Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4613/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 26.09.2024. Зареєстровано: 27.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.
Дата набрання законної сили: 20.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 вересня 2024 року Справа№200/4613/22 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,
		встановив:
		ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач-1) з вимогами:
		- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 1 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення  січень 2008 року в сумі 16673,03 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року по 1 листопада 2020 року включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
		- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 1 березня 2018 року по 1 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року залучено до участі у справі №200/4613/22 другим відповідачем  Військову частину НОМЕР_2 (далі  відповідач-2).
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправноюбездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в неповному обсязі. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 1 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 1 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ:  НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 1 листопада 2020 року (включно) відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №200/4613/22 апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №200/4613/22 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №200/4613/22 - залишено без змін.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №200/4613/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №200/4613/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн, а також у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, і направлено справу №200/4613/22 в цій частині позовних вимог на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в справі №200/4613/22 залишено без змін.
		Згідно мотивувальної частини рішення суду касаційної інстанції, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки здійсненому позивачем розрахунку суми індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року, а також не встановили обставини, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, зокрема: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення у березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року; в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків); чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Право на отримання суми індексації-різниці наявне за умови, якщо розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили істотні для справи обставини, які мають значення для правильного вирішення спору в означеній частині позовних вимог, не здійснили відповідні розрахунки та не визначили конкретні суми. 
		Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/4613/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог: щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн.; щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Справу ухвалено розглядати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
		26 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо сум індексації, які заявлені в позовній заяві.
		Ухвалою суду від 30 серпня 2024 року долучено до матеріалів адміністративної справи №200/4613/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії  заяву по справі, яку надано представником позивача до суду 26 серпня 2024 року.
		03 вересня 2024 року представником відповідача-2 надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було.
		Представник відповідача-2 зауважує, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
		Отже, на думку представника Військової частини НОМЕР_2 , березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а тому березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.
		Відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим. Відтак, оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
		Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
		У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%. З урахуванням положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
		За таких обставин представник відповідача-2 вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період 26.02.2018 по 31.12.2022 відсутні.
		Ухвалою від 03 вересня 2024 року долучено до матеріалів адміністративної справи №200/4613/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії  відзив на позовну заяву, який надано відповідачем 03 вересня 2024 року.
		Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року зобов`язано позивача надати суду наступні докази: виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) по застрахованій особі  ОСОБА_1 .
		Також, ухвалою від 12 вересня 2024 року витребувано у Військової частини НОМЕР_2 наступні докази; відомості із зазначенням всіх складових нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року в розрізі місяців. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали. У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк визначено повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.
		16 вересня 2024 року відповідачем-2 надано довідку про доходи ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року №688/СОС, яка ухвалою суду від 16 вересня 2024 року долучена до матеріалів справи.
		23 вересня 2024 року представником позивача було надано виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) на ім`я ОСОБА_1 , яка ухвалою від 23 вересня 2024 року долучена до матеріалів справи.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
		ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 17 січня 2022 року про надання інформації щодо складових та розміру грошового забезпечення за період його військової служби. Проте докази надання та отримання відповіді у матеріалах справи відсутні.
		Згідно з архівною довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 березня 2023 року, наданою на вимоги ухвали суду, з травня 2017 року військова частина НОМЕР_2 знаходиться на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . У листопаді-грудні 2017 року посадовий оклад ОСОБА_1 складав по 530,00 грн, всього виплачено у листопаді та грудні 2017 року по 8164 грн.
		Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 28 листопада 2023 року про розміри посадових окладів за посадами, на яких перебував ОСОБА_1 , розмір його посадового окладу в період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року (водій-номер обслуги) становив 530,00 грн., з 01 березня 2018 року по 31 березня 2018 року (водій-номер обслуги)  2550,00 грн., з 01 квітня 2018 року по 29 березня 2019 року (водій-номер обслуги)  2820 грн, з 29 березня 2019 року по 01 листопада 2020 року (командир відділення)  3171,00 грн. При цьому інформація щодо розміру місячного грошового забезпечення позивача за спірний період у матеріалах справи відсутня та сторонами не надана.
