Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1993/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 25.09.2024. Зареєстровано: 26.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2024.
Дата набрання законної сили: 19.09.2024
Номер судового провадження: 852/10152/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		19 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1993/24
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
		 суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
		 в адміністративній справі №280/1993/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», 05.03.2024 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив: 
		визнати незаконним та скасувати припис відповідача від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.02.2024 позивачем отримано акт від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ПрАТ «МК «Азовсталь», згідно якого встановлено порушення. Відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024. Припис містить вимогу до 20.04.2024 усунути порушення, яке, на думку відповідача полягає у відмові з боку керівництва ПрАТ «МК «Азовсталь» у наданні працівниці ОСОБА_1 , з якою призупинено трудовий договір, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, що є порушенням частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позивач вважає, що оскільки обставини викладені в акті перевірки (які слугували підставою для винесення припису), не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства України, то припис щодо усунення порушень виданий безпідставно. Зазначає, що порядок організації трудових відносин в умовах воєнного стану регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за змістом ст. 13 зазначеного закону відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Так, працівниця ОСОБА_1 працювала контролером у виробництві чорних металів 4 розряду у Відділі технічного контролю ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Внаслідок військової агресії проти України було знищено та значно пошкоджені потужності та майно ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Місто Маріуполь є окупованим. Таким чином, у позивача відсутня можливість надання та виконання роботи працівниками позивача, у зв`язку із чим 15.06.2022 позивачем було видано наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Таким чином, наразі трудовий договір позивача з ОСОБА_1 є призупиненим відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У випадку з ОСОБА_1 під час призупинення дії трудового договору єдиний внесок за даного працівника роботодавцем не сплачується та відсутній факт втрати заробітку працівником. Більше того, неможливо виплатити працівнику матеріальне забезпечення у зв`язку із вагітністю та пологами без попереднього надання працівнику відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами на підставі медичного висновку відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки». Однак, за своєю правовою природою призупинення дії трудового договору виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, до яких відноситься і обов`язок роботодавця надавати передбачені законом відпустки. При цьому, підставою для поновлення трудових відносин, відповідно до аналізу діючої норми права (ст.13 ЗУ №2126-ІХ), може бути лише: поява можливості у сторін трудових відносин виконувати обов`язки, що наразі є неможливим для позивача у зв`язку з втратою контролю над виробничими потужностями та майном позивача; або закінчення воєнного стану. Інші підстави для поновлення дії трудового договору, зокрема і необхідність надання працівнику соціальних гарантій, наразі відсутні. З урахуванням того, що чинне законодавства не передбачає в якості підстав поновлення трудового договору, який було призупинено сторонами, надання працівнику відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, у роботодавця відсутні повноваження щодо такого поновлення, оскільки, це є порушенням норм ЗУ «Про відпустки», ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, зокрема, ч. 2 ст. 12 ЗУ №2136-ІХ, у зв`язку з чим припис від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
		В обґрунтування апеляційної скарги вказує, працівниця ОСОБА_1 працювала контролером у виробництві чорних металів 4 розряду у Відділі технічного контролю ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», виробничі потужності та майно якого знаходилось на території міста
		Маріуполь. Внаслідок військової агресії проти України засоби виробництва ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» були знищені. Місто Маріуполь наразі є окупованим. « 15» червня 2022 року у зв`язку з вищенаведеним, Позивачем було видано наказ №141 про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Відтак, з «16» червня 2022 року на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Позивачем було призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , отже між сторонами тимчасово були припинені трудові відносини і починаючи з « 16» червня 2022 року у відповідача був відсутній обов`язок забезпечувати позивача роботою та заробітною платою, а у ОСОБА_1 - обов`язок виконання роботи за укладеним трудовим договором. З іншого боку, відповідно до ст.15 та ст. 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу). Отже, законодавством встановлено, що відповідні страхові виплати здійснюються для повної або часткової компенсації втрати заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка після настання страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, не може продовжувати працювати. Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР. У випадку з ОСОБА_1 під час призупинення дії трудового договору єдиний внесок за даного працівника роботодавцем не сплачується та відсутній факт втрати заробітку працівником. Більше того, неможливо виплатити працівнику матеріальне забезпечення у зв`язку із вагітністю та пологами без попереднього надання працівнику відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами на підставі медичного висновку відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки». Зауважує, що Позивач з об`єктивних причин позбавлений можливості поновити на роботі ОСОБА_1 задля надання відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами. Крім того, згідно з роз`ясненнями Державної служби України з питань праці, які додано до позову, оскільки у період призупинення дії трудового договору припиняється виплата зарплати, то й втрачається право працівника на матеріальне забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Проте, Фонд здійснює виплату допомоги по вагітності та пологах незалежно від факту призупинення дії договору. Крім того, за оприлюдненою інформацією на офіційному сайті ФССУ, фонд адаптував порядки здійснення виплат під потреби воєнного стану та фінансує допомоги вагітним українкам напряму на особисту банківську картку, якщо роботодавець не має можливості оформити заяву у зв`язку з бойовими діями. Відповідно до роз`яснень Фонду соціального страхування України компенсація усіх втрачених працівником внаслідок нападу росії коштів покладається на державу-агресора. РФ зобов`язана відшкодувати українцям понесені збитки, у тому числі за час тимчасової непрацездатності. Це передбачено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136, який набув чинності 24.03.2022: відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Згідно з іншими роз`ясненнями Державної служби України з питань праці, які додано до позовної заяви, призначає і виплачує такі страхові виплати Пенсійний фонд України безпосередньо застрахованим особам без формування заяви-розрахунку.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін. Посилається на те, що у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору. Роботодавець має відновити вагітну жінку на роботі з моменту відкриття лікарняного та надати заяву-розрахунок для фінансування допомоги по вагітності та пологах, що відповідає ч.2 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
		Судом першої інстанції встановлено, що листом №ЦА-633/1/2.6-24а від 05.02.2024 Державною службою України з питань праці направлено до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_1 , за яким Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відкрито провадження згідно листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав О. Колобродової, для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у листі арбітражного керуючого О. Бугулян. Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 №5782, Держпраця погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ПрАТ «МК Азовсталь» за зверненням Т. Удовік. (а.с.56).
		11.01.2024 фахівцями відповідача здійснено спробу проведення перевірки на ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» за зверненням ОСОБА_1 , за юридичною адресою: 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.89, каб. 12. 
		В ході перевірки не встановлено місцезнаходження зазначеного підприємства або його посадових осіб, а отже проведення заходу державного нагляду (контролю) не вбачалося можливим, у зв`язку із чим складено Акт про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПС/ЗП/1060/0042/НП від 11.01.2024 (а.с.52).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 18.01.2024 на адресу відповідача (вх. №1929/ПС-1-24 від 22.01.2024) надані зауваження ПрАТ «МК «Азовсталь» до акту про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) №ПС/ЗП/1060/0042/НП від 11.01.2024, за змістом яких підприємство не створювало перешкод при проведені 11.01.2024 заходу державного контролю, оскільки адміністративний персонал підприємства виконує роботу дистанційно (4 працівника), а з виробничим персоналом призупинено дію трудових договорів у зв`язку із тим, що всі виробничі приміщення залишились на окупованій території в м. Маріуполь (а.с.53).
		07.02.2024 відповідачем видано наказ від 07.02.2024 №30/ПС-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» з питань надання відпусток (а.с.57).
		На підставі наказу від 07.02.2024 №30/ПС-ЗК оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08.02.2024 №ПС/1/2798-24 (а.с.58).
		У період часу з 09.02.2024 по 20.02.2024 фахівцями відповідача у ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки в частині надання відпустки.
		Під час проведення заходу державного контролю, на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» надіслано Вимогу про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 09.02.2024, яка отримана уповноваженою особою позивача 12.02.2024 (а.с.59,60).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 14.02.2024 № 01/17 повідомило відповідача про те, що зв`язку з ненаданням контролюючим органом для ознайомлення суб`єктом господарювання документів, передбачених статтею 6, 7 Закону України №877-V, у ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» не виникає обов`язку щодо надання документів, визначених у вимозі про надання документів № ПС/ЗП/5016/0042/НД від 09.02.2024 (а.с.61-62).
