Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/271/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 24.09.2024. Зареєстровано: 25.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2024.
Дата набрання законної сили: 23.09.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  560/271/24 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Салюк П.І. 
		Суддя-доповідач -  Біла Л.М.   
		23 вересня 2024 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Білої Л.М. 
		суддів:  Граб Л.С.  Сторчака В. Ю. , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернулась до суду з позовом до суду в якому просила визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про припинення виплати грошового забезпечення та грошової винагороди старшого сержанта Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 .
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на її думку, вирішення спору.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
		Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 17.02.2024, старший сержант ОСОБА_3 (полонений) проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області.
		16.06.2022 позивач звернулась до Військової частини НОМЕР_1 з заявою в інтересах малолітньої ОСОБА_4 стосовно виплати їй належного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди старшого сержанта ОСОБА_3 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 року.
		У відповідь на заяву позивача, листом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 0801 від 01.08.2022 ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до ПКМУ № 884 від 30.11.2016 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" командиром військової частини було прийнято рішення про виплату позивачу, як представнику малолітньої дитини грошового забезпечення військовослужбовця - ОСОБА_3 .
		Згодом, листом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 40/57/12-8947 від 10.10.2023 ОСОБА_1 було повідомлено про причини припинення виплати грошового забезпечення старшого сержанта ОСОБА_3 , зокрема, про те, що виплата позивачу грошового забезпечення старшого сержанта ОСОБА_3 припинена у зв`язку зі зверненням із відповідною заявою члена сім`ї, який, згідно п.7 Порядку № 884, має першочергове право на отримання його грошового забезпечення.
		Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виплата грошового забезпечення законним представникам неповнолітніх дітей (в розглядуваному випадку матері неповнолітньої дитини) зниклого безвісті військовослужбовця здійснюється за умови відсутності у військовослужбовця дружини (чоловіка), оскільки саме така особа має першочергове право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця. 
		Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
		Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), за військовослужбовцями, захопленими в полон зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення). Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 3 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
		Відтак, механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі, додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, захоплених у полон, унормовано Порядком № 884, який прийнято відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 260.
		Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець (п.п. 2 і 3 Розділу «XXX. Виплата грошового забезпечення у разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими» зазначеного Порядку № 260).
		Пунктами 1-4 Порядку №884 визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
		За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
		До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
		Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
		Згідно з п. 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
		У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
		Передбачені п. 7 Порядку № 884 правила щодо кола осіб які мають право на отримання грошового забезпечення узгоджуються із нормами абз. 3 - 4 ч. 6 ст. 9 Закону № 2011-XII, якими передбачено, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
		Аналіз процитованих норм абз. 3 - 4 ч. 6 ст. 9 Закону № 2011-XII та п. 7 Порядку № 884 дає підстави для висновку, що першочергове право на виплату грошового забезпечення мають дружина (чоловік) військовослужбовця.
		В разі їх відсутності це право переходить до повнолітніх дітей військовослужбовця, які проживають разом із ним. На рівні із особами другої черги право на отримання грошового забезпечення мають: 1) законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку); 2) особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців.
		У випадку якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця. При цьому, у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. Цей висновок випливає із абз. 2 п. 7 Порядку № 884 яким передбачено, що у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
		Отже, з огляду на положення вказаних норм права, можливо дійти висновку про те, що першочергове право на виплачу грошового забезпечення мають члени сімей військовослужбовців: дружина (чоловіка), а в разі її (його) відсутності - повнолітні діти, які проживають разом з нею (ним), або законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку). Особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батьки мають право на виплату грошового забезпечення у рівних частках лише за умови, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
		В контексті розгляду обставин даної справи встановлено, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.10.2023 № 5119, виданої на старшого сержанта ОСОБА_3 (полоненого), а саме відповідно до розділу "сімейний стан" особової справи зазначена, зокрема, дружина - ОСОБА_5 , 1985 р.н. 
		Отже, така позиція відповідача ґрунтується на вимогах п. 7 Порядку №884 та доводить, що станом на момент виникнення спірних правовідносин старший сержант ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , 1985 р.н., та має малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якої є ОСОБА_1 - колишня дружина ОСОБА_3 .
		Отже, у спірному випадку встановлено, що ОСОБА_3 має законну дружину, а відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, першочергове право на отримання грошового забезпечення в даній ситуації має саме ОСОБА_5 .
		За встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
		Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. 
		 
		          
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді     Граб Л.С.    Сторчак В. Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...