		Згідно із інформацією з реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу, форма ОК-5), наданою Пенсійним фондом України на вимоги ухвали суду, грошове забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року (сплачено у березні 2018 року) становило 11779,57 грн., у березні 2018 року  13660,78 грн., у квітні 2018 року  6959,49 грн., у травні 2018 року  19840,30 грн., у червні 2018 року  13242,15 грн. При цьому, відсутня інформація щодо складових, що включає сума місячної виплати позивачу.
		Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року від 28 листопада 2023 року, наданої військовою частиною НОМЕР_2 , військовослужбовцю ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася. Розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року проведено із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця)  березень 2018 року. У період з квітня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася, з грудня 2018 року по лютий 2019 року індексація позивача становила по 71,08 грн., з березня 2019 року по червень 2019 року  по 134,47 грн., з липня 2019 року по листопад 2019 року  по 206,72 грн., з грудня 2019 року по червень 2020 року  по 216,51 грн., з липня 2020 року по жовтень 2020 року  по 226,29 грн.
		Відповідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року №688/ФС:
		грошове забезпечення за лютий 2018 року (сплачено в березні 2018 року) склало: 9160,78 грн., з яких оклад за військове звання  740,00 грн., посадовий оклад  2550,00 грн., надбавка за вислугу років  822,50 грн., надбавка за особливості проходження служби  555,18 грн., премія  4493,10 грн., 
		грошове забезпечення за березень 2018 року (сплачено у квітні 2018 року) склало: 9159,49 грн., з яких оклад за військове звання  740,00 грн., посадовий оклад  2820,00 грн., надбавка за вислугу років  890,00 грн., надбавка за особливості проходження служби  600,75 грн., премія  4108,74 грн.
		Щодо спірних правовідносин в частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн., та індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі  Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
		При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
		Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі  Закон №2011-XII).
		Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Згідно з частинами другою-четвертою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
		Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
		У частині шостій статті 2 Закону №1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		З метою реалізації цих положень Закону України №1282-XII Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок №1078, яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 Порядку №1078).
		Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення).
		У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Аналогічна правова позиція висловлена й Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17. 
		Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
		Аналогічного змісту викладена позиція у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17 та від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17, від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі №825/565/17.
		Також суд зазначає, що відповідно до пункту 14 Порядку №1078 встановлено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
		Стосовно посилання на лист директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04 січня 2016 року, роз`яснення Міністерства соціальної політики від 04 липня 2017 року №58/0/66-17, від 08 серпня 2017 року №№13700/3, 78/0/66-17, рішень Міністра оборони України, доведених телеграмами від 31 грудня 2015 року №248/3/1/1150 та від 29 січня 2018 року №248/3/9/172, та рішення від 15 лютого 2017 року №1223/з/12, суд зазначає наступне.
		Так, проведення індексації, в тому числі, грошового забезпечення військовослужбовців, а також обмеження реалізації цих норм не може відбуватися за телеграмами, роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вказівками командирів військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України, роз`яснень міністерств, тощо.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не нарахування та невиплата в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби позивачем, свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України №1282-XII та Порядку №1078.
		Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця  січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
		Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 01 січня 2015 року) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
		Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
		Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній до 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
		З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє зробити висновок, що до 01 грудня 2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
		Відтак, до 01 грудня 2015 року базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
		Проте, редакція пункту 5 Порядку № 1078, яка діє з 01 грудня 2015 року, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
		Таким чином, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).
		Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
		Абзацом 3 пункту 10-1 Порядку №1078, у редакції, чинній до 01 грудня 2015 року, визначалось, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
		Порядок №1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №526 від 13 червня 2012 року, яка діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року. 
		Пункт 10-2 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року та встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Відтак, з 01 грудня 2015 року положення пункту 10-2 Порядку №1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.
		Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками №1-7 до Постанови №1294.
		01 березня 2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
		Враховуючи вказане а також висновки суду касаційної інстанції, викладені в постанові від 31 липня 2024 року, суд зауважує, що у період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідач мав встановити базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення позивача  січень 2008 року та сплачувати таку індексацію.
