК України, згідно з якою попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Таким чином, суд вважає, що нова редакція ч.5 ст.72 КК України погіршує становище обвинуваченого, у зв`язку з чим, не має зворотної сили, а тому час попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженню обвинуваченого ОСОБА_15 , де відносно нього застосований запобіжний захід тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10.07.2018 та надалі неодноразово продовжений, з 09.07.2018 по 13.10.2022, а також з 05.12.2023 до набрання вироком законної сили, тобто з часу набрання Законом №2046-VIII чинності підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст.72 КК України, що діяла в редакції попереднього закону з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Окрім того, 28 березня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 28.03.2023 № 3342-IX, яким було доповнено ст. 72 КК України частиною 7, згідно з якою домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.10.2022 відносно ОСОБА_15 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з приміненням засобу електронного контролю.
		Надалі, ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06.12.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжний західу видідомашнього арешту, з приміненням засобу електронного контролю, строком надва місяці,тобто до06 лютого 2023року,який полягаєв забороні цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 .
		Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 01.02.2023 продовжено обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжний західу видідомашнього арешту, з приміненням засобу електронного контролю, строком надва місяці,тобто до01 квітня 2023року,який полягаєв забороні цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 .
		Однак, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2023 застосовано рамках кримінального провадження № 12023120000000198 до підозрюваного ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід  тримання під вартою на 60 днів, тобто з 13 год. 25 хв. 16.02.2023 року до 13 год. 25 хв. 16.04.2023 року.
		Із урахуванням встановлених обставин, передбачено зарахування судом у строк покарання засудженого ОСОБА_15 строк перебування під дією цілодобового домашнього арешту в період з 14.10.2022 по 16.02.2023, включно, з розрахунку «три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі».
		В ході судового розгляду прокурором, в інтересах КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги», правонаступником якого на даний час є КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради, заявлено цивільний позов щодо відшкодування обвинуваченим ОСОБА_15 витрат комунального закладу на лікування потерпілого ОСОБА_10 , на загальну суму 2154,6 грн.
		У відповідності до вимог статті 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно з частиною 3 статті 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.
		Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.
		Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. Згідно з п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
		Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Згідно з п. 3 «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.
		Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що медичним закладом понесені витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_10 на загальну суму 2154 гривні 60 копійок, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_15 .
		Також, потерпілою ОСОБА_11 було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_15 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 59000 грн., а також моральної шкоди в розмірі 200000 грн.
		Під час розгляду справи представником потерпілої ОСОБА_11  адвокатом ОСОБА_38 подано уточнену позовну заяву, у якій відмовилася від позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 59000 грн., так як обвинуваченим сума спричиненої шкоди сплачена в повному обсязі та просить стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 1000000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 30000 грн. витрат на правову допомогу.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, з огляду на фактичні обставини справи, характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілої ОСОБА_11 , враховує, що загибель сина, який був опорою, призвела до невиліковної душевної рани, з`явилося почуття самотності, занепокоєння та безпорадності, кожного дня у неї присутні нервові переживання і нестерпний жаль, важко зосередитись через думку, що сина ніколи більше не буде поряд. Тому, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_11 в розмірі 500 000 грн. Саме така сума відшкодування моральних страждань потерпілої за переконанням суду є достатньою для розумного задоволення її потреб і не буде становити надмірного тягаря для винного ОСОБА_15 , який має відшкодувати потерпілій таку шкоду.
		Що стосується позовних вимог в частині відшкодування понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн., суд зазначає наступне.
		На підставі п.1 ч.1 ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
		Згідно з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат представником потерпілого надано договір від 10.01.2023 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом ОСОБА_13 та потерпілою ОСОБА_11 , та розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, з детальним описом послуг, згідно якого сторонами узгоджено фіксовану суму гонорару в розмірі 30 000 грн., а також квитанції до прибуткового касового ордеру №7, 11.
		Отже, витрати потерпілої на правову допомогу в сумі 30 000 грн. є документально підтвердженими, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ч.1 ст.124 КПК України.
		Судові витрати підлягають стягненню на користь держави з ОСОБА_15 в сумі 3870,24 грн.
		Долю речових доказів, суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, 
		ухвалив:
		ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115та ч.2ст.15п.13ч.2ст.115КК України, і призначити покарання:
		- за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 /одинадцять/ років; 
		- за ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 /десять/ років. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_15 шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 11 /одинадцять/ років. 
		Запобіжний захід ОСОБА_15  до вступу вироку в закону силу залишити тримання під вартою.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_15 рахувати з 09.07.2018.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 ОСОБА_15 зарахувати у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 09.07.2018 по 13.10.2022, а також з 05.12.2023 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Зарахувати засудженому ОСОБА_15 у строк призначеного покарання, строк цілодобового домашнього арешту в період з 14.10.2022 по 16.02.2023, включно, з розрахунку «три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі».
		 
