Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13653/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 24.09.2024. Зареєстровано: 25.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Результат оскарження 28.11.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/344/3340/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/13653/24 
		Провадження № 2/344/3340/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 вересня 2024 року                                                                          м. Івано-Франківськ 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді                          Атаманюка Б.М.
		секретаря судового засідання        Солонинко С.А.,
		 
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом адвоката Нікіфорова Миколи Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до АК «Державний ощадний банк України» в особі Філії Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Адвокат Нікіфоров Микола Леонідович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 24.07.2024 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до АК «Державний ощадний банк України» в особі Філії Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.10.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит №339729076202. У відповідності до договору про споживчий кредит № 339729076202 банк зарахував 95000,00 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 . В той же день позивачем виконані зобов`язання по страхуванню життя позичальника - укладено договір та сплачено 900,00 грн. страхової премії (заява від 16.10.2023). 
		16.10.2023 здійснювалися такі транзакції по рахунку позивача: 00:00 год. - зараховано кредитних коштів 95000,00 грн.; 14:20 год. - позивач отримала готівку кредитних коштів в сумі 30000,00 грн.. 26.10.2023 здійснювалися наступні транзакції з коштами позивача: 15:46 год. - позивач зробила переказ в сумі 5800,00 грн.; 16:47 год. - невідомі особи зняли з рахунку позивача 29500,00 грн. та 29700,00 грн., також 300 грн. та 302 грн. знято комісії, тобто разом викрадено 59802,00 грн. Наведені обставини підтверджуються випискою по картковому рахунку за період з 27.09.2023 по 27.10.2023. Як вбачається з виписки, викрадені кошти були зняті з рахунку позивача за допомогою переказу коштів з використанням UKR KYIV MOBILE BANKING. Таким ресурсом як UKR KYIV MOBILE BANKING позивач ніколи не користувалась і не користується, а дізналась про нього тільки з відповіді на її заяву до Філія - Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 17.11.2023. Отже, позивач вважає, що з її рахунку було вчинене безпідставне списання коштів в сумі 59802,00 грн..
		03.11.2023 позивач звернулась до Івано-Франківського РУП ГУНП, і за її заявою, після перевірки, було зареєстроване кримінальне провадження № 12023091010003406 від 04.11.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України. Слідство триває. 
		Про викрадення коштів з рахунку позивач одразу (протягом 15 хвилин після списання) повідомила банк по телефону та подала письмову заяву від 17.11.2023, з проханням провести службове розслідування з приводу крадіжки коштів. У відповідь на вказану заяву Філія - Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» листом від 20.11.2023 № 108.14-16/6296/2023/с повідомила, що зазначений випадок є кримінальним правопорушенням, тому рекомендовано продовжити співпрацю з правоохоронними органами. 
		Шахрайське списання коштів здійснювалося таким чином, що на телефон позивача не надходив пароль, якій використовується для автентифікації. Позивач жодним чином не сприяла шахраям втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Особи, які вчинили злочин, до цього часу не встановлені. Оскільки шахрайство вчинене фактично одразу після отримання кредиту, то позивач небезпідставно вважає, що співробітники банку можуть бути причетні як мінімум до витоку відповідної інформації про отримання кредиту. Важливими є ті обставини, що з рахунку позивачки банк списує на свою користь кошти (проценти) за використання повної суми кредиту, не враховуючи визнаний банком факт крадіжки. 
		Представник позивача вважає, що відповідно до вимог статті 1073 Цивільного кодексу банк повинен негайно зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта після виявлення безпідставного списання. Постанова Правління НБУ від 29.07.2022 № 164 встановлює відповідальність банків за збереження інформації та безпеку платіжних операцій. 
		На підставі зазначених обставин, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивачки 59 802,00 грн..
		Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» скористався правом подання відзиву на позов в якому зазначено, що єдиною обставиною, яка відповідає дійсності в даній справі є те, що згідно листа від 17.11.2023 ОСОБА_1 повідомила AT «Ощадбанк» про те, що з її карткового рахунку відкритому в AT «Ощадбанк» 16.10.2023 під споживчий кредит №339729076202 були списані шахрайським методом грошові кошти за допомогою переказу з використанням UK.R KYIV MOBILE BANKING. Позивач наполягала на проведення службової перевірки стосовно зняття грошових коштів в загальній сумі разом з комісією - 59 802,00 грн., які були надані банком відповідно до договору про споживчий кредит №339729076202 від 16.10.2023. В ході перевірки інформації, викладеної в заяві позивача ОСОБА_1 , банком встановлено, що позивач звернулася до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з заявою про здійснення щодо неї шахрайських дій, за результатами якої відкрито кримінальне провадження №1202309101000340 від 04.11.2023 за ч.4 ст. 190 КК України (шахрайство). На даний час в рамках кримінального провадження проводиться досудове розслідування. Відповідач вважає, що 26.10.2023 позивач порушила умови розділу ІХ «Відповідальність клієнта та банку Договору банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), який розміщений у вільному доступі на інтернет-сторінці www.oschadbank.ua., а саме: пункт 9.15 Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль., Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт; пункт 9.16 Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб повідомлений банку в іншому встановленому Договором порядку як Б мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта; 9.17 Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи; 9.18 будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржувати ся; 9.19 Банк не несе відповідальність за платіжні операції, здійснені Клієнтом за допомогою платіжного застосунку, який не пропонується Банком; 9.20 Банк не несе відповідальності перед користувачами/Клієнтами за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо ініціатором допущено помилку в унікальному ідентифікаторі; 9.21 Інші умови щодо відповідальності Банку та Клієнта можуть бути встановлені в інших розділах цього Договору. 
		За результатами перевірки банком було повідомлено позивача листом вих.№108.14-16/5296/2023 від 20.11.202,3, що з її карткового рахунку (платіжна картка № НОМЕР_2 ) відбулося списання грошових коштів: - 26.10.2023 о 16:44 на суму 29 500,00 грн. та в сумі 29 700.00 грн. (комісія 300 та 302 грн.) шляхом переказу «Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING». Зазначені операції були проведені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку (повний номер платіжної картки, строк її дії та пароль CVC2), з правильним введенням унікальних одноразових паролів (ОТР-коди) для одноразової операції в мережі Інтернет, які були направлені 26.10.2023 на особистий (фінансовий) номер мобільного телефону НОМЕР_3 .
		Таким чином відповідач вважає, що саме дії позивача, такі як повідомлення іншій особі фінансовий номер телефону, дані платіжної картки та паролі входу в систему «Ощад 24/7», - призвели до переказу коштів з її банківського рахунку у загальній сумі 59 802,00 грн. на рахунок іншої особи. Станом на 29.07.2024 по картці НОМЕР_2 Клієнта виникла заборгованість в загальному розмірі 88 702,70 грн.. Тобто, з позиції відповідача, внаслідок дій позивача відбулось незаконне використання інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу без його фізичного пред`явлення, що свідчить про відповідальність саме позивача, а не Банку, за проведення всіх операція з її розрахункових рахунків відкритих в АТ «Ощадбанк.
		На підставі наведених обставин представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що згідно з пунктом 5.3.10. (підпункт 1) Договору сторони домовились, що Позичальник самостійно ознайомилась з розміщеною інформацією на сайті банку, необхідною для отримання кредиту для прийняття усвідомленого рішення. Інших умов, які відповідач зазначає у вищевказаних пунктах, і які нібито позивач порушила, сторони в Договорі про споживчий кредит від 16 жовтня 2023р. № 339729076202 не узгоджували. Тому посилання відповідача на порушення наведених ним умов з боку позивача є безпідставними. Також вважає, що твердження про те, що саме дії відповідача призвели до переказу коштів, є припущенням, оскільки позивачка таким ресурсом як UKR KYIV MOBILE BANKING ніколи не користувалась. Шахрайське списання коштів здійснювалося таким чином, що на телефон позивача не приходило повідомлення для автентифікації. В іншому випадку (тобто при надходженні повідомлення про необхідність підтвердження транзакцій) списання коштів не відбулося б, оскільки волі позивача перерахувати кошти не було, що фактично і не спростовується відповідачем.
		Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача у поданій відповіді на відзив позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд здійснювати розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Скористався правом подання відзиву на позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
		Закон України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
		В постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» зазначено, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).
		Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ч.1,3 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно з ч.1,3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з ч.3 ст.1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Приписами ст.1 Закону України Закону України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30.06.2021, з-поміж іншого, визначено, що кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника; неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.
		Згідно з п.3-5 ч.20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: ….. 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Згідно з ч.1,3 ст.42 вказаного Закону надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.
		Відповідно до ст.86 Закону надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.
		Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
		Згідно з ст.87 Закону платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.
		Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
		Платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа №691/699/16) та від 05 грудня 2018 року (справа №754/15020/15), користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року (справа №489/1649/17), лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		Судом встановлено, що 16.10.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит №339729076202. У відповідності до договору про споживчий кредит № 339729076202 банк зарахував 95000,00 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 (а.с.19-29).
		Згідно з пунктом 5.3.10. (підпункт 1) Договору сторони домовились, що Позичальник самостійно ознайомилась з розміщеною інформацією на сайті банку, необхідною для отримання кредиту для прийняття усвідомленого рішення.
		Розділу ІХ «Відповідальність клієнта та банку Договору банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), який розміщений у вільному доступі на інтернет-сторінці www.oschadbank.ua., визначені такі умови: пункт 9.15 Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль., Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт; пункт 9.16 Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб повідомлений банку в іншому встановленому Договором порядку як Б мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта; 9.17 Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи; 9.18 будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржувати ся; 9.19 Банк не несе відповідальність за платіжні операції, здійснені Клієнтом за допомогою платіжного застосунку, який не пропонується Банком; 9.20 Банк не несе відповідальності перед користувачами/Клієнтами за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо ініціатором допущено помилку в унікальному ідентифікаторі; 9.21 Інші умови щодо відповідальності Банку та Клієнта можуть бути встановлені в інших розділах цього Договору.
		Згідно виписки по карткову рахунку НОМЕР_1 , 16.10.2023 здійснювалися такі транзакції: 00:00 год. - зараховано кредитних коштів 95000,00 грн.; 14:20 год. - отримання готівки кредитних коштів в сумі 30000,00 грн., а 26.10.2023 здійснювалися наступні транзакції з коштами: 15:46 год. - здійснено переказ в сумі 5800,00 грн.; 16:47 год. - знято з рахунку 29500,00 грн. та 29700,00 грн., а також комісія становили - 300 грн. та 302 грн.. (а.с. 8).
		Як зазначено в позові, про викрадення коштів з рахунку позивач одразу (протягом 15 хвилин після списання) повідомила банк по телефону та подала письмову заяву від 17.11.2023, з проханням провести службове розслідування з приводу крадіжки коштів. Вказана обставина відповідачем не заперечувалася.
