Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/4091/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2024. Зареєстровано: 27.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/688/278/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082060000094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 688/4091/24 
		№ 1-кп/688/278/24 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		26 вересня 2024 року м. Шепетівка
		 
		Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 1202424082060000094 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Архангельськ російської федерації, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, має 4 неповнолітніх дітей, непрацюючої, не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, 
		встановив:
		1.Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
		ОСОБА_4 , 11.01.2024 (більш точного періоду часу встановити не вдалося), прийняла рішення про здійснення діяльності з незаконного заволодіння грошовими коштами інших осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, та, з цією метою, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 6 Pro», IMEI НОМЕР_1 , у який на той час було встановлено сім картку оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_2 , у месенджері «Telegram», використовуючи створений невстановленою особою невстановлений акаунт із програмним забезпеченням із створення, надсилання фітингових посилань та отримання за їх допомогою персональних даних інших осіб - даних, необхідних для авторизації у месенджері «Viber» (бот), створила фітингове посилання, та використовуючи функціонал бота здійснила розсилку цього посилання на ряд невстановлених номерів, запропонованих ботом, у тому числі на акаунт у месенджері «Viber» із телефонним номером НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 , яка перейшла за вказаним посиланням та ввела запитувані дані.
		У подальшому, близько 15 год. 00 хв. 11.01.2024, ОСОБА_4 , отримавши у вказаному «Telegram-боті», відомості про здійснений злам облікового запису особи у месенджері «Viber» із телефонним номером НОМЕР_3 , використовуючи функціонал бота, несанкціоновано авторизувалась у належному ОСОБА_6 обліковому записі у месенджері «Viber», після чого здійснила розсилання контактам, наявним у даному обліковому записі, у тому числі контакту - ОСОБА_7 (телефонний номер НОМЕР_4 ), повідомлень із проханням термінової позики грошових коштів, здійснивши у такий спосіб несанкціоноване втручання у роботу інформаційно-комунікаційної системи.
		Своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних систем, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.
		У подальшому, у період часу з 15 год. 00 хв. по 15 год. 19 хв. 11.01.2024, ОСОБА_4 , переслідуючи мету незаконного заволодіння грошовими коштами інших осіб, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 6 Pro», IMEI НОМЕР_1 , у який на той час було встановлено сім картку оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_2 , шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме використовуючи функціонал створеного невстановленою особою невстановленого акаунту у месенджері «Telegram» із програмним забезпеченням із створення, надсилання фітингових посилань та отримання за їх допомогою персональних даних інших осіб (бот), через обліковий запис ОСОБА_6 у месенджері «Viber», здійснюючи спілкування із ОСОБА_7 , яка вважала що спілкується із своєю свахою - ОСОБА_6 , переконала її позичити грошові кошти, способом перерахунку їх на банківську картку № НОМЕР_5 .
		Того ж дня, ОСОБА_8 , погодившись на прохання позики грошових коштів, перебуваючи за місцем свого проживання - за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи додаток «Приват24» о 15 год. 39 хв., перерахувала з власної картки № НОМЕР_6 , емітованої АТ КБ «Приват Банк», грошові кошти у сумі 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_7 .
		У подальшому, 12.01.2024, о 09 год. 55 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні АТ «Акцент-Банк» за адресою: проспект Миру, 40/3, у м. Шепетівка Хмельницької області, разом із свекрухою ОСОБА_9 , на ім`я якої АТ «Акцент-Банк» емітовано віртуальну банківську картку № НОМЕР_5 , повідомивши ОСОБА_9 про правомірність надходження грошових коштів на її картку, попросила її зняти на касі відділення грошові кошти з зазначеної картки. Того ж дня, о 09 год. 58 хв. ОСОБА_9 , не усвідомлюючи протиправності дій ОСОБА_4 , зняла грошові кошти у сумі 4965 грн (44 грн 69 коп. комісія за зняття) та передала їх ОСОБА_4 , після чого, на її прохання, закрила банківський рахунок за карткою № НОМЕР_5 .
		У такий спосіб, ОСОБА_4 , шляхом обману, з використанням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 5000 грн, яким у подальшому розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
		Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.
		2.Відомості про укладену угоду.
		29.08.2024 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
		Згідно з цією угодою, обвинувачена ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
		Сторони дійшли згоди на призначення покарання ОСОБА_4 покарання за скоєння кримінальних правопорушень: за ч. 1 ст. 361 КК Україні - обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 190 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком; на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 відповідні обов`язки.
		3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме: за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; за ч. 1 ст. 361 КК України, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
		Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала повністю, щиро розкаялася, просила затвердити угоду про визнання винуватості.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просила затвердити означену угоду.
		Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 надали письмову згоду на укладення угоди та просили суд затвердити угоду про визнання винуватості за їх відсутності.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкції ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України. 
		Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
		4.Відомості, які характеризують особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра, органів пробації, не перебуває, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей.
		Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди. 
		Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
		5.Призначення узгодженої сторонами міри покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
		Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, в тому числі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Судом встановлено, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненні злочину, прокурор вважав достатнім визначити обвинуваченій мінімальний іспитовий строк, а тому суд дійшов висновку з врахуванням тяжкості вчинених діянь, особи винної та наслідків, що настали, про можливість її звільнення від відбування покарання з випробуванням строком в 1 рік.
		Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, то перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру, тяжкості обвинувачення, думки прокурора.
		У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені пунктами 1-2 частини першої статті 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області слід скасувати.
		Керуючись ст.ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд 
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 1202424082060000094, укладену 29 серпня 2024 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , її захисником ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити їй покарання:
		- за ч. 1 ст. 361 КК Україні - обмеження волі на строк 1 рік;
		- за ч. 4 ст. 190 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та покласти на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання).
		Речові докази: мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 6 Pro» в несправному стані, що зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області - знищити; мобільний телефон марки «Motorolla» моделі «G42», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_10 , що передані на зберігання ОСОБА_10 - залишити ОСОБА_10 .
		Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2024, скасувати.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...