		Цивільний позов прокурора, в інтересах КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради, - задовольнити. 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради, кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 2154,60 /дві тисячі сто п`ятдесят чотири гривні шістдесят копійок/ грн. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , 500 000 /п`ятсот тисяч/ грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також 30 000 /тридцять тисяч/ грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.
		Речові докази: 
		- пальто темного кольору, яке поміщене до спеціалізованого пакету №3064749, брюки та сорочка зі слідами РБК у полімерному пакеті; три предмета ззовні схожі на гільзу із маркуванням на денці «270 99», «38 86», «38 86», які поміщені до спеціалізованого пакету №1167050; змив РБК із бордюра, поміщений до спеціалізованого пакету №2846994; два ґудзики синього кольору, поміщені до спеціалізованого пакету №1167051; недопалок від сигарет без маркування, поміщений до спеціалізованого пакету №2846972; недопалок від сигарет із маркування «Парламент», поміщений до спеціалізованого пакету №2846995; два предмета ззовні схожі на гільзу та металевий предмет схожий на деформовану кулю; куртку спортивна «Авекс» чорного кольору та ботинки чорного кольору із білими надписами, поміщені до спеціалізованого пакету №3320838, штани джинсові синього кольору із ременем чорного кольору і футболкою білого кольору, які поміщені до спеціалізованого пакету №3064893, шапка в`язана «Найк» чорного кольору, труси темного кольору, ботинки чорного кольору, поміщені до полімерного пакету та опечатані биркою; два предмети схожі на кулі, поміщені до спеціалізованого пакету №0026391; деформований предмет схожий на кулю, поміщений до спеціалізованого пакету №2395282, що передані на зберігання до камери схову речових доказів Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, - знищити; 
		-годинник «Гуардо», ключ, ручка, хрест з металу світлого кольору, тюбик дитячого крему, ланцюжок з металу світлого кольору, наушники та мобільний телефон «Соні», гроші в кількості 494 грн. та 100 доларів США, гаманець, браслет із металу світлого кольору, які передані на зберігання ОСОБА_11 , - залишити останній, як їй належні;
		-    телефон «Леново», поміщений до спеціалізованого пакету №2394814, що переданий на зберігання ОСОБА_39 , - повернути ОСОБА_10 , як йому належний;
		-3 предмета схожі на мисливські ножі, предмет схожий на оптичний приціл, три мобільних телефони «Нокія», планшет чорного кольору, два телефони марки «Самсунг», ноутбук «Асус» із зарядним пристроєм, - які передані на зберігання ОСОБА_40 , - залишити останньому, як йому належні.
		-
		Стягнути з    ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати в сумі 3870,24 /три тисячі вісімсот сімдесят гривень двадцять чотири копійки/ грн.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, якщо він перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Копію повноготексту вирокунегайно післяйого проголошеннявручити учасникамсудового провадження. 
		 
		Головуючий суддя               ОСОБА_41 
		 
		суддя  
		  
		ОСОБА_42  
		 
		ОСОБА_43  
		 
		ОСОБА_44

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...