Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26342/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2024.
Дата набрання законної сили: 16.09.2024
Номер судового провадження: 51-7561км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019000000000734

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2024 року
		м. Київ
		справа № 761/26342/22
		провадження № 51-7561кмо23
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_8 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_9 ,
		представника третьої особи,
		щодо майна якої вирішувалося
		питання про арешт                                  ОСОБА_10 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року, і
		ВСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст прийнятих судових рішень
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 , встановлено слідчому та прокурору один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000734 від 24 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї
		У касаційній скарзі прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, формально вказавши про те, що ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню. Висловлює незгоду із рішенням, прийнятим слідчим суддею, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду вважає незаконною та необґрунтованою. Вважає, що слідчий суддя поза межами своїх повноважень постановив ухвалу, якою у мотивувальній частині фактично зобов`язав слідчого та прокурора закінчити досудове розслідування.
		В інтересах ОСОБА_11 його представник ОСОБА_10 надіслав до Суду заперечення, в якому просить залишити без зміни ухвалу апеляційного суду, оскільки вважає її законною та вмотивованою.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2024 року на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК вказане кримінальне провадження передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Другої судової палати ККС ВС від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18-к (провадження № 51-1329кмп19), відповідно до якого ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, окремому апеляційному оскарженню відповідно до положень ст. 309 КПК не підлягають.
		На думку колегії суддів Першої судової палати, правовідносини, що розглядаються в цьому кримінальному провадженні, та правовідносини, що були предметом розгляду колегії суддів Другої судової палати ККС ВС у справі № 757/37346/18-к, є подібними в розумінні ст. 434-1 КПК, оскільки стосуються питання апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, якою встановлено строк для слідчого та прокурора на вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування.
		Ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати ККС ВС колегія суддів Першої судової палати ККС ВС мотивувала тим, що при вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК, потрібно виходити із сутнісного критерію, закладеного законодавцем під час визначення переліку ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню. У розглядуваному провадженні слідчий суддя хоча і діяв у межах передбаченої КПК процедури, але із застосуванням положень статей 7, 9 КПК.
		Натомість в постанові Другої судової палати ККС ВС від 18 жовтня 2019 року, від якої пропонує відступити колегія суддів Першої судової палати, сформульовано висновок про те, що ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, окремому апеляційному оскарженню відповідно до положень ст. 309 КПК не підлягають.
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою ККС ВС.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні:
		- прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити;
		- представник третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна, ОСОБА_10 заперечив касаційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
		Мотиви Суду
		Колегія суддів об`єднаної палати заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла таких висновків.
		Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування
		У цьому кримінальному провадженні колегії суддів об`єднаної палати ККС належить вирішити питання про те, чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування.
		Частина 3 ст. 392 КПК визначає, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Положення КПК, що визначають ухвали слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню, містяться у ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК.
		Судовою практикою сформовано правовий підхід, за яким ухвали, які не передбачені КПК, підлягають апеляційному оскарженню.
		У справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України вказав про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК (постанова від 12 жовтня 2017 року). Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
		Щодо кола ухвал слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК, і права на їхнє апеляційне оскарження, сформовано висновок об`єднаною палатою ККС (постанова від 31 травня 2021 року у справі №646/3986/19), з якого слідує, що серед усіх рішень у межах відповідних регламентованих КПК процедур, слід виокремлювати дві групи рішень:
		- ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК);
		- ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.  9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
		У цій же справі об`єднана палата ККС визначила, що підлягають оскарженню рішення слідчого судді, які (1) або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи, (2) або якими вирішуються питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування, (3) або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
		Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
		У цьому провадженні йдеться про встановлення слідчим суддею строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому нікому не було повідомлено про підозру.
		Колегія суддів об`єднаної палати констатує, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Тобто інститут слідчих суддів покликаний забезпечити можливість судового контролю за дотриманням прав, свобод чи інтересів осіб, які залучені до кримінального провадження.
		У цьому провадженні із клопотанням про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні звернувся представник третьої особи, на майно якої було накладено арешт. Ця особа не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні. Представник посилався на необхідність встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування, з покликанням на те, що таке досудове розслідування триває більше трьох років. Слідчим суддею було ухвалено рішення про встановлення такого строку.
		Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість встановлення певного процесуального строку в межах граничного строку. У цьому провадженні йдеться про встановлення строку в межах строку досудового розслідування, в якому нікому не було повідомлено про підозру.
		У зв`язку із цим суд звертає увагу на те, що станом на момент ухвалення рішення слідчим суддею у межах цього провадження, тобто станом на 31 травня 2023 року, відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не було повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.
		Тобто відповідно до вищезазначених положень строки у кримінальних провадженнях, в яких не було нікому повідомлено про підозру, не спливали.
		Таким чином, слідчий суддя фактично встановив строк щодо періоду, який не мав граничних меж відповідно до КПК.
		Окрім цього, кримінальний процесуальний закон містить положення про порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею (ст. 295-1 КПК). Тобто законодавець передбачив механізм поетапного продовження такого строку в межах визначеного граничного строку досудового розслідування. За відсутності підстав для продовження відповідного строку слідчий суддя може відмовити у задоволенні відповідного клопотання сторони обвинувачення, або слідчий суддя може продовжити такий строк на менший період, аніж просить сторона обвинувачення.
		Слідчий суддя може встановлювати строк в межах граничного для вчинення конкретних дій сторонами провадження, якщо є підстави вважати, що такі дії не здійснюються, здійснюються із невиправданою затримкою тощо. 
		Об`єднана палата ККС у постанові від 31 травня 2021 року у справі №646/3986/19 визначила, що підлягають оскарженню рішення слідчого судді, якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
		Ухвалюючи рішення про встановлення слідчому чи прокурору строку для проведення процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, слідчий суддя фактично скоротив строк такого досудового розслідування. Таке рішення вочевидь впливає на долю досудового розслідування і кримінального провадження загалом.
		З огляду на вказане, Суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді, якою встановлено строк для проведення процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, має важливе значення як для етапу досудового розслідування, його якісного проведення та обрахунку самого строку такого розслідування, так і на кримінальне провадження та його рух загалом.
		Як наслідок, така ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню.
		 