		16.02.2024 на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» повторно надіслано вимогу про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 16.02.2024, яка отримана уповноваженою особою позивача 19.02.2024 (а.с.63,64).
		Листом ПрАТ «МК «Азовсталь» від 19.02.2024 № 01/19 на адресу відповідача надані документи, зазначені у вимозі про надання документів №ПС/ЗП/5016/0042/НД від 16.02.2024 із відповідним поясненнями (а.с.67-69).
		За результатами проведеної перевірки складено Акт №ПС/ЗП/5016/0042 від 20.02.2024 (а.с.72-76).
		У акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» встановлено, що згідно наказу від 06.01.2022 № 13 ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 11.01.2022 на посаду контролера у виробництві чорних металів.
		Згідно наказу №141 від 15.06.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» з ОСОБА_1 призупинено трудові відносини з 16 червня 2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої були знищені та значно пошкоджені потужності та майно ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками підприємства.
		Керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» відмовлено ОСОБА_1 у наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, що є порушенням ч.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Наданими поясненнями керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» зазначено, що відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 не надано у зв`язку з призупиненням трудових відносин, всупереч чинним нормам законодавства.
		На підставі акту №ПС/ЗП/5016/0042 від 20.02.2024 та виявлених порушень, відповідачем внесений обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024, яким на підставі частини 1 статті 8 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зобов`язано Генерального директора ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» усунути виявлені порушення, - 20.04.2024 (а.с.77-79).
		Вищезазначені Акт та Припис направлені на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та отримані уповноваженою особою позивача 23.02.2024 (а.с.80).
		Позивач вважає протиправним припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ЗП/5016/0042/П від 20.02.2024.
		Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
		Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.
		Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.
		Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.
		Статтею 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
		Повноваження Держпраці визначено Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96.
		Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, відповідно до порядку №96.
		Наказом №237 від 07.12.2022 Державна служба України з питань праці погодила можливість Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці забезпечувати здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022 № 167 та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
		Матеріалами справи підтверджується, що Державною службою України з питань праці (за №ЦА-633/1/2.6-24а від 05.02.2024) направлено до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернення ОСОБА_1 , за яким Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відкрито провадження згідно листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав О. Колобродової, для розгляду та вжиття заходів реагування, враховуючи інформацію, викладену у листі арбітражного керуючого О. Бугулян.
		Положеннями ст.3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
		Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень. 
		Не можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дій цих обмежень. 
		Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 26, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 62 цієї Конституції.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженими Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, який діє на теперішній час.
		Згідно з пунктом 3 Указу Президента України, у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 3494-IX від 22.11.2023.
		Частинами 2, 3 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Слід взяти до уваги, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ главу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту:
		«Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Таким чином, положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану №2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. 
		Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, також можуть та/або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
		Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Матеріалами справи підтверджується, що наказом №141 від 15.06.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої були знищені та значно пошкоджені потужності та майно ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками Товариства, з метою врегулювання трудових відносин, з 16.02.2022 призупинено дію трудового договору до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, зокрема з ОСОБА_1 (а.с.70).
		Так, під час здійснення контрольного заходу, відповідачем встановлено, що керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» відмовлено ОСОБА_1 у наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, що є порушенням ч.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Наданими поясненнями керівництвом ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» зазначено, що відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 не надано у зв`язку з призупиненням трудових відносин, всупереч чинним нормам законодавства.
		Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
		Тобто, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ містить виключення щодо права роботодавця відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, зокрема таке виключення стосується - відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Слід зазначити, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. 
		Тобто, призупинення трудових відносин не є звільненням працівника з підприємства.
		Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ та наявних у неї виключень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть під час призупинення дії трудового договору.
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, зокрема: ч. 2 ст. 12 Закону № 2136-ІХ, у зв`язку з чим припис від 20.02.2024 №ПС/ЗП/5016/0042/П, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. 
		Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.
		Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача. 
		Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
		Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
		Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»  залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 19.09.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		 
		Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова 
		 
		 суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяО.М. Лукманова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...