		Керуючись наведеними вище приписами Порядку №1078, суд розраховує розмір належної позивачу індексації за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно року за формулою:
		І = Д x Кі / 100, де:
		І сума індексації;
		Д індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);
		Кі коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).
		За наслідком такого розрахунку розмір індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно склав:
		у листопаді 2017 року 3896,78 грн. (231,40%*1684,00 грн.);
		у грудні 2017 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 грн.);
		у січні 2018 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 грн.);
		у лютому 2018 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 грн.);
		Отже, загальна сума належна до виплати складає 16673,03 грн.
		Враховуючи, що відповідачем-2 фактично не заперечується несплата індексації за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.
		Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
		При цьому суд, приймаючи висновки суду касаційної інстанції, зауважує, що право позивача на отримання індексації-різниці не є спірним, визначенню підлягає лише сума вказаної індексації.
		Верховний Суд, зокрема у постанові від 23 березня 2023 року №400/3826/21, дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
		розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
		суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
		чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		У такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		Згідно з абзацом другим пункту 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329 (чинної станом на лютий-березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
		Як вже було зазначено вище, відповідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 13 вересня 2024 року №688/ФС, грошове забезпечення за лютий 2018 року (сплачено в березні 2018 року) склало: 9160,78 грн., з яких оклад за військове звання  740,00 грн., посадовий оклад  2550,00 грн., надбавка за вислугу років  822,50 грн., надбавка за особливості проходження служби  555,18 грн., премія  4493,10 грн., грошове забезпечення за березень 2018 року (сплачено у квітні 2018 року) склало: 9159,49 грн., з яких оклад за військове звання - 740,00 грн., посадовий оклад  2820,00 грн., надбавка за вислугу років  890,00 грн., надбавка за особливості проходження служби  600,75 грн., премія  4108,74 грн.
		Порівнюючи грошове забезпечення позивача, отримане ОСОБА_1 за лютий 2018 року та за березень 2018 року, суд зауважує, що таке грошове забезпечення не збільшилось, а саме: 9159,49 грн. - 9160,78 грн. = - 1,29.
		Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.
		В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.
		Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100:
		1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
		Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становила 4463,15 грн.
		Отже, враховуючи, що фактичного збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року не відбулося, в період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно позивач мав право на нарахування і виплату індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн.
		При цьому, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплати відповідачем суми індексації-різниці.
		Спірний період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно складає 2 роки 8 місяців 1 день.
		Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно становить: 4463,15 грн. х 32 місяці + 148,77 грн. (4463,15/30днів)= 142969,57 грн.
		Що стосується обраного представником позивача способу захисту порушеного права, а саме «стягнення… з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів».
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Отже, такий спосіб захисту порушеного права як «стягнення» є ефективним за умови визначення в рішенні суду конкретної суми, яку належить стягнути на користь позивача (стягувача), оскільки орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконує рішення про стягнення коштів шляхом їх списання з рахунку державного органу-боржника або за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. При цьому, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не наділений повноваженнями у будь-який спосіб змінювати присуджену на користь стягувача суму, зокрема утримувати з неї податки та інші обов`язкові платежі.
		Тобто, визначені представником позивача способи захисту права «стягнення… з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів» є взаємовиключними.
		Відтак, враховуючи у тому числі і те, що стягненню підлягають лише ті суми, які вже є нарахованими, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за належне зобов`язати відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у розмірі 142968,85 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
		А тому, з урахуванням зміни способу захисту порушених прав, позов у цій частині позовних вимог підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
		Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до статті 139 КАС України судовий збір у даній справі стягненню не підлягає.
		Керуючись статтями 32, 139, 243  246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		вирішив:
		Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 16673,03 грн., а також у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. у місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078,  задовольнити частково.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення  січень 2008 року в сумі 16673,03 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2020 року включно у загальній сумі 142969,57 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 вересня 2024 року.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд». 
		У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя І.С. Молочна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...