Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-21/2480.1-2010 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 Постанова
		Іменем України
		 
			 
			14 жовтня 2010 року Справа № 2-21/2480.1-2010  
				 
			
			                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
			головуючого судді                                                  ,
			суддів                                                                      ,
			                                                                                          ,
			 за участю представників сторін:
			прокурор: 14.10.2010 Ковалевич Олег Михайлович, посвідчення № 631 від 01.02.10 (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя), 30.09.2010 не з’явився ;
			позивача: 30.09.2010, 14.10.2010 Гончаров Владислав Миколайович, довіреність № 04/1 від 01.09.10 (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища);
			відповідача: 30.09.2010, 14.10.2010 Кабанцов Роман Олександрович, довіреність № 4-2010 від 04.01.10 (товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль");
			розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 17 серпня 2010 року у справі №2-21/2480.1-2010
			за позовом           прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,м.Сімферополь,95000)
			в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022)
			до           товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7,Молодіжне, Сімферопольський р-н,97501) 
			 
			про стягнення 501582,03 грн.
			                                                            ВСТАНОВИВ:
			12 березня 2009 року прокурор міста Сімферополя в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль” про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 501582 грн. 03 коп., структурним підрозділом відповідача Сімферопольською ТЕЦ.
			Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2008 року в ході проведеної перевірки дотримання природоохоронного законодавства фахівцями Управління екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону, встановлено, що структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримтеплоелектроцентраль” здійснений викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без наявності дозволу, за результатами якої складено відповідний акт.
			Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 09 липня 2009 у справі № 2-5/1586-2009 року позов задоволено.
			Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (судді Остапова К.А., Антонова І.В., Прокопанич Г.К.) від 09 вересня 2009 року у справі № 2-5/1586-2009 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
			Постановою Вищого господарського суду України(судді Бакуліна С.В., Глос О.І. Олійник В.Ф.) від 18 лютого 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
			Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 17 серпня 2010 у справі №2-21/2480.1-2010 позов задоволено.
			Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на користь держави збитки, заподіяні в наслідок понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 501582,03 грн., на користь державного бюджету 5015,82 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
			Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не в повному обсязі були з’ясовані обставини та докази, які мають істотне значення у справі, не прийняті до уваги та не розглянуті в повній мірі пояснення відповідача, що є порушенням норм процесуального права. Також апелянт зазначає, що сама відсутність або припинення дії дозволу на викиди не є підставою для розрахунку збитків. 
			У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Остапової К.А., її замінено на суддю Заплава Л.М. на підставі розпорядження керівництва суду від 30.09.2010. 
			У зв’язку з відпусткою судді Градової О.Г., її замінено на суддю Ткаченка М.І. на підставі розпорядження керівництва суду від 14.10.2010.
			У судовому засіданні 30 вересня 2010 року представник ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Представник комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
			Справа відкладалася ухвалою суду від 30.09.2010 на 14.10.2010 о 14 год. 30 хв.
			У судовому засіданні 14 жовтня 2010 року представник ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Представник комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
			Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
			Сімферопольська ТЕЦ є структурним підрозділом ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з 01.10.2007. Діяльність пов’язана з виробництвом електричної енергії та відпусткою теплової енергії 
			Актом перевірки дотримання вимог в частині охорони атмосферного повітря від 16.05.2008 р. Управлінням екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону встановле но, що строк дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу Сімферопольською ТЕЦ за кінчився 31.03.2008 р. Враховуючи специфіку підприємства, відповідачу було надано термін для розробки документів та отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин до01.06.2008 р., однак на час здійснення перевірки 12.12.2008 припис не виконано, дозвіл на викиди забруднюючих речовин відсутній. Відомчий контроль джерел викидів підприємством не здійснюється, жур нали первинного обліку ПОД-1 не ведуться (а.с. 6-8 т.1).
			Також 12.12.2008 р. було складено протокол про адміністративне пра вопорушення № 003101 щодо порушення вимог Закону України «Про охоро ну атмосферного повітря» відносно головного інженера підприємства Полутіна В.Б. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнен ня на останнього від 12.12.2008 р. (том 1 а. с. 11-12).
			13 листопада 2008 р. в ході проведення перевірки проведені заміри величин викидів забруднюючих речовин від трьох працюючих котлів.
			На підставі отриманих за результатами перевірки даних та „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 38, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 травня 1995 року за № 157/693, зроблений розрахунок збитків, заподіяних відповідачем, що склало 501582,03 грн.
			Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до господарського суду з даним позовом. 
			Дозвіл на викиди у атмосферне повітря засуджуючих речовин у атмосферне повітря відповідач отримував лише у січні 2009 року.
			До цього часу акти перевірки дотримання вимог в частині охорони атмосферного повітря у встановленому законодавством порядку не оскаржені та ні скасовані.
			Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
			Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначено у статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.
			Зокрема, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України „Про охо рону атмосферного повітря”, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноважено го центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ре сурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноважено го центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
			Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, до яких, зокрема, віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факто рів стаціонарних джерел, викиди забруднюючих речовин в атмосферне по вітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забрудню ючих речовин в атмосферне повітря.
