Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/10852/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 27.09.2024. Зареєстровано: 27.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.

Номер судового провадження: 2-а/522/173/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №522/10852/24
		Провадження №2-а/522/173/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 вересня 2024 року                                        м. Одеса
		 
		Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючої  судді Косіциної В.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		03 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 18.06.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковника ОСОБА_2 , якою на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 НМДГ, що становить 17000,00 гривень, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, недоведеністю вини ОСОБА_1 належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.
		За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
		Ухвалою суду від 09 липня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 15 липня 2024 року.
		Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення, який містить відомості про реєстрацію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
		Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року.
		Ухвала суду від 09.07.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 09.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
		Також, копія ухвали суду та копію позовної заяви було направлено на адресу відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення було вручене 25 липня 2024 року.
		У судове засідання, призначене на 15 липня 2024 року учасники справи  не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Повістка на 15.07.2024 року була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 10.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		У зв`язку з неявкою учасників справи, судове засідання призначене на 15 липня 2024 року було відкладено на 20 серпня 2024 року.
		У судове засідання, призначене на 20 серпня 2024 року учасники справи  не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Повістка на 20.08.2024 року була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 16.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		У зв`язку з неявкою учасників справи, судове засідання призначене на 20 серпня 2024 року було відкладено на 26 вересня 2024 року
		Копія адміністративного позову та копія ухвали суду від 09.07.2024 року була направлена на адресу відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення було вручене 23 вересня 2024 року.
		Повістка на 26.09.2024 року була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 27.08.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		26 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
		У судове засідання, призначене на 26 вересня 2024 року учасники справи  не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
		Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 4, 5 ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
		Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		18 червня 2024 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковником ОСОБА_3 прийнято постанову за справою про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 1000 НМДГ, що становить 17000,00 гривень.
		Зі змісту постанови за справою про адміністративне правопорушення вбачається, що солдат запасу ОСОБА_1 в порушення вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів не мав при собі військово-облікового документу, разом з документом, що посвідчує особу, пояснення та документи, що б виправдували порушення  не надав.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
		У ч. 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
		У ч.3 ст.210 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.
		За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
		За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
		За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Так, зі змісту протоколу вбачається, що будь-який пояснень або документів, які б виправдовували його порушення ОСОБА_1  не надав.
		Проте, у статті 62 Конституції України вказано, що соба вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а.
		Окрім того, у примітці до статті 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		Тобто, саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести факт того, що ОСОБА_1 вчинив таке адміністративне правопорушення, а відповідач вчиняв безпосередні дії для отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		Проте, доказів того, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи  суду надано не було.
		Окрім того, зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 був ідентифікований, про що свідчить наступне твердження: «Солдат запасу, ОСОБА_1 ».
		Тобто, будучи обізнаними із персональними даними військовозобов`язаного, що відповідно до примітки до ст.210 КУпАП фактично виключає протиправність діяння, відповідачем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
		Частина 3 статті 254 КУпАП містить положення про те, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу
		Згідно ч. 5 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
		Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 року, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
		У повістці зазначаються:
		прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
		найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
		мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
		місце, день і час явки за викликом;
		підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису;
		реєстраційний номер повістки;
		роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
		Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
		1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
		2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
		день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
		день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
		день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
		Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Тлумачення зазначених норм свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення правопорушення, передбаченого, зокрема, ст.210 КУпАП складається у випадках:
		- відсутності доказів отримання суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення вимоги (повістки);
		- оспорювання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності допущеного порушення та адміністративного стягнення в процесі складання постанови про адміністративне правопорушення.
		Відповідачем не надано доказів, на підтвердження того, що позивач належним чином отримав вимогу (повістку).
		Окрім того, зі змісту позову вбачається, що позивач оспорював вчинене ним адміністративне правопорушення на момент складання постанови та що не спростовано відповідачем.
		Так, ухвалою суду від 09 липня 2024 року судом витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення, який містить відомості про реєстрацію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року.
		Проте, відповідь на зазначену ухвалу суду  не надходила, що позбавляє суд можливості встановити чи складався протокол про адміністративне правопорушення, та в цілому встановити факт вчинення адміністративного правопорушення.
		У статті 235 КУпАП міститься положення про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		КУпАП та наказ МОУ Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 01.01.2024 № 3 не передбачає права керівника ТКЦ та СП делегувати повноваження щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення іншим особам, а тому, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється безпосередньо керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, уповноважена на те особа повинна встановити склад адміністративного правопорушення.
		Об`єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.
		Об`єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами.
		Суб`єктом такого правопорушення в даному випадку може бути конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку.
		Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
		Проте, зі змісту постанови не вбачається, місце та час вчинення такого правопорушення.
		Окрім того, наказ МОУ Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 01.01.2024 № 3 встановлює типову формі постанови по справі про адміністративне правопорушення.
		Однією з вимог до постанови про адміністративне правопорушення є наявність підпису особи, яка здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення (керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
		Проте, дослідивши зміст оскаржуваної постанови судом встановлено, що у ній відсутній підпис особи, яка здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення (керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що свідчить про порушення ІНФОРМАЦІЯ_4 вимог щодо форми та змісту постанови, що визначена чинним законодавством.
		Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Оскільки, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що встановити персональні дані призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи  не вдалося, беручи до уваги факт того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження місця та часу вчинення адміністративного правопорушення, а також доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та те, що форма та зміст протоколу не відповідає вимогам, що встановлені чинним законодавством, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  задовольнити.
		Постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 18 червня 2024 року  скасувати, а справу про адміністративне правопорушення  закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		Текст рішення складено та підписано 27 вересня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                            Косіцина В.В.
		 
		27.09.24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...