Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/8391/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 26.09.2024. Зареєстровано: 26.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2024.
Дата набрання законної сили: 29.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/953/1067/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024222010000122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/8391/24 
		н/п 1-кп/953/1067/24 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		"26" вересня 2024 р. 
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №42024222010000122 від 20.06.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із повною середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
		10.06.2024 приблизно о 12:00 год., більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_4 , перебуваючи на відритій ділянці місцевості, а саме біля тролейбусного кола, що знаходиться поблизу провулку Амурського в м. Харкові, неподалік від виходів станції метро "Барабашово" № 1, 2, на землі знайшов та підняв банківську картку АТ "РайффайзенБанк" № НОМЕР_1 , належну потерпілій ОСОБА_5 , та яку з корисливих мотивів вирішив залишити собі. У цей час у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на викрадення банківської картки з безконтактним чіпом АТ "РайффайзенБанк" з корисливих мотивів. Розуміючи, що банківською карткою можна розрахуватися через термінал та пароль для оплати не потрібен, ОСОБА_4 з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілої викрав банківську платіжну карту АТ "РайффайзенБанк" № НОМЕР_1 на ім`я потерпілої ОСОБА_5 , що є офіційним документом, оскільки відповідно до Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III, п. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 року № 851-IV, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998 року № 414, ст. 200 КК України, є електронним платіжним документом, тобто є офіційним документом так як за своїм юридичним значенням та функціональним призначенням платіжні картки як платіжні інструменти являються засобом доступу до банківських рахунків.
		Отже, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
		Крім того, 10.06.2024 приблизно о 12:00 год., більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_4 , перебуваючи на відритій ділянці місцевості, а саме біля тролейбусного кола, що знаходиться поблизу провулку Амурського в м. Харкові, неподалік від виходів станції метро "Барабашово" № 1, 2, на землі знайшов та підняв валютну банківську картку АТ "РайффайзенБанк" № НОМЕР_1 , належну потерпілій ОСОБА_5 , яку з корисливих мотивів вирішив залишити собі. 
		В подальшому 10.06.2024 в період часу приблизно з 13:00 год. по 15:00 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, в подальшому неодноразово продовжений, останній раз 06.05.2024 Указом Президента України №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно викрав з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 244, 84 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 9854 грн. 44 коп., шляхом проведення операцій по придбанню товарів у п`ятнадцяти торгових точках шляхом безконтактного розрахунку за товари через POS-термінали, зокрема, перебуваючи в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", який розташований за адресою: м. Харків, просп. Г. Харкова, 199а, розрахувався на загальну суму 6,24 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 251 грн 15 коп.; у магазині "Техносток", який розташований за адресою: м.Харків, Стадіонний проїзд, 11, розрахувався на загальну суму 43, 52 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 1751 грн 61 коп.; у магазині "Червоний Маркет", який розташований за адресою: м.Харків, Стадіонний проїзд, 5а, розрахувався на суму 15 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 603 грн 73 коп.; та в інших магазинах, зокрема, "Посад", у двох магазинах "Салтівський м`ясокомбінат", двох кіосках "АТТІКА", двох кіосках "КИСЕТ", "Простор", "М`ясник", аптеці "Подорожник", та в ряді інших, визначити які на стадії досудового розслідування не виявилось за можливе, на загальну суму 180,08 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 7247 грн 95 коп., тобто розпорядився грошовими коштами потерпілої на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 244, 84 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 9 854 грн 44 коп.
		Отже, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		Позиції сторони обвинувачення та захисту.
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинене обвинуваченою, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватимта призначитийому покарання,передбачене ч.1ст.357КК Україниу виглядіштрафу урозмірі 50неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, визнати винуватимта призначитийому покарання,передбачене ч.4ст.185КК Україниу вигляді5(п`яти)років позбавленняволі іза сукупністюзлочинів призначити остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, підтвердивши та пояснивши про обставини, викладені в обвинувальному акті. При призначенні покарання покладалася на розсуд суду.
		Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. 
		Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушень обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушень, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
		Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
		Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 здійснив викрадення офіційного документу з корисливих мотивів та здійснив таємне викрадення чужого майна,вчинене вумовах воєнногостану,і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Указана кваліфікація відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 14.02.2019 у справі № 454/420/17.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Пом`якшуючі обставини  це встановлені судом різні відомості, що свідчать про менший ступінь небезпечності особи винного та вчиненого ним злочину й дають підстави для застосування до нього менш суворого покарання.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.
		Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.
		Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
		Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Мотиви призначення покарання
		Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він раніше не судимий, розлучений, не працевлаштований, має сина ОСОБА_6 , 2015 р.н., на утримані осіб похилого віку не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		При обраннівиду таміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 ,суд враховуєхарактер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, даних проособу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих обставин, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід застосувати покарання за ч.4ст.185КК Україниу виглядіпозбавлення волі строком на 5 (п`ять) років,а зач.1ст.357КК Україниу вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 1ст.70ККУкраїнишляхом поглинанняменшсуворогопокарання більшсуворим слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі ізастосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65  67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства", заяви № 43759/10 та 43771/12, зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005, "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005, "Ісмайлова проти Росії" від 29.11.2007). 
		Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду
		У межах кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 244,84 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 10.06.2024 становить 9854,44 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За змістом cт. 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		При визначенні розміру майнової шкоди слід враховувати розмір такої шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілих осіб. Під шкодою, що має бути відшкодована, слід розуміти втрату або зменшення блага потерпілих осіб унаслідок порушення їхніх прав або втрату нематеріальних благ (життя, здоров`я тощо).
		У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що використав знайдену банківську карту у власних цілях та здійснив купівлю товарів за її допомогою. Із заявленою ОСОБА_5 сумою завданої шкоди, яка відповідає розміру фактично знятих з банківської карти коштів погоджується та визнає в повному обсязі.
		Отже, матералами кримінального провадження встановлення факт завдання потерпілій збитків (зняття коштів з банківської карти), протиправна поведінка обвинуваченого (викрадення офіційного докементу і використання його для купівлі товарів), причинний зв`язок між завданої шкодою і викраденням банківської карти (за допомогою банківської карти придбав товари) і вина обвинуваченого у вчиненні відповідної дії.
		Виходячи із установлених судовим розглядом обставин у справі, а також позиції обвинуваченого ОСОБА_4 , цивільний позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		Речові докази.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати.
		В кримінальному упровадженні відсутні процесуальні витрати.
		Запобіжний захід.
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.07.2024 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування до 17 вересня 2024 включно.
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.09.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 з 17.09.2024 по 17.11.2024.
		Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2-5 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Керуючись ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;
		- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, який обчислюється з моменту проголошення вироку.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речові докази, а саме: годинник в корпусі сіро-чорного кольору НОМЕР_2 , зарядний кабель чорного кольору до годинника uleFone конфіскувати на користь держави.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у рахунок відшкодування майнової шкоди у розмірі 244 (двісті сорок чотири) доларів США 84 центи, що згідно з курсом НБУ станом на 10.06.2024 становить 9 854 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривень 44 копійок.
		Вирок можебути оскарженийдо Харківськогоапеляційного судучерез Київськийрайонний судміста Харковапротягом 30(тридцяти)днів здня його проголошення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                 ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...