		Щодо доводів касаційної скарги прокурора
		На думку прокурора, ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки позбавила його права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, якою було встановлено строк для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування.
		Колегія суддів об`єднаної палати вважає ці аргументи вмотивованими з огляду на таке.
		Сторона обвинувачення звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 31 травня 2023 року, якою було встановлено слідчому та прокурору строк - один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000734 від 24 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК.
		Апеляційний суд постановив оскаржувану ухвалу, якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді.
		Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а оскільки призначенням апеляційної скарги до розгляду доповідачем фактично було відкрито апеляційне провадження, то з урахуванням висновку об`єднаної палати ККС, сформульованого у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, апеляційне провадження було закрито.
		Однак з урахуванням висновку, до якого дійшла об`єднана палата у цьому кримінальному провадженні, апеляційний суд дійшов необґрунтованого переконання про те, що ухвала слідчого судді від 31 травня 2023 року не може бути предметом апеляційного оскарження.
		Відтак оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є неправильним.
		Окрім цього, колегія суддів об`єднаної палати вважає за необхідне зазначити про те, що у цьому кримінальному провадженні представник третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, звернувся до слідчого судді з клопотанням в інтересах ОСОБА_11 з мотивів того, що на кошти останнього в рамках кримінального провадження № 62019000000000734 було накладено арешт.
		Однак ст. 174 КПК регламентує порядок звернення з клопотанням про скасування арешту майна. Натомість використання із зазначеною метою механізму фактичного скорочення строку досудового розслідування КПК не лише не передбачено, а й суперечить завданням, визначеним у ст. 2 КПК.
		Таким чином, колегією суддів об`єднаної палати встановлено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення потрібно скасувати із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		На виконання положень ч. 4 ст. 442 КПК об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.
		 
		Висновок:
		ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню.
		 
		Керуючись статтями 433, 434-2, 436-438, 442 Кримінального процесуального кодексу України, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                 ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		ОСОБА_4                                ОСОБА_5                           ОСОБА_6 
		 
		 
		 
		        ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...