		У відповідь на вказану заяву Філія - Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» листом від 20.11.2023 № 108.14-16/6296/2023/с повідомила позивача, що працівниками філії - Івано-Франківського обласного управління AT «Ощадбанк» проведена службова перевірка інформації, викладеної у зверненні позивача від 17.11.2023. В ході проведеної перевірки встановлено, що 26.10.2023 р. по карті НОМЕР_2 здійснювались наступні операції: 16:20 - з Вашого фінансового номера здійснено дзвінок на Довідковий центр «Ощадбанк» з метою зняття ліміту по картці. Ліміт не було знято, оскільки не підтверджено виконання запиту (контакт відбувався через віртуального помічника, без з`єднання з оператором); 16:39 - вихідний дзвінок на Ваш фінансовий номер автоматичного режиму для підтвердження реєстрації в Ошад 24/7 - успішно прийнятий; 16:43 - неуспішна спроба реєстрації та встановлення мобільної версії додатку Ошад 24/7 з використанням реквізитів картки НОМЕР_2 та ІІІН-коду до неї. Введено невірний ПІН-код; 16:44 - успішна реєстрація та встановлення мобільної версії додатку Ошад 24/7 з використанням реквізитів картки НОМЕР_2 та ІІІН-коду до неї. Введено вірний ПІН-код; 16:47 - здійснені операції «Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING» в сумі - 29 500.00 грн. та в сумі - 29 700.00 грн. Виходячи з вищевикладеного, банк інформував позивача, що зазначений випадок являється кримінальним правопорушенням та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів (а.с. 11).
		Відповідно до витягу з ЄРДР встановлено, що Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у рамках кримінального провадження №12023091010003406 від 04.11.2023 за ч.4 ст. 190 КК України (шахрайство), за фактом звернення ОСОБА_1 про те, що 26.10.2023 року до неї зателефонувала невідома особа та представилася працівником Державного ощадного банку України та шляхом обману  дізналася інформацію по банківському рахунку позивача, після чого з банківського рахунку заявниці знято грошові кошти в сумі 29800 грн. та 30002 грн. (а.с.18).
		Таким чином, судом встановлено, що тільки після здійснення переказу на суму 29 500.00 грн. та 29 700.00 грн. невстановленою особою з використанням додатку UKR KYIV MOBILE BANKING», позивач повідомила банк про незаконне перерахування грошових коштів.
		Як зазначалося судом, за змістом ч. 5 ст. 87 ЦК України до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		З урахуванням встановлених обставин та вимог вищенаведеної норми Закону слідує висновок, що в даній справі ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються не на банк (емітента), який є відповідачем по справі, а на платника, оскільки банк про факт незаконної операції з грошовими коштами був повідомлений позивачем вже після проведення операції з переказу грошових коштів. 
		При цьому, припущення відповідача про те, що співробітники банку можуть бути причетні до витоку відповідної інформації про отримання кредиту, підлягають перевірці в рамках кримінального провадження, як і доводи позивача про те, що вона жодним чином не сприяла шахраям втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		До останніх тверджень позивача суд ставиться критично, оскільки за даними витягу з ЄРДР кримінальне провадження здійснюється за фактом звернення ОСОБА_1 про те, що 26.10.2023 року до неї зателефонувала невідома особа та представилася працівником Державного ощадного банку України та шляхом обману  дізналася інформацію по банківському рахунку позивача, після чого з банківського рахунку заявниці знято грошові кошти в сумі 29800 грн. та 30002 грн. (а.с.18).
		Також, позивачу слід враховувати, що відповідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Згідно ч.1, 2 ст. 127 КПК України  підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Оцінюючи надані сторонами докази в даній справі, суд вважає, що позивачем не доведена можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1073 ЦК України, зокрема не доведено, що банком були порушені розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку. Водночас, питання відповідальності сторін потребує врахування даних кримінального провадження, яке здійснюється за даним фактом та є незавершеним, що свідчить про передчасність поданого позову.
		Окремо суд зазначає, що матеріали справи місять розрахунок заборгованості (а.с.51-53), згідно з якого банком нараховуються позивачу проценти за користування кредитними коштами за вищезазначеним кредитним договором, проте суд не надає оцінки законності такому нарахуванню, оскільки такі правовідносини не стосуються підстав та предмету позову.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та не доведеністю позовних вимог.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд- 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позову адвоката Нікіфорова Миколи Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до АК «Державний ощадний банк України» в особі Філії Івано-Франківське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення виготовлено та підписано 24.09.2024.
		 
		Суддя                                                                                                               Богдан АТАМАНЮК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...