Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7647/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2024. Зареєстровано: 25.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/461/5702/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024142400000032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/7647/24 
		Провадження № 1-кс/461/5702/24 
		 
		УХВАЛА 
		 
		20.09.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання      ОСОБА_2 
		за участі:
		прокурора      ОСОБА_3 
		слідчого                 ОСОБА_4 
		підозрюваного      ОСОБА_5 
		захисників                 ОСОБА_6 
		                        ОСОБА_7 ,
		розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
		    ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,    
		   за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142400000032 від 22.05.2024 року,-
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що з 2018 року по даний час, ОСОБА_8 є директором ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД», яке здійснює діяльність з металообробки. З цією метою, ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» у 2018 році придбано комплекс нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , який складався з двох будівель (складів) та однієї напівзруйнованої будівлі, яка в виробничому процесі не використовувалася. З метою належного оформлення права користування на земельну ділянку під вказаними будівлями у 2018 році між ОСОБА_8 та Солонківською ОТГ укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 загальною площею 1,3 га за вказаною адресою.
		В подальшому, а саме 22.01.2024, у зв`язку із необхідністю продажу частини приміщень, а відповідно поділу земельної ділянки, ОСОБА_8 звернувся до Солонківської сільської ради з проханням надати дозвіл на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4623685600:08:000:0310 на дві окремі земельні ділянки.
		В свою чергу ОСОБА_5 , як першому заступнику сільського голови Солонківської сільської ради, у точно не встановлений на даний момент досудовим розслідуванням час і спосіб, стало відомо про факт звернення ОСОБА_8 22.01.2024 до Солонківської сільської ради із заявою про надання дозволу на поділ вищевказаної земельної ділянки, у зв`язку із чим у ОСОБА_5 , у точно не встановлений період часу, але не пізніше 16-18 квітня 2024 року, виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310.
		В подальшому, у точно не встановлений час, ОСОБА_5 вступив в злочинну змову з невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, до компетенції та повноважень яких входить прийняття рішень про надання дозволу на поділ земельної ділянки, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 .
		Згодом, в період часу 16-18 квітня 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, на земельну ділянку, кадастровий номер 4623685600:08:000:0310, що за адресою АДРЕСА_2 , прибули члени постійної комісії Солонківської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, благоустрою та екології та під час здійснення огляду земельної ділянки секретар вищевказаної комісії ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 про необхідність звернення останнього до першого заступника голови Солонківської сільської ради ОСОБА_5 у разі необхідності отримання позитивного рішення щодо поділу даної земельної ділянки.
		В подальшому, в період часу 24  26 квітня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, на території Солонківської сільської ради, що за адресою: с. Солонка, вул. Центральна, 3, Львівської області, ОСОБА_8 зустрівся із першим заступником голови Солонківської сільської ради ОСОБА_5 та в ході зустрічі останній, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, висловив ОСОБА_8 вимогу про необхідність надання йому, ОСОБА_5 , неправомірної вигоди в розмірі 318 тисяч гривень для подальшого розподілу цієї суми між ним та іншими посадовими особами Солонківської сільської ради за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_2 .
		У ході наступної зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , котра відбулась 20.05.2024 близько 11.00 год. в службовому кабінеті останнього, що розташований на 2-му поверсі будівлі Солонківської сільської ради за адресою: Львівська обл., с. Солонка, вул. Центральна, 3, в ході котрої ОСОБА_8 мав намір з`ясувати стан розгляду Солонківською сільської радою його заяви від 22.01.2024, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, зменшив попередньо озвучену ним суму неправомірної вигоди та висловив вимогу ОСОБА_8 про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 4 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 20.05.2024 становило 157 708 грн. 80 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_2 та повідомив, що грошові кошти потрібно буде передати частинами, а саме 2000 доларів США потрібно надати в день подання йому документів та заяви, а решта суми (2000 доларів США) після прийняття рішення про поділ земельної ділянки.
		В свою чергу ОСОБА_8 , будучи поставленим в умови, коли відмова від надання неправомірної вигоди, могла потягнути за собою шкоду його законним правам та інтересам, погодився на неї, проте, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_5 та інших службових осіб Солонківської сільської ради, з метою викриття їх злочинної діяльності, 21.05.2024 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.
		Так, 27.05.2024, близько 12.00 год., ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_5 , прибув в Солонківську сільську раду Львівського району Львівської області, де отримав відповідь сільського голови від 27.05.2024 на своє звернення від 22.01.2024, котрою ОСОБА_8 відмовлено в задоволенні заяви про поділ земельної ділянки. 
		В цей же день, ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 написав та подав нову заяву аналогічного змісту про дозвіл на поділ зазначеної земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_2 .
		В подальшому цього ж дня, 27.05.2024, близько 12.32 год., ОСОБА_8 в ході розмови із ОСОБА_5 в кабінеті останнього, що розташований у приміщенні Солонківської сільської ради, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи на виконання вказівок останнього, поклав предмет неправомірної вигоди  грошові кошти між документи на робочому столі, а ОСОБА_5 таким чином, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, одержав від ОСОБА_8 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 27.05.2024 становило 80 230 грн. 60 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_2 .
		Як наслідок та підтвердження існування вищевказаного злочинного механізму вимагання неправомірної вигоди, за результатами розгляду заяви директора ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» ОСОБА_8 від 27.05.2024, Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області прийнято рішення № 4527 від 12.06.2024 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок в с. Хоросно площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310».
		В подальшому, 19.06.2024 близько 20.00 год. до ОСОБА_8 через мобільний месенджер «WhatsApp» з номеру телефону НОМЕР_1 , зателефонував ОСОБА_5 , який продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, наполіг на необхідності термінового надання йому решти суми неправомірної вигоди.
		На виконання вказівок ОСОБА_5 , 20.06.2024 близько 14.30 год., ОСОБА_8 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де сів в салон особистого автомобіля ОСОБА_5 на місце переднього пасажира та близько 14.37 год., діючи на виконання вказівок ОСОБА_5 , поклав предмет неправомірної вигоди  грошові кошти в бокову кишеню передньої пасажирської дверки автомобіля, а ОСОБА_5 таким чином, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, одержав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 20.06.2024 становило 81 076 грн. 20 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_2 .
		В подальшому, а саме 05.09.2024 Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області прийнято рішення № 4676, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності що перебувають в оренді ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ  11.02) кадастровий номер 4623685600:08:000:0345 площею 0,9007га, кадастровий номер 4623685600:08:000:0344 площею 0,4414га, в АДРЕСА_2 .
		Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.
		Підозрюваний та його захисники проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та зазначили, що підозра ОСОБА_5 є не обґрунтованою. Захисники наголосили, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, не встановлено жодних фактів, що підозрюваний має бажання та можливість переховуватись від слідства або суду. Також вказали, що сторона обвинувачення не довела належними доказами бажання або намір ОСОБА_5 знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а лише зазначила формальну можливість вчинення таких дій. Захисники просили суд врахувати, що у ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв`язки, останній одружений, виховує двох дітей, має постійне місце роботи та проживання, окрім того, високий суспільний статус підозрюваного підтверджується численними відзнаками. Окрім наведеного, останній має позитивну репутацію у релігійних колах. Захисники також вказали, що сторона обвинувачення не надала жодного обґрунтування щодо запропонованого розміру застави у сумі 500 прожиткових мінімумів, як і не обґрунтувала, чому застава у визначених КПК України розмірах (від 20 до 80 прожиткових мінімумів) не зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. З урахуванням вищевикладеного, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу. У випадку обрання слідчим суддею запобіжного заходу, захисники просили визначити розмір застави в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		 
		Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
		Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000032 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		18.09.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
		Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено 18.09.2024 та цього ж дня вручено ОСОБА_5 .
		Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
		   Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
		   Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		   Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		   Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		   Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
		- заявою ОСОБА_8 від 21.05.2024 року;
		- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 23.05.2024, 02.07.2024,13.09.2024;
		- протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 27.05.2024, 20.06.2024;
		- протоколами за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 28.05.2024, 21.06.2024;
		- протоколами про хід проведення аудіо-, відео контролю особи від 21.06.2024, 23.07.2024;
		-    протоколами обшуку від 18.09.2024;
		- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 18.09.2024;
		-іншими матеріалами кримінального провадження № 42024142400000032 від 22.05.2024 року у їх сукупності та взаємозв`язку.
		   Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		   За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_5 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, в тому числі матеріалами за результатами проведення негласних слідчий дій (протоколами про хід проведення аудіо-, відео контролю особи від 21.06.2024, 23.07.2024 року), які об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
		 
		Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
		-    ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до десяти років, без альтернативи призначення більш м`якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. 
		   Разом з цим, ОСОБА_5 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. 
		   Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. ОСОБА_5 має родину (одружений, має двох дітей), що без сумніву, свідчить про існування у нього соціальних зв`язків належного рівня, але окрім зазначеного, слідчий суддя враховує викладені вище факти та обставини, коло його спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування;
		 
		-    ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення). 
		   Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. 
		     ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
		Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, у тому числі ОСОБА_8 та інших шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показань.
		При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
		 
		На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
		Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує таке:
		- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
		- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; 
		- вік та стан здоров`я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
		При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
		Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
		 
		Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		 
		Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
		Злочин інкримінований підозрюваному передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Разом з тим, суд враховує те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.
		Запобіжний захід у вигляді застави не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища особи (підозрюваного, обвинуваченого) та її родини, не є способом покарання, а скерована лише на забезпечення виконання покладених на таку особу обов`язків. При цьому слідчий суддя/суд має тільки переконатися, що обраний розмір застави здатний примусити таку особу виконувати обов`язки і не перешкоджати розслідуванню.
		У даному конкретному випадку фактично розмір застави запропонований слідчим та прокурором ґрунтується на наявності у підозрюваного нерухомого майна. Разом з тим, положення чинного КПК України не вказують на те, що розмір застави повинен бути визначений виходячи із наявного у підозрюваного майна, зокрема коштів та нерухомості. Такі відомості повинні бути враховані у сукупності із усіма обставинами справи. Перспектива втратити заставу у разі неявки особи на судове засідання або для проведення процесуальної чи слідчої дії повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися. Виключна увага на розмірі ймовірних збитків від кримінального правопорушення або на розмірі статків підозрюваного є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельно оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та його обґрунтувати. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення. Сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Належного обґрунтування застосування застави понад максимальний розмір визначений КПК України, тобто того, що тут має місце виключний випадок слідчим та прокурором не наведено. Фактично прокурор та слідчий посилаються на категорію злочину, залишаючи поза увагою принцип презумпції невинуватості.
		Варто відзначити, що підозрюваний офіційно працевлаштований, його середньомісячний дохід становить близько 50000 гривень, також останній одружений, у нього є двоє неповнолітніх дітей.
		На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.
		Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
		Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 , будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		   Клопотання слідчого, - задоволити частково.
		Застосувати відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 16 листопада 2024 року включно.
		Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 діб наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , а також із депутатами та іншими службовими та посадовими особами Солонківської сільської ради.
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Повний текст ухвали проголошено 24 вересня 2024 року о 16 год. 40 хв. 
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним  в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
		 
		Слідчий суддя               ОСОБА_1 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...