			Згідно зі статтею 2 Закону України „Про охорону атмосферного повіт ря” відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим За коном, Законом України „Про охорону навколишнього природного середо вища” та іншими нормативно-правовими актами.
			Відповідно нормам статті 68 Закону України „Про охорону навколиш нього природного середовища” порушення законодавства України про охо рону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністра тивну, цивільну і кримінальну відповідальність.
			Особливості застосування відповідальності за порушення природоохо ронного законодавства визначено у статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навко лишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в пов ному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалеж но від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погі ршення якості природних ресурсів.
			Відповідно до статті 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосфер ного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
			Статтею 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
			Порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в ат мосферне повітря, визначався Методикою, затвердженою наказом Міністер ства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 38, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 р. за № 157/693, яка встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, що діяла на момент проведення розрахунків.
			Відповідно до пункту 5.1.2 „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 р. за № 157/693 (що діяла на момент проведення перевірки) (далі –Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у числі інших, викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі і по окремих інгредієнтах.
			Під час проведення перевірки фахівцями Управління екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону 16.05.2010 встановлено, що строк дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу у відповідача сплинув 31 березня 2008 року, наданий строк до 01 червня 2008 року розробки документів та отримання дозволу на викид, і також на день проведення перевірки 12.12.2008 відповідач так і не отримав вказаний дозвіл, припис екологічної інспекції відповідач не виконав.
			З урахуванням вищенаведеного, твердження відповідача, що при обчисленні наслідків не дотримання ним вимог в частині охорони атмосферного повітря була встановлена нефактична потужність викиду забруднюючих речовин, , який повинен бути встановлений інструментальними вимірами, а нормативний викид в межах граничної потужності перевіряємого об’єкту, є необґрунтованими з тих підстав, що в розумінні норм Методики при відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір шкоди визначається саме за всі викиди забруднюючих речовин, тобто за нормативні викиди об’єкту, що перевіряється.
			Згідно із пунктом 5.4. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств.
			Пунктом 5.7 Методики визначено, що за результатами обстеження й інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел забруднення атмосферного повітря складається акт.
			Таким чином, моментом виявлення порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді викиду забруднюючих речовин без наявності на це дозволу є 16 травня 2008 року, тобто день складення акту за результатами перевірки.
			З розрахунків збитків вбачається, що за понаднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря спеціалістами позивача нарахований розмір шкоди за період роботи джерела в режимі наднормативного викиду з 01 квітня 2008 року, тобто, з дня закінчення строку дозволу, по 12 грудня 2008 року (а.с. 9).
			Відповідно до пункту 6.2. Методики термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
			Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужнос ті фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з мо менту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид (п. 6.4. Методики).
			Приймаючи до уваги, що строк дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу у відповідача сплинув 31.03.2008 р., у зв'язку з чим відповідно до п. 5.1.2. Методики викиди підприємством відповідача забруд нюючих речовин в атмосферне повітря після 01.04.2008 р. за відсутності дозво лу на викид, є наднормативними. 
			Таким чином, твердження відповідача, що строк, за який повинні нараховуватися санкції, повинен бути встановлений з 12.12.2008, а не з 01.04.2008, є необґрунтованими, так як, факт закінчення дії дозволу на викиди забруднюючих речовин са ме 31.03.2008 р. був відомий відповідачу, тобто, виявлений ним самостійно до проведення перевірки, що підтверджено відповідними листами відпові дача та його письмовими поясненнями (том 1 а. с. 45, 76, 77).
			Крім того, актом перевірки від 12.12.2008 р. зазначено, що факт за кінчення терміну дії дозволу на викид 31.03.2008 р. встановлено ще 16.05.2008 р. під час здійснення перевірки Управлінням екологічної інспекції Центрально-кримського регіону, при цьому відповідачу було надано термін для одержання дозволу до 01.06.2008 р., однак вимоги екологічної інспекції на час проведення перевірки 12.12.2008 р. виконано не було (том 1 а. с. 6).
			Також актом за результатами перевірки дотримання природоохорон ного законодавства від 12.12.2008 р. визначено, що відомчий контроль дже рел викидів підприємством не здійснюється, журнали первинного обліку ПОД-1 не ведуться.
			Відповідно до п. п. 6.2.4. Методики в разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів поту жності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки. Таким чином, як зафіксовано в акті перевірки від 16 травня 2008 року, у підприємства дія дозволу закін чилася 31.03.2008 р. у зв'язку з чим відповідно до пункту 5.1 Методики -наднормативними викидами вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволу на викиди.
			Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неприйняття до уваги як доказ, відсутності вини за порушення природоохоронного законодавства, посилання відповідача на несвоєчас не виготовлення за договором комунальним підприємством «Екологічний Центр «Озон» необхідних документів для отримання дозволу та поломкою ко тла, оскільки відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та відповід но статті 42 Господарського кодексу України здійснює свою діяльність на власний ризик.
			Згідно пункту 7.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів, розмір компенсації збитків враховується в одиницях національної валюти.
			Твердження відповідача, що розмір шкоди неправомірно встановлений на основі розміру мінімальної заробітної плати в сумі 605 грн., яка встановлена лише з 01.12.2008, є необґрунтованим з тих підстав, що в розумінні Методики розмір шкоди визначається на момент складання акту, про заподіяння такої шкоди, тобто на 12.12.2008 розмір шкоди визначався на основі розміру мінімальної заробітної плати в сумі 605 грн. 
			                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
			                                                            ПОСТАНОВИВ:          
			                    1 Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" у справі №2-21/2480.1-2010 залишити без задоволення.
			2 Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року у справі №2-21/2480.1-2010 залишити без змін.
			                                                  
			Головуючий суддя                               
			Судді

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...